Педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки фахівців немовних закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.013+370.113+370.112

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НЕМОВНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Дубініна Н.В., Бочевар А.Г.

В умовах інформатизації освіти виникає нагальна потреба формування інформаційної культури фахівця будь-якого профілю. У зв'язку з цим постає питання про формування умінь і навичок застосування ІКТ у навчальній і майбутній професійній діяльності. Стаття присвячена проблемі застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки фахівців немовних закладів вищої освіти. Описані педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки фахівців немовних закладів вищої освіти, розроблено завдання для запровадження кожної умови.

Ключові слова: педагогічні умови, інформаційно-комунікаційні технології, фахівці, немовні заклади вищої освіти, підготовка.

Стаття надійшла до редакції 15.03.2018 р.

інформаційний освіта фахівець комунікаційний

Dubinina N., Bochevar A.

PEDAGOGICAL CONDITIONS

OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IMPLEMENTATION INTO THE PREPARATION PROCESS OF NON-LINGUAL HIGHER EDUCATIONAL

In the conditions of education informatization arises the essential need for forming of information culture of any profile specialist. From this perspective this begs the question of ICT skills formation in the course of educational and future professional activity. The article is devoted to the problem of information and communication technologies implementation into the process of preparation of non-lingual higher educational establishments' specialists. Pedagogical conditions of ICT appliance in the process of non-lingual higher educational establishments ' specialists are described; the tasks for realization of every condition are developed.

The preparation for fulfillment of any educational or professional task is conditioned by the range of factors that will essentially influence the quality of any task solving on the high professional level, taking into account all the essential modern requirements to education and labour market. As you know, the preparation to any kind of activity is directed to getting the necessary knowledge, making the appropriate skills of any activity fulfillment. At present, only a person with the preparation of high level is able to fulfill his or her professional activity on the highest possible level, forming and increasing of workability, the development of self-reliance, creativity, a scientific attitude, initiative, imagination, judgment, activity, erudition, and the set purposes achievement. Taking into account the fact that the article is about making the preparation of non-lingual higher educational establishments ' specialists in the conditions of ICT implementation, we have identified such pedagogical conditions of its fulfillment: students ' armament with the system of knowledge, and skills of the ICT use; the involvement of future specialists into the professionally-oriented tasks ' fulfillment by means of ICT; the creation of emotional attractiveness of future specialists ' activity on the basis of ICT use.

The purpose of the article is to prove the expediency of the identified pedagogical conditions of ICT use in the process of non-lingual higher educational establishments specialists' preparation.

Key words: pedagogical conditions, information and communication technologies, specialists, non-lingual higher educational establishments, preparation.

Вступ. Підготовка до виконання будь-якого завдання обумовлена низкою чинників, які суттєво впливатимуть на якість вирішення цього завдання на високому професійному рівні з урахуванням усіх сучасних вимог освіти та ринку праці. Як відомо, підготовка до певного виду діяльності спрямована на опанування знаннями, вироблення вмінь та навичок здійснення певної діяльності. Лише людина з високим рівнем підготовки здатна до виконання професійної діяльності на високому рівні, формування та підвищення працездатності, розвитку самостійності, креативності, ініціативи, уяви, суджень, активності, ерудиції, та досягнення поставлених цілей. Зважаючи на те, що в статті іде мова про здійснення підготовки фахівців немовних закладів вищої освіти в умовах впровадження інформаційно - комунікаційних технологій, нами було визначено ряд педагогічних умов її здійснення: озброєння студентів системою знань, умінь і навичок щодо застосування ІКТ; залучення майбутніх фахівців до розв'язання професійно-зорієнтованих завдань засобами ІКТ; створення емоційної привабливості творчої діяльності майбутніх фахівців із застосуванням ІКТ.

Мета дослідження - обґрунтувати доцільність визначених нами педагогічних умов впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки фахівців немовних закладів вищої освіти.

