Дослідження ціннісно-мотиваційних установок студентів до проблеми формування та збереження репродуктивного здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Інститут проблем виховання АПН України

Дослідження ціннісно-мотиваційних установок студентів до проблеми формування та збереження репродуктивного здоров'я

С.В. Лукащук-Федик

АНОТАЦІЯ

С.В. Лукащук-Федик. Дослідження ціннісно-мотиваційних установок студентів до проблем формування та збереження репродуктивного здоров'я.

У роботі представлено результати дослідження типологічних особливостей студентів ВНЗ Тернопільського регіону та ціннісно-мотиваційних установок щодо формування та збереження здоров'я (репродуктивного зокрема). Проведене у 2009-2013 роках соціологічне дослідження дозволило сформувати соціальний портрет сучасного студента та визначити рейтинг ціннісно-мотиваційних установок на формування і збереження репродуктивного здоров'я. Також було зроблено висновок про те, що саме системі освіти потрібно узяти на себе головну роль у вихованні в студентської молоді відповідального ставлення до свого здоров'я (репродуктивного зокрема).

Ключові слова: репродуктивне здоров'я, студентська молодь, відповідальне ставлення, система цінностей.

Постановка проблеми У системі людських цінностей і пріоритетів одне з найважливіших місць займає здоров'я людини. Будучи одним із показників суспільного прогресу і своєрідним дзеркалом суспільно-економічного добробуту країни, здоров'я є потужним соціальним, економічним, трудовим, демографічним, оборонним, культурним і духовним потенціалом суспільства. За визначенням Всесвітньо організації охорони здоров'я, репродуктивне здоров'я, як складова загального здоров'я - це стан повного фізичного, розумового й соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи або порушення її функцій, тобто репродуктивне здоров'я означає можливість задовільної та безпечної здатності до відтворення. Так як жіноча та й чоловіча репродуктивні системи є динамічними інтегральними структурами, що забезпечують відтворення потомства, реалізація репродуктивної функції залежить від рівня репродуктивного здоров'я як жіночого так і чоловічого [3, 154; 7, 12; 12, 6].

Репродуктивна система складається з жіночих і чоловічих статевих органів але без відповідного рівня загального та репродуктивного здоров'я неможливо забезпечити продовження роду. Відповідно до численних наукових досліджень [1, 113; 7, 9; 12, 11] репродуктивна система є відносно автономною структурою, тому не існує прямої кореляції між станом загального й репродуктивного здоров'я. Проте, разом із цим існує загальний біологічний механізм, який поєднує ці два аспекти завдяки нейрогуморальній регуляції.

Так, наприклад, у разі хронічного стресу або реальної загрози життю індивіда порушується його репродуктивна здатність, тому що порушується «домінанта вагітності». Г.Сельє вважав жіночу неплідність з причини довготривалого стресу - «хворобою адаптації». На репродуктивну функцію також впливають соціальні умови існування, якість харчування, спосіб життя тощо.

Тому, сьогодні репродуктивне здоров'я розглядається як система заходів, що забезпечує стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя її репродуктивної системи, функцій і процесів, формування відповідальної та безпечної сексуальної поведінки, допомогу в розв'язанні питань планування сім'ї, профілактика абортів, лікування захворювань репродуктивних органів, попередження материнської та дитячої смертності.

Разом із тим досвід [3, 159; 4, 96; 11, 106] показує, що сподіватися на подолання сучасних проблем у сфері репродуктивного здоров'я населення лише силами охорони здоров'я не лише нереально, але й було б безвідповідально щодо майбутнього країни. Так, тривалий час певні ресурси в Україні головним чином спрямовувалися на лікування та надання невідкладної допомоги, а профілактиці захворювань і популяризації здорового способу життя та створенню здоров'яформуючого середовища приділялось недостатньо уваги.

Адже це безперечний факт, що стиль і спосіб життя, знання, мотивація і культура молодої людини - це є установка на тривале і здорове життя. Фокусування уваги на здоров'ї, (репродуктивному зокрема) мотивує поведінку, яка орієнтована на позитивну ціль, при цьому будь-який успіх оцінюється як довгоочікувана перемога. Тому для збереження здоров'я (репродуктивного зокрема), особистість повинна вміти прийняти рішення як стосовно свого світогляду, так і стосовно свого способу життя.

