Використання мультимедіа як засобу візуалізації у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Використання мультимедіа як засобу візуалізації у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи

Юлія Ігорівна Соколова,

аспірантка кафедри педагогіки і методики технологічної та професійної освіти

У статті розглянуто актуальну проблему сучасної вищої школи, пов'язану з підвищенням якості професійної підготовки майбутніх учителів в умовах інформатизації освіти. Автори пропонують використання мультимедійних технологій для візуалізації навчальних відомостей у професійній підготовці вчителів, зокрема майбутніх учителів початкової школи; вказують на формування нової культури сприйняття інформації переважно у візуальній формі, що є реакцією на розширення і різнобарв'я інформаційних потоків; визначають види і форми візуалізації навчального матеріалу, які доцільно використовувати у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів, а також пропонують відповідне програмне забезпечення. Серед основних засобів візуалізації матеріалів - інтерактивний плакат, інтелектуальні карти, інфографіка. Використання мультимедійних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів призводить до формування інформаційно-комунікаційної (цифрової) компетентності, що цілком відповідає сучасним тенденціям інформатизації вітчизняної освіти.

Ключові слова: мультимедіа, візуалізація, інтерактивний плакат, інтелектуальна карта, інфографіка.

Постановка проблеми, її зв'язок із важливими завданнями. Мультимедіа як сучасна інформаційна технологія, що забезпечує об'єднання різних типів даних (графічні образи, звук, відео, тощо) є однією із принципово нових технологічних форм інформаційного суспільства, що створює новий рівень опрацювання інформації та інтерактивної взаємодії людини з комп'ютером.

Технологія мультимедіа, навчальні засоби, створені на її основі, демонструють особливий вплив на сприйняття користувачів завдяки полісередовищній природі цього феномену, у чому ми цілком погоджуємося з О. Шликовою, яка тлумачить поняття «мультимедіа» як єдиний простір, що в синкретичному вигляді представляє різні види і способи подання інформації, тобто як «полісередовище» [1]. Саме тому мультимедійні технології доцільно широко використовувати для унаочнення навчального матеріалу як у системі загальноосвітньої шкільної підготовки, так і у вищій школі.

Сучасні наукові дослідження почасти розглядають та осмислюють мультимедіа як явище нової культури, оскільки багатосередовищна природа цього феномену переводить його у площину культури. У цьому сенсі мультимедіа є передусім формою художньої творчості новими дигітальними (цифровими) засобами (мережеве мистецтво, NetArt, «кіберкультура», комп'ютерна музика, інтерактивний комп'ютерний перформанс та ін.), а також як новий засіб комунікації, до якого привела еволюція медіа (від писемності, друкованих медіа, електричних, мас-медіа до цифрових). Саме мультимедіа завдяки своїй синкретичності демонструє інтегрування всіх засобів комунікації та втілення ідей синтезу художніх форм [2].

Широке використання мультимедійних технологій спричинило формування феномену цифрової культури (digitalculture), яка визначає нові цінності та смисли буття особистості, демонструє нову онтологію освітньої взаємодії і встановлення нового освітнього порядку, коли змінюється не лише алгоритм «набуття» знання, а й власне культура цього набуття й використання знань [3].

Технологія мультимедіа наразі активно залучається до навчально-методичного забезпечення навчального процесу в усіх ланках та галузях сучасної освіти, оскільки вона відкриває широкі можливості для унаочнення теоретичного матеріалу, його візуалізації.

Відзначимо, що теоретичні основи візуалізації навчальної інформації відображені в дослідженнях сучасних науковців, педагогів, психологів, культурологів, фахівців у галузі теорії пізнання (Р. Абдєєв, Н. Бровка, А. Вербицький, Г. Гарднер, П. Ерднієв, З. Калмиков, Л. Білоусова, Р. Майєр, Н. Манько, А. Рапута, К. Фрумкін та ін.). Учених цікавить як евристичний потенціал візуалізації та її застосування в навчальному процесі, так і способи організації навчання з використанням комп'ютерних візуальних навчальних засобів.

