Самоуправління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту польських закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Останні десятиліття розвитку світового суспільства характеризують значні зміни, які пов'язані з новими технологіями і їх застосуванням у всіх сферах життя. Сучасний мешканець Європи і світу не уявляє свого функціонування в суспільстві без цифрових технологій, які стали інтегральною частиною спілкування, обміну інформацією та досвідом, отримання нових знань.

У результаті Болонського процесу та плану модернізації системи вищої освіти Євросоюзу відбуваються великі зміни, що стосуються відкритої освіти, яка покликана задовільнити потребу сучасного студента в індивідуальному підході до темпів навчання, обрання дидактичних матеріалів (аудіовізуальних чи графічних).

Аналіз свідчить, що відкрита освіта сьогодні є важливою проблемою, яка піднімається в польських наукових колах. Масове відкрите інтернет-навчання на загальноєвропейській платформі MOOC [1], головним чином, спричинило дискусії щодо впровадження відкритої освіти в університетську систему, тому що відкрилися нові можливості навчання у відкритому просторі громадянам різних країн. Отже, відкрита освіта у системі вищої освіти Республіки Польща відкриває великі можливості у складній демографічній ситуації, яка склалася в Польщі в останні десятиліття.

Відкрита освіта не може функціонувати без відкритих навчальних засобів. Це загальнодоступні засоби (підручники, курси, конспекти лекцій та ін.), які знаходяться у вільному доступі, безкоштовно, із правом для подальшого використання та адаптації [2]. Термін «відкриті навчальні засоби» (з англ. Open Educational Resourses скорочено OER) вперше був використаний в 2002 році підчас Forum on the Impact of Open Courseware for Higher Education in Developing Countries при ЮНЕСКО. Створився міжнародний рух OER, який має на меті вирівняти освітні шанси усіх учасників відкритої освіти.

У Польщі в 2008 році була створена неформальна Коаліція відкритої освіти, яка в 2015 році нараховувала 32 організації та має за завдання розбудову системи відкритої освіти в Польщі. На сьогодні повною мірою відповідає європейським вимогам щодо відкритої освіти платформа Гірничо-гутової академії ім. Станіслава Сташіца у Кракові, яка 8 січня 2010 року відкрила сервіс Open AGH, на якому працівники, докторанти, студенти діляться розробленими, опрацьованими навчальними і науковими матеріалами [3].

У Варшавському університеті відкрито у 2008 році Відкритий університет, у рамках якого близько 40 тисячі слухачів є учасниками відкритих курсів, лекцій, наукових дебатів. Навчальний рік складається із трьох триместрів. У кожному триместрі викладається близько 250 курсів, кожен із них є авторським. Із Відкритим університетом співпрацює близько 500 викладачів. Після закінчення курсу слухач отримує диплом із кількістю прослуханих годин курсу, якщо слухач здіє іспит, отримує сертифікат, який підтверджує рівень знань [4].

У багатьох польських державних вузах широко використовується e-learning як одна із технологій регульованого доступу до освітнього контенту.

Розвиток інформаційних технологій, інноваційних управлінських і педагогічних технологій зумовлює необхідність постійного професійного зростання тих, хто забезпечує освітній процес системи відкритої освіти. Досить актуальним є розвиток професійної компетентності викладачів кафедр менеджменту освіти польських закладів вищої освіти, так як це ті викладачі, які займаються підготовкою майбутніх менеджерів освіти, від яких залежить майбутнє польської освіти.

Професійний розвиток викладача кафедр менеджменту закладів вищої освіти Республіки Польща на сьогодні є досить актуальною проблемою, оскільки вимога до нього відображена в нормативно правовій базі та нормативних документах закладів вищої освіти. З огляду на великий обсяг обов'язків, які виконує викладач, і враховуючи стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, elearning стає досить популярною формою здобуття інформації викладачами та розвитку їхніх компетентностей.

Аналіз джерел із окресленої тематики свідчить, що питання використання е-learning як ефективної форми самоосвіти та самоуправління професійним розвитком особистості вивчається широким колом науковців. Серед досліджень польських науковців проблема індивідуального розвитку особистості займає чільне місце [5], значна увага приділяється управлінню людськими ресурсами [6, 7] та навчанню менеджерів [8]. Аналіз друкованих і електронних джерел дає змогу відзначити, що багатьох польських учених цікавить тематика використання e-learning у системі навчання: застосування системи e-learning у вищій освіті та методи е-learning в освіті дорослих [9, 10]. Представлено характеристику детермінант розвитку корпоративного е-китть та його роль у процесі навчання великих і малих підприємств. Однак не існує комплексного дослідження, яке б аналізувало роль е-learning, як однієї з технологій відкритої освіти, у розвитку професійної компетентності викладачів кафедр менеджменту закладів вищої освіти Республіки Польща. Цим і зумовлена актуальність даної статті.

