Результати експериментального дослідження розвитку фахової компетентності посадових осіб кадрових органів збройних сил України

Чотири експериментальні групи були умовно поділені на 2 категорії: “09” - “управлінці”, “11” - “виконавці”. У подальшому з'ясуванню підлягало визначення рівнів розвиненості фахової компетентності. У результаті було з'ясовано, що між групами не існувало статистичних відмінностей за усіма показниками. Тільки за фактором Е (комфортність/домінантність) методики 16 факторний особистісний опитувальник Р. Кеттела в групах “виконавців” спостерігалися статистичні відмінності на початковому етапі. Високі показники можуть бути пояснено досвідом участі в АТО окремих представників цієї групи.

На другому етапі було організовано та проведено послідовний формувальний експеримент. У подальшому на підсумковому зрізі здійснювалося визначення результатів формувального експерименту.

На третьому етапі відбувалося порівняння рівнів розвиненості фахової компетентності ПОКО напередодні і після впливу організаційно-педагогічних умов. За гіпотезою експериментального дослідження, зміни в результатах підсумкового зрізу будуть кращі із попереднім вимірюванням - на констатувальному етапі. Підтвердження висунутої гіпотези свідчитиме про дієвість запропонованих організаційно-педагогічних умов розвитку фахової компетентності ПОКО. Для інтерпретації отриманих емпіричних результатів використано програму оброблення статистичних баз даних Statistica v21, яка дозволяє виконувати необхідні операції із зазначеними у нашому дослідженні даними. Рівень значущості розбіжностей для інтерпретації обирався не менше ніж 0, 05 (p<0, 05). Для перевірки відмінностей між двома вибірками парних вимірів використовувався W-критерій Уілкоксона, який призначений для зіставлення показників, виміряних у двох різних умовах на одній і тій же вибірці досліджуваних. Цей критерій повною мірою вирішує задачу статистичного аналізу результатів послідовного експерименту, оскільки дозволяє встановити не тільки спрямованість змін, але й їх вираженість, тобто здатний визначити, чи є зрушення показників в одному напрямку більш інтенсивним, ніж в іншому.

Впевнено критерій Уілкоксона можна використовувати при обсязі вибірки до 25 елементів. Це пояснюється тим, що при більшій кількості спостережень розподіл значень цього критерію стрімко наближається до нормального. Тому у випадку з великими вибірками вдаються до перетворення критерію Уілкоксона у величину z (z-бали).

З отриманих результатів (табл. 2) ми можемо зробити висновок, що після впровадження організаційно-педагогічних умов в фахову підготовку досліджуваних відбулися статистично значущі зміни, практично, за всіма критеріями. Такий позитивний аспект спостерігаємо за показниками ціннісно-мотиваційного критерію. Водночас, показник “спрямованість на себе” не зазнав статистично значущих змін. Це може бути пояснено особливістю вияву саме цього конструкту у структурі особистості фахівця, адже усі три спрямування завжди присутні у кожної особи. У зв'язку з цим варто вести мову про 'їх домі- нантність у групі досліджуваних.

Усі показники інтелектуально-когнітивного критерію зазнали позитивних змін, окрім фактору В методики 16 факторний особи стісний опитувальник Р. Кеттела. Окремої уваги потребує розуміння особливостей фактора В у самій методиці. Ураховуючи специфіку питань, які сформульовані та умови розвитку фахової компетентності ПОКО, середні показники за цим критерієм залишилися без змін.

Аналіз динаміки праксіологічного критерію: шкали опитувальника структури темпераменту В. М. Русалова діагностують рівень потреби в соціальних контактах, прагнення до лідерства, а також дають можливість з'ясувати існування труднощів переключення в процесі спілкування від однієї особи до іншої, схильності до розмаїття комунікативних програм. Зважаючи на результативність тренінгових програм, в усіх групах відбулися позитивні зрушення у напрямку прагнення розширення соціальних контактів і динамічності комунікативної діяльності.

Позитивні результати демонструють, практично, усі показники комунікативного критерію. Водночас, відразу помічається відсутність статистично значущих змін за показником “соціальний темп”. Це є важливою характеристикою фахової компетентності і характеризує швидкісні аспекти мовленнєво-рухових актів у процесі спілкування. Отже, мову можна вести про індивідуально притаманні та темпера- ментально зумовлені характеристики особи, що практично не піддаються швидкій корекції. Для справедливості зауважимо, що, незважаючи на відсутність змін, вираженість рис усіх груп знаходиться на приблизно середньому рівні сформованості та забезпечує успішність професійної діяльності.

Індивідуально-психологічні особливості ПОКО посідають чільне місце в структурі 'їх фахової компетентності. Спостерігається суттєве збільшення значень показника товариськість, офіцери розвинули здатність до міжособистісної взаємодії, що відповідають нормативним нормам у соціокультурному середовищі. При цьому в групах управлінців, порівняно з виконавцями, значно більше зросли значення дипломатичності. Цей розвиток знаходиться на рівні значущості p<0, 01.

Суб'єктність - це інтегральна властивість, що має певну структуру та реалізовується у професійній діяльності у відповідності до зовнішніх і внутрішніх критеріїв буття. Примітною є суттєва позитивна динаміка фактору “радикалізм”. Це свідчить про орієнтування на інтелектуальний розвиток, розвиток допитливості щодо фахових питань, підвищення скептичності, поінформованості, терплячості до змін. Важливо зауважити, що показники 4-ї групи виконавців наблизились до значень груп управлінців. Це може бути пояснено наявністю досвіду участі в АТО та внутрішніх переконань, певних якостей, які сприяють успішності фахової діяльності. ПОКО почали більше відчувати себе “господарем” життя та мають достатньо високий рівень саморегуляції.

Фактор Е методики 16 ФОО “підпорядкованість/домінантність” продемонстрував статистично значуще зростання тільки в групах “управлінців”. Суттєве зростання домінантності свідчить про реалізацію та вдосконалення адміністративно-управлінських здатностей, розуміння відповідальності та необхідності ініціативності в організації діяльності підлеглих. Організаторські здатності також продемонстрували позитивні трансформаційні зміни в усіх групах. Це сфера організації та самоорганізації діяльності ПОКО.

З табл. 2 можна зробити висновок про те, що в жодній групі не спостерігається змін показника “темп”, який характеризує швидкість моторно-рухових актів при виконанні предметної діяльності. По суті мова йде про важливі темпераментальні особливості, розвиток яких неможливий за короткий період часу.

Експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов розвитку фахової компетентності ПОКО підтвердило 'їх дієвість. Достовірність отриманих даних доведено вдало підібраними критеріями та показниками діагностування розвиненості фахової компетентності та застосуванням методів математичної статистики. Слід наголосити, що виявлена позитивна динаміка розвиненості більшості показників відповідних критеріїв, що підтверджувалася експертною оцінкою кваліфікованих фахівців.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямку доцільно вважати обґрунтування системи професійної підготовки майбутніх фахівців кадрових органів Збройних Сил України.

педагогічний кваліфікація посадовий кадровий

Використана література

1. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. М.: Педагогика, 1973. 424 с.

Размещено на Allbest.ru