Модель використання мультимедійних технологій вихователем закладу дошкільної освіти в освітній роботі з інклюзивною групою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія педагогічних наук України (м. Київ)

The article presents the author's model of using multimedia technologies (MT) by the educator of a pre-school education institution (PEI) in educational work with an inclusive group. The model contains five interrelated blocks, conditioned by the logic of the educational process: target, informative, technological, diagnostic and resultant. The implementation of the author's model of using MT will improve the quality of educational work with an inclusive group in PEI by improving the children's perception of learning information, involving every child in the educational process without exception, giving diversity of ways to demonstrate learning outcomes, and providing for the development of children's psycho processes.

Keywords: pre-school education institution, inclusive group, child with disability, educator, multimedia technologies, model, organizational and pedagogical conditions.

Постановка проблеми. Актуальність впровадження мультимедійних технологій (МТ) в інклюзивну дошкільну освіту зумовлена пріоритетним завданням освіти, що полягає у забезпеченні сталого розвитку дитини, її розумових здібностей, здатності до творчого й самостійного мислення, самореалізації. Характеристики МТ, такі як інтерактивність, можливість відображення великих обсягів даних у стислому доступному форматі, позитивний вплив на активізацію пізнавальних процесів, розвитку мислення, уваги, уяви, пам'яті, мовлення, інтеграція різноманітних типів мультимедійних даних та їхній вплив на різні органи чуття та ін. зумовлюють доцільність їх використання в освітній роботі з інклюзивною групою (ІГ). У зв'язку з цим постає необхідність розроблення відповідної моделі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку в освітній процес, у т.ч. питання інклюзивної освіти, стали предметом досліджень таких вітчизняних науковців, як В. Бондар, Т. Євтухова, І. Іванова, А. Ко- лупаєва, В. Ляшенко, О. Столяренко, А. Шевчук, О. Щербина та ін. Вивченню можливостей впровадження й використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчанні дітей дошкільного віку присвячено праці таких дослідників, як С.Л. Новосьолова, Ю.М. Горвиць, А. Горячев, Є.В. Зворигіна, С.М. Іванова, Н.М. Кириченко, О.І. Кореганова, Г.П. Лаврентьєва, Л.Д. Марголіс, В.Г. Моторін, С. Новосьолова, Т. Поніманська, О.В. Цимбалюк та ін. У попередніх працях за участю автора висвітлено актуальні напрями досліджень проблем інформатизації дошкільної освіти в Україні [7], проаналізовано закордонний досвід використання ІКТ в інклюзивній дошкільній освіті [3], розглянуто можливості використання МТ у роботі з дошкільною ІГ [2;6], ступінь обізнаності вихователів вітчизняних закладів дошкільної освіти (ЗДО) щодо можливостей і переваг впровадження МТ в освітній процес ІГ [4]. Однак у вітчизняному науково-педагогічному полі відсутні дослідження, спрямовані на обґрунтування й розроблення моделі використання МТ вихователем ЗДО в освітній роботі з ІГ.

Формулювання мети. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробленні моделі використання мультимедійних технологій вихователем ЗДО в освітній роботі з інклюзивною групою.

Виклад основного матеріалу. Для забезпечення методичних основ впровадження та використання МТ в освітній роботі з ІГ постала необхідність розроблення відповідної моделі. Авторська модель складається з 5 блоків, що обумовлені логікою реалізації освітнього процесу та його компонентами: цільовий, змістовий, технологічний, діагностичний та результативний (рис. 1).

Цільовий блок визначає мету, а саме: підвищення якості освітньої роботи з ІГ, що досягається за рахунок:

- поліпшення сприймання дітьми навчальних відомостей (можливість унаочнення будь-яких об'єктів і явищ, полісенсорність, емоційне забарвлення);

- залучення в освітній процес кожної дитини без винятку;

- урізноманітнення способів демонстрації навчальних досягнень;

- розвитку психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення, уяви, мовлення).

