Оцінка функціонального стану відкритих спортивних майданчиків м. Львова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка функціонального стану відкритих спортивних майданчиків м. Львова

Постановка проблеми

спортивний майданчик дитина

Рухова активність є важливою складовою здоров'я та благополуччя людини незалежно від її вікових, соціально-економічних та етнічних особливостей. Одним з визначальних критеріїв посилення позитивного впливу рухової активності, особливо на організм дітей та молоді, є взаємодія з природним середовищем. Виконання вправ на свіжому повітрі позитивно впливає не лише на фізичне, але й на емоційне самопочуття, підвищує стійкість організму до несприятливих впливів та запобігає виникненню низки захворювань. Уряди багатьох країн сприяють розбудові відповідної інфраструктури з метою збільшення кількості дітей, які займаються руховою активністю в спеціально обладнаних місцях [10].

Бурхливий розвиток сучасного суспільства постійно змінює вимоги до інфраструктури, яка повинна забезпечувати потреби людини в активному дозвіллі, рекреації та різних формах рухової активності [9]. Відкриті площинні спортивні споруди повинні розміщуватись на територіях, які сполучені зручними шляхами та під'їздами, а також передбачати обов'язкову інсоляцію протягом 3 год. [1].

Відкриті спортивні майданчики є одним з найпопулярніших видів спортивних споруд, які відвідують у вільний час учні різних вікових категорій [2]. Перебування на свіжому повітрі не лише позитивно впливає на рівень здоров'я дітей та підлітків, але й дозволяє досягнути їм мінімального рівня рухової активності у 60 хв. на день, як рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров'я [5; 8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчаючи проблеми організації активного дозвілля, автори Л. Ляховець та Н. Степчук звертають увагу на те, що проблеми організованого дозвілля громадян на сьогодні тісно пов'язані з невідповідністю оздоровчо-рекреаційної інфраструктури сучасним вимогам [3].

У процесі дослідження особливостей залучення населення до різних форм рухової активності в міських парках Л. Пасічник встановив, що дефіцит якісних спортивних споруд є однією з головних причин, які перешкоджають цьому процесу [4].

Група науковців з університету Південної Данії запропонувала моніторити діяльність дітей та підлітків за допомогою спеціальних пристроїв, які, використовуючи GPS, дозволяли фіксувати відповідні витрати часу. В результаті встановлено, що хлопці перебували на свіжому повітрі частіше за дівчат. Також вони частіше залучалися до рухової активності на відкритих спортивних майданчиках протягом навчального дня та у вільний час [6].

Вплив зелених зон, поєднаних з фізкультурно-спортивною інфраструктурою, на рівень рухової активності дітей молодшого шкільного віку досліджували також Ф. Мартенсон та М. Янсон [7].

Водночас у вітчизняних наукових працях проблеми впливу стану фізкультурно-спортивної інфраструктури на рівень рухової активності учнів різних вікових груп представлені не достатньо. Зазначене обумовило вибір мети дослідження.

Мета дослідження - визначити функціональний стан відкритих спортивних майданчиків м. Львова.Завдання дослідження:

- здійснити оцінку функціонального стану відкритих спортивних майданчиків м. Львова.

- визначити думку учнів загальноосвітніх шкіл м. Львова щодо стану міської спортивної інфраструктури.

Методи дослідження. У дослідженні використані методи теоретичного аналізу та синтезу, аналізу науково-методичної літератури, опитування та оцінки функціонального стану відкритих спортивних майданчиків за авторською методикою.

Результати дослідження та їх обговорення., У ході дослідження, згідно розробленої авторської методики, здійснено оцінку функціонального стану відкритих спортивних майданчиків м. Львова. Загалом оцінено 52 споруди вказаного типу у різних районах міста. Оцінювання здійснено за 12-тибальною шкалою. Такий підхід обрано з метою можливості порівняння результатів оцінки стану спортивних майданчиків, здійсненого за авторською методикою, та аналогічної оцінки, яку здійснили опитані в ході дослідження учні загальноосвітніх шкіл.

У ході дослідження оцінювалися 5 груп характеристик, які в цілому визначали загальний стан об'єкту. До оцінюваних характеристик входили: функціональність (визначення кількості функціональних зон, розташованих на майданчику); відповідність спортивного обладнання та розмітки існуючим правилам з видів спорту / справність обладнання; вид / стан покриття; доступність / безпека; благоустрій / комфорт.

Кожна група вказаних характеристик оцінювалась окремо. Згідно з розробленими критеріями оцінювання, кожна група могла отримати від 0 до 12 балів. Загальна оцінка функціонального стану споруди була середньою від суми оцінок усіх груп характеристик.

За результатами проведеного дослідження найвищу оцінку отримала група показників "доступність / безпека". Середня оцінка цієї групи характеристик склала 9,2 балів.

Оцінка групи характеристик "функціональність" становила 8,9 балів. Благоустрій та комфорт відкритих спортивних майданчиків за результатами оцінювання отримали 7 балів. Найнижчими виявилися оцінки таких груп характеристик, як "стан покриття" та "відповідність/ справність обладнання". Вказані групи отримали оцінки 6,9 та 6,7 балів відповідно.

За результатами оцінювання відкритих спортивних майданчиків м. Львова встановлено, що середня оцінка функціонального стану цих об'єктів становить 7,7 балів із максимальних 12.

Функціональний стан більшості майданчиків було оцінено в межах від 8 до 8,9 балів. Кількість споруд, які отримали такі оцінки, склала 20. Оцінку від 7 до 7,9 балів отримали 16 майданчиків. Ще 12 майданчиків, згідно з проведеним дослідженням, оцінено від 5 до 6,9 балів. Лише 4 відкриті спортивні майданчики відповідали оцінці 9 балів і вище.

Надалі представимо результати опитування учнів загальноосвітніх шкіл м. Львова, яке передбачало оцінку стану доступної їм спортивної інфраструктури. Респондентам запропонували оцінити стан спортивних об'єктів за 12-тибальною шкалою. Такий підхід обрано насамперед тому, що існуюча система оцінювання в школі є 12-тибальною, що полегшує, на нашу думку, розуміння учнями поставленого перед ними завдання. Крім цього, отримані дані можна було порівняти з результатами оцінки, здійсненої за авторською методикою.

З метою доступнішої інтерпретації отриманих результатів, ми об'єднали бали, якими учні оцінили спортивну інфраструктуру, у традиційні групи, де 1-3 бали відповідали оцінці "незадовільно", 4-6 балів - оцінці "задовільно", 7-9 балів - оцінці "добре" та 10-12 балів - оцінці "відмінно". Внаслідок цього встановлено, що 22,6 % учнів віком 12-14 років оцінюють стан доступних їм спортивних об'єктів як "відмінний". Узагальнену оцінку "добре" спортивній інфраструктурі поставило 51,8 % учнів. "Задовільним" вважають стан спортивної інфраструктури 19 % опитаних учнів.

Найменшою серед опитаних учнів виявилася група, яка оцінила стан спортивної інфраструктури як "незадовільний". Кількість таких учнів склала загалом 6,5 % (табл. 1).

Таблиця 1 Узагальнена оцінка учнями віком 12-14 років стану доступних їм спортивних об'єктів (n = 619)