Використання інноваційних методів навчання у формуванні політичної культури майбутніх офіцерів вищих військових навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147:355.23

Використання інноваційних методів навчання у формуванні політичної культури майбутніх офіцерів вищих військових навчальних закладів

Мар'яна Левко,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Вимоги сьогодення вимагають від офіцерського складу постійної роботи над своєю духовно-моральною, професійною, інженерно-тех-нічною, психолого-педагогічною самоосвітою і самовихованням. Най-більш авторитетні офіцери відрізняються постійним творчим пошуком, бажанням покращити свій загальнокультурний і професійний рівень. Тому важливо ще з перших днів навчання у вищому військовому навчальному закладі закласти у курсантів підґрунтя для формування професійної культури і її складової - політичної культури. У статті розкрито значення інноваційних методів навчання у формуванні полі-тичної культури майбутніх офіцерів ВВНЗ.

Ключові слова: фахова підготовка. політична культура, іннова-ційні методи, майбутній офіцер. навчання професійний культура

Требования сегодняшнего дня требуют от офицерского состава постоянной работы над своим духовно-нравственным, профессио-нальным, инженерно-техническим, психолого-педагогическим само-образованием и самовоспитанием. Наиболее авторитетные офицеры отличаются постоянным творческим поиском, желанием улучшить свой общекультурный и профессиональный уровень. Поэтому важно еще с первых дней обучения в высшем военном учебном заведении заложить у курсантов основу для формирования профессиональной культуры и ее составляющей - политической культуры. В статье раскрыто значение инновационных методов обучения в формировании политической культуры будущих офицеров в высшем военном учебном заведении.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, политическая культура, инновационные методы, будущий офицер.

Levko M. Employment of Innovative Methods of Teaching in Formation of Political Culture of Future Officers of Higher Military Educational Establishments

For formation of political culture components including political ori-entation, political literacy, political readiness and political competence as part of teaching a specialized course “Fundamentals of formation of political culture of future officers in higher military Educational establishments” we employed innovative methods of teaching. Among them we can discriminate the following: methods of employing conditions that complexity: method of time restrictions, method of rapid prohibitions, method of new options, method of information insufficiency, method of information repletion, method of absurd; group solving methods of creative tasks: Delphy method, “Black Box” method, diary method; methods of collective stimulation of creative capacity: brainstorming and synectics methods. Method of time restrictions is based on considering essential influence of time factor on studying activity. Temporary time restrictions caused enhanced activity and achievement of even higher results of one group of cadets rather than in “relaxed” atmosphere. Other future officers changed their behavior decreasing their results and always achieved final decision. There was one more group of cadets who reacted to time restrictions with shock and slowdown. They became confused, panic-stricken and refused to solve the tasks.

Method of rapid prohibitions involved prohibiting to cadets usage of certain rules in their actions or utterances on some stages. It promoted ruining of hackneyed phrases in professional activity and enabled employing of Code of conduct. of the officer of Ukrainian Armed Forces

Method of new options was used when we needed to carry out the task differently, find new options of its doing or when there were several options of its carrying out.

Method of information insufficiency was used by us in cases when there was the task of peculiar activity on the first stages of cadets' training activity. For this the tasks were presented with insufficient data.

Method of information repletionlay in suggesting cadets the task without solution (Transfer the power to people)

Delphy method assisted in choosing the best alternative out of a series: it demanded from members of a group to estimate each alternative in a definite sequence.

“Black Box” method enables to solve the problem with help of analyzing definite situations. Situations were chosen in such a way that while analyzing them, participants of the discussion unintentionally touched upon the issue of origin of this or the other situation. Participants were impelled to this by special type task-oriented questions.

Brainstorming method (Debates in the Parliament) involved solving the problems (tasks) by cadets (7-10 men) under supervision of the teacher by freely discussing the problem, expressing suppositions about the ways of its solving without taking care of its literacy or purposefulness of ones' actions, presented their ideasin relaxed and informal atmosphere. This way we trained the ability to express enhanced tolerance to each other in the process of common activity.

Synectics methods (seminar “Political system of Ukraine”) gave cadets the possibility to learn how to formulate the problem, its constituents, to identify the main aim of the search, look for analogies of task solving of different character (direct, personal, symbolic and fantastic).

