Академічна комунікативна підготовка студентів у вищих навчальних закладах: компетентнісний підхід
Розвиток комунікативної компетентності. Ефективність використання компетентнісного підходу до дисциплінарно-академічної комунікативної підготовки студентів природничих спеціальностей на підставі вивчення досвіду американської системи вищої освіти.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.10.2018 |
Размер файла | 69,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Академічна комунікативна підготовка студентів у вищих навчальних закладах: компетентнісний підхід
М.С. Козолуп
кандидат педагогічних наук, доцент
Львівський національний університет імені Івана Франка
Стаття присвячена вивченню шляхів застосування компетентнісного підходу до академічної комунікативної підготовки майбутніх фахівців природничої галузі у ВНЗ. У ході дослідження з'ясовано сутність та запропоновано визначення поняття "академічна комунікативна компетентність". Розглянуто структуру цієї компетентності, яка інтегрує компоненти ключових, галузевих та спеціально-предметних компетентностей і вміщує три групи компетенций: когнітивні, власне-комунікативні та адаптивні. Обґрунтовано ефективність використання компетентнісного підходу до дисциплінарно-академічної комунікативної підготовки студентів природничих спеціальностей на підставі вивчення досвіду американської системи вищої освіти.
Ключові слова: компетентнісний підхід, компетенція, компетентність, комунікативна компетентність, академічна комунікативна компетентність.
Такі реалії сьогодення, як формування глобального наукового простору, становлення єдиних норм світової академічної культури, інтернаціоналізація науково-фахових дискурсів ставлять нові вимоги щодо комплексної підготовки майбутніх фахівців-науковців, зокрема у галузі природничих наук, де глобалізаційно-об'єднавчі процеси особливо відчутні. Сучасна наука вийшла за межі національних кордонів, а відтак формування цілісної особистості майбутнього ученого, готового реалізувати свій потенціал у співпраці з колегами з будь-якого регіону планети, передбачає не лише опанування вузькопрофесійними знаннями, уміннями і навичками, але й розвиток комунікативних та соціоадаптивних компетенцій, що є інтегральними компонентами комплексної професійної компетентності сучасного фахівця.
Комептентнісний підхід - один із ефективних методологічних підходів, спрямованих на підготовку майбутніх фахівців. На думку В. Лозової, він передбачає "аксіологічні, мотиваційні, рефлексійні, когнітивні, операційно-технологічні та інші результати навчання, які відображають розширення не тільки знань, умінь і навичок, а й досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності" [1: 98].
Дослідження шляхів застосування компетентнісного підходу в освіті проводилися як вітчизняними (О. Заболоцька, О. Овчарук, О. Пометун, Г. Терещук та ін.), так і зарубіжними (Д. Бріджес, Р. Ворхіс, І. Зимня, Р. Харріс, Г. Гасрі, Б. Гобарт та ін.) науковцями. Різноманітним аспектам вивчення сутності комунікативної компетентності, а також проблемам, пов'язаним із формуванням цієї компетентності, присвячено праці численних авторів. Зокрема, здійснювалися теоретичні дослідження цього поняття (Ю. Габермас, Д. Гаймс, І. Потюк, С. Уільсон), вивчалися особливості формування соціокультурної та міжкультурної комунікативної компетентності (Т. Колодько, О. Кричківська, В. Топалова); проблемам формування професійної комунікативної компетентності педагога присвячено праці І. Когут, Л. Козак, Г. Кошонько; шляхи формування іншомовної професійної комунікативної компетентності досліджували Н. Костенко, Н. Микитенко, Л. Морська та ін. Однак, окремих досліджень проблем формування академічної комунікативної компетентності студентів у вітчизняній педагогічній науці не здійснювалось. На нашу думку, ці питання сьогодні вимагають більшої уваги, що зумовлює мету даної праці - опираючись на прогресивний зарубіжний досвід, схарактеризувати сучасний стан академічної комунікативної підготовки майбутніх фахівців крізь призму компетентнісного підходу. Мета дослідження визначає його завдання: 1) з'ясувати педагогічну сутність поняття "академічна комунікативна компетентність", 2) виокремити її основні компоненти, 3) окреслити перспективи застосування компетентнісного підходу до академічної комунікативної підготовки фахівців природничої галузі.
