Формування лінгвосоціокультурної компетентності китайських студентів у процесі навчання російської мови

Динаміку рівнів сформованості ЛСКК у студентів ЕГ і КГ за результатами констатувального та формувального етапів експериментального навчання представлено на рис.2.

Рис.2. Рівні сформованості ЛСКК за результатами формувального етапу експерименту порівняно з результатами констатувального зрізу (%)

Статистичну достовірність відмінності між результатами ЕГ і КГ визначено за допомогою критерію Пірсона ч2. Для відхилення гіпотези Н0 про відсутність різниці та прийняття гіпотези Н1 про статистичну достовірність різниці ми порівняли ч2емп. за Р = 0,05 і ч2 за Р = 0,01: ч2емп. > ч2 0,05 = 23,2188 > 7, 815 ч2емп. > ч2 0,01 = 23,2188 > 11, 343. Значення ч2емп. є достовірним при Р = 0,05: 23,2188 > 7, 815, і тим більше достовірним при Р = 0,01: 23,2188 > 11, 343. Аналіз отриманих у дослідженні відмінностей підтвердив гіпотезу дисертаційної роботи.

ВИСНОВКИ

На підставі результатів теоретичного та емпіричного аспектів дослідження зроблено такі висновки:

1. У контексті культурознавчого підходу до навчання іноземних мов важливу роль відіграє формування лінгвосоціокультурної компетентності китайських студентів-русистів. Як компонент комунікативної компетентності ЛСКК дозволяє студентам реалізувати потреби спілкування в міжкультурній комунікації, а як компонент професійної компетентності дає можливість оволодіти вміннями методичної організації спілкування в навчально-професійній та соціокультурній сферах.

2. На основі культурознавчого, соціокультурного, комунікативно-діяльнісного, компетентнісного, особистісно та національно орієнтованого підходів у роботі теоретично обґрунтовано зміст і структуру професійно орієнтованої ЛСКК китайських студентів-русистів. ЛСКК має трикомпонентну структуру: інваріантні когнітивний, діяльнісний, особистісний складники, зміст яких визначається комунікативними потребами конкретного контингенту в соціокультурній сфері спілкування. Складники ЛСКК також містять варіативні національно та професійно-орієнтовані компоненти, що обумовлюють навчання професійного спілкування цільового контингенту дослідження.

3. Когнітивний, діяльнісний, особистісний складники ЛСКК мають дворівневу структуру: екстралінгвістичний і лінгвістичний рівні. Одиниці лінгвістичного рівня складають лінгвосоціокультурний, лінгвоопераціональний, лінгвоаксіологічний корпуси мовних одиниць. Для кожного з рівнів виокремлено інваріантні (актуальні для студентів різних спеціальностей) і варіативні (професійно та національно орієнтовані) компоненти: мовні одиниці для лінгвістичного рівня, знання та вміння для екстралінгвістичного.

4. Для виявлення сучасного стану формування ЛСКК іноземних студентів-філологів здійснено вибір критеріїв для визначення рівнів сформованості означеної компетентності. Гносеологічний критерій обрано для оцінки сформованості екстралінгвістичних знань і знань лінгвосоціокультурного, лінгвоопераціонального, лінгвоаксіологічного корпусів мовних одиниць; операціональний критерій застосовано для оцінки рівнів сформованості вмінь у рецептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності, а також рівнів володіння корпусами мовних одиниць. Аксіологічний критерій став параметром оцінки вмінь вираження ставлення до інокультурних явищ засобами іноземної (російської) мови. Акмеологічний субкритерій слугував для оцінювання сформованості професійних компонентів усіх складників ЛСКК.

5. Описано інваріантні (для різних контингентів студентів) і варіативні (актуальні для китайських студентів-філологів) показники (високого, середнього, низького) рівнів сформованості досліджуваної компетентності. Особливості навчання мови на початковому етапі зумовили виділення додаткового рівня, на якому, у зв'язку з недостатнім рівнем сформованості складників ЛСКК відбувається комунікативний збій (порушення комунікації, недосягнення її мети). Критерії та показники сформованості ЛСКК використано для оцінки рівнів навченості іноземних студентів, які закінчили навчання на підготовчих факультетах або досягли рівня В1 володіння мовою іншим способом. Формою оцінювання було обрано тести. Аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив, що більшість студентів (51,9 %) виявила низький рівень сформованості ЛСКК. 8,3 % студентів не змогли підтримати інтеракцію, продемонстрували комунікативний збій.