Keywords: professional training, political culture, future officers, cadets, higher military educational establishment, innovative methods.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Система військової освіти охоплює стан, тенденції і перспективи розвитку суспільства, або відтворюючи і закріплюючи стереотипи, що в ньому склалися, або вдосконалюючи 'їх. Боєздатність Збройних Сил великою мірою зале-жить від людського фактору, морального духу військовослужбовців, їхньої політичної культури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Застосування засобів, методів і форм організації професійної підготовки майбутніх фахівців у системі неперервної професійної освіти досліджують 0. Дубасенюк, І. Зязюн, Н. Ничкало, В. Поліщук, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін. Над проблемою використання інноваційних методів і технологій навчання в освіті працювали такі вітчизняні науковці, як Т. Дем'янюк, 1. Дичківська, О. Кіяшко, Л. Рощупкіна, В. Сафулін, В. Стельмашенко та ін. Серед зарубіжних дослідників К. Ангеловськи, Х. Барнет, Д. Га- мільтон, Н. Грос, У Кінгстон, Н. Лагервей, М. Майлз, А. Хаберман, Р. Хейвлок.

Незважаючи на значну кількість досліджень з використання інно-ваційних методів навчання у професійній підготовці майбутніх фахів-ців, сутність і значення застосування інноваційних методів навчання у фаховій підготовці майбутніх офіцерів висвітлено недостатньо.

Мета статті. У статті розкривається зміст і значення сучасних ін-новаційних методів навчання формування політичної культури май-бутніх офіцерів ВВНЗ в умовах фахової підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вимоги сьогодення вимагають від офіцерського складу постійної роботи над своєю духов-но-моральною, професійною, інженерно-технічною, психолого-педаго- гічною самоосвітою і самовихованням. Найбільш авторитетні офіцери відрізняються постійним творчим пошуком, бажанням покращити свій загальнокультурний і професійний рівень. Тому важливо ще з перших днів навчання у вищому військовому навчальному закладі закласти у курсантів підґрунтя для формування професійної культури і її складової - політичної культури. На її становлення політичної культури впливає весь попередній досвід життя, навчання та громадської діяльності майбутнього офіцера. До основних чинників вищого військового навчального закладу, що впливають на розвиток політичної культури, за результатами дослідження належать: узгоджена навчально-виховна робота командування, професорсько-викладацького складу кафедр, активна самостійна робота курсантів, громадська діяльність курсантів, педагогічні аспекти організації життя та побуту, служби військ у вищому військовому навчальному закладі, особистий приклад і моральний приклад вихователів усіх категорій.

У військовій академії формується військово-педагогічне спряму-вання майбутніх офіцерів, закладаються засади політичної спрямова-ності. Під час служби відбувається закріплення і розвиток компонентів політичної культури.

За результатом аналізу та спостереженням за військово-педагогіч-ною діяльністю нами виявлено, що провідними шляхами формування політичної культури майбутнього офіцера, на наш погляд, є: удоско-налення військово-професійної підготовки; оволодіння політичними знаннями; активне включення у військово-політичну діяльність; са-мовдосконалення особистості.

Перший шлях передбачає різні форми, серед яких можна виділити: військово-професійну підготовку, де вивчаються питання військової педагогіки та психології; суспільно-державну підготовку офіцерського складу; постійно діючі лекторії, науково-теоретичні семінари та конференції з проблем військової психології та педагогіки; активну участь у вивченні і впровадженні в підрозділі досвіду навчально-виховної роботи; виступи перед офіцерським складом на політичну тематику.

Розвиток професійної культури майбутнього офіцера значною мірою залежить від викладачів ВВНЗ. Досвід роботи кращих офіцерів показав, що справжнім педагогом та вихователем є той, хто виконує такі умови:

старанно готується до кожного заняття та виховного заходу;

постійно контролює себе у педагогічній діяльності;

детально аналізує результати кожного заняття і виховного заходу;

систематично знайомиться з передовим досвідом навчання та ви-ховання військовослужбовців;

критично осмислює та використовує передовий досвід навчання та виховання військовослужбовців у своїй роботі;

вивчає сучасну теорію, практично освоює сучасні моделі, техно-логії навчання та виховання військових фахівців.