Під візуалізацією вчені розуміють процес одержання видимого зображення певних предметів, явищ, процесів, недоступних для безпосереднього спостереження. На думку А. Вербицького, процес візуалізації є згортанням розумових змістів у наочний образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і слугувати опорою адекватних розумових і практичних дій [4]. Н. Бровка цілком справедливо зазначає, що візуалізація має розумітися ширше, ніж просто можливість зорового сприйняття, оскільки, впливаючи на органи чуття, вона забезпечує формування більш цілісного уявлення про поняття, що сприяє більш міцному засвоєнню навчального матеріалу і одночасно розвиває емоційно-ціннісне ставлення до отриманих знань [5].

Науковці відзначають формування нової культури сприйняття інформації переважно у візуальній формі, що є реакцією на розширення і різнобарв'я інформаційних потоків, яка характеризується здатністю швидко реагувати на різні змістові фрагменти, формати даних, їх обсяг, тяжінням до образних (візуальних) каналів подання інформації і поряд з цим непристосованістю молоді до сприйняття лінійного та однорідного інформаційного контенту. Важливо, що на відміну від вербальної інформації візуальна подається цілісно і, як правило, одномоментно, тобто не потребує для свого сприйняття розтягування у часі, що дозволяє інтенсифікувати навчальний процес за рахунок візуалізації знань (Р. Абдєєв, Л. Білоусова [6; 7] та ін.).

Ідеї використання засобів візуалізації у навчанні характерні й для зарубіжної педагогічної теорії і практики. Так, П. Нортон акцентує увагу на тому, що майже будь-яка форма візуальної інформації містить елементи проблемності, розв'язання якої здійснюється на основі аналізу, синтезу, узагальнення, згортання й розгортання інформації. Як наслідок: підвищення проблемності візуальної інформації інтенсифікує розумову діяльність учнів [8]. Тож візуалізація навчальних відомостей засобами мультимедіа сприяє інтенсивнішому засвоєнню матеріалу, орієнтує учнів на пошук системних зв'язків і закономірностей.

Р. Майєр (R. Mayer) [9] розробляє когнітивну модель мультимедійного навчання й розподіляє процес опрацювання відомостей людиною на два канали - канал слів і канал зображень.

Отже, ефективність впровадження ідей візуалізації у навчальний процес, на думку численних вітчизняних та зарубіжних дослідників, є ефективним шляхом удосконалення якості професійної підготовки фахівців.

Формулювання мети статті. Спробуємо у межах статті визначити види і форми візуалізації навчального матеріалу, які доцільно використовувати у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів, а також порекомендувати відповідне програмне забезпечення.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів. Наразі існує значна кількість засобів візуалізації - від традиційних діаграм і графіків, структурно-логічних схем до стратегічних карт, логіко-змістових моделей. Серед основних засобів візуалізації - інтерактивний плакат, інтелектуальні карти та інфографіка. Розглянемо кожен із них докладніше.

Інтерактивний плакат є електронним освітнім засобом нового типу, який забезпечує високий рівень використання інформаційних каналів сприйняття наочності навчального процесу. Він органічно інтегрується в навчально-виховний процес традиційного (аудиторного) та дистанційного навчання. У цифрових освітніх ресурсах цього типу інформація представляється не відразу, вона розгортається залежно від дій користувача, який управляє нею відповідними кнопками. Плакат за своєю суттю -- це засіб надання інформації, тобто основна його функція -- демонстрування матеріалу.

Інтерактивний плакат становить електронний навчальний плакат, що має інтерактивну навігацію, яка дозволяє відобразити необхідну інформацію: графіку, текст, звук.