Освітній процес у дошкільній групі, зокрема інклюзивній, має спиратися на підходи й принципи, що відображені в змістовому блоці. Серед підходів виокремлюємо такі:

- гуманістичний - спрямований на взаємодію суб'єктів освітнього процесу (вихователь - дитина, дитина - дитина) на гуманістичних засадах, виявлення толерантного ставлення один до одного, прояв терпимості до індивідуальних особливостей інших;

- діяльнісний - передбачає залучення кожної дитини в освітній процес, стимулювання у дітей прагнення до навчання й розвитку, активізація їх інтересу та пізнавальної активності, створення для цього сприятливих умов і ситуацій успіху, у т.ч. за рахунок використання МТ;

- особистісно-орієнтований - передбачає організацію освітнього процесу з урахуванням особливостей вихованців, розроблення стратегії розвитку кожної дитини, планування завдань із урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей і потреб;

- синергетичний - передбачає врахування знань і досягнень з різних наукових галузей при організації роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку (ОПФР), урахування медичних, ергономічних, психологічних, корекційно-педагогічних та ін. рекомендацій фахівців для уникнення негативних наслідків (неспроможності впоратися з завданнями, перевтоми, впливу шкідливого випромінювання комп'ютерної техніки тощо) та досягнення найкращого педагогічного ефекту (залучення кожної дитини в освітній процес, можливість усіх вихованців демонструвати навчальні досягнення в зручний для них спосіб, розвиток психічних процесів кожної дитини);

- системний - передбачає організацію подання і засвоєння навчального матеріалу у послідовності від простого до складного. Перехід до вивчення наступного змістового блоку відбувається після засвоєння дитиною попереднього, її здатності продемонструвати опанування здобутих знань на практиці.

Освітній процес має проходити з урахуванням загальнодидактичних принципів, серед яких:

- принцип систематичності та послідовності - полягає у систематичності освітнього процесу, послідовному передаванні знань через доступні канали сприйняття, перехід від засвоєння менш складних завдань то більш складних;

- принцип доступності - полягає у поданні навчального матеріалу в доступний для сприймання і розуміння дітей спосіб, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей (наприклад, з додатковим озвученням для дітей з вадами зору, з додатковим ілюструванням для дітей з вадами слуху, з уповільненням загального темпу і неодноразовим повторенням пройденого матеріалу для дітей із затримкою психічного розвитку тощо);

- принцип наочності - зумовлений сприйманням інформації дітьми через систему аналізаторів. Використання МТ дозволяє здійснювати візуальний, аудіальний і кінестетичний супровід навчання на високому рівні, комбінуючи вплив на різні аналізатори і дозволяючи підвищити якість подання і засвоєння навчальних відомостей;

- принцип активності - передбачає стимулювання інтересу і мотивації дітей до активної участі в освітньому процесі, комбінування різних видів діяльності, зокрема з використанням МТ, у результаті чого засвоєння навчальних відомостей відбувається у більш природний і ефективний спосіб.

- принцип міцності засвоєння знань, умінь, навичок - полягає у кількаразовому повторенні навчального матеріалу, у т.ч. за рахунок подання в різний спосіб. Наприклад, вивчення нових мовних одиниць за рахунок їх озвучення вихователем, перегляду карток з відповідними ілюстраціями, перегляду мультимедійних презентацій (відеоряду), виконання дидактичних завдань з використанням електронних освітніх ігрових ресурсів тощо. Систематичне звернення до раніше засвоєних знань для їх актуалізації, закріплення та поглиблення.

