Формування готовності студентів спеціальності „дошкільна освіта” до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти

На сучасному етапі розвитку суспільства в Україні освітні реформи скеровані на модернізацію системи освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку. Одним з ключових напрямів у навчанні дітей з особливими потребами є впровадження інклюзивної освіти. Безумовно, забезпечити успішне інклюзивне навчання спроможні компетентні педагоги, тому до особистості вихователя закладу дошкільної освіти висуваються особливі вимоги. Пріоритетним завданням університетської освіти є формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. На цьому акцентують увагу сучасні дослідники (І. Бех, В. Бондар, М. Ворон, А. Колупаєва, О. Мартинчук, Н. Назарова, Х. Турецька та ін.), які наголошують, що від рівня готовності майбутніх педагогів залежатиме успіх професійної діяльності, інтеграція дітей з особливими потребами в суспільство, ефективність їх навчання.

Актуальність дослідження проблеми формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти зумовлена соціальним замовленням суспільства на підготовку педагогів, зокрема вихователів закладів дошкільної освіти, які матимуть необхідні знання, вміння, професійні та особистісні якості, важливі для такої роботи.

Результати досліджень учених і практиків багатьох країн підтверджують, що інклюзивний підхід корисний як для масових освітніх закладів, так і для дітей з психофізичними порушеннями. Проте науковці переконані, що інклюзивна освіта для дитини з порушеннями розвитку за всіма характеристиками має бути тотожною освіті, яку здобувають діти без порушень.

Ґрунтовний аналіз проблеми впровадження інклюзивної освіти дозволяє стверджувати, що методологічними засадами для розробки проблеми інклюзії виступають світоглядні гуманістичні теорії (М. Бердяєв, Х. Блум, Е. Гідденгс, Ж. Дерріда, Е. Дюркгейм, Т. Лукман, В. Соловйов, П. Флоренський, М. Хайдеггер та ін.). В даних наукових розвідках обґрунтовано ідеї толерантності та співрозуміння в сприйнятті відмінностей у людській спільноті. Філософську площину розуміння інвалідності як біопсихосоціального феномена презентовано в роботах Г. Барінової, Л. Загорської, Л. Васильєвої, Н. Корабльової, З. Максимової, О. Філоненка, А. Шевченко та ін. вихователь професійний інклюзивний освіта

Заслуговує на увагу низка праць вітчизняних (О. Безпалько, В. Бондар, І. Іванова, В. Ільїн, А. Колупаєва, В. Ляшенко, Є. Мартинов, О. Молчан, О. Полякова, О. Савченко, Т. Самсонов, Н. Софій, О. Столяренко, Є. Тарасенко, А. Шевчук, та ін.) і зарубіжних (Б. Барбер, Г. Беккер, П. Бурдьє, X. Кербо, М. Крозьє, Ф. Кросбі, К. Тейлор та ін.) науковців з проблеми включення осіб з психофізичними вадами в масові заклади освіти, їх реабілітації та соціалізації до суспільних норм.

Питання готовності майбутнього педагога до роботи з дітьми в умовах інклюзивної освіти досліджувались Т. Євтуховою, І. Івановою, Н. Назаровою, Ю. Шумилівською та ін. Теоретико-методичні основи проблеми підготовки педагогів дошкільної та початкової освіти для забезпечення психолого- педагогічного супроводу дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітньому просторі розкрито в наукових дослідженнях В. Бондаря, В. Засенка, А. Колупаєвої, В. Ляшенко, С. Миронової, Н. Назарової, В. Синьова, Н. Шматко та ін.

Мета дослідження - здійснити аналіз досліджень з проблеми формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти; охарактеризувати особливості професійної підготовки студентів спеціальності „Дошкільна освіта” до реалізації завдань інклюзивної освіти.

Інклюзивна освіта (інклюзія (англ.) - залучення) передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку. Інклюзивне навчання - гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масового загальноосвітнього закладу за місцем проживання. Навчання (за потреби) відбувається за індивідуальним навчальним планом, забезпечується медико-соціальним та психолого-педагогічним супроводом [2].