Науковці вказують, що інтерактивний плакат - це укрупнена дидактична одиниця, дидактичний багатовимірний інструмент (В. Штейнберг [10]), коли знання, нова інформація подаються у вигляді так званих укрупнених дидактичних одиниць - систем понять, об'єднаних на основі їх смислових, логічних зв'язків і утворюють одиницю інформації, що засвоюється цілісно. Виходячи з цього принципу, учні можуть:

вивчати одночасно взаємно зворотні дії й операції;

порівнювати протилежні поняття, розглядаючи їх одночасно;

зіставляти родинні та аналогічні поняття;

зіставляти етапи роботи над вправою, способи вирішення та ін.

Інтерактивний плакат може забезпечити індивідуальний темп навчання, гнучке реагування на ту чи іншу педагогічну ситуацію та системний підхід у навчанні.

Особливості інтерактивних плакатів, які забезпечують їх використання у професійній підготовці майбутніх учителів:

висока інтерактивність;

простота у використанні: інтерактивний плакат не вимагає інсталяцій, має простий і зрозумілий інтерфейс;

високий ступінь візуалізації матеріалу завдяки використанню будь-яких мультимедіа середовищ;

можливості реалізувати форми групової та індивідуальної роботи в аудиторії, використовуючи відповідне обладнання (інтерактивна дошка, демонстраційний екран, персональний комп'ютер тощо);

можливості використання на будь-якому етапі заняття (лекційного, практичного) завдяки групуванню навчального матеріалу на плакаті у вигляді логічно завершених окремих фрагментів [11].

Інтерактивні плакати зазвичай класифікують як однорівневі та багаторівневі.

Для створення інтерактивного плаката доцільно звернутися до інтернет-сервісів:

Glogster (http://edu.glogster.com) дозволяє користувачам легко створювати інтерактивні постери-плакати (глоги (glogs) або графічні блоги (graphical blogs), розмістити текст, графіку і відео, при цьому будь-який елемент може стати гіперпосиланням. Glogster пропонує різноманітні шаблони. Плакат виходить яскравим, барвистим, ефектним. Наразі робота у середовищі Glogster доступна лише за умов придбання ліцензії;

Cacoo (https://cacoo.com/) надає можливості створення різних схем-класифікацій, інтерактивних плакатів, де кожен елемент може стати гіперпосиланням. Сервіс містить різні шаблони, автофігури, дозволяє додавати мультимедійні компоненти, створювати власні малюнки тощо. Особливістю Cacoo є можливість працювати он-лайн у групі, реалізуючи проектні завдання (рис. 2);

Thinglink (http://www.thinglink.com/) - сервіс для створення інтерактивного зображення, який перетворює звичайні зображення в інтерактивні об'єкти, що досягається за рахунок додавання міток з текстовими підказками, посиланнями на відео, музику або зображення. Такий інтерактивний плакат легко вбудувати на свій сайт або блог (мається код для вставки), а також у будь-який момент можна відредагувати. Сервіс Thinglink наразі має обмеження умов безкоштовного користування;

Prezi (https://prezi.com) - відомий сервіс для створення креативних онлайн-презентацій, доцільний також для розроблення мультимедійних інтерактивних плакатів відбувається максимальна активізація інтелектуальних резервів обох півкуль людського мозку: правої, яка відповідає за образне, асоціативне мислення, і лівої, яка впливає на логічне й аналітичне мислення. Отже робота мозку оптимізується комплексно. При цьому задіяні мислення, пам'ять, уява, увага, сприйняття, емоції тощо.

Рис. 3. Інтерактивний плакат з курсу «Методика навчання освітньої галузі «Математика» у початковій школі», розроблений в інтернет-середовищі Prezi (https://prezi.com/wcherzqewseh/presentation/?utm_campaign=share&utm_medium=copy)

Автором методики створення інтелектуальних карт є англійський психолог Т. Бьюзен (T. Buzan), яким було визначено основні принципи їхньої побудови:

концентрація уваги на центральному образі;

інтенсивне використання графічних образів;

робота як мінімум з трьома і більше кольорами;

об'ємне зображення (передусім за рахунок опуклих букв і псевдо тривимірної графіки);

часте варіювання розмірів букв (шрифтів), товщини ліній і масштабу графіки;

використання стрілок для підкреслення зв'язків між елементами карти;

кодування інформації та винахід абревіатур;

строгий принцип «одне ключове слово на кожну лінію»;

використання ключових слів над асоціативними лініями;

використання номерної послідовності у викладі думок [12, с. 14].