Окрім загально дидактичних, виокремлюємо спеціальні принципи, дотримання яких сприяє реалізації авторської моделі:

- принцип мультисенсорності - полягає в доцільності та широких можливостях використання переваг МТ в аспекті їх впливу на різні органи чуття людини. Плануючи навчальне заняття доцільно відбирати МТ, що дозволять здійснити вплив на візуальну, аудіальну та кінестетичну сферу вихованців, зокрема тих, хто має ОПФР, гармонійно поєднувати використання МТ з іншими формами роботи;

- принцип педагогічної доцільності - передбачає усвідомлення того, що використання МТ не завжди може бути педагогічно виправданим. Важливо, щоби мультимедійні засоби не замінювали чи витісняли традиційні методики, а натомість гармонійно доповнювати й збагачували їх;

- принцип ергономічної виваженості - визначає необхідність урахування чинних норм і стандартів щодо використання комп'ютерно орієнтованих засобів в освітній діяльності, дотримання часового регламенту при використанні МТ в освітній роботі з дітьми дошкільного віку і основ здоров'язбереження (виконання релаксаційних вправ для очей після роботи з МТ). У результаті медичних досліджень [5] з'ясовано, що використання МТ доцільне, починаючи не раніше 5-річного віку, оскільки більш ранній початок може мати негативні наслідки для здоров'я дитини, особливо зорового аналізатора, який перебуває в процесі розвитку. Максимальний часовий інтервал роботи з МТ для 5-річних дітей - не більше 10 хв за одне заняття);

- принцип корекційної спрямованості - полягає у використанні МТ не лише для освітньої діяльності з усією групою, а й корекційної роботи з дітьми з ОПФР шляхом розширення традиційних методів і форм подання навчальних відомостей та презентації навчальних досягнень, можливості урізноманітнити індивідуальні освітні траєкторії вихованців з акцентом на сторони їх розвитку, що потребують особливої уваги (корекції).

Зміст освітнього процесу в ЗДО визначається державним стандартом - Базовим компонентом дошкільної освіти. Цей стандарт реалізується відповідно до програм розвитку, навчання, виховання дітей, що рекомендовані МОН України. ЗДО та його окремі групи обирають для роботи одну із цих програм. Добір МТ має відбуватися з урахуванням вимог державного стандарту та відповідної програми розвитку з тим, щоби його змістова частина успішно інтегрувалася в освітній процес, органічно доповнюючи його.

Технологічний блок моделі визначає особливості підготовки та реалізації освітнього процесу з використанням МТ. Зокрема, добір якісних МТ та методичний супровід їх використання.

Серед критеріїв добору МТ для використання в освітній роботі з ІГ визначено наступні:

1) спрямованість на формування й розвиток у дітей знань, умінь та навичок, визначених у державному стандарті дошкільної освіти;

2) економічна доступність (безкоштовність, відсутність пробного терміну та необхідності внесення непередбачуваних оплат);

3) просте управління (достатньо базових навичок користувача);

4) якісний голосовий супровід (чітка дикція, розмірений темп, приємний тембр та ін.);

5) ергономічний дизайн (приємна кольорова гама та музичний супровід, відсутність занадто яскравих кольорів та різких звуків);

6) наявність україномовної версії;

7) можливість запуску на основі Windows (для ПК) та Android (для мобільних пристроїв), що наразі є основними платформами у вітчизняних ЗДО;

8) простота інсталяції або наявність веб-доступу.

мультимедійний дошкільний інклюзивний навчальний

Аналіз понад 150 вітчизняних та закордонних веб-ресурсів показав, що наразі значна кількість сайтів пропонують безкоштовне програмне забезпечення для навчання й розвитку дітей дошкільного віку. Однак переважна більшість з них характеризуються низкою недоліків, що ускладнюють їх використання у ЗДО.

