Експериментальна апробація педагогічної системи дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій в умовах неперервної освіти

Рисунок 1 - Структурно-функціональна модель системи неперервної дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій

Системне, цілісне визначення дизайн-підготовки в рамках сучасних вимог до її трактування, зокрема в контексті Болонської декларації, згідно якої результати освіти розглядаються як компетентності, становить ключовий момент у розв'язанні визначених протиріч. Дизайнерська компетентність майбутнього вчителя технологій розглядається як комплексне утворення особистості, що характеризує його як творчого, здатного до естетичного самовдосконалення фахівця із надпредметним мисленням.

Результатом дизайн-підготовки вчителя технології є прояв наступних дизайн-технологічних компетенцій вчителя технології: 1) художньо-графічної (перспективне зображення предметів, побудова композиції на площині, зображення людської фігури згідно пропорцій, сполучення кольорів, художньо- графічне оформлення ескізу виробу); 2) культурно-естетичної (компетенція у сфері народного та сучасного декоративного мистецтва; компетенція у сфері тенденцій сучасного дизайну; компетенція у поєднанні відомих художньо- конструкторських рішень); 3) проектно-технологічної (побудова композиції декоративно-ужиткової речі; застосування методів художнього проектування, макетування виробів; розробка декору, доцільного для заданого виробу; компетенція у сучасних матеріалах, компетенція у технологіях виготовлення і оздоблення виробів). Набувають значення індивідуальні якості педагога: художньо-естетичний смак, художньо-естетичне бачення дійсності, уважність, самостійність, креативність, творча уява.

Методичною основою системи дизайн-підготовки майбутніх вчителів технологій (методично-технологічний блок моделі) мають стати наступні положення:

збільшення частки проблемних методів навчання і виховання студентів, слухачів курсів підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів;

активне використання засобів, що розвивають творчі здібності студентів; розширення проектної та дослідницької діяльності студентів; використання засобів, що розвивають особистісні характеристики, концепцію Я-педагог, формують вміння, необхідні для педагогічної діяльності;

застосування рефлексивно-аналітичних і діяльнісних засобів оцінювання досягнень студентів.

Під підготовкою інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи студентів розуміють процес створення викладачем необхідних умов навчання, які гарантують задоволення потреб студентів в інформаційних джерелах, розпорядженнях і методичних рекомендаціях.

Щоб забезпечити реальне досягнення поставленої мети, систему дизайн- підготовки майбутніх учителів технологій необхідно розглядати як цілісний об'єкт. Категорія цілісності у філософії відображає узагальнену характеристику об'єктів, що мають складну внутрішню структуру та водночас означає інтегрованість, самодостатність та якісну своєрідність їх елементів, зумовлену специфічними закономірностями їх функціонування та розвитку [3]. Цілісність педагогічної системи полягає в тому, що її частини слугують досягненню загальної мети, а їх взаємодія та взаємопроникнення є об'єктивною необхідністю, яка виключає розрив цих частин [4, с. 102]. Таким чином, методологічне значення принципу цілісності полягає у виявленні внутрішньої детермінації взаємодії компонентів системи.

Цілісність розробленої педагогічної системи забезпечується єдністю її компонентів, відображених у їх ієрархічній послідовності та підпорядкованих досягненню основної метидизайн-підготовки майбутніх учителів технологій [5].

Принцип інтегративності дозволяє екстраполювати в педагогічній системі положення філософської, загальнонаукової та міждисциплінарної методології з метою інтеграції закономірностей і принципів, взаємодоповненні різних концепцій і методів наукового пізнання сутності, становлення й утвердження інновацій у педагогіці. За його допомогою забезпечується взаємозв'язок усіх основних компонентів системи дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій з урахуванням цілей, специфічних принципів і дидактичних завдань цього процесу, педагогічних умов його ефективної реалізації відповідно до соціального запиту і державного замовлення на підготовку фахівців цього профілю. Цей принцип тісно пов'язаний із принципами доцільності та цілісності, є ґрунтовним під час визначення змісту, форм, методів і засобів формування компетентності студентів у сфері дизайну та забезпечує наступність їхньої дизайн-підготовки, ефективне поєднання різних форм організації освітнього процесу, реалізацію міждисциплінарних зв'язків у професійній підготовці майбутніх учителів технологій. Під час побудови нашої системи принцип інтегративності був визначальним стосовно відбору змісту дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій та вибору методів і способів організації навчально-пізнавальної та художньої діяльності студентів.