Завдання:

здійснити аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з висунутої проблеми;

визначити сутність понять "педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки фахівців немовних закладів вищої освіти", "озброєння студентів системою знань, умінь і навичок щодо застосування ІКТ, "професійно-зорієнтовані заняття", "емоційна привабливості творчої діяльності майбутніх фахівців немовних закладів вищої освіти із застосуванням ІКТ".

визначити педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки фахівців немовних закладів вищої освіти;

розробити завдання для запровадження визначених педагогічних умов.

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань, досягнення мети дослідження було застосовано такі методи дослідження: теоретичні - вивчення й аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з висунутої проблеми; методи емпіричного дослідження (спостереження, бесіди, вивчення практичної діяльності).

Виклад основного матеріалу. З'ясуємо передусім сутність поняття "умови". Для цього звернемося до термінологічних джерел, які трактують "умови" як "правила, що встановлені для тієї чи тієї галузі життя та діяльності"; "необхідні обставини, що надають можливість здійснення, створення, утворення чогось або сприяють чомусь" [3, с. 116].

За З. Курлянд, умови - це сукупність явищ зовнішнього і внутрішнього середовища, що закономірно впливають на розвиток конкретного психічного явища, причому це явище опосередковано активністю особистості, групою людей [10, с. 109]. Л. Яновська визначає "педагогічні умови" як сукупність обставин, об'єктів і мір, що необхідні для здійснення процесу, що досліджується [15, с. 137].

На основі аналізу поданих визначень, вважаємо, що умови - це певні обставини, що сприяють здійсненню того чи того виду діяльності, а "педагогічні умови" - це сукупність обставин, від яких залежить ступінь досягнення цілей педагогічного процесу, що розглядається.

Відтак, будемо розглядати педагогічні умови впровадження ІКТ у процес підготовки фахівців немовних закладів освіти як необхідні обставини, що сприяють підвищенню якості освітнього процесу.

Було виокремлено такі педагогічні умови:

озброєння студентів системою знань, умінь і навичок щодо застосування ІКТ;

залучення майбутніх фахівців до розв'язання професійно-зорієнтованих завдань засобами ІКТ;

створення емоційної привабливості творчої діяльності майбутніх фахівців із застосуванням ІКТ.

Охарактеризуємо сутність обраних педагогічних умов більш докладно.

Перша умова - озброєння студентів системою знань, умінь і навичок щодо застосування ІКТ. Озброєння студентів системою знань, умінь і навичок є однією з важливих складових сучасного освітнього процесу, за якою визначається якість подальшої освіти. Визначена проблема стала предметом дослідження багатьох науковців. Вчені (Б. Ананьєв, Л. Виготський) розглядають процес озброєння студентів системою знань, умінь і навичок як такий, що забезпечує своєрідний "імунітет" до труднощів [1; 6]. Згідно з думкою М. Дьяченко та Л. Кандибович, з метою озброєння знаннями, вміннями і навичками необхідно впливати не лише на пізнавальні процеси, а й на спрямованість, почуття, волю, інтереси, психологічний стан студентів [8, с. 215]. O. Леонтьєв зауважує, що знання, вміння і навички можуть бути засвоєні лише в результаті певної діяльності студентів, тобто в результаті виконання певної системи дій [1, с. 39].

Під феноменом "озброєння системою знань, вмінь і навичок щодо застосування ІКТ" будемо розуміти цілеспрямований процес, який характеризується набуттям студентами знань, умінь і навичок роботи з ІКТ з метою їх подальшого використання у ході здійснення навчальної та майбутньої професійної діяльності.

Проблемі озброєння студентів системою знань, вмінь і навичок щодо застосування ІКТ присвячені праці низки науковців. Так, А. Синиця, одним з базових умінь, викликаних потребами сучасного суспільства, є оволодіння знаннями і вміннями ефективного застосування засобів мультимедіа у своїй діяльності [13, с. 420].