Досягнення життєвих цілей однозначно пов'язано із подоланням певних труднощів. Чим більш соціально-значущі цілі ставить перед собою молода людина, тим більше вона зустрічає труднощів. Найбільш уразливим для дії будь-яких загрозливих чинників людський організм стає у періоди активного росту та системних перетворень. Тому, з огляду на цю гіпотезу студентська молодь, однозначно належить до так званої групи ризику, бо саме цей прошарок суспільства зазнає не лише навантаження різного виду, але й отримує додаткові стресогенні фактори, такі як вступ у нові міжособистісні стосунки, набуття нових ролей, необхідність соціальної адаптації, особистісного та професійного самовизначення та ін.

Студентські роки є особливим періодом, який досить сильно відображається на стилі життя, оскільки в цей період практично повністю виключається турбота молодої людини про своє здоров'я. Крім того, входження молодої людини у нове для неї соціальне середовище (в даному випадку - навчання у ВНЗ) часто супроводжується діями, які спрямовані на отримання визнання та високого статусу у групі. При цьому спроби затвердити себе у студентському середовищі часто пов'язані із ризиковими діями, бажанням будь-якою ціною досягти визнання, що в свою чергу негативно впливає на функціонування організму та особистості в цілому.

Також, враховуючи, що сучасний студент отримує освіту в період гострих соціально-політичних та економічних перетворень - не можна виключати дію ще одного стресового чинника - а саме: соціальну та професійну невизначеність майбутнього фахівця у суспільстві та необхідність пошуку робочого місця, який би відповідав рівню отриманої освіти, що однозначно неблагоприємно впливає на здоров'я (репродуктивне зокрема).

Крім того, ще однією детермінантою, яка негативно впливає на здоров'я молодої людини, є поява нового соціального оточення та вступ у нові стосунки. Мається на увазі, що під час навчання у вузі студенти попадають під тиск відповідальності за свої дії, створення та підтримку свого побуту (особливо це стосується тих, хто мешкає у гуртожитку), за свої досягнення та можливі невдачі. Проте особливим чинником ризику для здоров'я та репродуктивного зокрема є вступ молодих людей в нові міжособистісні стосунки, які можуть спричинити додаткові емоційні переживання, психічні навантаження, підвищити поріг тривожності, що в свою чергу може супроводжуватись неадекватними діями та поведінкою.

Також, значного поширення в сучасному молодіжному середовищі набувають різноманітні прояви дезадаптацій, такі як: залежність від алкоголю та психоактивних речовин, статева розпуста, Інтернет-депресія, а часто й кримінальна поведінка [11, 114].

Таким чином, досліджуючи особливості ціннісно-мотиваційного ставлення студентської молоді до питань, що пов'язані із формуванням та збереженням репродуктивного здоров'я безперечно потрібно врахувати соціально-економічний устрій суспільства, існуючі політичні та економічні протиріччя, непривабливу суспільну мораль. І тому саме системі освіти слід узяти на себе головну роль у вихованні у студентської молоді відповідального ставлення до свого здоров'я (репродуктивного зокрема) та здоров'я інших. Одним із шляхів реалізації цього завдання є модернізація навчально-виховного процесу з метою формування у молоді позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, дбайливого ставлення до здоров'я, у тому числі репродуктивного, формування здоров'язберігаючих компетентностей.

Аналіз актуальних досліджень: На сучасному етапі розвитку українського суспільства проблеми соціалізації та формування відповідних ціннісно-мотиваційних установок до здоров'я у студентському середовищі є однією із найбільш актуальних і значущих. Її науковою розробкою займаються дослідники різних спеціальностей - соціальні педагоги, які з різноманітних позицій висвітлюють вищевказані процеси. Найбільш активна розробка цих питань проводиться з 60-их років XX ст. В цей з'являються роботи А.Власенко, М.Дмітрієврї, В.Житенєва, Ю.Колеснікова, Б.Рубіна, у яких було предметно розглянуто питання студентства. У 70-90 -х роках ХХ ст. активно процюють над студентською проблематикою Є.Васильва, А.Вєтошкін, Л.Гегель, Г.Горченко, А.Дяков, А.Дмітрієв, М.Крилова, В.Лісовський, А.Топчій та ін. На межі тисячоліть активізувалась розробка тематики, орієнтованої на вищу школу: А.Алексюк, В.Андрущенко, І.Зязюн, Б.Коротяєв, В.Курило, М.Ничкало, С.Харченко та ін.