На основі проведеного аналізу навчальних планів та програм підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій встановлено, що у ступеневій підготовці загалом відображено сучасні тенденції неперервної професійної педагогічної освіти. Як показали подальші дослідження, проблема неналежного рівня сформованості компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій у більшій мірі залежить від змісту та обраних форм, методів та технологій навчання. У аспекті нашого дослідження вагомим фактором, що впливає на якість професійної підготовки, визнано уніфікований (без урахування професійного спрямування) підхід до викладання та вивчення спеціальних дисциплін.

Об'єктом максимального педагогічного впливу було обрано дисципліни професійної науково-предметної підготовки та їх варіативна частина, вивчення яких найбільше впливає на формування у студентів дизайн-технологічної компетентності. Найважливіші для подальшого фахового навчання дисципліни, що послідовно вивчаються протягом бакалаврської та магістерської підготовки: “Спеціальний малюнок та основи композиції”, “Елементи декоративно-прикладного мистецтва”, “Конструювання засобами комп'ютерної графіки”, “Дизайн одягу”, “Комплексне дизайн проектування”, “Комп'ютерний дизайн”, “Комплексне дизайн-проектування” тощо.

Незаперечним є факт, що кількість годин вивчення трудового навчання у загальноосвітній школі кожного року скорочується, а у профільній школі не завжди використовується раціонально. З власного викладацького досвіду можемо стверджувати, що відсутність базових знань та умінь становить суттєву перешкоду для студентів першого курсу під час вивчення технічних та фахових художньо-спрямованих дисциплін.

Встановлені проблеми дидактичної адаптації були враховані при розробці педагогічної технології та методичного супроводу професійної дизайн- підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій.

Таким чином, ми переконалися, що формування професійної компетентності - складна педагогічна проблема, одним із шляхів розв'язання якої є запропонована технологія навчання спеціальних та дизайн-спрямованих дисциплін. Неперервність формування професійної дизайн-технологічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій має забезпечуватись дотриманням основних педагогічних умов.

Перша педагогічна умова передбачає інтеграційне перетворення змісту спеціальних дизайн-спрямованих та фахових дисциплін підготовки із наближенням до рівня сучасних дизайнерських технологій (на національному рівні - створення галузевих освітніх стандартів, на рівні навчальних закладів - створення інтегрованих навчальних планів, на рівні викладачів - розроблення навчальних програм та технологій їх реалізації).

Друга націлена на формування позитивної мотивації навчання, спрямованої на досягнення успіху, стимулювання прагнення до саморозвитку і самовдосконалення, заохочення самоосвіти.

Третя педагогічна умова передбачає активізацію навчально-пізнавальної діяльності відповідно до форми навчальної діяльності та індивідуальних особливостей студентів. Її впровадження у навчальний процес передбачало застосування проблемного підходу, інтерактивних методик проведення лекцій, лабораторних та практичних занять, виконання професійно орієнтованих завдань та проектів, складання власного портфоліо.

Четверта педагогічна умова - забезпечення системного методичного супроводу навчального процесу - реалізувалася через створення адаптованого до освітніх потреб та інтересів студентів методичного комплексу дисциплін (робочі програми, навчальні посібники, конспекти лекцій, методичні вказівки до лабораторних занять та самостійної роботи, пакети завдань вступного, поточного, модульного, екзаменаційного контролю) із урахуванням освітніх інновацій і тенденцій сучасного освітнього простору.

