Формування креативності майбутніх психологів у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.1doi: 10.20998/2078-7782.2018.2.04

Української інженерно-педагогічної академії, Харків, Україна

Формування креативності майбутніх психологів у закладах вищої освіти

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти

E-mail: elena_mail2004@ukr.net

Анотація

креативність психолог студент педагогічний

Стаття присвячена розгляду такої актуальної проблеми як формування креативності майбутніх психологів у вищих навчальних закладах. Розглянуто суть понять «креативність», «креативність психолога», запропонована методика її формування у студентів-психологів під час навчання при вивченні дисциплін психолого-педагогічного циклу; ефективність методики доведена експериментальним шляхом.

Ключові слова: креативність, креативність психолога, вищий навчальний заклад, методика, методи евристичного навчання, експеримент.

Abstract

Key words: creativity, creativity of a psychologist, higher education institution, methodology, methods of heuristic learning, experiment.

Аннотация

Статья посвящена рассмотрению такой актуальной проблемы как формирование креативности будущих психологов в высших учебных заведениях. Рассмотрено суть понятий «креативность», «креативность психолога», предложена методика ее формирования у студентов-психологов во время обучения при изучении дисциплин психолого-педагогического цикла; эффективность методики доказана экспериментальным путем.

Ключевые слова: креативность, креативность психолога, высшее учебное заведение, методика, методы эвристического обучения, эксперимент.

Olena Romanovska

An extended abstract of the paper on the subject:

“Formation of creativity in future psychologists in higher education institutions”

Problem setting. The development of an active creative personality is one of the strategic objectives of reforming education in Ukraine, according to state educational programs and concepts, is the formation of not just educated, but creative personality.

Recent research and publications analysis. The problem of creativity, creative personality was considered by both domestic and foreign researchers: D. Bogoyavlenska, A. Brushlynsky, N. Vishnyakova, I. Zyazyun, M. Kagan, V. Molyako, O. Matyushkin, Ya. Ponomarev, V. Rybalko, V Sukhomlinsky,

The purpose of the article is to

Paper main body. On the basis of scientific literature in the work it is determined that creativity is one of the most important professional qualities of the personality of the psychologist, since the work of the practical psychologist is (or at least should be) creative activity, because the psychologist has to deal with unique human individualities. The concept of creativity (in the domestic psychology and pedagogy, creativity is identified with creativity) is extremely broad and interpreted by researchers in different ways. Based on the analysis of the views of various scholars in our study of creativity, we understand the integral quality of the individual, which determines the ability to creativity in all spheres of human activity and manifests itself through the ability to see problems, find new original and productive ways of their solution.

Conclusions of the research. This study does not pretend to be a complete and comprehensive solution to the problem, further research in the following areas is possible: the search for ways to develop the creativity of teachers of higher education institutions; the creation of a single set of methodical techniques for the development of creativity in the educational process from different disciplines throughout the period of professional training in higher education institutions.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Розвиток активної творчої особистості - одна з найважливіших проблем психологічної і педагогічної теорії і практики. Ідея навчання, спрямованого на розвиток творчого потенціалу, творчих можливостей особистості, лежить в основі багатьох сучасних підходів до освіти. Це відбувається тому, що розвиток будь-якої галузі народного господарства і держави загалом у період численних кризових явищ значно залежить від людського чинника, від здатності фахівців долати проблеми, знаходити нові рішення, проявляти щоденну креативність у професійній діяльності. Таким чином одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні, згідно з державними освітніми програмами і концепціями, є формування не просто освіченої, а творчої особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми і на які спирається автор. Проблему креативності, творчої особистості розглядали як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники: Д. Богоявленська, А. Брушлинський, Н. Вишнякова, І.Зязюн, М. Каган, В.Моляко,О. Матюшкін, Я. Пономарьов, В. Рибалко, В. Сухомлинський, С. Сисоєва, Д. Чернілевський, Г. Айзенк, Ф. Баррон, Д. Гілфорд, Е. Торренс та інші. У їхніх працях досліджуються питання людської активності в творчому процесі, соціально-психологічні основи творчості, етапи творчого процесу, механізми та твердження, що творчість студента є однією з найважливіших умов становлення майбутнього фахівця.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. В психолого- педагогічній літературі підкреслюється необхідність розвитку креативності в процесі навчання, проте все ще недостатньо досліджень, присвячених методиці розвитку креативності у студентів.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є теоретично обґрунтувати, розробити і частково перевірити методику формування креативності у студентів-психологів в процесі навчання у закладах вищої освіти під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Термін «креативність» (від лат. створення) ще з 60-х років XX ст. присутній у лексиці представників усіх галузей людського життя, але ще й досі психологи не знайшли йому єдиного визначення. Більшість із них під креативністю розуміють здатність бачити речі по-новому і незвичайному ракурсі, знаходити унікальні способи вирішення проблем. Креативність є повною протилежністю шаблонному мисленню, яке характеризується обмеженістю в пошуку можливих рішень і тенденціями однакового підходу до розв'язання різних проблем. Більшість людей, завдячуючи традиційній системі навчання, мають аналітичний стиль мислення. І лише деякі, використовуючи латеральні прийоми, вводять у дію креативні процедури [1-12].