Аналіз наукової літератури довів що важливість особистісної самореалізації в межах особистісно-орієнтованої освіти та формування ціннісно-мотиваційних установок на збереження здоров'я (репродуктивного зокрема) відображена у працях відомих учених (І.Бех, Є.Бондаревська, Г.Кир'якова, С.Кульневич, В.Оржеховська, В.Сєрікова, І.Якиманська), так і у дисертаційних дослідженнях: О.Вакуленко, Т.Говорун, І.Гришаєвої, М. Гусак, І. Дубаневич, О. Єжової, В. Кравця, Т.Федорченко, Л.Шевчук та ін. Теоретичну цінність в обґрунтуванні соціально-педагогічної технології і практичну значущість для розробки питань створення здоров'яформуючого середовища мають праці соціальних педагогів І.Зверєвої, А.Капської, Л.Міщик, С.Омельчинко, С.Харченко.

Проте, як свідчать наукові джерела [2, 96; 6, 18; 9, 204], не дивлячись на низку державних програм, програм формування та збереження репродуктивного здоров'я, пропаганди здорового способу життя та негативних явищ у суспільстві, розв'язання цих проблем далеке від завершення.

Тому мета даного дослідження полягала у визначенні типологічних особливостей студентів Тернопільського регіону та ціннісно-мотиваційних установок на формування і збереження здоров'я (репродуктивного зокрема).

Виклад основного матеріалу: Дослідженнями студентів ВНЗ Тернопільського регіону у 2009-2013 роках денної і заочної форм навчання встановлено типологічні особливості, які безперечно повинні враховуватись у навчальному процесі та здоров'язберігаючому вихованні з метою підготовки до майбутньої професійної діяльності та забезпечення високого рівня репродуктивного здоров'я.

У дослідженні прийняли участь студенти ВНЗ Тернопільського регіону. Всього було опитано 842 студенти. Розроблена анкета включала 68 питань, щодо ставлення респондентів до свого здоров'я (репродуктивного зокрема), ставлення молоді до занять фізичною культурою та спортом, впливу шкідливих звичок та інших чинників на самопочуття, перспектив щодо майбутнього працевлаштування та матеріальної стабільності у майбутньому та ін. Анкетування було анонімним. Основний віковий склад студентської молоді становив 17-28 років. Згідно з віковою періодизацією - це вік активного формування та самовизначення особистості. Серед респондентів 53% - дівчат, юнаків - 47%. Із батьками живуть 36% студентів, 43% - у гуртожитках, 17% - винаймають квартири, 4% - мають власне житло (переважно студенти заочної форми навчання). Близько 68% студентів - вихідці з малих міст і селищ Тернопільської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської та інших областей.

За результатами анкетування було визначено, що лише 32,4% респондентів вважають себе здоровими. Щодо поінформованості про здоровий спосіб життя то лише 34,2% опитаних дали позитивну відповідь, хоча дотримуються його 19%. На запитання «Чи залежить здоров'я людини від дотримання навичок здорового способу життя?» респонденти дали таку відповідь: 43% - вважають, що розумніше за все вести здоровий спосіб життя (надалі ЗСЖ), 31% - вважають, що здоров'я значною мірою залежить від ЗСЖ, 26% опитаних вважають, що краще - «ні в чому собі не відмовляти».

Із всіх опитаних тверезого способу життя дотримуються 41% студентів. На запитання «Чи існує безпечна доза алкоголю» відповіді розподілились таким чином: 43% - вказали безпечну дозу 50 грам алкоголю щодня; 28% опитаних вважають безпечною дозу алкоголю 100 грам, 16% - переконані, що допустима доза алкоголю залежить від маси та зросту, і лише 12% опитаних дали відповідь про те, що безпечної дози алкоголю не існує. Разом з тим 61% опитуваних знає, що алкоголь може спричинити виникнення різноманітних захворювань та негативно впливає на стан здоров'я майбутніх дітей.

На жаль, паління донині все ще популярне серед молоді. На низку запитань про шкідливий вплив паління відповіді були такі: паління серед дівчат - 49%, паління серед юнаків - 38%, не палять - 13%. Вважають, що куріння попереджує повноту - 11%, погіршує роботу серцево-судинної системи - 68%; спричиняє захворювання органів дихання - 63%, впливає на органи травлення - 42%, впливає на здоров'я майбутніх дітей - 18%. Приведені дані однозначно свідчать про відсутність чіткого уявлення молоді про медико-соціальне значення цієї проблеми.

