Модель системи навчання з управління ІТ-проектами

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Тенденції глобалізації світової економіки обумовлюють на підвищений попит на розробку та впровадження сучасних систем навчання, які базуються на компетентнісному підході з використанням сучасних інформаційних систем, зокрема хмарних технологій. У останні роки це набуло особливої актуальності, оскільки дозволяє побудувати високоінтенсивну та якіснішу систему навчання, всебічно забезпечити користувачів учбової інформаційної системи необхідною та актуальною інформацією, надати гнучкий доступ до навчальних матеріалів у будь-який час та з будь-якого місця. Незважаючи на відсутність фінансування проектів розвитку навчальних закладів, вони не відмовляються від розвитку своїх традиційних навчальних систем, але їх пріоритети змінюються у напрямку застосування електронного навчання на базі сучасних розподілених інформаційних систем, що призводить до інтеграції зазначених підходів і створення складних ІТ проектів розвитку. Це відбувається з врахуванням європейських стандартів освіти, які базуються на засадах Болонської угоди та проекту TUNING [1].

Оскільки ІТ галузь, зокрема мережеві та хмарні технології розвиваються небувалими темпами, для управління ІТ проектами розвитку виникає необхідність побудови нових моделей і застосування нових мобільних методів управління, що вказує на актуальність обраного напрямку дослідження. У сфері ІТ починається нова реальність, для якої характерні дві тенденції: по-перше, фокус на зниження вартості володіння ІТ-системами, в тому числі бажання заощадити на класичній організації ІТ-сервісів; подруге, прагнення до підвищення гнучкості ІТ як на рівні бізнес-додатків, так і на рівні інфраструктури за рахунок впровадження нових технологій розробки, управління змінами, розвитку нових, більш гнучких і зручних сервісів для клієнтів тощо [2].

З іншого боку, вимоги нового міжнародного стандарту з управління проектами IPMA [3], який визначає систему компетенцій для проведення міжнародної сертифікації керівників проектів та програм, а також вимоги міжнародних стандартів РМІ [4], формують сукупність вимог, яким має відповідати система підготовки майбутніх проектних менеджерів і вимагає значного часу на досконале освоєння цих стандартів.

Одночасно, сучасні вимоги МОНУ призводять до суттєвого зменшення аудиторного навантаження, передусім на магістерських програмах. Це може призвести до вихолощення результатів підготовки сучасних кваліфікованих спеціалістів з управління проектами та програмами, зниженням рівня знань та практичних навичок майбутніх спеціалістів.

Тому існує необхідність розробки нових високоінтенсивних моделей навчального процесу, які забезпечать розвиток професійних компетенцій з врахуванням потреб ринку та вимог до освітнього процесу.

Значною мірою це завдання вирішується створенням розподіленої інформаційної системи електронного навчання (СЕН) [6], яка в значній мірі надає широкі можливості для освоєння студентами усього обсягу вимог згаданих стандартів. Така система має на меті не заміну існуючого навчання, а його системне та професійне доповнення. При цьому, кожен навчальний модуль цієї системи використовує сучасні ІТ для досягнення конкретного результату, розробки моделей проектів та їх інтерактивного моделювання та дослідження. Така система фокусується на розвитку власних навчальних онлайн сервісів, збільшуючи обсяг споживання таких телекомунікаційних послуг як швидкісний доступ до мережі Інтернет та використання Wi-Fi в усіх навчальних зонах. Все це дозволяє збільшувати задоволеність студентів і одночасно оптимізувати витрати на обслуговування системи навчання.

При цьому першочерговим завданням при створенні сучасних інформаційних систем електронного навчання є оптимізація витрат на ІТ-забезпечення і перетворення начальних ІТ-систем з обслуговуючих в елемент генерації цінності. електронний інформаційний студент

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання застосування ІТ при створенні сучасних систем навчання в освітніх закладах широко розглядалися в роботах Е. Лаврова [7, 8], О. В'юненко [9], Е. Твердохлєба [10], Г. Табунчука [11] та інших вітчизняних вчених.

Проблемам навчання магістрів за програмою управління проектами та розвитку їх професійних компетенцій і креативності присвячено багато робіт українських вчених: C. Бушуєва [12], А. Білощицького [13, 14], Ю. Теслі [15], І. Чумаченка [16], В. Гогунського [17], В. Морозова [18] та інших. Проблемами отримання професійних навичок управлінців і передачі знань з управління проектами, формування навичок командної роботи займалися такі міжнародні вчені: P. Belbin [19], R. Temer [20], K. Cooper, J. Lyneis, B. Bryant [21] та інші.