Сьогодні наявність знань, умінь і навичок застосування фахівцями ІКТ є потужним ресурсом, здатним забезпечити розвиток суспільства та підвищити конкурентоспроможність країни. Виникнення постіндустріального суспільства суттєво підвищило вимоги до фахівців: від сучасного фахівця очікують не лише вмінь виконувати свої функціональні обов'язки, але й умінь створювати проекти, приймати рішення та творчо підходити до виконання справи. Для вирішення цих завдань є необхідним опанування знань, умінь і навичок застосування ІКТ.

У зв'язку з вищезазначеним постає необхідність підготовки сучасного фахівця, який орієнтується у мультимедійному просторі, володіє знаннями ІКТ та вміннями їх застосовувати у процесі розв'язання професійних завдань. Наразі опанування знань, вмінь і навичок застосування ІКТ свідчать про компетентність сучасного фахівця, його здатність здійснювати професійну діяльність на високому рівні з урахуванням всіх тенденцій та вимог сучасного виробництва, а також конкурентоспроможність на сучасному ринку праці. Результатом озброєння студентів системою знань, вмінь і навичок щодо застосування ІКТ є їх обізнаність із системою знань, вмінь і навичок щодо застосування ІКТ.

Беручи до уваги вищезазначене, можна сказати, що обізнаність сучасних фахівців системою знань, умінь і навичок щодо застосування ІКТ сприятиме формуванню та розвитку в них мотивації та зацікавленості в успішному здійсненні як навчальної діяльності зараз, так і професійної діяльності в майбутньому в умовах застосування ІКТ, таких як (створення презентацій, анімаційних роликів, аудіо-відеофрагментів, мультимедійних галерей, додатків-веб, проведення вебінарів, рольових та ділових ігор, тощо).

З метою реалізації зазначеної педагогічної умови було впроваджено спецкурс "ІКТ в науковому просторі сучасності", який містив теоретичний та практичний блоки. Запропонований спецкурс охоплював три модулі: "Ознайомлення зі змістом ІКТ", "Специфіка застосування ІКТ в освітньому процесі ВНЗ", "ІКТ як засіб розв'язання професійних завдань". У ході проведення лекцій та практичних занять було застосовано активні та інтерактивні методи (дискусія, відео конференція, мозковий штурм, мікрофон, вертушка тощо). У процесі теоретичної підготовки студенти ознайомилися з теоретичними основами застосування ІКТ при розв'язанні професійних завдань. На практичних і семінарських заняттях у студентів було сформовано вміння та навички щодо розв'язання означених професійних завдань. У ході виконання самостійної та індивідуальної роботи вони закріплювали отримані знання, уміння і навички.

Перший модуль спецкурсу "Ознайомлення зі змістом ІКТ" складався з двох змістових модулів. На лекційних заняттях змістового модулю 1 "ІКТ - новий напрям ХХІ століття" було розглянуто історію виникнення ІКТ, структуру і сутність ІКТ, особливості їх застосування. Заняття змістового модулю 2 "Сфери застосування ІКТ" було присвячено особливостям застосування ІКТ у різних сферах життя: навчанні, техніці, медицині, наукових дослідженнях, промисловому секторі.

Другий модуль спецкурсу "Специфіка застосування ІКТ в освітньому процесі навчального закладу вищої освіти" передбачав два змістових модулі. У ході проведення занять щодо змістового модулю 3"Класифікація ІКТ і технічних засобів навчання" було розглянуто сутність ІКТ навчального призначення, видів ІКТ і технічних засобів навчання, висвітлено класифікацію освітніх мультимедійних видань, ресурсів і електронних посібників. Змістовий модуль 4 "Функції ІКТ навчального призначення" було присвячено розкриттю таких аспектів, як-от: сутність і структура ІКТ навчального призначення, особливості та умови їх застосування в освітньому процесі, переваги і недоліки впровадження ІКТ в освітній процес навчального закладу вищої освіти.

