Використання досвіду британських університетів у професійній підготовці вчителів в Україні

- Практика у дошкільному закладі на навчання за кордоном - 30 %

Слід зазначити, що в Україні спостерігається тенденція до зниження кількості аудиторних годин та збільшення обсягу самостійної роботи студента. Проте, значним недоліком є те, що не розроблено механізм підтримки та контролю студента під час його самостійної та індивідуальної роботи і мізерна кількість годин для такої підтримки й контролю відведено викладачеві. Тож, якість самостійної роботи студентів залишає бажати кращого. Тому, досвід британських університетів є вартим нашої уваги, адже важливою частиною навчального процесу там є нові педагогічні професії: тьютори. Зокрема, у Плімутському університеті студенти впродовж усього терміну співпрацюють із особистим тьютором. На противагу академічному наставнику в українських вузах, який працює із групою загалом та за браком часу і ресурсів не має можливості працювати із кожним студентом окремо, а часто весь виховних процес є суто формалізованим, тьютор добре знає студента особисто, тому здатний надати різні можливості для підтримки та розвитку: із академічних, особистих та практичних питань. Тому, вбачаємо впровадження консультативної роботи нагальною потребою у вирішенні проблеми скорочення аудиторних годин та необхідності підтримки студентів у їх самостійній та індивідуальній роботі.

Для досягнення рівня кращих світових стандартів в освітній галузі одним із ключових елементів є ефективне управління у наданні якісних освітніх послуг. Управління у шкільному секторі Великобританії набуває важливого значення, адже у навчальних програмах багатьох університетів вивчаються спецкурси, пов'язані із даною темою. Як приклад наведемо Ньюменський університет, де одним із обов'язкових модулів на ОКР "бакалавр" є модуль "Лідерство та управління в навчальних закладах", Норсхемптонський університет - "Лідерство і менеджмент", Лондонський столичний університет - "Проблеми та обов'язки менеджменту". Вони сприяють набуттю навичок рефлективного мислення, дослідження, самооцінки, якостей, необхідних для ефективного управління, та забезпечують можливість розвитку лідерства. Існує тісний зв'язок між кваліфікацією менеджера навчального закладу та якістю наданих освітніх послуг, тому здобуття управлінських знань та навичок є суттєво важливим компонентом професійної підготовки вчителя, а не лише як додатковий елемент загального курсу підготовки. Проте, у більшості навчальних програмах ВНЗ України цьому аспекту не приділяють належної уваги.

Беручи до уваги власний досвід протягом практичних занять, де ми моделювали для студентів ситуації, коли вони виконували роль не вчителя та педагога, а роль менеджера. Наприклад, потрібно було організувати роботу персоналу для певного заходу, спланувати графік роботи закладу, вирішити питання щодо організації харчування дітей, слід відмітити, що не всі студенти справлялись із такими завданнями, адже ми спостерігали брак знань основ менеджменту та організаторських вмінь.

Отож, бачимо потребу в набутті студентами управлінських навичок як обов'язкового елемента навчання, створивши програми підготовки вчителів таким чином, щоб не тільки "навчити вчителюванню", а й розвивати розуміння стилів управління та застосування їх у певному контексті.

Українські студенти є активними користувачами мережі Інтернет. Проте, використовують її із розважальною метою. У власній практичній діяльності ми спробували розширити їх комп'ютерні знання, демонструючи сайти та ресурси, матеріали яких можна використати у роботі із школярами (показ навчальних фільмів, інтерактивні розвиваючі ігри, прослуховування пісень іноземними мовами). Такий досвід студенти сприймають позитивно, адже навчання не обмежене тільки роботою з книжками та друкованими роздатковими матеріалами, а проходить у цікавій та легкій формі.

Цікавим на нашу думку є британський досвід створення "професійних навчальних спільнот" у межах контексту навчальних закладів як інтерактивних довідкових видів діяльності за участю вчителів. Дані співтовариства заохочують вчителів та педагогічних працівників розвиватись професійно та як особистість. Вчителі та учні навчаються в суспільстві, що весь час змінюється, тому необхідно, щоб вони автономно і інноваційно користувалися мережею, щоб вчитися більш швидко і гнучко. Педагоги вивчають нові види практичної діяльності, спостерігаючи і залучаючись до діяльності колег. Їх залучають до процесу створення нових знань на основі практики. Ключовими процесами формування знань є: перевірка професійних робочих знань; управління процесом створення нових професійних знань; валідація створених професійних знань; поширення створених професійних знань.