Серед запитань про шкідливість звички та їх вплив на організм були питання стосовно вживання наркотичних речовин. І хоча жоден із респондентів не вказав на свою пристрасть до наркотиків, відповіді були такі: 23% опитуваних вказали, що серед їх друзів є наркомани, 12% - вже пробували наркотичні речовини, 31% - пропонували спробувати наркотики. На запитання: «Чи шкідливе епізодичне вживання наркотиків?, - відповіли - «так» 76%, «ні» - 23%, «не знаю» - 1%.

Серед складових ЗСЖ особливе місце займає раціональне харчування. У розробленій анкеті також були передбачені запитання про частоту, регулярність та якість харчування. Було виявлено, що на жаль, режим харчування респондентів не відповідає гігієнічним рекомендаціям: 3-4 рази на день харчуються лише 31% з них, інші -1-2 рази (переважно у вечірній час, що однозначно спричиняє ризик ожиріння). Тільки 37% студентської молоді щодня вживають гарячу, рідку їжу, переважна більшість обід замінює кавою, чаєм, у кращому випадку - салат.

Пропонована анкета також була доповнена питаннями, які визначали рівень поінформованості молоді з питань збереження репродуктивного здоров'я. При опитуванні показовою була інформація про джерела з яких молодь дізнається про інтимні стосунки: від друзів - 47% респондентів, Інтернет - 23%, від батьків - 3%, від фахівців - 9%.

Цікавою також була інформація про те з ким молоді люди обговорюють стосунки статі. Виявляється більшість опитуваних обговорює питання сексу з друзями - 71%, звертаються до фахівців - 2%, до викладача (куратора групи) - 6%, до найближчих людей - 8%.

Відповідно до отриманих даних досвід статевої близькості має практично кожний третій респондент. Молоді люди нормально сприймають ранній початок статевого життя і допускають дошлюбні статеві стосунки. Досить цікавою була інформація щодо обізнаності респондентів про методи попередження вагітності. Відповідно до отриманих даних найкращим методом попередження вагітності вважають перервані статеві стосунки - 73% респондентів та презерватив - 84%. Знають про інші методи контрацепції (ОК, ВМЗ) - 24%.

Ранній початок статевого життя, недостатня обізнаність про методи контрацепції та неправильне їх застосування безперечно збільшують ризик небажаної вагітності, що однозначно призводить до збільшення кількості штучних абортів та пологів у підлітків в умовах їх біологічної, психологічної та соціальної незрілості. В цьому напрямку досить показовими були результати стосовно обізнаності респондентів про вплив переривання вагітності на репродуктивне здоров'я. Так, за отриманими даними 32% респондентів вважать аборт найкращим методом вирішення небажаної вагітності, 46% - вважають, що аборт це останній етап у випадку непланової вагітності і лише 12% респондентів у відповідях наголосили яку невиправну шкоду наносить аборт обом партнерам (на фізичному і психологічному рівнях).

Проведене опитування викликало занепокоєння: як при таких об'ємах інформації (починаючи зі шкільного предмету «Основи здоров'я» і закінчуючи матеріалами спеціальних видань, засобів масової інформації, інтернет-ресурсів) студентська молодь так слабо орієнтується у питаннях про ВІЛ/СНІД та захворювань, які передаються статевим шляхом. Так, згідно результатів анкетування тільки 39% респондентів чітко орієнтуються в шляхах передачі, проявах та профілактиці захворювань, які передаються статевим шляхом та ВІЛ/СНІДом.

Разом з тим, втішним було те, що переважна більшість студентів - 86%, хотіла би отримати інформацію про стосунки статі, 92% респондентів - вважають за доцільне та необхідне запровадження у програму вищих закладів освіти навчальної дисципліни з питань збереження репродуктивного здоров'я.