На переконання А. Колупаєвої концепція інклюзивної освіти демонструє одну з ключових демократичних ідей - всі діти активні члени суспільства. Перебування в інклюзивних освітніх закладах корисне як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, членів родин та суспільства в цілому. Взаємодія із здоровими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей з особливими освітніми потребами. Позаяк діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з психофізичними вадами і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Крім цього взаємодія вихованців з особливими освітніми потребами та здоровими дітьми в інклюзивних групах допомагає встановленню між ними товариських взаємин. Саме завдяки такій взаємодії діти вчаться безпосередньо сприймати і гуманно відноситися до людських відмінностей, вони стають більш толерантними, готовими до взаємодопомоги [3].

Варто зауважити, що в умовах інклюзивної освіти, насамперед, сам педагог має володіти знаннями про особливості розвитку дитини з психофізичними порушеннями, яка виявить бажання навчатися в загальноосвітньому навчальному закладі. Знання педагога, його готовність допомогти дитині з обмеженими навчальними можливостями та бажання виявити її здібності допомагають зробити процес інклюзивного навчання більш успішним, ефективним.

У Сучасному тлумачному словнику української мови та Новому тлумачному словнику української мови подано наступне визначення терміну „компетентний” - це „той, що має достатні знання в будь-якій галузі, який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий” [7, с. 874; 4, с. 224].

Безумовно інклюзивне навчання зумовлює особливі вимоги до професійної і особистісної підготовки майбутніх вихователів, які, окрім базового рівня знань, повинні мати уявлення і розуміння суті інклюзивного навчання, володіти знаннями про психологічні закономірності і ознаки особистісного розвитку дітей з особливими потребами та методами психологічного і методичного проектування освітнього процесу в реалізації інклюзивного навчання.

Дослідник Г. Стангвік наголошує, що практична реалізація ідеї інклюзії залежить насамперед від готовності педагогічних працівників здійснювати професійну діяльність у нових умовах; сама ідея інклюзії має стати складником їх професійного мислення та володіння професійними ролями, необхідними для інклюзивного навчання, процес формування цих якостей проходить послідовні етапи: від явної чи прихованої протидії крізь пасивне прийняття інклюзивного навчання до активного прийняття [6].

Значна увага розвитку психологічної готовності до роботи педагогів в інклюзивній школі приділяється в дослідженнях Х. Турецької, М. Шляхтіної, зокрема рівню емпатії, гнучкості в спілкуванні, самоактуалізації, здатності до саморозкриття, які вчені інтегрували в групу внутрішніх чинників ставлення педагогів до впровадження інклюзивної освіти [8, с. 669-675].

Дотримуючись компетентнісного підходу як методологічної основи підготовки майбутніх фахівців до роботи з дітьми з психофізичними вадами та враховуючи багатоаспектність роботи в умовах інклюзії, білоруська дослідниця В. Хитрюк виокремлює педагогічну, психологічну та соціальну готовності до виконання професійної діяльності педагога в умовах інклюзивної освіти. Вона радить ввести в практику і педагогічну лексику поняття „інклюзивна готовність” та характеризує її як складну інтегральну суб'єктивну якість особистості, що опирається на комплекс компетенцій і можливість ефективної професійно-педагогічної діяльності в актуальних умовах [9, с. 102-111].

У наукових дослідженнях Р. Селіванової, присвячених інклюзивній освіті, значна увага приділяється сформованості емпатії в студентів як важливої якості їх соціального розвитку і професійного становлення. Дослідниця наголошує, що емпатія наявна в усіх видах міжособистісного спілкування, що є базовою основою, соціально-психологічним середовищем, в якому вона зароджується, розвивається і проявляється. Взаємозв'язок між емпатією і спілкуванням простежується в тих функціях, які емпатія як властивість особистості виконує в суспільстві [5, с. 92-99].

Водночас І. Бех стверджує, що духовність - це вершина моральності, в ній любов до людей, до всього живого поєднується з милосердям, добром, здатністю до співчуття, альтруїзмом, готовністю надати допомогу, розумінням цінності і неповторності кожної людини, недоторканості людського життя, тяжінням до миру, злагоди, добросусідства, вмінням проявляти терпимість і доброзичливість до близьких, до всіх людей, незалежно від їхньої раси, національності, віросповідання, стану в суспільстві, особистісних якостей [1, с. 124-129].

Узагальнюючи, деталізуючи та змістовно доповнюючи наявні наукові підходи та формулювання, ми розглядаємо готовність педагога до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти як здатність здійснювати освітні функції в процесі інклюзивного навчання, враховуючи освітні потреби дітей з особливими потребами, забезпечувати їхню соціально-педагогічну адаптацію в навчально-виховному середовищі, створювати всі умови для їхнього повноцінного розвитку та саморозвитку.