Третій модуль спецкурсу "ІКТ як засіб розв'язання професійних завдань" складався з одного змістового модулю. До означеного модулю увійшли такі теми: "ІКТ спеціального призначення, їх сутність, класифікація та особливості застосування", "Досвід застосування ІКТ у ході різних циклів підготовки" та "Розв'язання професійно-зорієнтованих занять засобами ІКТ".

Аналіз вищевикладеного дає підстави дійти висновку, що озброєння студентів системою знань, умінь і навичок застосування ІКТ сприяє підвищенню рівня готовності фахівців до розв'язання професійних завдань із застосуванням ІКТ, отже, є педагогічною умовою застосування ІКТ у підготовці майбутніх фахівців немовних закладів вищої освіти.

Другою педагогічною умовою застосування ІКТ у підготовці майбутніх фахівців немовних закладів вищої освіти було обрано їх залучення до розв'язання професійно-зорієнтованих завдань засобами ІКТ.

Принцип професійної спрямованості навчання є головним принципом в системі професійної освіти, найважливішим принципом діяльності при організації навчальної, позааудиторної та дослідницької роботи майбутніх фахівців. Головною проблемою сучасної професійної освіти є перехід майбутнього фахівця від навчальної діяльності до професійної.

І. Пальшкова під практико-зорієнтованим підходом до професійного навчання розуміє орієнтацію змісту і методів педагогічного процесу на формування практичних навичок роботи [12, с. 33]. Використання практико-зорієнтованого підходу, на її погляд, в практиці навчання означає, що під час навчального процесу зміст і методи курсу спрямовані на формування у студентів практичних навичок роботи, які дозволять їм реалізувати професійну діяльність на рівні гарантованої межі ефективності навчання.

На погляд І. Вербицького, професійно-зорієнтоване навчання являє собою трансформацію змісту і форм навчальної діяльності в адекватні їм, попередньо узагальнені зміст і форми професійної діяльності [4]. За словами О. Котлярової, професійно-зорієнтоване навчання має бути спрямоване на вироблення професійно-значущих знань, вмінь, навичок, здатностей, мотивації та досвіду професійної діяльності, об'єднання яких являє собою єдність теоретичної та практичної готовності до конкретного виду діяльності та дозволяє проявити на практиці свій творчий потенціал для успішного здійснення професійної діяльності [9, с. 87].

У дослідженні під професійно-зорієнтованими завданнями будемо розуміти професійні ситуації із предметів, які створюються у процесі навчання з метою підготовки майбутніх фахівців до здійснення їх майбутньої професійної діяльності.

У термінологічних джерелах феномен "ситуація" трактується як сукупність умов та обставин, які створюють певне середовище та викликають ті чи інші взаємини людей [3, с. 116]. Під професійною ситуацію О. Бернадська розуміє проблему, з якою фахівець може зустрітися в майбутній професійній діяльності та яка потребує від нього аналізу, прийняття рішень, конкретних дій. Дослідниця виділяє такі види ситуацій: ситуація-вправа, ситуація-ілюстрація, ситуація-оцінка, ситуація-запит інформації, ситуація-виклад та ситуація-проблема [2, с. 66]. Отож, опишемо їх.

Ситуація-вправа При її розробці студенти вирішують нескладні професійні завдання, використовуючи метод аналогії (навчальної ситуації). Вона дає можливість вироблення вмінь та навичок працювати за зразком.

Ситуація-ілюстрація. Під час її створення студенти отримують приклади з основних тем курсу на підставі розв'язання професійних проблем. Даний вид ситуації дозволяє більш наочно та образно уявити будь-який механізм дії об'єкта чи процесу під час реалізації професійних завдань. Постановка завдання в даному виді ситуації носить описовий чи розповідний характер.