Розмежування ключових понять компетентнісного підходу "компетентність" і "компетенція" стало предметом багатьох наукових розвідок (О. Пометун, С. Сисоєва, А. Хуторський та ін.). Окремі науковці розглядають компетенцію як певну норму освітньої підготовки, а компетентність як сформовану якість особистості. Такий підхід до інтерпретації даних понять більш розгорнуто представлено у праці С. Сисоєвої "Новий закон України "Про вищу освіту": дискусійні аспекти наукового тезаурусу", де вона стверджує, що "компетенція - це визначена норма стосовно неперервної освіти, яка задається освітніми стандартами і використовується для формування вимог до результатів навчання", а "компетентність - це інтегрована особистісна якість людини (її капітал), що формується на етапі навчання, остаточно оформлюється і розвивається у процесі практичної діяльності та забезпечує компетентний підхід до вирішення професійних завдань. Компетентність є оцінною характеристикою особи. Компетентності особи є її особистісним капіталом і результатом навчання у різних формах формальної, неформальної та інформальної освіти" [2: 266]. Нам також імпонує визначення терміну "компетенція", яке дає О. Заболоцька: "компетенція - це інтегрована особистісно-діяльнісна категорія, яка формується під час навчання в результаті поєднання початкового особистого досвіду, знань, способів діяльності, вмінь, навичок, особистісних цінностей та здатності їх застосування в процесі продуктивної діяльності стосовно кола предметів та процесів певної галузі людської діяльності" [3: 64]. Така дефініція компетенції корелює із трактуванням цього поняття групою американських учених, які досліджували можливості впровадження освітніх ініціатив, базованих на застосуванні компетентнісного підходу до навчання, у ВНЗ США в рамках проекту ініційованого Департаментом освіти США. Рис. 1 ілюструє схему ієрархії навчальних здобутків студентів на рівні вищої освіти, представлену у звіті про результати виконання згаданого проекту.
На першому рівні ієрархії знаходяться особистісні характеристики студента, які складають основу його навчально-пізнавальних можливостей і визначають напрями і темпи розвитку індивіда. Другий рівень включає знання, уміння і навички, які формуються у процесі навчання. Третій рівень складають компетенції, що є результатом інтегрованого навчального досвіду, у процесі якого знання, уміння та навички взаємодіють, формуючи "вузли", необхідні для розв'язання тих чи інших задач. Комбінація компетенцій проявляється у реальній здатності студента до виконання завдань. На найвищий щабель піраміди автори схеми ставлять демонстрацію студентом такої здатності, що є результатом активації компетенцій [4: 8].
компетентність академічний комунікативний американський
Рис. 1. Модель ієрархії навчальних здобутків студентів Р. Ворхіса та Е. Джонса
Попри певні розбіжності в інтерпретації понять компетенції та компетентності, дослідники погоджуються, що термін "компетентність" є ширшим і в опозиції до терміну "компетенція" виконує функцію гіпероніма, тобто компетентність інтегрує у собі низку компетенцій.
У контексті цього дослідження нам близьке трактування даних понять, яке пропонує Н. Микитенко. На її думку, компетенція - це "сукупність взаємопов'язаних знань, вмінь, навичок, способів діяльності, ставлення, що висуваються стосовно певного кола предметів і процесів, є необхідними для якісної продуктивної діяльності по відношенню до цих предметів та процесів, впливають на професійну діяльність, роль чи відповідальність". Поняття "компетентність" дослідниця трактує як "володіння людиною відповідною компетенцією, а також її досвід, особисте емоційно-ціннісне ставлення до предмета діяльності, до складових компетентності" [5: 33].
Аналізуючи досвід різних країн щодо реалізації компетентнісного підходу до змісту освіти, О. Пометун простежує спільні тенденції у спробах розробити певну систему компетентностей на різних рівнях змісту. Така система включає: а) надпредметні (базові, ключові, транс) компетентності, які формуються упродовж засвоєння усього змісту освіти; б) загальнопредметні компетентності, пов'язані із завданнями та змістом окремих галузей знань; в) спеціально-предметні компетентності, які набуваються у процесі вивчення конкретного предмета на певному етапі навчання [6: 21]. Комунікативну компетентність зазвичай відносять до групи ключових компетентностей [5: 34].