З іншого боку, на відтворення старого і створення нового, на думку доктора філософських наук В. Циби, - «на це приречена кожна людина, оскільки вона живе у світі матеріальних і духовних цінностей, що постійно руйнуються від старіння, зношення або цілеспрямованої руйнації» [12, с. 21]. А тому людину необхідно готувати до творчої діяльності ще під час навчання. Ми погоджуємось, що процес становлення творчої особистості має бути спланованим і системним. Це висуває особливі вимоги до навчально-виховного процесу загалом і кожного викладача зокрема. Актуальності набуває створення методичних систем, що дозволятимуть розвивати творчі потенції майбутніх фахівців безпосередньо в процесі навчання.

Як зазначають багато науковців, для психолога креативність є професійно-значущою якістю [7; 8]. Зокрема, одне з найважливіших завдань практичного психолога полягає в тому, щоб допомогти людині скористатися її власними творчими можливостями для вирішення поставлених перед нею завдань і для досягнення її цілей.

У зв'язку з тим, що проблема розвитку креативності найменш розроблена для юнацького віку, а також тому, що креативність є для психологів професійно-значущою якістю, вивчення психологічних умов розвитку креативності серед майбутніх психологів набуває особливої актуальності. Практично всі дослідники називають креативність професійно-значущою якістю особистості психолога або згадують про креативні уміння, здібності.

Креативність є однією з найважливіших професійно-значущих якостей особистості психолога, оскільки його робота є (або, принаймні, повинна бути) творчою діяльністю, тому що він має справу з унікальними людськими індивідуальностями.

Отже, креативність - це професійно-значуща якість особистості студента-психолога, що сприяє кращому освоєнню студентами професійних навичок і творчому їх застосуванню.

Поняття креативності (у вітчизняній психології та педагогіці креативність ототожнюється з творчістю) надзвичайно широке і трактується дослідниками по-різному. Під креативністю ми розуміємо інтегральну якість особистості, яка визначає здатність до творчості в будь-яких сферах людської діяльності та проявляється через спроможність бачити проблеми, знаходити нові оригінальні й продуктивні шляхи їх вирішення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив визначити найважливіші якості майбутнього фахівця, зокрема психолога, що сприяють успішній творчій діяльності: здатність до нестандартного рішення; пошуково-проблемний стиль мислення; уміння створювати проблемні, нестандартні професійні ситуації; оригінальність у всіх сферах своєї діяльності; творча фантазія, розвинена уява; специфічні особистіші якості (сміливість, готовність до ризику, винахідливість, цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, настирливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального та ін.).

На сьогодні серед педагогів і психологів [1-12] немає узгодженої, єдиної думки щодо структури креативності, тому було визначено такі основні компоненти креативності майбутніх психологів: 1) емоційно-мотиваційний - передбачає наявність позитивного емоційного стану, віри у свої можливості; внутрішньої мотивації до творчої самореалізації на посаді психолога, орієнтацію не на продукт, а на процес; 2) когнітивно-діяльнісний - передбачає оволодіння студентами загальними та спеціальними професійно-психологічними знаннями, уміннями й навичками, пов'язаними з креативністю; здатність до дивергентного мислення та сенситивності; 3) результативний - визначається наявністю творчого навчального продукту.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, було визначено, що креативність майбутнього психолога - це інтегральна якість особистості останнього, яка визначає здатність до творчості й розвивається у процесі фахової підготовки та подальшої професійної діяльності. Вона проявляється через уміння створювати креативну атмосферу, бачити психологічні проблеми, успішно взаємодіяти з оточенням, особливо за нестандартних ситуацій, знаходити нові оригінальні й продуктивні шляхи їх вирішення, творчо використовуючи різні об'єкти.