З метою формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти в навчальні плани спеціальності „Дошкільна освіта” освітнього ступеня „бакалавр” у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка введено навчальні дисципліни „Основи дефектології та логопедії”, „Основи корекційної педагогіки”, „Основи інклюзивної освіти”.

Загальними цілями викладання цих дисциплін є:

- розкриття методологічних і теоретичних основ дефектології як інтегрованої галузі наукового знання, що поєднує клініко-фізіологічні і психолого-педагогічні напрями досліджень процесів розвитку, навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку; корекційної педагогіки, зокрема дошкільної, як науки про виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами як в умовах

Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», № (1) 15

спеціальних освітніх закладів, так і в умовах масових освітніх закладів, реабілітаційних центрів, сім'ї; інклюзивної освіти як основної інноваційної технології кінця XX - початку XXI століть;

- висвітлення науково-теоретичних основ корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями та відхиленнями в розвитку;

- презентація могутнього гуманістичного потенціалу корекційної педагогіки і широкої технологічної оснащеності, що дозволяє вирішувати проблеми, які є непосильними для медицини та загальної педагогіки;

- розкриття особливостей психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах дошкільних навчальних закладів загального типу, специфіки надання їм необхідної допомоги;

- формування в студентів знань, умінь та навичок організації і проведення ефективної корекційно- розвивальної роботи з дітьми в інклюзивних групах дошкільних навчальних закладів.

Навчальна дисципліна „Основи інклюзивної освіти” базується на матеріалах сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень з інклюзивного навчання, зокрема канадських науковців.

Мета навчальної дисципліни - забезпечити підготовку майбутніх вихователів до включення дітей з особливими потребами у звичайні групи закладу дошкільної освіти, сприяти реалізації прав дітей щодо рівного доступу до якісної освіти без упереджень та стереотипів. Зміст даного курсу має також допомогти вихователям зрозуміти переваги інклюзивної освіти, навчитися розробляти якісні індивідуалізовані навчальні плани для дітей та їх родин.

Вихідними концептуальними положеннями при розробці дисципліни стали: основні визначення гуманістичної психології і педагогіки щодо задоволення соціогенних потреб дитини; культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій і положення щодо спільності закономірностей розвитку здорової дитини і дитини з психофізичними порушеннями; концепція опосередкованості розвитку особистості, її діяльнісною позицією і середовищем перебування.

Теоретичними засадами навчальної дисципліни є: концепція нормалізації; соціальної інтеграції; концепція компенсації дефекту; концепція розвитку освіти в Україні; концепція спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку в Україні, концепція інклюзивної освіти.

Завдання навчальної дисципліни: сформувати у студентів усвідомлене розуміння основних положень інклюзивної освіти; виробити навички командної роботи в процесі навчання та виховання дітей з особливими потребами; забезпечити досконале володіння стратегіями взаємодії з батьками дітей з особливими потребами; сформувати навички диференційованого викладання та оцінювання дітей з психофізичними порушеннями; виробити усвідомлення необхідності зростання педагогічної майстерності.

Зміст курсу поділено на 3 логічних, послідовних, взаємопов'язаних змістових модулів. У І модулі розкриваються теоретичні основи інклюзивної освіти. ІІ модуль присвячений питанням організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами. ІІІ модуль висвітлює шляхи включення дітей з особливими потребами до системи дошкільної освіти.

Зміст курсу передбачає проведення лекційних і практичних занять та організацію самостійної (індивідуальної) роботи студентів. Самостійна робота студентів (вивчення літератури, виконання практичних завдань та ін.) спрямована на поглиблене вивчення програмового матеріалу. Контроль за самостійною роботою здійснюється в усіх формах аудиторних занять та в процесі індивідуальної роботи зі студентами.

Пропонована програма розрахована на 216 годин: 12 годин лекцій, 8 годин практичних, 98 годин індивідуальної роботи, 98 годин самостійної роботи (заочна форма навчання, 4 р. н.); 90 годин: 6 годин лекцій, 4 години практичних, 40 годин індивідуальної роботи, 40 годин самостійної роботи (заочна форма навчання, 2 р. н.), 162 години: 10 годин лекцій, 6 годин практичних, 72 години індивідуальної роботи, 74 години самостійної роботи (перепідготовка, 2 р. н.). Вивчення курсу закінчується екзаменом.