Метою статті. Для вирішення вказаних проблем авторами запропонована трикутна модель організації навчального процесу, яка базується на використанні хмарних технологій, розподіленої інформаційної системи електронного навчання, реалізації спільних ІТ-проектів з підприємствами, а також взаємодії учасників навчального процесу.

Одна з основних проблем випускників магістерських програм з управління проектами полягає в пошуку першої роботи в ІТ секторі економіки за спеціальностями "business analyst", "product owner", "scrum master", "product manager" тощо. Бізнес не готовий брати стажерів, у яких відсутній реальний практичний досвід роботи в ІТ проектах та недостатньо розвинуті так звані «soft skills». Зазвичай у компаніях ці позиції не мають рівня кваліфікації Junior-спеціаліст і фахівці з підбору персоналу шукають людей, що зразу готові працювати в команді.

Друга проблема пов'язана з тим, що традиційні програми навчання не включають такі питання, як правильно створювати власний бізнес, щоб максимізувати ймовірність досягнення успіху в цій сфері. Ця проблема особливо актуальна для майбутніх проектних менеджерів, оскільки вони мають змогу працювати як найманими працівниками, так і створити власний бізнес чи спробувати побудувати стартап.

На жаль, у світі програмного забезпечення невдалі проекти, які не виконані в строк, йшли за рамки бюджету або такі, в яких не були реалізовані ключові функції, зустрічаються частіше, ніж успішні [22]. Один із способів забезпечення успішності проекту набути досвід роботи в учбових проектах під керівництвом досвідчених менторів.

Однак, сказати це набагато простіше, ніж зробити. Можливість багаторазово використовувати знання в програмних проектах вкрай важлива, але забезпечити її на практиці досить складно. Одним з концентраторів знань і технологій з управління проектами є університети. Однак їх програми підготовки проектних менеджерів часто є надмірно теоретичними, їм не вистачає практичної підготовки, зв'язку з потребами реального бізнесу. Можна витратити кошти, в тому числі і державні, на підготовку управлінців за стандартами управління проектами, але це не гарантує забезпечення цих людей роботою, так як все повинно виходити з потреб бізнесу.

Проведений авторами аналіз показує [5, 6], поки що залишаються проблеми з розвитком у студентів практичних навичок, необхідних бізнесу сьогодні. Крім того, немає інструментів розвитку креативності та допомоги в реалізації стартапів.

Для вирішення вказаних проблем у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті інформаційних технологій (ФЩ було розроблено модель навчального процесу в магістратурі по програмі «управління проектами». Запропонований підхід показано на рис. 1.

Запропонована модель була реалізована через застосування проектного підходу, внаслідок чого навчальні дисципліни було переформатовано в навчальні модулі-проекти. Такі модулі створюють цінність освітньої програми, взаємодіють між собою, забезпечуючи набуття комплексу компетенцій професійного проектного менеджера.

Рис. 1 Трикутна модель запропонованого підходу до навчального процесу

Більш детальну структуру інтегрованої системи навчання представлено на рис. 2.

Для забезпечення взаємодії учасників освітнього процесу з модулями-проектами створено систему електронного навчання [23], яка надає значно ширші можливості для освоєння студентами усього обсягу вимог згаданих професійних стандартів. Така система має на меті не заміну існуючого навчання, а його системне та професійне доповнення. При цьому, кожен навчальний модуль такої системи може забезпечувати доступ до додаткових професійних інформаційних систем, які дозволяють будувати та інтерактивно досліджувати моделі проектів та їх складових частин.

Ключовим елементом електронної системи навчання є наявність самої інформаційної системи (ІС), яка інтегрує усі навчальні модулі-проекти в межах певних освітніх програм і є інструментом взаємодії між учасниками і викладачами, а також забезпечує навчальними ресурсами.

Рис. 2. Інтеграційна модель навчання

Характерною особливістю типових модулів-проектів програми є наявність чіткої структури, складовими блоками якої є відеолекції, електронні методичні та роздаткові матеріали, відеофільми тощо, які є ресурсами проектів і які можна за допомогою даної СЕН використовувати самостійно, у тому числі у режимі flipped classroom [24]. Для відстежування якості засвоєння матеріалу та набуття певних компетенцій в шаблонах модулів-проектів передбачено застосування коротких автоматичних тестових завдань, які відкривають користувачу перехід до наступного етапу електронного навчання. Користувачами даної СЕН є всі учасники навчального процесу.

