Особливості підготовки арт-менеджера в умовах становлення арт-ринку в Україні

Характеристика системних проблем соціокультурної освіти. Розгляд особливостей підготовки арт-менеджера в умовах становлення арт-ринку в Україні. Знайомство з напрямками розвитку освіти у сфері культури та мистецтва. Проект як інструмент самонавчання.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.10.2018
Размер файла 22,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості підготовки арт-менеджера в умовах становлення арт-ринку в Україні

У статті на основі аналізу сучасного стану вітчизняного арт-ринку, обґрунтовується актуальність професії арт-менеджера; окреслюються основні складові діяльності арт-менеджера, його професійні компетентності.

Окреслюються особливості підготовки такого фахівця в умовах вузівського навчання; підіймаються основні системні проблеми соціокультурної освіти. Розкриваються особливості використання методу проектів при підготовці арт-менеджера як такого, що поєднує в собі всі складові професійної діяльності фахівця та є максимально наближеним до професійних реалій.

Постановка проблеми. Сучасний світ розвивається у контексті постіндустріального простору з трансформованою парадигмою виробництва та споживання, коли сфера культури і мистецтва та її складові виступають у якості товару, економіка трансформується на "творчу економіку, "економіку переживань" тощо. При цьому всі складові даної сфери мають переважно комерційний характер, що підтверджує значимість професійної підготовки арт-менеджерів.

У цивілізованих країнах світу візитною карткою їх самобутнього професійного мистецтва, свідченням духовної зрілості є цивілізований арт-ринок. Україна - країна молода і, відповідно, всі ринки - і економічний, і культурний, знаходяться на початковому етапі. Тож зараз у нашій державі арт-ринок лише формується [7]. Попри становлення і "конвульсії" українського арт-ринку за словами окремих мистецтвознавців, потенціал українського арт-ринку сягає $ 1 млрд., а щорічні обсяги продажів - кількох сотень мільйонів доларів. Тому планка в $ 28 млн., до якої український арт-ринок, згідно з прогнозами, дотягнеться лише через три роки, говорить не стільки про його зростання, скільки про формування його базових структур [6].

В такій ситуації нагальною потребою вітчизняної арт-індустрії є підготовка фахівців, які б просували українське мистецтво, підвищували його культурну та ринкову цінність. Але з іншого боку, на думку П. Білодіда, цій професії в Україні приділяється занадто мало уваги [4].

Продюсер, товкач, галерист - назв багато, а суть єдина. Це особа, без якої не може обійтись жоден митець у цивілізованій державі. В Україні арт-ділерство, головним чином, справа дилетантська. Більшість з тих, хто підробляє збутом чужих картин, - стихійні посередники. Вони здійснюють разові операції, та отримують свій "навар". Продавати художні твори планово можуть лише одиниці [7].

Цим зумовлюється те, що саме арт-менеджмент (управління у сфері мистецтва) як наука "третього тисячоліття" [2], один з фундаментальних наукових напрямів, сфера людської діяльності на сьогодні є достатньо важливим ресурсом та інструментом розвитку інноваційної креативної економіки, в якій ключовими є творчі індустрії, творчий клас, творче місто тощо.

У якості одного з важливих елементів арт-індустрії як комунікативної системи (автор - арт-проект/арт-продукт - споживач символічної інформації), без якого функціонування її в сучасних ринкових умовах є утрудненим, э фігура посередника, суб'єкта діяльності, економічного агента - арт-менеджера (англ. art + manager від art - "мистецтво" и manager - "керуючий"), який (за Т.М. Суміновою) являє собою управлінця у сфері мистецтва - серцевину художньої культури.

Актуальність статті обумовлена тим, що з кожним роком професія арт-менеджера стає все більш затребуваною, а система підготовки грамотних спеціалістів у сфері культури є недосконалою й потребує нових інноваційних підходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вчена Татарнікова А.А. досліджує використання окремих технологій арт-менеджменту у підготовці кадрів для сфери культури й мистецтва. У дослідженнях Сумінової Т.М. розкривається сутність арт-менеджера як інтелектуального ресурсу та соціального концепту. Дослідники Чижиков В.М. та Чижикова В.В. вивчають теорію та практику соціокультурного менеджменту. Білодід П. займається практикою менеджменту культурних проектів Києво-Могилянської бізнес школи.

Але, не дивлячись на те, що інтерес до професії арт-менеджера продовжує зростати, матеріалів, присвячених висвітленню методологічних, теоретичних та технологічних сторін професійної підготовки фахівців дуже мало. Часто у практичній діяльності арт-менеджери у сфері культури спираються на свій власний досвід, отриманий шляхом проб та помилок, а не на професійну кваліфікацію. Тому метою статті є висвітлення провідних методів та технологій підготовки майбутніх арт-менеджерів в умовах інтеграції до світового освітнього простору, які сприятимуть ефективності їх професійно-творчого становлення.

