Оцінка прояву цінністно-смилового компоненту компетентності здоров'язбереження у студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка прояву цінністно-смилового компоненту компетентності здоров'язбереження у студентів

Білецька В.В.,

Бербенець О.С.,

Трачук С.В.

Анотація

У статті розглянуто особливості прояву здоров'язбережувальної компетентності у майбутніх фахівців з фізичного виховання. Визначено рівень прояву ціннісно-смислового (особистісного) компоненту здоров'язбережувальної компетентності у студентів - майбутніх вчителів фізичної культури. Встановлено, що у половини студентів інтерес до прояву власної особистості як професіонала і дослідника, а також до інших людей і подій носить непостійний характер, і тільки чверть із обстежених студентів мають високий ступінь готовності до реалізації здоров'язбережувальних технологій у своїй професійній діяльності.

Ключові слова: студенти, здоров'язбереження, компетентність, ціннісно- смисловий компонент.

Постановка проблеми. Освітні установи різного типу та виду є соціальним інститутом, що здійснює соціалізацію дітей, у процесі якої засвоюється цінність здоров'я, формується мотивація до здорового способу життя. Велике значення у даному контексті набуває діяльність майбутніх вчителів фізичної культури щодо збереження та зміцнення здоров'я учнів [1; 6]. Саме педагогічна спільнота України має спрямовувати свою діяльність на те, щоб, озброївши майбутнього вчителя фізичної культури певними знаннями, навчити його шукати якомога ширше коло практичного застосування цих знань; зробити життя комфортним, шляхом озброєння уміннями, які зроблять його краще пристосованим до мінливих життєвих колізій; допоможуть зберегти здоров'я та життя на якомога довший термін людського існування [2; 12]. Власне, вимогою сучасності є не лише володіння знаннями та певним набором умінь і навичок, а, у першу чергу, усвідомлення життєвих цінностей, життєвої мети, що є важливими складниками компетентності людини. Адже бути компетентним означає не тільки мати знання, вміння та навички, а ще й вміти їх ефективно використовувати [11; 13]. здоров'язбережувальний фізичний виховання

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сьогодні можна констатувати наявність великої кількості досліджень у галузі збереження здоров'я в умовах закладів освіти та підготовки педагогів до здійснення здоров'язбережувальної діяльності [4; 9; 10]. Вченими вивчалися питання щодо компетентнісного підходу в системі підвищення кваліфікації' вчителя фізичної культури [5; 7], організації здоров'язбережувального навчального процесу на уроках і в позаурочний час [2], побудовано моделі здоров'язбережувальної компетентності педагога [8; 14]. Разом з тим, практика свідчить про те, що зусилля, які докладаються вищими освітніми установами у галузі здоров'язбережувальної підготовки майбутніх вчителів, недостатньо ефективні. Необхідно зазначити той факт, що у вищій школі звертається недостатня увага на формування у майбутніх педагогів готовності до здоров'язбережувальної діяльності.

Мета дослідження - оцінити рівень прояву ціннісно-мотиваційного компоненту здоров'язбережувальної компетентності у майбутніх фахівців з фізичного виховання.

Завдання дослідження

1. Провести аналіз даних спеціальної літератури щодо структури та змісту здоров'язбережувальних компетенцій студентів.

2. Визначити особливості ціннісного ставлення студентів до власного здоров'я.

3. Оцінити готовність студентів - майбутніх вчителів фізичної культури - до реалізації здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності.

Методи, організація досліджень. Для досягнення мети були використані такі методи дослідження: теоретичні - аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових, програмно-методичних документів, узагальнення досвіду передової педагогічної практики; емпіричні - соціологічні (анкетування, бесіда), методи оцінки здоров'язбережувальної' компетентності, методи статистичної обробки даних. Експериментальні дослідження були проведені в Київському університеті імені Бориса Грінченка. У дослідженні взяли участь 54 студенти факультету здоров'я, фізичного виховання і спорту.