Серед численних визначень комунікативної компетентності одним із найбільш загальних є визначення І. Потюк, яка, опираючись на "Словник-довідник з української лінгводидактики", розглядає комунікативну компетентність як "здатність користуватися мовою залежно від ситуації, особливу якість мовленнєвої особистості, набуту у процесі спілкування або спеціально організованого навчання" [7: 132]. Існує багато підходів до визначення структури комунікативної компетентності. Ми, беручи до уваги праці Д. Гаймса, М. Кенейла та М. Свейн, схильні розглядати структуру комунікативної компетентності як поєднання таких компетенцій:
лінгвістичної (мовної та мовленнєвої), що включає знання про граматичну, лексичну, синтаксичну, фонетичну, орфоепічну, орфографічну та інші системи мови, а також уміння використовувати мовні засоби для сприйняття (читання, слухання) та створення (говоріння, письмо) висловлювань;
соціокультурної, яка проявляється в умінні правильно інтерпретувати соціальний контекст комунікації та характер взаємовідносин комунікантів; знанні та умінні застосовувати норми вербальної та невербальної поведінки, відповідно до ситуації;
дискурсної, яка передбачає вміння застосовувати адекватні мовні моделі для реалізації відповідних мовленнєвих функцій, а також здатність структурувати мовлення та керувати ним за допомогою тематичної організації, зв'язності, стилю, реєстру, риторичної ефективності;
стратегічної, яка включає вміння використовувати належні стратегії для розв'язання комунікативних задач, а також бажання спілкуватись і розуміти інших [7: 130-131; 8: 32-34].
Розглядаючи професійну комунікативну компетентність, О. Низовець характеризує це поняття як "здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми в рамках професійної діяльності ..., яка є інтегральним, відносно стабільним, цілісним утворенням, що проявляється в індивідуально-психологічних властивостях та особливостях спілкування, включає сукупність знань, досвіду, якостей, здібностей особистості, які дають змогу ефективно виконувати професійні комунікативні функції" [9: 8]. Академічна комунікативна компетентність (АКК) тісно пов'язана з професійною комунікативною компетентністю. Поєднання цих компонентів особливо важливе у формуванні комплексу професійних компетентностей майбутнього фахівця природничої галузі, потенційного науковця.
У вітчизняній науково-педагогічній літературі не знаходимо дефініції поняття "академічна комунікативна компетентність". Тому, опираючись на наше визначення академічної комунікації як соціально-риторичної взаємодії між індивідами в межах дискурсної академічної спільноти університету, що "спрямована на досягнення цілей, пов'язаних із освітньою та науково-дослідницькою діяльністю" [10: 13] та численні визначення педагогічної категорії "комунікативна компетентність", пропонуємо розглядати академічну комунікативну компетентність як інтегральну якість особистості учасника академічної дискурсної спільноти, з допомогою якої він може провадити ефективну навчальну, науково-дослідницьку та науково-професійну діяльність, здійснювати обмін інформацією, думками, судженнями та міркуваннями з іншими членами академічного середовища та виконувати відповідні ролі і функції у цьому середовищі.
На нашу думку, АКК інтегрує компоненти ключових, галузевих та спеціально-предметних компетентностей, що включають наступні компетенції: навчальну, дослідницьку, інформаційну, рефлексійну, мовну, мовленнєву, дискурсну (риторичну), соціокультурну та стратегічну. Пропонуємо систематизувати названі компетенції, об' єднавши їх у 3 групи:
- когнітивні - пов'язані із здійсненням навчальної та дослідницької діяльності, рефлексії, самооцінки;
- власне-комунікативні - такі, що включають знання уміння і навички, пов'язані із використанням засобів мови і мовлення для досягнення комунікативних цілей;
- адаптивні - такі, що передбачають здатність індивіда до соціалізації у відповідні комунікативно-діяльнісні спільноти, уміння пристосовуватись до нових соціокультурних умов (див. Табл. 1).