Ситуація, що склалася в останні роки у галузі соціокультурної освіти характеризується комплексом системних проблем:

- компетенція освіти і сфері культури віднесена до Міністерства освіти і науки України;

- є невизначеними основні напрямки розвитку освіти у сфері культури та мистецтва, а також його роль і місце у загальній системі вітчизняної освіти;

- є відсутньою стратегія розвитку вищої соціокультурної освіти як на регіональному, так і на державному рівнях;

- є несформованою система неперервної соціокультурної освіти [1].

Існують також специфічні для творчих індустрій проблеми.

"Молодість ринків”. Ринки будуються на копіюванні чи адаптації зарубіжних моделей, взірців й почасти - творчих продуктів. Наслідком молодості ринків є примітивне уявлення замовника про творче виробництво, що позначається на його очікуваннях та рівні оплати творчої праці.

Нерозвинута професійна освіта й дефіцит кадрів. За наявності досить великої кількості освітніх пропозицій, комплексну професійно-орієнтовану освіту можна отримати тільки у Києві та Львові.

Також на сектор творчих індустрій впливають базові соціально-економічні проблеми, характерні для України, найбільш важливими з яких є: проблема слабкого розвитку малого й середнього бізнесу та відсутність творчих бізнес-інкубаторів.

Аналіз та розуміння вищезазначених проблем допоможе нам виділити можливості, що відкриваються у галузі культури, сформулювати програму та технології навчання арт-менеджерів. Соціокультурна діяльність не може успішно розвиватися без професійного компетентного управління та регулювання, що потребує розробки нових способів підготовки студентів вузу й найбільш ефективних технологій навчання.

Сучасна ринкова "система координат" дозволяє нам стверджувати, що арт-менеджери сьогодні - це економічні агенти, організатори бізнес-діяльності у сфері мистецтва, підприємці (продюсери, антрепренери, арт-дилери, куратори тощо), що здійснюють роботу з генерації арт-проектів, відкриття та просування нових імен на арт-ринок, формуванню сегментів сфери мистецтва, смаків, уподобань, потреб, культури та моральності представників соціуму, а також символічного простору арт-тексту.

Тобто, система підготовки арт-менеджерів повинна спиратися на фундаментальну економічну підготовку. В роботі культурних фірм та проектів присутня глибока економічна логіка. Вона має свою специфіку, але основа там є цілком зрозумілою - вона економічна. Й менеджеру, щоб успішно діяти, треба знати передусім її. Гуманітарна освіта нічого не каже про джерела фінансування, бухгалтерський облік, структуру контрактів тощо, а без знання цих речей ефективно керувати не можливо. Існує низка економічних тем, не розбираючи які, не можна бути управлінцем у сфері культури: захист інтелектуальної власності, структура контрактів між комерцією та мистецтвом, проблеми ціноутворення, проблеми навігації споживача в культурі.

Поряд з економічною підготовкою арт-менеджерів, необхідно організувати перепідготовку існуючих кадрів з гуманітарною спеціалізацією.

Арт-менеджерам необхідно розбиратися не тільки у видах мистецтва, але й у специфіці та технологічних процесах створення численних культурних форм, документів, проектів, інформаційних об'єктів арт-індустрії. Арт-менеджеру важливо знати сутність арт-індустрії та її інформаційну (і не тільки!) складову. Це сприятиме розумінню управлінцем творчого шляху митця, який реалізує ідею та втілює її у конкретному матеріалі, а також здійсненню подальшого процесу " просування" тексту твору як арт-проекту (продукту) на арт-ринок.

Крім того, арт-менеджер повинен пам'ятати, що арт-індустрія - це частина загальної культури людства, важлива складова духовної культури, моральної складової соціуму. Тим паче, що, знаходячись у сучасному постіндустріальному просторі з величезним спектром різноманітних технологій (маркетингових (фандрейзинг, реклама, PR, промоушн), інформаційних тощо), арт-індустрія являє собою яскраву, цілісну, гармонійну інформаційну систему [5]. В ній відбуваються різноманітні інноваційні процеси генерації арт-продуктів, арт-послуг, які на різних етапах свого виникнення "вимагають" дій, пов'язаних з діяльністю спеціалістів у сфері менеджменту, маркетингу, продюсування - а саме "розкрутки", "промоушна" тощо.

Сьогодні важливо розуміти, що менеджер, який працює у сфері культури та мистецтва, тобто у творчій сфері, повинен окрім нормативно-правової та фінансово-економічної складової знати та розуміти специфіку творчого процесу, вміти включитися до нього, не порушуючи етичних та естетичних законів, які є ключовими у сфері культури та мистецтва.

Арт-менеджери в ролі не стільки комерсантів, скільки підприємців у сфері мистецтва, у творчих індустріях, тобто продюсерів як генераторів арт-тексту, своїми діями сприяють вирішенню різноманітних проблем: організаційних, творчих, нормативно-правових та фінансово-економічних, що суттєво впливає як на розвиток власне арт-індустрії, так і на галузеву економіку, яка потребує ефективних управлінців для реалізації культурної політики.