Ця робота вимагає великої інтелектуальної, вольової та фізичної напруги, постійного активного пошуку. Але завдяки цьому у курсантів офіцера поступово формуються політичні знання, політичні цінності, політичні орієнтації, тобто розвиваються складові політичної грамот-ності.

І тут переважає особисте вміння викладача будувати свої взаємо-відносини з колективом курсантів як з єдиним цілим, шукати і знахо-дити основні моменти для гармонізації індивідуальних і колективних інтересів. Адже професіоналізм, уміння, навіть талант спілкування військового педагога полягають у тому, щоб запобігати, пом'якшувати труднощі у спілкуванні через різницю в рівні підготовки майбутніх офіцерів, різні здібності, характери курсантів.

Для покращення взаємообміну, організації взаєморозуміння, вза- ємопізнання в процесі професійно спрямованої взаємодії між суб'єк-тами навчання викладачі ВВНЗ мають використовувати інноваційні методи навчання.

Ця думка знаходить підтвердження в новій редакції Закон України “Про вищу освіту” (2014 р.), що визначає основними завданнями інноваційної діяльності вищих навчальних закладів “одержання конкурентоспроможних наукових, науково-прикладних результатів; застосування нових наукових, науково-технічних знань під час під-готовки фахівців з вищою освітою; формування сучасного наукового кадрового потенціалу, здатного забезпечити розробку та впровадження інноваційних наукових розробок” [1, с. 54].

За своїм основним змістом поняття “інновація” належне не тільки до створення і поширення новацій, а й до змін у способах діяльності, стилі мислення, які з цим пов'язані [2].

На думку І. Підласого, інновації - це й ідеї, і процеси, і засоби, і результати, взяті в єдності якісного вдосконалення педагогічної системи [3, с. 3].

Для формування складових політичної культури під час викладан-ня спецкурсу “Основи формування політичної культури майбутніх офі-церів у вищих військових навчальних закладах” ми використовували інноваційні методи навчання. Серед них можемо виокремити такі:

1. Методи із застосуванням умов, що ускладнюються: метод часо-вих обмежень, метод раптових заборон, метод нових варіантів, метод інформаційної недостатності, метод інформаційної насиченості, метод абсурду;

2. Методи групового розв'язання творчих завдань: метод Дельфі, метод “чорного ящика”, метод щоденника;

3. Методи колективного стимулювання творчих пошуків: метод мозкового штурму і метод синектики.

Метод часових обмежень ґрунтувався на врахуванні суттєвого впливу фактору часу на навчальну діяльність. В одних курсантів тимчасові обмеження в часі викликали підвищену активність і досяг-нення навіть більш високих результатів, ніж в “спокійній обстановці. Інші майбутні офіцери змінювали свою поведінку, знижуючи свій ре-зультат і завжди досягали кінцевого рішення. Також була ще одна група курсантів, в яких часові обмеження викликали шок і гальмування. Вони ставали розгубленими, піддавались паніці та відмовлялись від розв'язання завдань.

Метод раптових заборон полягав в тому, що курсантам на певному етапі заборонялося використовувати в своїх діях певні правила або висловлювання. Це сприяло руйнуванню штампів в професійній діяльності, давало можливість застосовувати Кодекс честі офіцера Збройних сил України.

Метод нових варіантів ми використовували тоді, коли потрібно було по-іншому виконати, знайти нові варіанти його виконання або коли вже було декілька варіантів виконання завдання.

Метод інформаційної недостатності нами застосовувався тоді, коли було поставлене завдання особливої активності на перших етапах навчальної діяльності курсантів. Для цього завдання були представлені з недостатніми даними.

Метод інформаційної насиченості полягав в тому, що у завдання була закладена завідомо зайва інформація.

Метод абсурду полягав в тому, що ми пропонували курсантам завдання, що не мало розв'язку (Передати владу народу).

Метод Дельфі допомагав обрати із запропонованої серії альтерна-тив кращу: від членів групи вимагалося дати оцінку кожній альтерна-тиві в певній послідовності.

Метод “чорного ящика” дав змогу за допомогою аналізу конкрет-них ситуацій розв'язати проблеми. Ситуації підбиралися таким чином, що, аналізуючи її, учасники дискусії мимоволі зачіпали питання виникнення тієї чи іншої ситуації. До цього учасників спонукали спе-ціальними цілеспрямованими питаннями.