Результати експериментального дослідження дозволяють констатувати суттєве зростання рівня компетентності студентів, які продовжили навчання після здобуття рівня молодшого спеціаліста, завдяки комплексному застосуванню компонентів педагогічної системи. Якщо кількість студентів творчого (креативного) рівня компетентності серед студентів основної форми за час навчання зросла приблизно у 3 рази (з 9,57 % до 27,00 %), то серед студентів - випускників профільних шкіл цей показник зріс у 7 разів (з 2,23 % до 17,73 %), а серед студентів, що відвідували позашкільні заклади освіти результати мали позитивні зрушення приблизно у чотири рази. Таким чином, отримано доведені аргументи доцільності впровадження ступеневої форми навчання майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Варто зауважити також суттєву перевагу випускників профільних шкіл та позашкільних закладів у професійній вмотивованості: володіючи практичними навичками художньо-творчої діяльності, вони краще уявляють своє професійне становлення у майбутньому. Якщо на перших курсах студенти, які отримали повну середню освіту у профільній школі, за якісними показниками відстають від студентів, що закінчили загальноосвітню школу, то при вивченні спеціальних дисциплін ця різниця практично нівелюється.

Сучасне студентство старших курсів намагається поєднувати навчання із роботою. У цьому аспекті суттєву перевагу мають студенти, які вже здобули робітничу професію. Студенти, що закінчили профільну школу значно частіше знаходять офіційну чи неформальну роботу за фахом, що дозволяє у реальних виробничих умовах розвивати професійну компетентність на основі теоретичних знань, отриманих впродовж навчання.

Підсумкове узагальнення результатів роботи студентів експериментальної групи виявило позитивні прирости показників сформованості дизайн-технологічної компетентності майбутніх учителів технологій, що зумовило висновок щодо ефективності педагогічної моделі системи неперервної дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій, яка забезпечила студентам експериментальної групи можливість вийти переважно на достатній і високий рівні сформованості всіх складників компетентності. вчитель художній технологія

Висновки. Експериментальна апробація педагогічної системи дизайн- підготовки майбутніх учителів технологій в умовах неперервної освіти дала можливість: перевірити точність запропонованої гіпотези дослідження, проаналізувати та скоригувати структуру, етапи здійснення та зміст дизайн- підготовки студентів, отримати фактичне підтвердження ефективності вжитих в комплексі психолого-педагогічних заходів з підвищення професійної компетентності майбутнього вчителя технологій. Впровадження педагогічної системи неперервної дизайн-підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій, спрямованої на формування професійної компетентності при вивченні спеціальних дисциплін, дозволяє підвищити сформованість дизайн-мислення студентів, що є потребою сучасного суспільства.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Подальше дослідження спрямоване на розробку педагогічного супроводу системи дизайн- підготовки на етапі післядипломної перепідготовки вчителів та у процесі їх самоосвіти та саморозвитку.

Список використаної літератури

1. Лернер Н. Я. Дидактические основы методов обучения. Москва: Педагогика, 1981. 185 с.

2. Алексюк А.М., Аюрзанайн А.А., Підкасистий П.І., Козаков В.А. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання: навчальний посібник. К.: ІСДО, 1993. 336 с.

3. Философский словарь / авт.-сост. И. В. Андрушенко [и др.]. Київ: А.С.К., 2006. 1053 с.

4. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / І. А. Зязюн, С. У. Гончаренко, Н. Г. Ничкало та ін. ; за ред. І. А. Зязюна. Київ: Віпол, 2000. 636 с.

5. Кучер С. Л. Концептуальні засади організації неперервної дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій. Вісник Дніпропетровського університету Імені Альфреда Нобеля. Серія “Педагогіка і психологія”. Педагогічні науки. 2016. № 2 (12). С.222-227.

Размещено на Allbest.ru