Інтелектуальні карти можуть вважатися потужною візуальною технологією. Доведено, що для досягнення більшого ефекту в інтелектуальних картах доцільно використовувати графічні образи, скорочення, значки, символи та ін.

Інтелектуальні карти можна складати, використовуючи наступні сервіси [13]:

Freemind (http://freemind.sourceforge.net) - безкоштовний open source проект, який працює на будь-якій платформі, що підтримує Java, має весь необхідний набір функцій для створення якісних mindmaps. Недоліками програми є дещо «застарілий» дизайн та необхідність її завантаження та інсталяції.

Coogle (www.coggle.it) - он-лайн додаток для створення інтелектуальних карт, у якому передбачено безкоштовний тарифний план (цінова політика на платну підписку та розширені можливості досить демократична). Mindmap, створені в програмі Coggle, можуть експортуватися у форматі PNG або PDF. Сервіс підтримує спільну роботу над проектами.

Xmind (www.xmind.net) - одна з найпопулярніших крос-платформених програм для складання ментальних карт, працює на платформах Windows / Mac / Linux, має кілька версій: безкоштовна з урізаними можливостями і платна з розширеним функціоналом. До переваг програми належать: стильний дизайн, яскраве оформлення, великий вибір стилів, ліній, кольорів, піктограм та форм, велика кількість шаблонів, фішбоун, бізнес-плани, SWOT-аналіз тощо.

MindMeister (www.mindmeister.com) - додаток зі зручним інтерфейсом, широким функціоналом (різні стилі і кольори блоків, зміна кольору тексту і його накреслення) у безкоштовній весрії.

BubblUs (www.bubbl.us) - дозволяє скласти прості mindmap і експортувати їх у форматі зображень.

MindMup 2 (www.mindmup.com) - онлайн-сервіс інтелектуальних карт, що має всі основні можливості для створення якісного дизайну, просте управління, безкоштовний експорт у PDF.

LOOPY (www.ncase.me/loopy/) - безкоштовний сервіс, який дозволяє створювати «живі» схеми, проілюструвати циклічні процеси.

iMindMap (www.imindmap.com) - сервіс від автора методики побудови ментальних карт Т. Бьюзена. Сервіс платний, він надає широкі можливості для створення креативних інтелектуальних карт, пропонує декілька режимів (фіксація думок та ідей, мозковий штурм та ін.), з інтелект-карти можна зробити анімовану тривимірну презентацію.

Відзначимо, що у вищій школі спосіб застосування цих інтелектуальних карт має назву «метод концептуальних карт» (Л. Карпинська, Н. Іванченко, Л. Тархова). Концептуальна карта є різновидом інтелектуальної й пов'язана з опрацюванням певного поняття, вона дозволяє осмислити асоціативне коло в більш широкому (навіть філософському) вимірі.

Інформаційна графіка, або інфографіка (Information graphics; infographics) - ефективний засіб візуалізації даних, графічне візуальне подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого відображення комплексної інформації [14, с. 236]. Інфографіка покращує сприйняття інформації, використовуючи графічні матеріали для того, щоб підвищити можливості зорової системи людини бачити моделі й тенденції. Процес створення інфографіки можна розглядати як візуалізацію даних, створення інформаційних схем та моделей подання інформації.

В інфографіці широко використовується візуалізація даних у вигляді 5 основних типів візуалізаційних категорій:

часові ряди (ряд оцінок через певний час), до яких належать різні види діаграм та графіків;

розподіл імовірностей (гістограми, «box-and-whisker» діаграми, які передають статистичні особливості, такі як середнє значення, медіана та викид, «stem-and-leaf» діаграми);

карти й картограми;

ієрархія (ланкові схеми, суміжні й корпусні діаграми, що ефективно передають ієрархічні дані);

мережа (спрямований силовий макет, півколові діаграми і матричні відображення).