У зв'язку з цим постала необхідність у формуванні репозитарію МТ для ЗДО, що акумулював би якісні розробки, які можна рекомендувати до використання в освітній роботі з ІГ. Ми назвали наш репозитарій «Банк мультимедійних ресурсів» (БМР). Він розроблений у вигляді таблиці і містить три види МТ: мультимедійні презентації, електронні освітні ігрові ресурси та мультиплікаційні фільми. Кожний ресурс класифіковано та описано за такими параметрами: 1) напрям роботи - зазначається, на яку освітню лінію (напрям розвитку) відповідно до державної програми спрямовано ресурс (фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, креативний) та зазначається розділ, елемент програми, для реалізації якого можна використати ресурс. Наприклад, для освітньої лінії «Мовлення дитини» дібрано ресурси за розділами: звукова культура мовлення, словникова робота, граматична правильність мовлення, зв'язне мовлення, мовленнєвий етикет, навчання елементів грамоти тощо; 2) назва розробки - назва ресурсу, імена авторів, розробників, назва проекту, в рамках якого створено ресурс тощо; 3) навчальні цілі - зазначаються освітні цілі й завдання, що можуть бути досягнуті з використанням цього ресурсу; 4) технічні умови використання - зазначається посилання на файл інсталяції ресурсу або веб-доступу до нього; цифрові засоби, рекомендовані для роботи з ресурсом; операційна система, на базі якої можна відтворити ресурс; особливі умови (наприклад, обов'язкове підключення до мережі Інтернет, наявність комп'ютерної програми для відтворення відеофайлів) [1]. БМР сприятиме впровадженню якісних МТ в освітню роботу з дошкільними ІГ.

Окрім зазначеного, технологічний блок моделі також відображає особливості організації освітньої роботи з ІГ з використанням МТ, що реалізується за допомогою відповідних форм, методів і засобів.

Основними формами організації навчання в ЗДО є навчальне заняття (обов'язкове для всіх), гурткове заняття (за бажанням батьків), індивідуальне заняття (за необхідності). Основні форми навчання в ЗДО - фронтальні, групові та індивідуальні, що обираються залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога тощо. Враховуючи особливості освітньої роботи в ІГ, що передбачає індивідуалізацію і диференціацію освітнього процесу, рекомендуємо застосовувати групову та індивідуальну форми навчання.

При інтеграції МТ в освітній процес рекомендуємо застосовувати такі методи навчання: а) наочні (спостереження, демонстрація) - для перегляду мультимедійних слайдів і презентацій, мультиплікаційних фільмів тощо; б) словесні (пояснення, читання, бесіда) - для озвучення, роз'яснення й коментування вихователем понять, що вивчаються з використанням МТ; з'ясування думок і відносин дітей, розвитку їх комунікативних навичок тощо; в) практичні (вправи, гра) - для розвитку набутих навичок з використанням електронних ігрових освітніх ресурсів.

Основний засіб, який ми рекомендуємо для реалізації моделі, - це мультимедійна дошка з сенсорним екраном. Закордонні дослідники (F. Alade; L. Crescenzi, S. Lovato, M. Neumann, Ph. Roxby та ін.) відзначають значний освітній потенціал засобів з сенсорним екраном для дітей дошкільного віку, експериментальним шляхом доводять, що діти, в навчанні яких застосовувалась технологія «тач-скрін» (touch-screen), швидше і краще опановують дидактичний матеріал і роблять менше помилок. Серед переваг мультимедійної дошки із сенсорним екраном варто відзначити: наочне, ефективне, динамічне подання навчального матеріалу; істотне підвищення мотивації вихованців; активізацію пізнавальної діяльності і комунікативних навичок; одночасне використання матеріалів різного формату - статичних зображень, відео- й аудіозаписів, анімації та ін., що дозволяє одночасно впливати на всі системи людини одночасно - візуальну, слухову, кінестетичну, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини.

Як альтернативні засоби можуть використовуватися телеекран (з USB-доступом) або персональний комп'ютер (настільний ПК, переносний ПК (ноутбук, нетбук), планшетний ПК (планшет)), хоча можливості їх використання будуть дещо обмеженими через відсутність сенсорного покриття та невеликий розмір екрану.

Діагностичний блок моделі має на меті визначити, наскільки змінився рівень навчальних досягнень дітей у результаті реалізації моделі. Головними показниками при цьому визначено такі:

- поліпшення сприймання дітьми навчальних відомостей та демонстрації навчальних досягнень (за рахунок полісенсорності МТ, можливості впливу на різні органи чуття дитини);

- залучення кожної дитини в освітній процес, незалежно від особливостей розвитку та функціональних обмежень (за рахунок створення психологічно сприятливої атмосфери, надання можливості дитині продемонструвати досягнення у зручний спосіб);

- позитивна динаміка розвитку психічних процесів (головним чином уваги, пам'яті, мислення, мовлення).