Ситуація-оцінка формує вміння та навички оцінювання, аналізу, формування власних поглядів, обґрунтування ідей. Цей вид ситуації припускає опис конкретної події, прийняття заходів. Студенти навчаються оцінювати джерела, механізми, значення та наслідки ситуації, а також приймати заходи та дії. При її розробці майбутні фахівці аналізують конкретний випадок, після чого мають дати йому оцінку правильності чи неправильності запропонованих дій. Завдання для такої ситуації формуються наступним чином: дайте оцінку діям, визначте переваги та недоліки, проаналізуйте ситуацію, оцініть правильність дії, тощо.

Ситуація - запит інформації використовується для формування та розвитку творчого мислення, навичок спілкування на професійні теми (здійснювати запит інформації). Крім того, слід зазначити, що дана ситуація формує у майбутніх фахівців навички професійно-спрямованого спілкування, має забезпечувати взаєморозуміння фахівців певного профілю.

Ситуація-виклад використовується для опису будь-якої події (наприклад, програми перебування на будь-якому об'єкті, програми стажування, проведення інструктажу, тощо. Такі ситуації сприяють розвитку вмінь та навичок творчого мислення, обґрунтування власних ідей, образного уявлення.

Ситуація-проблема стає актуальною у зв'язку з поширенням проблемного методу навчання в сучасному освітньому процесі. Проблемна ситуація - це особливий стан аудиторії, що виникає в результаті зіткнення розумової діяльності майбутніх фахівців з інформацією, в якій закладене певне пізнавальне протиріччя. В процесі вирішення даного виду ситуації здійснюється управління мовленнєво-розумовою діяльністю студентів за допомогою активізуючих та проблемних запитань. При створення такої ситуації слід враховувати наступні правила: матеріал, за яким створюється дана ситуація, має бути пов'язаним із раніше вивченим, мати оптимальний ступінь складності. Подібні ситуації здійснюють розвиток пізнавального інтересу, дають імпульс для пошуку рішень поставлених завдань та призводять до відкриття нових знань.

У рамках нашого дослідження під ситуацією професійної діяльності розуміємо ігрову ситуацію з реальним професійним змістом, що демонструє практичне застосування здобутих у ході навчання знань, умінь та навичок.

Ситуації-вправи трактуємо як завдання, у процесі виконування яких студенти вирішували низку професійних завдань репродуктивного характеру. Означені ситуації сприяють формуванню вмінь студентів діяти за зразком.

Ситуацію-ілюстрацію визначаємо як ситуацію професійної діяльності, яку доцільно використовувати з метою надання майбутнім інженерам-будівельникам наочного-образного уявлення механізму виробничого процесу із застосуванням МТ.

Обігрування ситуації-оцінки передбачає опанування вмінь і навичок оцінювання й аналізу здійснення виробничого завдання, формування власних поглядів, обґрунтування ідей.

У процесі вирішення ситуації-переказу у студентів формується вміння щодо опису певної події виробничого характеру Ситуацію-проблему розуміємо як усвідомлене студентом утруднення, шляхи подолання якого потребують пошуку нових способів дій.

Таким чином, зауважимо, що впровадження вищезазначених видів ситуацій є доцільним на сучасному етапі розвитку вищої освіти у зв'язку з тим, що ринок праці сьогодні потребує фахівців, які здатні оволодіти у повному обсязі не лише знаннями своєї майбутньої професії, але й вміти розв'язувати різного виду професійні завдання на практиці, орієнтуватися у будь-якій професійній ситуації, бути в змозі вирішувати професійні проблеми. Крім того, ми уважаємо, що використання таких ситуацій у навчальному процесі сприятиме підвищенню рівня сформованості професійних вмінь і навичок, забезпеченню гарних стосунків в колективі, адекватній самооцінці, здатності працювати в команді, спільній праці викладачів і студентів, підвищенню інтересу до навчання і, у такий спосіб, якості підготовки майбутніх фахівців.

Отже, аналіз вищезазначеного дозволяє дійти висновку, що систематичне залучення майбутніх фахівців немовних закладів вищої освіти до вирішення професійно-зорієнтованих завдань засобами ІКТ сприятиме виробленню знань, вмінь і навичок, необхідних для здійснення майбутньої професійної діяльності, а отже є педагогічною умовою застосування ІКТ у підготовці фахівців до професійної діяльності.