Навчання арт-менеджменту повинно будуватися на поєднанні загально теоретичних та спеціалізованих дисциплін. Воно передбачає глибоке вивчення історії та теорії вітчизняної та зарубіжної культури, історії та теорії мистецтва, соціокультурного проектування, інформаційних технологій у культурі та освіті, фінансів та бухгалтерського обліку, іноземних мов та багатьох інших дисциплін. Разом з тим, арт-менеджмент - це бізнес, що вимагає серйозних знань у галузі економіки, менеджменту, маркетингу, права, реклами тощо.

У зв'язку з цим, вважаємо, що найефективнішою методикою підготовки арт-менеджера є проектна методика, яка здатна органічно ввібрати в себе всі аспекти діяльності фахівця та є провідною формою професійної діяльності арт-менеджера. Особливою методикою арт-менеджменту є метод проектів (проектний менеджмент), в тому числі й художнє проектування, яке розглядається як один з важливих методів розвитку творчої уяви студентів вузу у процесі навчання.

У центрі такої професійної підготовки студентів вишу - якісний бік вивчення основ арт- менеджменту, заснована на принципах побудови змісту, проблемно-діалоговій та інтеграційній технологіях навчання.

Робота над задумом проекту у цілому - процес творчий. Він вимагає від студентів володіння навичками аналізу соціокультурної ситуації, пошуку адекватного варіанту вирішення проблем, які хвилюють суспільство, невтомної роботи над саморозвитком та розширенням свого художньо-естетичного досвіду, ціннісно-орієнтаційної спрямованості [3]. Також подібний спосіб організації художньо-творчої діяльності студентів вишу в умовах освоєння арт-менеджменту є особливим фактором спільної діяльності, яка справляє потужний стимулюючий вплив.

Грамотно розроблений творчий проект допомагає менеджеру культури уникнути багатьох помилок при його реалізації, обійти "підводне каміння" у непередбачуваному світі конкуренції, знайти відповіді на питання, пов'язані з розробкою та реалізацією.

У навчальному проекті гнучко поєднуються творчі, технічні, фінансові та ринкові аспекти діяльності:

- по-перше, проект слугує основою для майбутньої творчої роботи й дає оцінку результатам діяльності за певний період;

- по-друге, проект стає документом, який визначає курс дій та форми управління ними, він виконує як стратегічні цілі планування майбутньої роботи , так і тактичні - керівництво і контроль виконання різних дій з реалізації форм діяльності, що проектуються;

- по-третє, проект у більшості випадків може бути використаний як засіб для отримання необхідних інвестицій й може слугувати потужним інструментом знаходження шляхів фінансування проекту;

- по-четверте, проект обов'язково розглядається як документ, який є сприйнятливим до різного роду нововведень (організаційних, інноваційних, технічних, економічних тощо;

- по-п'яте, проект слугує гарною рекламою майбутньої акції, програми, стаючи своєрідною візитівкою проектної організації;

- по-шосте, проект є інструментом самонавчання, оскільки його розробка є неперервним процесом пізнання та самопізнання.

Крім індивідуальних та колективних проектів, творчі індустрії потребують розвитку міжнародних досліджень та проектів. Є необхідними порівняльні дослідження програм підтримки творчих індустрій у різних країнах для вироблення політичних та законодавчих ініціатив та запрошення іноземних спеціалістів для впровадження найкращих освітніх практик.

Отже, можна стверджувати, що арт-менеджмент - це, передусім, філософія та культура управління у сфері мистецтва та арт-індустрії. Професійна підготовка арт-менеджерів як інтелектуального капіталу економіки сфери культури та мистецтва - це одна з найважливіших задач вишів, які здійснюють формування конкурентоздатної особистості професіонала з декількома рівнями культури: загальна, професійна, енциклопедична. Це дозволить арт-менеджеру брати участь, використовуючи різноманітні інструменти маркетингу, у процесах створення, просування й продажу арт-проекту (-продукту, -послуги) як товару, а також впливати на свідомість мас і формування трендів сучасного арт-ринку.

соціокультурний освіта мистецтво

Використані джерела

соціокультурний освіта мистецтво

1.Васильева Е.Н., Павлова Н.Н. Социокультурное образование ХХІ века: проблемы, поиски, решения. Фундаментальные исследования. 2008. № 9. С. 110-112.

2.Колбер Ф., Эврар И. Арт-менеджмент - наука третьего тысячелетия. Арт-менеджер. 2002. № 3. С. 3-10.

3.Командышко Е.Ф. Специфика технологий арт-менеджмента в подготовке будущих специалистов социально-культурной деятельности. Вестник Военного университета. 2011. № 2 (26). С. 49-54.

4.Рублевська Р. Мистецтво і свідомість. Бесіда з kmbs. Art Ukraine.

5.Суминова Т.Н. Арт-менеджмент как социокультурный концепт. Вестник Московского государст-венного университета культуры и искусств. 2011. № 3. С. 117-123.

6.Філатов А. Конвульсії українського арт-ринку. bankografo.com. URL: bankografo.com/konvulsiyi- ukrayinskogo -art-rinku. html

7.Формування арт-ринку на Україні. Освітній ресурс Освіта.иа. URL: http://osvita.ua/vnz/reports/ culture/11255/ (дата звернення: 15.03.2018)

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.