Таблиця 1. Зведена таблиця компонентів академічної комунікативної компетентності
Групи компетенцій |
компетенції |
знання |
уміння та навички |
|
когнітивні |
Навчальна дослідницька інформаційна рефлексійна |
предметні; мета мов; про процеси навчально-пізнавальної та комунікативної діяльності; про дисциплінарні способи пізнання |
здійснювати аналіз, синтез, порівняння, класифікацію, систематизацію інформації; критично мислити; переносити досвід у нові навчально-діяльнісні контексти; оцінювати та організовувати власну навчально-пізнавальну та комунікативну діяльність; застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для здійснення навчально-комунікативної та науково-дослідницької діяльності |
|
власне-комунікативні |
Мовна мовленнєва дискурсна |
лексики (у т. ч. фахової термінології), граматики, фонетики, орфографії, орфоепії, синтаксису; про жанри науково-академічної комунікації; лінгво-стилістичнихнорм науково- академічного дискурсу |
використовувати мовні засоби для ефективного обміну інформацією у процесі слухання, читання, говоріння та письма; розпізнавати риторичні інтенції комунікаторів; застосовувати ефективні риторичні стратегії впливу на адресата; розпізнавати різні типи аудиторії; адаптувати власні комунікативні стратегії до потреб аудиторії |
|
адаптивні |
соціо-культурна стратегічна |
знання про соціокультурні норми лінгвістичної та екстралінгвістичної поведінки у академічному середовищі, їх відповідність до статусу та ролі комунікантів |
застосовувати вербальні та невербальні засоби комунікації для досягнення власних цілей відповідно до культурних та соціальних стандартів академічної дискурсної спільноти; розпізнавати перешкоди для ефективної комунікації та усувати їх |
Здійснений нами аналіз педагогічної системи інтегрованої дисциплінарно-академічної комунікативної підготовки, яка функціонує сьогодні у більшості університетів США [10], показав, що компетентнісний підхід є провідним до формування змісту навчання майбутніх фахівців природничої галузі. В рамках згаданої педагогічної системи формування АКК студентів відбувається поетапно та неперервно впродовж усіх років навчання. На базовому етапі комунікативної підготовки розвиваються ключові комунікативні компетенції, які можна переносити у різні сфери навчального, галузевого та фахового застосування. Другий етап АКП присвячений формуванню загально-предметних комунікативних компетенцій, а також засвоєнню знань, умінь і навичок комунікації у різножанровому навчально-академічному середовищі. На старших курсах бакалаврату та подальших рівнях вищої освіти розвиток комунікативної компетентності відбувається у тісному зв'язку із формуванням вузькопрофесійних компетентностей фахівця [10: 14].
Висновки
У ході проведеного дослідження академічну комунікативну компетентність визначено як інтегральну якість особистості члена академічної спільноти, що дає йому можливість здійснювати навчальну, науково-дослідницьку та науково-професійну діяльність у академічному середовищі. АКК інтегрує компоненти ключових, галузевих та спеціально-предметних компетентностей і вміщує три групи компетенцій: когнітивні компетенції (навчальну, дослідницьку, інформаційну, рефлексійну); власне-комунікативні компетенції (мовну, мовленнєву, дискурсну); адаптивні компетенції (соціокультурну та стратегічну). Вивчення зарубіжного досвіду показало високу ефективність використання компетентнісного підходу до дисциплінарно-академічної комунікативної підготовки студентів природничих спеціальностей, особливо на етапах цілепокладання, змістового наповнення програм такої підготовки та контролю знань. Запозичення прогресивного досвіду високорозвинених систем вищої освіти, таких як американська, щодо застосування компетентнісного підходу в навчанні може суттєво покращити якість підготовки майбутніх фахівців сфери природничих наук у вітчизняних ВНЗ.
Список використаних джерел та літератури
1. Лозова В. І. Стратегічні питання сучасної дидактики / В. І. Лозова // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002 : [збірник наукових праць до 10-річчя АПН України] / гол. ред. В. Г. Кремень ; АПН України. - Харків : ОВС, 2002. - Ч. 1. - 640с. - С. 95-109 .
2. Микитенко Н. О. Технологія формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців природничого профілю : [монографія] / Н. О. Микитенко. - Тернопіль : ТНПУ, 2011. - 411 с.
3. Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнішого підходу в досвіді зарубіжних країн / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : Світовий досвід та українські перспективи : (Бібліотека з освітньої політики) : [колективна монографія] / Під заг. ред. О. В. Овчарук. - К. : "К.І.С.", 2004. - 112 с. - С. 15-24.