Метод мозкового штурму (“Дебати в парламенті”) полягав в тому, що для вирішення проблем (завдання) курсанти (7-10 чоловік) під керівництвом викладача навчалися вільно обговорювати проблему, висловлювали припущення про шляхи її вирішення, не піклуючись про грамотність або цілеспрямованість своїх дій, подавали власні ідеї в невимушеній, неформальній обстановці. Водночас у них виховувалося вміння виявляти підвищену терпимість один до одного в процесі спільної діяльності.

Метод синектики (семінар “Політична система України”) дав змогу курсантам навчитися формулювати проблему, її складові, виокремити головну мету пошуку, шукати аналогії вирішення завдань різного характеру (прямого, особистого, символічного, фантастичного).

Метод синектики допоміг майбутнім офіцерам навчитися форму-лювати проблему, її складові, виокремити головну мету пошуку, шука-ти аналогії вирішення завдань різного характеру (прямого, особистого, символічного, фантастичного). При цьому у курсантів формується здатність до синектичного мислення: уміння абстрагуватися, подумки відділятися від предмету обговорення, схильність до роздумів, фантазії, здатність відходити від нав'язливих ідей, уміння слухати інших, терпимо ставитися до ідей, висловлених колегою, звичка знаходити в звичайному незвичайне і в незвичайному звичайне, вміло користува-тися аналогіями.

Також для формування політичної культури курсантів під час проведення навчальної дисципліни “Політологія” ми використовували ділові ігри. Зокрема, ділова гра “Конструювання ділового іміджу кандидата в депутати” передбачала поділ групи курсантів на підгрупи (8-10 чол.). Кожна з груп одержала таке завдання: створити електронну презентацію іміджу умовного кандидата в депутати та провести передвиборчі дебати.

Для цього необхідно було обрати курсантів на такі ролі:

1) кандидата;

2) політолога;

3) психолога;

4) спічрайтера;

5) стиліста;

6) фахівця з комп'ютерних технологій;

7) фахівця з PR.

У презентації потрібно було відобразити такі положення:

особистісні якості претендента;

основні ідеї передвиборчої програми;

сформулювати ключовий лозунг;

графічно проілюструвати кожне положення програми.

Курсантам необхідно було підготувати передвиборчу промову, в якій має бути відображено основні ідеї презентації та питання для дебатів.

Після прослуховування лекції на тему: “Політична культура” май-бутні офіцери написали есе на тему: “Цінності, ідеї, орієнтації, уста-новки, що здатні підтримати демократію” і підготувалися до дискусії “Українська політична культура: традиції та сучасність”.

Після вивчення теми “Політичні конфлікти” нами було проведено засідання круглого столу на тему: “Чинники виникнення і методи розв'язання сучасних міжнаціональних конфліктів”. Під час проведення круглого столу обговорювалися такі питання:

1. Сучасні теорії конфліктів.

2. Позитивні сторони конфлікту.

3. Негативні сторони конфлікту.

4. Небезпека міжнаціональних конфліктів.

5. Причини міжнаціональних конфліктів.

6. Чинники виникнення та методи розв'язання сучасних міжнаціональних конфліктів.

Проведення круглого столу сприяло розвитку політичної спрямо-ваності, політичної грамотності, політичної готовності та політичної компетентності майбутніх офіцерів як складових їхньої політичної культури.

Висновки. Результати нашого дослідження показали, що фор-мування політичної культури майбутніх офіцерів у фаховій підготовці в умовах вищого військового навчального закладу значно покращується за умови використання сучасних інноваційних методів навчання.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Перспекти-вою подальших досліджень є вивчення таких питань, як: зарубіжний досвід формування політичної культури майбутніх офіцерів ВВНЗ.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про вищу освіту” // Голос України. 2014. № 35-36 (499-500). С. 4-67.

2. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе (Анализ зарубежного опыта). М. : Педагогика, 1989. 176 с.

3. Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації. Рідна школа. 1998. № 12. С. 3-17.

4. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті : монографія / С. О. Сисоєва, А. М. Алексюк. П. М. Воловик та ін.; за ред. С. О. Сисоєвої. К. : ВІПОЛ, 2001. 502 с.

Размещено на Allbest.ru