Невід'ємним елементом моделі є організаційно-педагогічні та психолого-педагогічні умови, реалізація яких, головним чином, визначає успішність реалізації самої моделі. Серед організаційно-педагогічних умов виокремлюємо такі: створення в ЗДО ІГ; технічне оснащення групи; забезпечення якісними мультимедійними ресурсами; розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вихователів. Серед психолого-педагогічних умов

- дотримання базових принципів дидактики; дотримання принципів вікової психології; дотримання ергономіко-педагогічних вимог; педагогічно виважений добір МТ та органічна їх інтеграція зі змістом навчальної програми; урахування медичних протипоказань і рекомендацій при роботі з дітьми з ОПФР (наприклад, дітьми з вадами зору); створення в групі психологічно сприятливої атмосфери.

Результативний блок є останнім елементом моделі та полягає в досягненні запланованого результату, а саме - підвищенні якості освітньої роботи з інклюзивною групою.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Упровадження МТ дозволяє значно розширити й урізноманітнити методику роботи з дітьми дошкільного віку в умовах інклюзивної освіти. Запровадження авторської моделі використання МТ дозволить підвищити якість освітньої роботи з інклюзивною групою за рахунок поліпшення сприймання дітьми навчальних відомостей, залучення в освітній процес кожної дитини без винятку, урізноманітнення способів демонстрації навчальних досягнень, розвитку психічних процесів вихованців. Подальші дослідження доцільно спрямувати на емпіричне підтвердження ефективності запровадження розробленої моделі.

Список використаних джерел

1. Матюх Ж.В. Деякі аспекти використання мультимедійних технологій в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу [Електронний ресурс] / Ж.В. Матюх // Зб. матеріалів IV Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених «Наукова молодь-2016» / за заг. ред. проф. Спіріна О.М. - К.: ІІТЗН НАПН України, 2016. - C. 75-79. - Режим доступу: http://lib.iitta.gov. ua/707095/

2. Матюх Ж.В. Проблеми та перспективи впровадження мультимедійних технологій в інклюзивну дошкільну освіту / Ж.В. Матюх // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. - К., 2016. - Вип. 88. - Ч. 1. - 2016. - С. 65-69.

3. Носенко Ю.Г. Зарубіжний досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивній дошкільній освіті / Ю.Г. Носенко, Ж.В. Матюх // Нова педагогічна думка: наук.-метод. журнал. - 2015. - № 4 (84). -. - С. 95-102.

4. Носенко Ю.Г. Стан використання мультимедійних технологій вихователями вітчизняних дошкільних навчальних закладів у роботі з інклюзивною групою [Електронний ресурс] / Ю.Г. Носенко, Ж.В. Матюх // Інформаційні технології і засоби навчання.

- 2017. - № 1 (57). - Режим доступу: https://joumal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/artide/ view/1523/1131

5. Полька Н.С. Оновлення гігієнічних вимог до використання в навчальних закладах сучасних засобів інформаційних технологій / Н.С. Полька, А.Г. Платонова // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2015. - № 4. - С. 3-5.

6. Nosenko, Yu., Matyukh, Zh.: The Implementation of Multimedia Technology in Ukrainian Inclusive Pre-school Education. In: 13th Int. Conf. ICTERI, pp. 459-466. CEUR Workshop Proceedings, Kyiv (2017), http://ceur-ws.org/Vol-1844/10000459.pdf

7. Nosenko, Yu. Urgent directions in scientific research of informatization of preschool education in Ukraine / Yu. Nosenko, V. Bogdan, Zh. Matyukh // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. - Vol. (39). - Issue 79. - Budapest, 2016. - P. 52-55.

Размещено на Allbest.ru