Стосовно ставлення студентів до фізичної культури і спорту, проведене соціологічне дослідження показало, що студентська молодь розуміє необхідність занять фізичною культурою і спортом, але для більшості з них фізична культура не стала життєвою потребою. Так на запитання: «Чи займаєтесь Ви регулярно фізичною культурою і спортом?» позитивну відповідь дали лише 12% респондентів, більше половини (54%) відповіли - «не займаюся», третина (34%) - займаються, але не регулярно. Основними причинами називають відсутність бажання та вільного часу. А це спонукає нас зробити невтішний висновок про те, що визначаючи як одне з перших місць у своїх життєвих цінностях - здоров'я, більшість студентів пасивно ставляться до одного з найефективніших методів його зміцнення та збереження. Першопричиною, на думку Г.Л.Апанасенко, В.С.Грушко, Л.А.Животовської, О.Єжової, В.М.Оржеховської, С.В.Страшко, Т.Є.Федорченко є низький рівень пропонованої здоров'язберігаючої освіти, мотивації та безперечно матеріального забезпечення. Адже у сучасному суспільстві характерним є те, що майже всі свої кошти (85%-90%) студенти витрачають на їжу, одяг, книги та по-можливості відвідування оздоровчих та фізкультурно-спортивних заходів, що не є секретом, які як правило є платними.

Також в рамках дослідження було виявлено, що 61% респондентів отримують матеріальну допомогу від батьків та родичів. Тільки 9% загальної кількості опитаних студентів отримують, крім стипендії, допомогу від держави, а 6% студентів ні від кого не отримують допомоги.

Проведене анкетування показало, що 47% респондентів вважають для себе цілком реальною перспективою стати безробітним або вважають, що будуть працювати не за обраною професією. Хоча 53% студентів все ж таки переконані і вірять у те, що після завершення ВНЗ працюватиме за фахом як не в Україні, то закордоном (враховуючи специфіку стажування студентів в Польщі та Німеччині).

При з'ясуванні життєвих пріоритетів (базуючись на існуючі рейтинги [6, 12; 7, 14] студенти на перше місце ставлять матеріальне забезпечення (87%), на друге - здоров'я (68%), на третє - освіту (63%), на четверте - цікаву роботу та високу і гарантовану заробітну плату (51%), на п'яте - професійне зростання (49%), на шосте - сім'ю (47%), на сьоме - дітей (42%), на восьме - друзів (28%). Подальші місця в шкалі пріоритетів займають: любов (24%), турбота про батьків (21%), громадське визнання (19%), віра (18%), культурний розвиток (14%), розвиток держави (12%).

Також соціальний портрет студентів однозначно доповнюється їх ставленням до релігії. Отримані результати свідчать про позитивне ставлення до релігії і необхідність осмисленого віро сповідування (79%), що однозначно відіграє важливу роль у формуванні та самовизначенні особистості, що безперечно позитивно впливає на здоров'я (репродуктивне зокрема).

Разом з тим, неможливо уникнути такого чинника соціалізації, як громадянська позиція, яка впливає на майбутнє кожної людини. Опитування показало, що сучасні студенти не є далекими від політики: 27% студентів вважають, що беруть активну участь у політичному житті країни, 64% - цікавляться політичним життям України і лише 9 відсотків не цікавляться політичними подіями в Україні.

Таким чином, проведене соціологічне дослідження дозволило сформувати соціальний портрет сучасного студента та визначити рейтинг ціннісно-мотиваційних установок на формування і збереження репродуктивного здоров'я. Істотне значення у системі цінностей сучасної молоді відіграє здоровий спосіб життя.

Разом з тим, проведене дослідження показало, що ставлячи завдання «формування засад здорового способу житті» перш за все потрібно звернути увагу на соціальні чинники його забезпечення. Адже не можна (для прикладу) «списувати» лише на особисте негативне ставлення до здоров'я збільшення захворювання на туберкульоз за останні 10 років - від 31,9 до 81,2 осіб (на 100 тис. населення); ВІЛ-ініфікованості - від 2,9 до 25,8 осіб; СНІДу - від 0,1 до 6,6; отруєнь алкоголем - від 11,0 до 22,4 тощо. Вказаним показникам можна завдячувати лише появі глобальної інформатизації суспільства, що суттєво збільшила використання сучасних маніпулятивних технологій, що однозначно спричинило виникнення нових загроз. При цьому традиційні інституції, які дбали про морально і фізичне здорове покоління, втратили свій вплив - джерелами знань, пізнання та оцінки істинних і фальшивих моральних цінностей, норм поведінки стали Інтернет, телебачення, засоби масової інформації, які у своїй більшості лише травмують психіку молодої людини, вагомо збільшують соціальну напругу. А враховуючи, що сучасна молодь - це неперевершені експерти із розпізнавання подвійної моралі та лицемірства, і їй важко зрозуміти, наприклад, запропоновану суспільством політику: «Скажемо алкоголю та наркотикам «Ні!», при тому, що воно ясно каже їм «Так». Як і нелегальним наркотикам, які поширюються через Інтернет.