Студенти формуються у проектні команди, кожна з яких займається розробкою, плануванням та впровадженням навчальних та реальних проектів у рамках роботи над модулями-проектами, в спільній лабораторії ІТ проектів та у студентському бізнесі-нкубаторі. У роботі вони користуються шаблонами типових проектних документів, зразками проектів, та рекомендаціями менторів з ІТ компаній, доступ до яких забезпечується за допомогою СЕН.

Важливою складовою системи є викладачі-практики, які працюють у реальних проектах в ІТ галузі, викладають у відповідності з розробленим статутом навчальної програми і використовують реальні кейси у навчальному процесі.

Для розширення можливості отримання реального практичного досвіду участі в ІТ проектах кафедрою технологій управління спільно з компанією Lizard Soft було створено спільну лабораторію ІТ проектів на території факультету інформаційних технологій. Робота в лабораторії моделює діяльність ІТ компанії та максимально наближена до реальності (рис. 3).

Студенти кафедри технологій управління формують команди для роботи над проектом, обираючи собі ролі Scrum master, Product owner та Business analyst. Після цього команди визначають вимоги, погоджують їх із замовником (у ролі замовника виступає компанія Lizard Soft), і, маючи розуміння, яким стеком технологій повинні володіти розробники, підбирають студентів з інших кафедр факультету собі в команду (рис. 3).

Робота над проектом розрахована в середньому до трьох місяців та проводиться з використанням Agile методологій, таких як Scrum та XP. У лабораторії не викладають викладачі з факультету. За кожною з команд закріплений ментор з компанії, який допомагає студентам у реалізації проекту. Також велика увага приділяється постійному самостійному навчанню за допомогою СЕН та інших допоміжних матеріалів та літератури. Кульмінацією проекту є демонстрація результатів замовникам. У результаті студенти навчаються через практичну роботу застосовувати отримані компетенції в проектах, працювати в команді, взаємодіяти з клієнтами та розуміють специфіку роботи в ІТ компанії, що дозволить у перспективі швидко та легко адаптуватися на новому робочому місці. Після стажування в лабораторії протягом року, студенти володіють усіма необхідними компетенціями та практичним досвідом, які вимагаються при працевлаштуванні на відповідні ІТ спеціальності.

Крім того, до складу вказаної системи входить практична робота в академічному (студентському) бізнес-інкубаторі YEP ФІТ, який виступає як альтернатива працевлаштуванню в компаніях. Він був створений спільно з мережею академічних стартап інкубаторів YEP [25]. До засновників мережі інкубаторів YEP входить відома компанія CISCO, КНУ імені Т. Шевченка, НАУ, КНЕУ та інші навчальні заклади.

Студентів факультету навчають методологіям, як реалізувати свої ідеї в якості стартапів чи класичних або інноваційних бізнесів. Ця площадка дає змогу залучати студентів і до прикладних наукових досліджень з їх подальшою бізнесовою реалізацією. Студенти різних курсів можуть підготувати за допомогою викладачів та матеріалів СЕН стартап проекти, сформувати команди та навчитись презентувати свої проекти інвесторам на різних форумах та «Demo days» [25]. На даний момент інкубатор працює в пілотному режимі з другою групою стартапів та індивідуальних учасників.

Переходячи до розгляду моделі взаємодії учасників навчального процесу (рис. 3), слід зазначити, що основу кадрового забезпечення складають викладачі кафедр факультету інформаційних технологій, де навчають студентів з перших курсів усіх спеціальностей програмуванню, чисельним методам, економіко-математичному моделюванню тощо. Серед кафедр особливе місце займають такі підрозділи як кафедра програмування та комп'ютерної інженерії, інтелектуальних інформаційних систем, кібербезпеки та інформаційного захисту та інші. Студенти 3-4 курсів цих кафедр проходять конкурсний відбір та співбесіду і стають основою проектних команд та виконують ролі, опис яких було надано вище.

Рис. 3. Модель взаємодії учасників навального процесу

Магістранти кафедри технологій управління після першого семестру навчання також проходять конкурсний відбір до спільної лабораторії і проходять в ній практичне стажування як керівники ІТ-проектів. Одне з перших завдань, які вони отримують, пов'язано з формуванням першої своєї проектної команди.