Виклад основного матеріалу дослідження. Оцінка здоров'язбережувальної' компетентності студентів здійснювалася за методикою Е.Ф. Зеера, О.А. Югової [3]. Методика передбачає оцінку різних компонентів здоров'язбережувальної компетентності: ціннісно-смислового, гносеологічного та діяльнісного. Ми у своїх дослідженнях вивчали ціннісно-смисловий компонент здоров'язбережувальної компетентності студентів. Бальна характеристика критеріїв здоров'язбережувальної компетентності наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Бальна характеристика критеріїв здоров'язбережувальної компетентності

Ціннісно-смисловий (особистісний) компонент здоров'язбережувальної компетентності майбутнього педагога включає готовність до прояву особистої ініціативи, ціннісне ставлення до власного здоров'я, готовність реалізовувати здоров'язбережувальні технології у своїй професійній діяльності, ціннісне ставлення - до подій, до людей, до себе - образ "Я - педагог-дослідник".

Так, за результатами досліджень встановлено, що половина досліджених (50 %) має середній рівень прояву ціннісно-смислового (особистісного) компоненту здоров'язбережувальної компетентності. Тобто у цих студентів ціннісне ставлення до власного здоров'я виражено не яскраво; інтерес до прояву власної особистості як професіонала і дослідника, а також до інших людей і подій носить непостійний характер; у стані середнього ступеня готовий до прояву особистої ініціативи і подальшого професійного росту (рис. 1).

%

Рис. 1. Рівень прояву ціннісно-смислового (особистісного) компонента здоров'язбережувальної компетентності у студентів - майбутніх фахівців з фізичного виховання (n=54)

Високий рівень прояву ціннісно-смислового (особистісного) компонента здоров'язбережувальної компетентності виявлено у 26 % студентів. У них ціннісне ставлення до власного здоров'я яскраво виражено; у високому ступені готовий реалізовувати здоров'язбережувальні технології у своїй професійній діяльності; усвідомлює значущість прояву власної особистості як професіонала і дослідника, а також значущість інших людей і подій, що відбуваються.

Низький рівень прояву ціннісно-смислового (особистісного) компонента здоров'язбережувальної компетентності спостерігався у 24 % студентів. Для них характерним є те, що ціннісне ставлення до власного здоров'я виражено слабо або не виражено; низький ступінь готовності до прояву особистої ініціативи і подальшого професійного росту; інтерес до власної особистості як професіонала і дослідника, а також до інших людей і до подій виражений слабо.

Так, середній рівень прояву ціннісно-смислового (особистісного) компонента здоров'язбережувальної' компетентності характерний для 57 % хлопців та 29 % дівчат. Високий рівень прояву ціннісно- смислового компонента здоров'язбережувальної компетентності виявлено у 29 % студентів та 25 % студенток, а низький рівень притаманний 42 % дівчат та 18 % хлопців.

Таким чином, актуальність дослідження проблеми формування здоров'язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури визначається: сучасними тенденціями розвитку освіти; нереалізованим потенціалом закладів вищої освіти у підготовці висококваліфікованих кадрів, спроможних ефективно реалізовувати завдання збереження і зміцнення здоров'я школярів; підвищенням вимог до здоров'язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури.

Висновки. 1. Аналіз даних спеціальної літератури свідчить, що сучасному учителю фізичної культури потрібно бути добре підготовленим у сфері практичного застосування здоров'язбережувальних технологій. Саме поняття "здоров'язбережувальна компетентність" утворює щільний зв'язок між знаннями здоров'язбережувальних технологій та вміннями їх практично застосовувати.

2. У результаті дослідження встановлено, що ціннісне ставлення до власного здоров'я яскраво виражене у 26 % досліджених студентів - майбутніх фахівців з фізичного виховання, слабо виражене або взагалі не виражене - у 24 %. У 50 % студентів інтерес до прояву власної особистості як професіонала і дослідника, а також до інших людей і подій носить непостійний характер; і тільки 26 % досліджених студентів у високому ступені готові реалізовувати здоров'язбережувальні технології у своїй професійній діяльності. При цьому 24 % студентів мають низький ступінь готовності до прояву особистої ініціативи і подальшого професійного росту. Середній рівень прояву ціннісно-смислового (особистісного) компонента здоров'язбережувальної' компетентності характерний для 57 % хлопців та 29 % дівчат. Високий рівень прояву ціннісно-смислового компонента здоров'язбережувальної компетентності виявлено у 29 % студентів та 25 % студенток, а низький рівень притаманний 42 % дівчат та 18 % хлопців.