Аналіз наукової літератури [1-12] дозволив з'ясувати, що проявам і розвитку креативності кожної особистості сприяють об'єктивні умови, до яких передусім належать: створення комфортного соціально-гуманного середовища, дотримання викладачем принципів креативного навчання, застосування ним методів активізації творчого мислення. Отже, потрібне спеціальне, цілеспрямоване формування креативності та системний формувальний вплив на її розвиток у процесі навчання у закладах вищої освіти.

При всьому розмаїтті вивчення науковцями проблеми підготовки майбутніх фахівців до здійснення творчої діяльності, аспект її формування у студентів-психологів в закладах вищої освіти недостатньо досліджений на теоретично-методичному та методичному рівнях. Отже, відповідно до поставленої мети дослідження була теоретично обґрунтована методика формування креативності майбутніх психологів у процесі їхньої професійної підготовки під час вивчення циклу психолого-педагогічних дисциплін (на прикладі дисципліни «Педагогічна психологія»), яка представлена на рисунку 1.

На рисунку представлені в систематизованому вигляді етапи, компоненти кожного етапу реалізації методики, наведено методи та засоби реалізації даної методики, визначено критерії сформованості креативних якостей майбутніх психологів. Основний зміст даної методики полягає у впровадженні в начальний процес при вивченні дисципліни «Педагогічна психологія» методів, що стимулюють розвиток креативності у тих, хто навчається. Методика базувалася на евристичних та інноваційних методах навчання, таких як метод «мозкового штурму», метод контрольних питань, схема багатоекранного мислення, авторський тренінг з розвитку креативності та інші.

Результат: сформована креативність психолога

Рис. 1 - Методика формування креативності майбутніх психологів

Для перевірки рівня креативності було використано наступні методики: діагностика невербальної креативності (методика Е. Торренса, адаптована А.Н. Вороніним); діагностика вербальної креативності (методика С. Мідника, адаптована А.Н. Вороніним). Для визначення наявності у майбутніх психологів уявлення про креативність та її структуру використовувалися такі методи та засоби діагностики: анкетування; тестування; бесіда; опитування. Для оцінювання ефективності розробленої методики було проведено експериментальне дослідження, яке складалося з констатувального, формувального та порівняльного етапів. У ході констатувального етапу експерименту було проаналізовано традиційну методичну систему навчання майбутніх психологів, яка ґрунтується переважно на традиційних методах навчання. На цьому етапі в експерименті брало участь 60 студентів 3-4 курсу НТУ «ХПІ». Результати отримані за допомогою комплексу діагностичних методик та відповідно до виділених нами трьох рівнів сформованості креативних якостей у студентів (високий, середній, низький рівень). Результати констатувального експерименту показали, що традиційна. методична система не забезпечує високого рівня креативності у студентів: 25 осіб (41,7 %) мають низький рівень, 27 осіб (45%) - середній і лише 8 осіб (13,3%) - високий рівень розвитку творчих здібностей.

Метою формувального та порівняльного етапів педагогічного експерименту була перевірка ефективності розробленої методики. На формувальному етапі педагогічного експерименту брали участь 31 студент НТУ «ХПІ» (15 студентів у контрольній та 16 в експериментальній групах). В контрольній групі процес навчання майбутніх психологів відбувався за традиційною методичною системою навчання дисципліни педагогічна психологія, а в експериментальній групі - за методичною системою із використанням як традиційних, так і евристичних методів навчання («мозкового штурму», стратегія творчості Уолта Діснея, метод контрольних питань, схема багатоекранного мислення), було проведено авторський тренінг, спрямований на розвиток креативності. Також нами використовувалися різні типи ділових ігор (ігри, що не стосувалися майбутньої професійної діяльності: "Студент майбутнього" та ігри, що моделювали окремі аспекти професійної діяльності:"Як ми спілкуємось", "Людина в світі професій", "Моя майбутня професія").