4. Потюк І. Комунікативна компетенція як невід'ємна складова навчально-виховного процесу / І. Потюк // Молодь і ринок. - № 1 (84). - 2012. С. 128-132.
5. Canale M. Theoretical Framework for Communicative Competence / M. Canale, M. Swain // The ^ns^ct Validation of Test of Communicative Competence Eds. A. Palmer, P. Groot, G. Trosper]. - Washington, DC : TESOL, 1981. - 165 p. P. 31-36.
6. Низовець О. А. Особистісні детермінанти розвитку комунікативної компетентності майбутніх психологів : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Олена Анатоліївна Низовець. - К., 2011. - 23 с.
7. Козолуп М. С. Технології підготовки майбутніх фахівців природничих спеціальностей до академічної комунікації в університетах США : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Марія Степанівна Козолуп. - Тернопіль, 2017. - 20 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.
статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017Знання іноземної мови та вміння вирішувати професійні завдання її засобами як мета професійної комунікативної освіти студентів аграрного профілю. Міждисциплінарні зв’язки іноземної мови та профільних дисциплін в аспекті компетентнісного підходу.
статья [14,5 K], добавлен 24.11.2017Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009Особливості застосування компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахових психологів у ВНЗ. З'ясовано особливості застосування компетентнісного підходу до підготовки фахівців у сучасних умовах. Оцінка досвіду викладання, набутого за кордоном.
статья [24,1 K], добавлен 06.09.2017Формування професійної туристсько-спортивної підготовки організаторів туристської роботи у вищих навчальних закладах України. Спортивні тренування організаторів туристської роботи. Зміст моделі підготовки студентів спеціальності "Фізичне виховання".
дипломная работа [116,5 K], добавлен 20.03.2012Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Аналіз процесу формування комунікативної компетентності магістрів менеджменту, визначення її місця в структурі компетентностей. Аналіз напрямів формування цієї компетентності, її особливості та перспективи удосконалення в вищих навчальних закладах.
статья [20,5 K], добавлен 14.08.2017Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Створення нової системи викладання історичних дисциплін у середніх і вищих навчальних закладах України. Проблеми підготовки сучасних навчальних програм і підручників з історії. Використання активних форм і методів організації самостійної роботи студентів.
статья [28,0 K], добавлен 20.08.2013Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.
реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012Використання компентентнісного підходу у вивченні дисципліни "Медичне право". Співвідношення правової компетентності та компетенції майбутнього медичного працівника у професійній діяльності. Формування висококваліфікованого медика на додипломному рівні.
статья [20,8 K], добавлен 27.08.2017Стратегія підвищення якості освіти, реалізація її компетентнісної парадигми та розбудова інформаційного суспільства в Україні. Професійні компетенції документознавця в контексті запровадження компетентнісного підходу у процес професійної підготовки.
автореферат [77,0 K], добавлен 24.05.2015Впровадження компетентнісного підходу у сучасну вищу освіту. Визначення понять "компетенція" і "компетентність". Необхідність формування у студентів ключових компетенцій. Значення та завдання особистісно-орієнтованого спрямування навчального процесу.
статья [28,2 K], добавлен 27.08.2017Самостійна робота студента як основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Знайомство з головними особливостями організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах, аналіз проблем.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 17.12.2014Приклад рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладах України, США, в УО "Білоруський державний економічний університет" (БДЕУ). Академічний рейтинг студентів Московського Державного інститута міжнародних відносин.
реферат [129,4 K], добавлен 25.07.2010Особливості інтерактивних технологій під час викладання дисципліни "Інформатика" у вищих навчальних закладах І-ІІ ступенів акредитації. Використання ігрових інтерактивних методів в навчальному процесі для фахових спеціальностей Будівельного коледжу.
статья [111,7 K], добавлен 06.09.2017Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.
научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Специфіка використання рольових ігор на заняттях з іноземної мови професійного спрямування як одного з активних методів навчання. Ефективність і продуктивність їх впровадження при підготовці студентів технічних спеціальностей, методичні рекомендації.
статья [137,6 K], добавлен 27.08.2017