Мета дослідження охарактеризувати e-learning як форму самоуправління розвитком професійної компетентності викладачів кафедр менеджменту польських закладів вищої освіти та визначити його місце серед інших форм самоосвіти.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

1. Визначити роль самоуправління у процесі професійного розвитку викладачів кафедр менеджменту польських закладів вищої освіти.

2. Охарактеризувати форми неперервної освіти викладачів кафедр менеджменту польських закладів вищої освіти.

3. Визначити роль e-learning серед інших форм підвищення рівня професіоналізму викладачів кафедр менеджменту польських закладів вищої освіти.

4. Характеристика форм самоуправління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту польських закладів вищої освіти.

У польських закладах вищої освіти, як і в українських, професійний розвиток викладачів відбувається завдяки планованому управлінню й самоуправлінню. Ми розглянемо професійний розвиток викладачів кафедр менеджменту польських закладів освіти і шляхи самоуправління ним. Значну увагу акцентуємо на e-learning, який серед усіх форм підвищення рівня професіоналізму викладачів кафедр менеджменту посідає головну позицію.

1) яким є рівень його професіоналізму;

2) яким він має бути у найближчій і дальшій перспективах;

3) що потрібно зробити для того, щоб досягнути очікуваного рівня професіоналізму.

Аналізуючи можливості самоуправління професійним розвитком викладача кафедр менеджменту польських закладів освіти у системі відкритої освіти, зупинимося на формах, за використання яких можливий розвиток професіоналізму викладачів. У цій статті братимемо до уваги сучасні вимоги, запити і очікування як польського суспільства, керівництва закладу, студента і, власне, самого викладача.

Із огляду на неперервну освіту, яка відображена в Законі про вищу освіту Польщі, вона відноситься до оновлення і поглиблення загальних знань, умінь і професійних кваліфікацій як працівників, так і працедавців [5].

1. Поза місцем роботи: лекція, дискусія.

2. На місці роботи: інструктаж, коучінг, менторінг.

Метою курсів і навчань є, передусім, розширення знань особи працівника в певній галузі. Риси, які характеризують навчання це систематичність і плановість. Навчання і курси дають змогу викладачеві здобути знання, які потрібні для реалізації завдань, що ставляться перед ним кафедрою і закладом. Також вони створюють можливості для заспокоєння потреб закладу вищої освіти у сфері формування її кадрової політики [7]. У нашому випадку, на основі SWOT-аналізу відбуваються планові курси і навчання, скеровані на формування компетентностей викладачів, які є необхідними зараз і в найближчій перспективі.

1. Попередні очікування і пропозиції, ідентифікація та аналіз навчальних потреб.

2. Окреслення мети навчання, його проектування.

3. Проведення навчання.

4. Звіт про проведене навчання.

5. Моніторинг і оцінка здійсненого навчання.

6. Підсумок навчального процесу.

Як підкреслюють автори колективної монографії, до 90-х років ХХ ст. в польській літературі поняття «навчання» (szkolenie прим. авт.) і поняття «курс» (kurs прим. авт.) були взаємозамінними. Однак нині науковці відзначають, що курс є ширшим поняттям, ніж навчання [8].

Варто зазначити, що однією із важливих форм професійного розвитку викладачів кафедр менеджменту є післядипломне навчання. Згідно із Законом про вищу освіту Республіки Польща, післядипломне навчання це форма навчання, якою можуть скористатися ті особи, які мають перший ступінь кваліфікації [5]. Це навчання відрізняється від описаних вище тим, що має конкретну структуру, відповідає Національній рамці кваліфікацій, згідно з польським законодавством тривалість навчання становить не менше як два семестри і результат навчання захист післядипломної праці та отримання диплому, який відповідає тому чи іншому ступеню кваліфікації. У навчальних програмах післядипломного навчання передбачено велику кількість годин на самостійне опрацювання, тобто на самоосвіту.

Під поняттям самоосвіти розуміється самостійне здобування знань. Польський науковець термін «самоосвіта» формулює таким чином: «самоосвіта це процес, тобто ряд логічно пов'язаних між собою, точно організованих дій особи, що навчається, яка має на меті самостійне, без керівництва вчителя отримання потрібної інформації, інтелектуальних і мануальних властивостей, а також розвиток пізнавальних здібностей: спостереження, уваги, уяви, пам'яті та критичного мислення» [9].