3. Середній рівень прояву ціннісно-смислового компонента здоров'язбережувальної' компетентності у більшості студентів - майбутніх вчителів фізичної культури - зумовлює необхідність підвищення її рівня за рахунок пошуку нових методів, форм та засобів навчання під час вивчення дисциплін медико-біологічного блоку.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. У подальших дослідженнях планується вивчення та оцінка гносеологічного та діяльнісного компонентів здоров'язбережувальної компетентності.

Використані джерела

1. Абакумова Ю.Г. Здоровьесберегающая компетентность будущего педагога: структурные компоненты, содержание, уровни сформированности / Ю.Г. Абакумова // Проблемы современных интеграционных процессов и пути их решения: сб. статей Межд. научно-практ. конф. (г. Киров). Ч. 2. - Уфа: МЦИИ ОМЕГА САЙНС, 2016. - С. 90-93.

2. Власенко Л. Організація здоров'язбережувального навчального процесу на уроках і в позаурочний час у початковій школі / Л. Власенко // Основи здоров'я. - 2012. - № 4. - С. 21-24.

3. Зеер Э.Ф. Критерии и показатели оценки здоровьесберегающей компетентности студентов / Э.Ф. Зеер, Е.А. Югова // Педагогическое образование в России. - 2014. - № 10. - С. 78-82.

4. Ізмалкова О. Формування здоров'язбережувальної' поведінки у дитини / О. Ізмалкова, К. Колесник // Основи здоров'я. - 2012. - № 10. - С. 27-30.

5. Казин Э.М. Компетентностный подход к системе повышения квалификации учителя физической культуры / Э.М. Казин, О.Г. Красношлыкова, Э.В. Працун // Система непрерывного физического воспитания как условие адаптации, развития личности, формирования здорового образа жизни: учеб. пособие. - М. : Омега-Л, 2013. - С. 231-256.

6. Коваленко Н.В. Критерии, показатели и уровни подготовки педагога физической культуры к реализации здоровьесберегающего образования / Н.В. Коваленко, Э.В. Працун // Система непрерывного физического воспитания как условие адаптации, развития личности, формирования здорового образа жизни: учеб. пособие. - М. : Омега-Л, 2013. - С. 271-282.

7. Компетентность учителя физической культуры как фактор, определяющий качество физического воспитания / Э.М. Казин, О.Г. Красношлыкова, Э.В. Працун и др. // Система непрерывного физического воспитания как условие адаптации, развития личности, формирования здорового образа жизни: учеб. пособие. - М. : Омега-Л, 2013.- 435 с.

8. Москалева А.С. Модель процесса формирования готовности к здоровьесберегающей деятельности у будущих социальных педагогов / А.С. Москалева // Профессиональное образование. Столица. - 2010. - № 4. - С. 45.

9. Постоєнко С. Упровадження здоров'язбережувальних технологій на уроках // Основи здоров'я. -

10. Проблемы и задачи здоровьесберегающей деятельности в системе образования на современном этапе / Р.И. Айзман и др. // Вестник Новосибирского государственного педагогического университета,

11. Рыбина И.Р. Сущность понятия "здоровьесберегающая компетентность" / И.Р. Рыбина // Ученые записки Орловского государственного университета, 2015. - №3 (66). - С. 258-262.

12. Семененко В.П. Організація самостійної роботи з фізичного виховання студентів вищого навчального закладу технічного профілю / В.П. Семененко, В.В. Білецька // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - № 4. -2012. - С. 53 - 57.

13. Теорія і методика фізичного виховання: підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту: у 2 томах / за ред. Т.Ю. Круцевич. - К. : Олімп. л-ра, 2017. - Т.1. - 384 с.

14. Шатрова Е.А. Теоретическая модель формирования здоровьесберегающей компетентности педагога / Е.А. Шатрова // Вестник ТГПУ. - 2012. - №2. - С. 111-116.

Размещено на Allbest.ru