В результаті проведення експериментального дослідження встановлено, що розроблена і впроваджена методика формування креативних якостей майбутніх психологів забезпечила підвищення їх рівня креативності, а саме: високий рівень - 23,7 % у студентів ЕГ (14,7% КГ), середній - 55,7% (57,6 %КГ), низький - 20,6 % (27,7% КГ).

Результати порівняльного етапу в експериментальній і контрольній групах дозволяють зробити висновок щодо переваг методичної системи та вищої результативності показників креативності у студентів експериментальної групи.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Аналіз наукової літератури свідчить про відсутність єдиного загальноприйнятого підходу до визначення сутності поняття «креативність», його багатоаспектність. Креативність для психологів є важливою професійно-значущою якістю, так як виражені зміни в структурі особистості і поведінці студентів-психологів в результаті застосування програми розвитку креативності спонукають до ефективнішого освоєння студентами професійних навичок і більш творчої їх реалізації. Розвиток креативності - один з найважливіших аспектів особистісного і професійного розвитку психологів; а її успішний розвиток можливий лише при створенні певних умов, що сприяють її формуванню. Особливої значущості це положення набуває в студентському віці, коли робота над особистісним розвитком майбутніх професіоналів ведеться досить інтенсивно. Психологу необхідно усвідомлювати свою унікальність - індивідуальність - це допоможе йому в подальшій самореалізації як фахівцю.

Дане дослідження не претендує на повне і вичерпне рішення висунутої проблеми, можливе продовження дослідження в наступних напрямках: пошук шляхів

Список літератури

1. Барышева, Т. А., & Жигалов, Ю. А.(2006) Психолого-педагогические основы развития креативности : учеб. пособие. СПб. : СПГУТД, 268 с.

2. Богдан, Ж. Б., & Солодовник, Т. О. (2016) Застосування педагогічних технологій у підготовці майбутніх фахівців у сучасних умовах освіти. Сучасні педагогічні технології в освіті:зб. наук.- метод. праць. За ред. Р.П. Мигущенка, Ю.І. Панфілова. Х.: НТУ «ХШ»,27-35 с.

3. Богоявленская, Д. Б. (2002) Психология творческих способностей. М.: Академия,320с.

4. Гилфорд, Дж. (1965) Три стороны интеллекта. Пер. с англ.

Э.А. Голубевой. Психология мышления. За ред. А. М. Матюшкин. М.: Прогресс, С. 443-456.

5. Гриненко, І. В. (2008) Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі фахової підготовки : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04/1.192 с.

6. Дунаєва, О. М. (2005) Актуальні проблеми формування педагогічної креативності майбутніх учителів. Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 16, К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова

7. Євдокимова, Н. О., Партенадзе, О.В.,& Біда, А. М. Моделювання розвитку професійно важливих якостей майбутнього психолога у сфері тренінгових технологій. Психологтт науки. Збірник наукових праць. Випуск 2.13 (109) С.62-67.

8. Моляко, В. О. (2007) Творчий потенціал особистості. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12.розвитку креативності викладачів закладів вищої освіти; створення єдиного комплексу методичних прийомів для розвитку креативності в освітньому процесі з різних дисциплін протягом всього періоду професійної підготовки в закладах вищої освіти.

Психологічні науки. К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова,. Вип. 17. С. 16 - 22.

9. Морозов, А. В., & Чернилевс- кий, Д. В. (2004) Креативная педагогика и психология: Учебное пособие. М.: Академический Проект, 2-е изд. 506 с.

10. Пономарёв, Я. А. (1988) Психология творчества. Тенденции развития психологической науки. М.: Наука, С. 21-25.

11. Сисоєва, С. О. (1998) Педагогічна творчість учителя: Визначення, теоретична модель, функції підготовки. Педагогіка і психологія. К.: Педагогічна думка, 255 с.

12. Циба, В. Т. (2005) Системна теорія особистості:регулятивно-детерміністська парадигма. Соціальна психологія. №6.С. 18-30.

Размещено на Allbest.ru