6. З метою визначення причин низького рівня сформованості ЛСКК проаналізовано програмне та методичне забезпечення навчання іноземних студентів-філологів підготовчих факультетів. Ситуативні, інтенціональні, тематичні, лексичні мінімуми чинних програм і посібників, система вправ і завдань не відповідають повною мірою комунікативно-професійним завданням формування ЛСКК китайських студентів-русистів.

7. Застосування методу моделювання дозволило встановити, що професійно й національно орієнтована лінгводидактична модель формування ЛСКК містить цільовий, змістовий (лінгвістичний і методичний), а також контрольно-результативний блоки. Відповідно до актуальних підходів, принципів і методів визначено структуру та склад блоків, описано одиниці, що входять до складу лінгвістичного блоку, схарактеризовано фази формування ЛСКК, види вправ і завдань, що застосовуються в кожній фазі, варіативні професійно та національно-орієнтовані прийоми.

8. За створеною моделлю й розробленою методикою було здійснено формувальний етап експериментального навчання. Із застосуванням пропонованих критеріїв з'ясовано, що високого рівня досягли 34,3 % ЕГ і 17,8 % КГ, середнього - 42,1 % ЕГ та 24,5 % КГ, низького - 22,5 % ЕГ і 54,4 % КГ, комунікативного збою припустилися 1,1 % ЕГ і 3,3 % КГ. Рівень сформованості ЛСКК студентів ЕГ зріс і в середньому на 17 % вищий, ніж у студентів КГ. Статистичну достовірність відмінності між результатами ЕГ і КГ визначено за допомогою критерію Пірсона ч2. Значення ч2емп. є достовірним при Р = 0,05: 23,2188 > 7, 815, і тим більше достовірним при Р = 0,01: 23,2188 > 11, 343. Аналіз отриманих у дослідженні розподілень дозволяє підтвердити гіпотезу дисертаційної роботи, констатувати, що поставлені завдання виконано.

9. Дисертаційна робота не претендує на остаточне розв'язання проблеми формування лінгвосоціокультурної компетентності інофонів у процесі навчання російської мови. Однак теоретичний доробок дослідження, визначення складників ЛСКК, їхніх рівнів, інваріантних і варіативних компонентів, фаз формування компетентності дозволяє окреслити перспективні напрями подальших наукових пошуків: формування лінгвосоціокультурної компетентності іноземних студентів інших національностей і спеціальностей на різних етапах і рівнях мовної підготовки.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Праці, у яких опубліковано основні наукові результати дисертації

1. Чень Чунься. Формирование лингвоментальной модели мира иностранных студентов-филологов средствами русского языка. Наукові записки: зб. наук. статей. МОН України Нац. пед. університет імені М.П. Драгоманова. Серія педагогічні та історичні науки. Київ, 2015. Вип. CXXIV (124). С. 201-207.

2. Чень Чунься. Коды культуры как основа формирования лингвосоциокультурной компетентности инофонов. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти. Міжпредметні зв'зки: зб. наук. праць. Харків, 2016. Вип. 28. С. 126-135.

3. Чень Чунься. Когнитивная составляющая лингвосоциокультурной компетентности иностранных студентов-русистов. Наукові записки: зб. наук. статей. МОН України. Нац. пед. університет імені М.П. Драгоманова. Серія педагогічні та історичні науки. Київ, 2015. Вип. CXXVII (127). С. 208 - 218.

4. Чень Чунься. О формировании деятельностного компонента лингвосоциокультурной компетентности китайских студентов-филологов. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2016. № 3 (57). С.470-479.

5. Чень Чунься. О теоретических основах методики формирования лингвокультурной компетентности китайских студентов-филологов. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти. Міжпредметні зв'зки. Харків, 2014. Вип. 25. С. 75-81.

6. Чень Чунься. О единицах формирования лингвосоциокультурной компетентности иностранных студентов-русистов. Intertext / Scientific journal. Chisinau, 2015. Nr.3/4 (35/36). P. 143-149.

7. Чень Чунься. О когнитивной базе формирования лингвосоциокультурной компетентности китайских студентов-русистов. Человек. Сознание. Коммуникация. Интернет. Варшава, 2017. т. 1. С.103-113.

8. Чень Чунься. К вопросу о критериях, показателях и уровнях сформированности лингвосоциокультурной компетентности иностранных студентов-филологов. Збірник наукових праць кафедри педагогіки. Харків, 2017. Вип. 40. С. 208-216.