Третьою педагогічною умовою застосування ІКТ у підготовці майбутніх фахівців немовних закладів вищої освіти було виділено створення емоційної привабливості творчої діяльності майбутніх фахівців немовних закладів вищої освіти із застосуванням ІКТ.

Так, згідно з думкою О. Чебикіна, емоції є такими, що з'являються слідом за актуалізацією мотивів до раціональної оцінки людиною своєї діяльності, виступають генетично вихідними по відношенню до інтелекту і волі. Утворюючи певну надбудову над процесами пізнання, емоції не лише супроводжують їх, фарбуючи та оцінюючи суб'єктивне значення цих процесів, але й виступають суттєвими регуляторами їх ефективності [14, с. 35].

За Б. Додоновим, емоції - це діяльність оцінювання інформації про зовнішній і внутрішній світ, що поступає до мозку, яку відчуття та сприйняття кодують у формі його суб'єктивних образів [7, с. 99]. На погляд В. Вілюнаса, емоції пов'язані з почуттями. Почуття, на його думку,- це внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, що вона пізнає або робить, яке переживається в різноманітній формі, а емоцію науковець визначає як безпосереднє, тимчасове переживання якогось певного, більш постійного почуття. Науковець поділяє емоції на провідні та ситуативні. Провідні емоції сигналізують про незадоволеності потреб і підштовхують до пошуку цільового об'єкта. Ситуативні емоції виникають в результаті оцінок етапів поведінки та підштовхують діяти або в попередньому напряму або змінювати поведінку [5, с. 28].

О. Леонтьєв називає емоції тривалими станами, які лише іноді проявляються у зовнішній поведінці. Вони мають чітко виражений ситуативний характер, тобто виражають оцінювальне особистісне ставлення до можливих ситуацій, до своєї діяльності та проявів в них [11, с. 39].Таким чином, поняття "емоційна привабливість творчої діяльності" визначаємо як властивість, що сприяє формуванню у майбутніх фахівців професійного інтересу і позитивного ставлення до творчої діяльності із застосуванням ІКТ.

З метою реалізації визначеної педагогічної умови використовувались активні й інтерактивні методи та технології навчання (мозковий штурм, рольові і ділові ігри, дискусія, технологія "займи позицію", технологія співробітництва, технологія "броунівський рух", метод проектів). Всі заняття викладалися англійською мовою. Проілюструємо прикладами.

Метод "мозкового штурму" було застосовано під час вивчення теми "Sport and health". Студентам було продемонстровано мультимедійний сюжет, що демонстрував роль спорту у житті людей та його вплив на здоров'я нації. Обговорення, у ході якого студенти активно висували нові ідеї щодо занять різними видами спорту, проходило у формі "мозкового штурму". На наступному етапі заняття кожна команда презентувала на планшетах анімаційні ролики своїх тренувань у спортивній залі. На прикінцевому етапі заняття кращий анімаційний ролик був представлений на мультимедійній дошці.

Практичне занятті з теми "The advantages and disadvantages of sоcial nets" було проведено за технологією "Займи позицію". Завданням студентів було визначитися із позицією відносно використання соціальних мереж. Ті, хто вважав дане дозвілля доцільним, - підходили до мультимедійної дошки з надписом "підтримую", ті, які вважали такий вид дозвілля недоцільним - підходив до дошки з надписом "не підтримую". Кожен студент мав обґрунтувати свою думку.

Технологія співробітництва. У ході опрацювання матеріалу з теми "The role of ICT in our life" студентів розподілили на 5 груп. Кожна група отримала завдання: створити мультимедійний проект щодо історії виникнення та ролі певних гаджетів у сучасному житті. Після перегляду учасники кожної групи ставили запитання за змістом, що з'являлися на мультимедійній дошці. Крім технології "співробітництва" в ході вивчення цієї теми використовувалася технологія "незакінчені речення". Один із учасників групи виходив до дошки і починав розповідь про будь-який сучасний гаджет, його версії та можливості, потім переривав свою розповідь і інший учасник повинен був його продовжити. Для виконання цього завдання використовувалися мікрофон та колонки.