Таким чином, під керівництвом професійних та досвідчених менторів, викладачів кафедр факультету, за допомогою хмарних технологій та створеної розподіленої системи електронного навчання у магістрантів програми з управління проектами є можливості значно покращити свої знання та набути сучасні практичні навички. Це досягається шляхом їх участі у запропонованих ІТ-компаніями проектах, створюючи при цьому цікаві, потрібні та конкурентноздатні ІТ-продукти, пропонуючи їх на ринок, для власного користування та для автоматизації діяльності факультету та кафедр.

Результати впровадження.

Розроблена модель підходу до навчального процесу працює на ФІТ протягом 2,5 років.

Елементи моделі постійно розвиваються. СЕН доповнюється новими знаннями (база знань) та новими даними (учбова база даних). Розвивається і медіа контент, який доповнюється новими відеокурсами, вебінарами, відеопрезентаціями, відеоконференціями тощо. Щоденно більше 500 студентів факультету користуються цією системою у позааудиторний час, навіть у вихідні дні. Таким чином створюється система продовженого навчання.

Автори статті провели дослідження ефективності використання запропонованої моделі навчання. У дослідженні взяли участь 186 студентів та випускників магістерської програми з управління проектами (набори 2014 2017 років) кафедри технологій управління. Аналіз успішності проводився на основі даних тестування та атестації студентів з бази даних СЕН, які були отримані під час модульних сесій на першому та другому курсах. Також проводилося анкетування студентів другого курсу магістратури та випускників кафедри щодо їх першого місця роботи.

На рис. 4 відображено середні бали студентів за останні три набори. У 2015-2017 відбулися зміни в навчальних планах, що спричинило зниження середніх балів студентів на 2,5% (порівнювалися 2014-2017 навчальний рік першої групи та 2015-2017 рік другої групи та третьої, а саме перший курс навчання в магістратурі 2017 року).

Після введення СЕН з 2016 року відбувається зростання успішності для студентів першого року навчання на 10% та 11% для студентів другого року навчання (2015-2017 навчальний рік другої групи та 2015-2017 третьої, а також 2015-2017 рік першого та 2016-2018 другого року відповідно).

Рис. 4. Середній бал магістрантів програми управління проектами

На рис. 5 представлено результати перших працевлаштувань наших випускників. Після запуску лабораторії ІТ проектів в 2016-2017 навчальному році на 27% зросла частка студентів, що працевлаштувалися саме за спеціальністю з управління проектами, і на 10% тих, хто займався девелопментом.

Рис. 5. Сфера першої роботи випускників

Реалізацією проектів «Система електронного навчання», «Спільна лабораторія ІТ проектів» та «Студентський бізнес інкубатор» на факультеті створений унікальний цикл підготовки фахівців в галузі проектного менеджменту. Були подолані негативні явища, що виникли внаслідок директивних змін у навчальних планах та зросло відсоткове співвідношення студентів, що знаходять роботу за спеціальністю. Одночасно, за рахунок проектного підходу та реалізації командної роботи, студенти інших кафедр (рис. 3) теж отримують необхідний практичний досвід, що є необхідним для подальшої кар'єри.

Запропонований підхід дозволив створити та реалізувати багаторівневу модель компетенцій, враховуючи загальні компетенції спеціальності 122«Комп'ютерні науки» та поєднати їх з професійними компетенціями керівників проектів та програм, які визначаються сучасними міжнародними стандартами і можуть бути використані в подальшому в інших спеціальностях та програмах. Подальші кроки розвитку запропонованої системи у майбутньому вимагають залучення інтелектуальних технологій, зокрема чат-ботів для автоматичного оцінювання знань та набутих компетенцій студентів та гнучкого вибору сценарію навчання на основі розподіленої системи е-навчання.

Список літератури

1. Tuning. Tuning Educational Structures in Europe. URL : http:www.unideusto.org/tuningeu/competences.html

2. Кінг Б. Банк 3.0. Чому сьогодні банк це не те, куди ви ходите, а те, що ви робите. СПБ.: Олімп-Бізнес, 2014. 520 с.

3. International Project Management Association. Individual Competence Baseline Version 4.0. International Project Management Association, 2015. 432 p.

4. A Guide to the project management body of knowledge (PMBoK guide). Sixth Edition. USA : PMI Inc., 2017. 537 p.

5. Морозов В. В. Розвиток компетенцій з управління ІТ-проектами через систему електронного навчання // Тези доповідей XIV-ї міжнародної конференції «Управління проектами у розвитку суспільства» Тема: Розвиток комтепенцій проектного управління в умовах кризи / відп. за вип. С.Д. Бушуєв. К.: КНУБА, 2017 р. C. 143-144.