Серед зручних сервісів для створення інфографіки: Piktochart (https://piktochart.com/), що дозволяє трансформувати інформацію у візуальні історії; Visually (https://visual.ly/) - безкоштовний та легкий у використанні сервіс інфографіки; ManyEyes (https://www.ibm.com/analytics) - сервіс для створення онлайн візуалізацій, що професійно перетворює інформацію з текстової на візуальну, та ін. [15]

Висновки

Залучення мультимедіа як засобу візуалізації до професійної підготовки майбутніх учителів, зокрема педагогів початкової ланки освіти, засвідчує актуальність формування інформаційно- комунікаційної, цифрової грамотності як певної системи навичок, які забезпечують існування особистості в сучасному інформаційному просторі. Серед складників ІК-грамотності (цифрової грамотності, digital literacy): комп'ютерна грамотність (computer literacy) як ефективне використання електронних пристроїв та програмного забезпечення; інформаційна грамотність (information literacy) - навички самостійного пошуку, аналізу, критичного осмислення інформаційних даних; компетентне користування соціальними медіа (social media literacy); використання мережевих технологій (network literacy) з розумінням основ мережевої безпеки й стандартів нетикету.

Крім того, використання мультимедійних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів приводить до формування інформаційно-комунікаційної (цифрової) компетентності (digital competence) як значно ширшої педагогічної категорії, що вміщує ІК-грамотність та доповнюється свідомим умотивованим упровадженням комп'ютерних технологій і засобів у навчальний процес, позитивним ставленням до цих технологій, що забезпечує використання інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових медіа з метою виконання освітніх завдань, вирішення проблем, організації спілкування, управління інформацією, співробітництва тощо.

У перспективі дослідження - перевірка ефективності використання засобів візуалізації у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів, проведення контрольних зрізів знань, перевірка сформованості вмінь створювати й упроваджувати е-засоби у навчальному процесі початкової школи. учитель інфографіка мультимедійний школа

Список використаних джерел та літератури

Шлыкова О. В. Культура мультимедиа : уч. пособие для студентов / О. В. Шлыкова. - М. : ФАИР-ПРЕСС, 2004. - 415 с.

Гаврілова Л. Г. Мультимедіа: культурологічний і музикознавчий погляд / Л. Г. Гаврілова // Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць / [За заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. - Вип. LXIX. - Слов'янськ : ДДПУ, 2014. - С. 38-47.

Черных С. И. Цифровая культура как гуманитарный феномен [Електронний ресурс] / С. И. Черных, В. И. Паршиков // Профессиональное образование в современном мире. Т. 6. - 2016. - № 4. - С. 601-607. - Режим доступу: http://profed.nsau.edu.ru/jour/article/view/290.

Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход /

А. Вербицкий. - М. : Высш. шк., 1991. - 207 с.

Бровка Н. В. Интеграция теории и практики обучения математике как средство повышения качества подготовки студентов / Н. В. Бровка. - Минск : БГУ, 2009. - 243 с.

Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Абдеев. - М. : ВЛАДОС, 1994. - 336 с.

Білоусова Л. І. Дидактичні аспекти використання технологій візуалізації в навчальному процесі загальноосвітньої школи / Л. І. Білоусова, Н. В. Житєнєва [Електронний ресурс] // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2014. - Т. 40. - № 2. - С. 1-13. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/ itlt/article/view/1017/764.

Нортон П. Программно-аппаратная организация компьютера IBM PC (Insidehe IBM PC. Access toAdvanced Featuresаnd Programming. Prentice-Hall Publishing Comp., 1984) [Електронний ресурс] /[пер. с англ. С. Писарева, Б. Шура]. - К., 1987. - Режим доступу: http://bookz.ru/authors/norton- p/nortop01/1 -nortop01 .html.

Размещено на Allbest.ru