Застосування технології "Дискусія" передбачало ведення бесіди з опонентами із застосуванням телекомунікаційних засобів. У ході опрацювання теми "Students' life in Ukraine and abroad" студентів було розподілено на декілька груп. Всі учасники знаходились на різних поверхах в різних аудиторіях та вели перемови через екран монітору. Кожна команда розповідала про життя студентської молоді у певній країні.

Останнім завданням було створення веб-сайту з рекламою професійних послуг у вже вивчених редакторах.

Відтак, педагогічна умова - створення емоційної привабливості творчої діяльності майбутніх фахівців немовних закладів вищої освіти із застосуванням ІКТ сприятиме формуванню і розвитку мотивації до здійснення творчої діяльності, тому що такі заняття будуть дійсно цікавими та незвичайними, а головне - новими для студентів. Вони сприятимуть виникненню позитивних емоцій, інтересу, швидкості, ерудиції, що стануть запорукою успішного здійснення творчої діяльності.

Висновки

Педагогічні умови впровадження ІКТ у процес підготовки фахівців немовних закладів вищої освіти є необхідними обставинами, що сприяють підвищенню якості освітнього процесу. Комплексна реалізація означених педагогічних умов внесе вирішальний позитивний вклад у процес професійної підготовки майбутніх фахівців, оскільки це надасть можливість подолати розрив між теорією і практикою та сприятиме оволодінню необхідними знаннями та досвідом застосування ІКТ для вирішення професійних завдань.

Використані джерела

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. Санкт Петербург, 2001. 272 с.

2. Бернадская Е. В. Моделирование ситуаций профессиональной деятельности в обучении иностранному языку в высшем учебном заведении военного профиля: дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Киев, 2005. 183 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ-Ірпинь, 2005. 1728 с.

4. Вербицкий А. А. Проблема трансформации мотивов в контекстном обучении. URL: www/library.by/portalus/modules/psychologe/ (Дата обращения 10.03.2018 г.)

5. Вилюнас В. К. Эмпирические характеристики эмоциональной жизни. Психологический журнал, 1997. Т. 18. № 3. С. 26-35.

6. Выготский Л. В. Педагогическая психология. Москва, 1991. 387 с.

7. Додонов Б.И. В мире эмоций. Москва, 1987. 140 с.

8. Д'яченко М.І. Психология. Минск, 1998. 398 с.

9. Котлярова О.В. Выездные практические занятия: метод. рекоменд. для студ. спец. 100103 "Социально-культурный сервис и туризм" и 100201 "Туризм". Челябинск, 2006. 152 с.

10. Курлянд З. Н. Професіональна усталеність учителя - основа його педагогічної майстерності. 1995. 160 с.

11. Леонтьев А.В. Классификация эмоций. Инновационно-ипотечный центр, 2002. 177 с.

12. Пальшкова І. О. Формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи: практико-орієнтований підхід: автореф. дис. д-ра пед. наук. Одеса, 2009. 44 с.

13. Синиця М. О. Використання мультимедійних технологій у навчальному процесі ВНЗ як засіб формування педагогічних знань. ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 418-438.

14. Чебикин А. Я. Управление эмоциональным состоянием учебно-познавательной деятельности. Психологическое обеспечение АСОУ, 1986. 66 с.

15. Яновська Л.Г. Формування професійної усталеності майбутніх учителів історії в процесі навчання у вищих педагогічних закладах: дис. канд. пед.. наук.: 13.00.04. Одеса, 2004. 191 с.

16. Dearing R. The institute for learning and teaching in higher education: institutions, academics, and the assessment of prior experiential learning, London: Routledge Falmer, 2001. 152 p.

Размещено на Allbest.ru