Тому, сьогодні досить складно визначити питому вагу індивідуального ставлення до збереження власного здоров'я у сумарній оцінці здоров'я населення взагалі, і молоді зокрема, порівняно із значенням існуючих негативних соціально-економічних та екологічних чинників. Проте можна з упевненістю стверджувати, що при розумний індивідуальний підхід до збереження власного здоров'я в умовах відповідного здоров'яформувального середовища дає шанс бути здоровим і максимально корисним собі, своїй родині та суспільству загалом.

Висновок та перспективи подальших досліджень

В результаті проведеного дослідження було зроблено висновок про те, що сьогодні, враховуючи потребу значної частини студентської молоді в педагогічній, психологічній та однозначно - медичній допомозі, безперечно потрібно посилити виховну роботу, яка буде спрямована на усунення шкідливих звичок, сприятиме формуванню мотивації до здорового способу життя, визначить цінність пріоритетів моралі у міжособистісних стосунках, а також активізує громадянську позицію сучасної молоді. З цією метою кураторам академічних груп та органам студентського самоврядування необхідно врахувати те, що провідним напрямом у виховній діяльності сучасної вищої школи є створення здоров'яформуючого, здоров'язбережувального середовища та педагогічна підтримка студентів. Остання виступає первинною ланкою у виховній системі вищого навчального закладу. При цьому надаючи допомогу студентам слід акцентувати увагу на індивідуальній підтримці в саморозвитку і самовдосконаленні кожного студента.

Також, на нашу думку, у формуванні якісно нового рівня самоусвідомлення та мотивації на збереження репродуктивного здоров'я має брати не лише сам студент, але й оточуючі його сім'я, суспільство.

Тому, виходячи з вищевикладеного вартісним орієнтиром сучасної вищої освіти повинно стати здоров'я людини (репродуктивне зокрема) - як базисна основа самореалізації особистості. І саме модернізація сучасної вищої освіти та застосування новітніх здоров'яорієнтованих технологій повинно забезпечити утвердження моральних цінностей особистості та виховання у молоді гострої соціальної потреби у збереженні репродуктивного здоров'я.

Література

Алексеев Н.А. Личностно ориентированное обучение: теории и практики / Н.А. Алексеев. - Тюмень: изд-во Тюмен. гос. ун-та, 1997. - 215 с.

Бех І.Д. Виховання особистості у 2-х кн. -Кн.1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: [наук. вид] / І.Д. Бех. - К.: Либідь, 2003. - 280 с.

Бобрицька В.І. Нормативно-правові та освітні аспекти формування здорового способу життя молоді в Україні / В.І. Бобрицька // Проблеми освіти. - вип. 33.- К., 2003. - с. 152-160.

Гриценко Л.И. Теория и методика воспитания: Личностно-социальный подход: учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений / Л.И. Гриценко. - 2-е изд., стер - М.: Изд. центр Академия, 2008. - 240 с.

Гришаєва І.В. Статево-специфічні особливості психологічних факторів інфікування ВІЛ/СНІДом: Автореф. дис. канд. психол. наук / І.В. Гришаєва. - К., 1998. - 23 с.

Дмитренко Т.О. Методологічні основи соціальної педагогіки / Т.О. Дмитренко, К.В. Яресько. - Х.: Крок, 2003. - 32 с.

Звєрєва І.Д. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / І.Д. Звєрєва. - К., 1999. - 38 с.

Міщик Л.І. Соціальна педагогіка: досвід та перспективи /Монографія/ Л.І. Міщик. - Запоріжжя. - 1999. - 227 с.

Національна програма «Репродуктивне здоров'я нації на 2006-2015 роки». - К.: МОЗ України. - 2006.

Духовність і здоров'я: навч.-метод. посібник / В.М. Оржеховська. - К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2004. - 168 с.

Федорченко Т.Є. Концептуальні засади профілактики девіантної поведінки дітей і молоді в умовах нової соціокультурної реальності / Т.Є. Федорченко // Зб. наук. праць «Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді». Вип. 10, т. 2. - Кам'янець-Подільський, 2007. - с. 102-110. репродуктивний здоров'я студент мотиваційний

Харченко С.Я. Соціально-педагогічні технології: навч.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закладів /С.Я. Харченко із співавт. - Луганськ: Альма-матер, 2005. - 552 с.

Размещено на Allbest.ru