У Великобританії поширеними є такі методи оцінювання як написання творів з певної проблематики, есе і т.д.

Перевірку знань слід здійснювати не лише за допомогою написання не контрольних робіт та тестів, які перевіряють фактичне знання певних тем, а й пропонуючи студентам написання есе, рефератів та міні-проектів для того, щоб побачити чи вони не просто засвоїли матеріал, а вміють його використати для творчої та практичної діяльності. Мусимо зазначити, що більшість студентів українських університетів звикли працювати за алгоритмом "вивчити матеріал для того, щоб здати іспити".

Тому, в першу чергу увагу слід змістити акцент у застосуванні форм та методів оцінювання знань від тих, що виявляють конкретні теоретичні знання студентів, нігілюючи висловлення власної думки та використання творчого підходу. Потрібним кроком є розвиток навичок критичного мислення та творчого підходу до практичної діяльності у майбутніх фахівців дошкільної діяльності.

Дистанційна форма освіти в країнах Західної Європи з'явилася, з одного боку, як відповідь освітніх систем на об'єктивні тенденції глобалізації світу, а з іншого - як реакція на розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій, необхідність їх застосування в освітній практиці.

Найбільш прогресивним в сучасній педагогічній культурі, у відповідному методологічно-науковому і психологічному забезпеченні професійної підготовки в системі дистанційного навчання є досвід Великобританії, яка досить глибоко узагальнює результати науково- пошукової та практичної діяльності вчених, дослідників, вчителів. Так, саме Відкритий університет (Open Umveraty) є одним з провідних вузів світу, де застосовується тільки дистанційна форма навчання.

Системі дистанційного навчання в Великобританії притаманний цілеспрямований, планомірний і організований процес педагогічних впливів, який відбувається на відстані, на основі інтенсивної самостійної роботи суб'єктів пізнавальної діяльності в зручному для них місці і часу, за індивідуальним графіком взаємодії з використанням комп'ютерно-орієнтованих, телекомунікаційних технологій та засобів навчання. Внаслідок цього процесу у студентів формуються загальнопедагогічні, загальнокультурні і іншомовні комунікативні вміння як інтегровані якості особистості майбутнього педагога, здатного професійно організовувати навчальний та виховний процес.

В Україні сьогодні здійснюються перші спроби впровадження дистанційної освіти. Слід зазначити, що така форма навчання розширює можливості як викладачів, які мають змогу пояснити необхідний матеріал та проконсультувати студентів, не будучи обмеженими тривалістю лекції чи семінарського заняття, так і студентів, адже вони можуть навчатись незалежно від їх місця перебування. Але, наразі ефективність використання дистанційного навчання знижується через слабке матеріально-технічне забезпечення (відсутність Інтернет мережі або перевантаженість системи, коли велика кількість студентів заходила на сайт) та низький рівень комп'ютерних навичок як студентів, так і викладачів.

Тому, вивчення та активне використання європейського досвіду, зокрема досвіду Великої Британії, в процесі поширення дистанційного навчання є одним із пріоритетних першочерговим.

5. Результати дослідження

Нами запропоновано такі практичні рекомендації щодо використання британського досвіду педагогічної освіти в Україні: диверсифікація освіти, створення різноманітних освітніх опцій, що враховують індивідуальні потреби та можливості вчителя; необхідність удосконалення українських навчальних програм, враховуючи тенденції міжкультурних та європейських цінностей; використання досвіду Великої Британії щодо удосконалення модульного навчання та надання студентам можливості вибору навчальних предметів; впровадження консультативної роботи нагальною потребою у вирішенні проблеми скорочення аудиторних годин та необхідності підтримки студентів у їх самостійній та індивідуальній роботі; набуття студентами управлінських навичок як обов'язкового елемента навчання; переосмислення та зміна підходу до стратегій безперервного професійного розвитку вчителів в Україні, акцентуючи увагу саме на системному використанні інформаційно- комунікаційних технологій; розвиток навичок критичного мислення та творчого підходу до практичної діяльності у майбутніх педагогів; використання європейського досвіду, зокрема досвіду Великої Британії, в процесі поширення дистанційного навчання.

Варто зазначити, що запропоноване використання певних аспектів досвіду професійної підготовки дошкільних фахівців у ВНЗ Великобританії є дійсно своєчасним та й може стати "відправним пунктом" у дійсному оновленні системи професійної педагогічної освіти в Україні.