Професійний розвиток викладача, підвищення його кваліфікації прямо пропорційно пов'язані із ринком праці, який досить динамічно змінюється. Технологічний та інформаційний розвиток суспільства призвели до того, що в кожній галузі Інтернет відіграє значну роль. Освіта і наука не є виключеннями. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання призвели до створення нової системи, яка називається e-leaming і надає можливість проводити навчання, курси, семінари, а також реалізовувати післядипломне навчання. Використання вищезгаданої системи допомагає викладачеві ефективно займатися самоосвітою і розвитком професійного рівня, використовуючи переваги відкритої освіти.

У загальновідомій дефініції зазначено, що elearning це навчання за посередництвом Інтернету. У польській мові це визначення має кілька синонімів: «е-навчання», «навчання на відстані», «дистанційне навчання». Величезним плюсом такого навчання є те, що особа, яка навчається, може підвищувати свій професійний рівень у зручний для себе час і зручному місці [10]. У наукових джерелах дефініція «еlearning» є ширшою. Вона стосується навчання, яке підтримується такими засобами, як: комп'ютерні програми, платформи, електронні сайти, сторінки, освітні портали і сервіси, навчальні та дидактичні матеріали на змінних електронних носіях [2].

Як зазначають автори монографії [11], elearning від очного навчання відрізняється тим, що має бути досить високою мотивація в навчанні, адже в процесі е-навчання оптимізуються контакти з тим, хто навчає. Той, хто навчається, повинен розвивати власну силу волі, мотивувати себе до опрацювання матеріалу, до виконання завдань.

Як свідчать дані анкетування, на цьому етапі викладачі кафедр менеджменту найчастіше обирають дистанційні курси і навчання, які, зазвичай, відбуваються за допомогою платформи e-learning. Причиною цього є зменшення витрат (економія на проживанні, проїзді), поєднання роботи з навчанням (навчання у позаробочий час), управління своїм часом і можливість навчатися в зручному для себе місці. Викладачі зазначають, що курси і навчання за допомогою платформи e-learning дають змогу в зручний для них час працювати із матеріалами, постійно перевіряючи рівень засвоєної інформації, контролювати свої успіхи в навчанні, постійно бути в контакті з авторами навчальних матеріалів, модераторами, маючи можливість задавати їм запитання і отримувати на них відповіді.

- текст;

- прості графічні та мультимедійні елементи, такі як фотографії, рисунки і анімації;

- фільми і звукові файли, які містять навчальну інформацію;

- тести і завдання;

- різного роду контрольні запитання і завдання, лексикони, допоміжні файли, гіперпосилання [12].

На жаль, не у всіх польських закладах вищої освіти і не завжди повною мірою послуговуються можливостями e-learning. Причиною цього є невідповідність технічних можливостей вимогам забезпечення e-learning; прив'язаність керівництва до стандартних форм навчання, переважання стереотипу викладачів середнього і старшого віку, які вважають, що очне навчання під час курсів, навчань, післядипломної освіти призводить до вищого рівня фахових компетентностей; 85 % опитаних викладачів, які мають вік 60 років і більше, стверджують, що самоосвіта ефективна під час опрацювання книг і статей у друкованому варіанті в читальних залах чи вдома; 90 % викладачів віком до 60 років надають перевагу інтернет-ресурсам, електронним книгам і електронним статтям, хоча не виключають також опрацювання друкованих джерел.

Аналіз свідчить, що з кожним роком кількість платформ у державних закладах вищої освіти Республіки Польща зростає. З'являються центри дистанційного навчання, які формують курси, навчання, тренінги, семінари, виходячи із запитів клієнтів, їхніх вимог і побажань; недоліком, який відзначають викладачі, є те, що такі форми електронного навчання, які пропонують центри дистанційного навчання є платними. Незважаючи на це, польські вчені вважають, що в поєднанні традиційних і інноваційних форм навчання, серед яких все більшою популярністю є e-learning, знаходиться майбутнє польської освіти і науки [10, 13].

Проаналізувавши анкети викладачів кафедр менеджменту польських закладів вищої освіти, представимо найважливіші характеристики e-learningu, відображені в SWOT-аналізі (табл. 1).

самоосвіта пісялдипломний професійний

Таблиця 1. SWOT-аналіз найважливіших характеристик e-learning