6. Morozov V., Steshenko G., Kolomiiets A. Learning Through Practice // Proceedings of the 9th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS). Bucharest, 2017. Vol. 2. P. 21-23.

7. Organizational Approach to the Ergonomic Examination of ELearning Modules / E. Lavrov, O. Kupenko, T. Lavryk, N. Barchenko // Informatics in education, 2013. Vol. 12, № 1. Р. 105-123.

8. Lavrov E., Barchenko N., Tolbatov A. Development of Adaptation Technologies to Manoperator in Distributed E-learning Systems // Proceedings of the 2th IEEE International Conference on Advanced Information and Communication Technologies-2017 (AICT). Lviv, Ukraine, 2017. P. 88-91.

9. Viunenko O., Agadzhanova S. Using cloud technologies based on intelligent agent-managers to build personal academic environments in Е-learning system // Proceedings of the 2th IEEE International Conference on Advanced Information and Communication Technologies-2017 (AICT). Lviv, Ukraine, 2017. P. 92-96.

10. Implementation of Accent Recognition Methods Subsystem for eLearning Systems / E. Tverdokhleb, H. Dobrovolskyi, N. Keberle, N. Myronova // Proceedings of the 9th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS). Bucharest, .2017. Vol. 2. P. 1037-1041.

11. Arras P., Van Merode D., Tabunshchyk G. Project Oriented Teaching Approaches for E-learning Environment // Proceedings of the 9th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS). Bucharest, 2017. Vol. 1. P. 317-320.

12. Bushuyev S. D., Wagner R. F. IPMA Delta and IPMA Organisational Competence Baseline (OCB): New approaches in the field of project management maturity // International Journal of Managing Projects in Business. 2014. Vol. 7, iss. 2. P. 302-310. doi : 10.1108/ijmpb-102013-0049

13. The method of the scientific directions potential forecasting in infocommunication systems of an assessment of the research activity results / A. Biloshchytskyi, A. Kuchansky, Yu. Andrashko,

S. Biloshchytska // Proceedings of the 4th international scientific and practical conference: Problems of infocommunications. Science and technology (PIC S&T-2017). Kharkiv, Ukraine, 2017. P. 70-73.

14. A method for the identification of scientists' research areas based on a cluster analysis of scientific publications / A. Biloshchytskyi, А. Kuchansky, Yu. Andrashko, S. Biloshchytska [et al.] // EasternEuropean Journal of Enterprise Technologies. 2017. N° 5, vol. 2, iss. 89. Р. 4-10. doi: 10.15587/1729-4061.2017.112323

15. Teslia Yu., Khlevnyi A., Khlevna I. Control of informational Impacts on project management // Proceedings of the 1th IEEE International Conference on Data Stream Mining & Processing. Lviv, Ukraine 2016. P. 387-391

16. Чумаченко І.В., Гусєва Ю.Ю., Сидоренко М.В. Управління зацікавленими сторонами освітніх проектів// Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами. Х.: НТУ «ХПІ», 2016. № 2 (1174). С. 812.

17. Lifelong learning is a new paradigm of personnel training in enterprises / V. Gogunskii, O. Kolesnikov, K. Kolesnikova,

D. Lukianov // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2016. № 4/2 (82). Р. 4-10. doi: 10.15587/17294061.2016.74905

18. Управління проектами: процеси планування проектних дій: Підручник / В.В. Морозов, І.В. Чумаченко, Н.В. Доценко, А.М. Чередніченко. К.: Університет економіки та права «КРОК», 2014. 673 с.

19. Belbine R. Teams of managers. Secrets of Success and the Causes of Failures. Moskow, НІРРО, 2003. 315 p.

20. Turner R. Guide to project-based management. Moskow, Grebennikov Publishing House, 2007. 552 p.

21. Cooper K., Lyneis J., Bryant B. Learning to Learn, from Past to Future // Int'l J. Project Management, Elsevier. 2002. Vol. 20, № 3

22. Morozov V., Kalnichenko O., Liubyma Iu. Projects Change Management in Based on the Projects Configuration Management for Developing Complex Projects // Proceedings of the 9th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS). Bucharest, 2017. Vol. 2. P. 939-942.

23. Electronic Learning System. URL : http://moodle.knu.ua/

24. The use of flipped classrooms in higher education: A scoping review / J. O'Flaherty, C. Phillips, S. Karanicolas [et al.] // Internet and Higher Education. 2015. No 25. P. 85-95

25. YEP-мережа академічних бізнес-інкубаторів. URL: http://www.yepworld.org/

Размещено на Allbest.ru