Отримані знання і вміння надають можливість майбутнім педагогам забезпечувати моніторинг психофізичного і соціального розвитку дітей, враховувати індивідуальні особливості кожної дитини при складанні індивідуальної програми розвитку, навчання і виховання з метою корекції процесів розвитку і соціалізації дитини, в якої в результаті дії різних чинників ці процеси є ушкодженими; ефективно організовувати взаємодію з сім'ями, які виховують дітей з особливими освітніми потребами.

Аналіз проблеми підготовки майбутніх педагогів до роботи з дітьми з особливим потребами в загальноосвітньому просторі засвідчив потребу в майбутніх наукових розвідках з метою вивчення і уточнення особливостей підготовки педагогів до здійснення ефективного супроводу цих дітей у закладах освіти, формування професійної компетентності педагогів у сфері розвитку, навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Ефективність спільного навчання і виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку і здорових однолітків залежить від спеціальної підготовки майбутніх вихователів. Важливого значення набуває формування в педагогів адекватного ставлення до осіб з порушеннями психофізичного розвитку та їхніх родин; відповідних професійно значущих рис особистості, як любов до дітей незалежно від їхнього здоров'я, терпимість, гуманізм, емпатія тощо.

Безперечно, цілеспрямована підготовка вихователів сприятиме успішному розв'язанню проблеми інклюзивного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітніх закладах. Під час організації і проведення освітнього процесу у вищому навчальному закладі варто особливу увагу приділяти формуванню в майбутніх вихователів професійно-ціннісних орієнтацій, професійно- особистісних якостей, умінь та професійних компетенцій. У майбутніх вихователів необхідно сформувати навички психологічної підтримки дітей з особливостями психофізичного розвитку; вміння організовувати безконфліктну соціальну взаємодію з різними рівнями психофізичного розвитку; вміння співпрацювати з різними типами сімей; навички взаємодії з колегами.

Підготовка студентів до професійно-педагогічної діяльності в умовах інклюзивної освіти є складним, тривалим, багатоетапним процесом. Цілеспрямована модернізація змісту вивчення нормативних дисциплін і дисциплін за вибором, вибір найбільш адекватних педагогічних технологій безумовно сприятиме формуванню готовності до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

Перспективними напрямами подальших наукових розвідок з порушеної проблематики вбачаємо узагальнення європейського досвіду підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

Список використаних джерел

1. Бех І. Д. Духовні цінності у розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1. - С. 124-129.

2. Ворон М. В. Інклюзивна освіта: українські реалії // Підручник для директора. - Київ: ВД „Плеяди”, 2006. - URL: http://www.ussf.kiev.ua/index.php? go=Inklus&id=19.

3. Колупаєва А. А., Данілавічуте С. В., Литовченко С. В. Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі: навч.-метод. посіб. - Київ: Видавнича група „аСк”, 2012. - 182 с.

4. Новий тлумачний словник української мови: у 3 т. / упор. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. - Київ: „Аконіт”, 2007. - Т. 1. - 926 с.

5. Селиванова Р. Г. Изменение и оценка эмпатийности как личностного образования // Проблемы оценивания в психологии / отв. ред. Л. П. Доблаев. - Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1984. - С. 92-99.

6. Стангвик Г. Интегрированное обучение: мировой опыт / под ред. С. Пейла, К. Нейера, С. Хегерта. Лондон, 1997. - 156 с.

7. Сучасний тлумачний словник української мови: для школярів, абітурієнтів, студентів, викладачів / уклад. Л. П. Олексієнко, О. Л. Шумейло. - Київ: Кобза, 2002. - 543 с.

8. Турецька Х. І., Шляхтіна М. А. Психологічні чинники ставлення педагогів до інклюзивної освіти // Вища освіта України. Додаток 2 до № 3, Том IV (29). - 2011. - 716 с.

9. Хитрюк В. В. Готовность педагогов к инклюзивному образованию: ценностный аспект // Вестник Московского городского педагогического университета: научный журнал. - Москва, 2013. - № 4 (Серия „Педагогика и психология”). - С. 102-111.

Размещено на Allbest.ru