9. Чень Чунься, Кошелева И.В. Фрукты, овощи, специи: учебное пособие. Харьков, 2016. 128 с.

Праці, що засвідчують апробацію матеріалів дисертації

1. Чень Чунься. Лингвистические основы и методическая стратегия формирования лингвокультурной компетентности китайских студентов-филологов. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Суми, 26-27 бер. 2015р.). Суми, 2015. Том 1. С. 304-306.

2. Чень Чунься. Инварианты и вариативы в национальных антропологических воззрениях русских и китайцев. Науково-методичні проблеми мовної підготовки іноземних студентів: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, НАУ, 16-17 квіт. 2015 р.). Київ, 2015. С.90-91.

3. Чень Чунься. Идеи концептологии в преподавании русского языка китайским студентам-филологам. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки: тези XIX Міжнародної науково-практичної конференції. (Харків, 4-5 черв. 2015 р.). Харків, 2015. С. 140-141.

4. Чень Чунься. Лингвокультурный минимум для обучения китайских студентов-филологов профессиональному общению в социокультурной сфере. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конф. (Суми, 6-7 квіт. 2016 р.). - Суми, 2016. Том 1. С. 195-197.

5. Чень Чунься. Чтение и интерпретация текстов социокультурной сферы общения. Проблеми та перспективи підготовки іноземних студентів: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. (Харків, 6-7 жовт. 2016 р.). - Харків, 2016. С. 388-391.

6. Чень Чунься. Лингводидактические задачи и методические основы подготовки китайских филологов-русистов. Лінгвістичні та лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах України: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конф. (Дніпропетровськ 31 бер. - 1 квіт. 2016 р). Дніпропетровськ, 2016. С.133-137.

7. Чень Чунься. О профессионально ориентированных лингвосоциокультурных знаниях и методических умениях китайских студентов-филологов. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки: тези XX Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 2-3 черв. 2016 р.). Харків, 2016. С. 147-148.

8. Чень Чунься. Цели и задачи формирования лингвокультурной компетентности китайских студентов-филологов (на начальном этапе обучения русскому языку). Проблеми та перспективи підготовки іноземних студентів: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 2-3 жовт. 2014 р.). Харків, 2014. С. 272-276.

9. Чень Чунься. Развитие межкультурной чувствительности и сохранение национальной идентичности китайских студентов-филологов. Проблемы и перспективы языковой подготовки иностраннных студентов: материалы Х Междунар. научно-практич. конф. (Харьков, 1-2 окт. 2015 р.). Харьков, 2015. - С.389 - 392.

Праці, що додатково відбивають наукові результати дисертації

1. Чень Чунься. Семиотика учебного пособия для формирования лингвосоциокультурной компетентности иностранных студентов-филологов. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015. № 4 (48). С. 394-401.

АНОТАЦІЯ

Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису. Диссертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 «Теорія та методика навчання (російська мова)» / (015 - Професійна освіта) - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Херсонський державний університет. Херсон, 2018.

У дисертаційній роботі теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально верифіковано авторську методику формування лінгвосоціокультурної компетентності іноземних студентів-філологів (ЛСКК) для рівня володіння мовою від А2 до В1.

Інваріантні когнітивний, діяльнісний і особистісний складники мають лінгвістичний та екстралінгвістичний рівні й містять варіативні професійно й національно орієнтовані компоненти. Мовні одиниці різних рівнів складають лінгвосоціокультурний, лінгвоопераціональний та лінгвоаксіологічний корпуси. Критерії (гносеологічний, операціональний, аксіологічнкий) та акмеологічний субкритерій і показники оцінювання ЛСКК використано під час констатувального етапу експерименту, що виявив реальний рівень сформованості складників ЛСКК іноземних студентів-філологів. Проаналізовано програмне й навчально-методичне забезпечення формування ЛСКК у процесі вивчення російської мови на початковому етапі, визначено причини низького рівня сформованості ЛСКК.

Описано лінгводидактичні основи створення професійно та національно орієнтованої моделі формування ЛСКК китайських студентів-русистів. У структурі моделі виокремлено цільовий, змістовий (лінгвістичний і методичний), контрольно-результативний блоки. Змістовий блок містить компоненти програми мовленнєвої поведінки майбутніх викладачів російської мови: навчально-пізнавальну, етикетну, інструктивну й оцінювальну субпрограми. Подано графічне зображення моделі. Система її элементів забезпечує формування лінгвістичного й екстралінгвістичного рівнів складників ЛСКК. Здійснено експериментальну перевірку лінгводидактичної моделі й авторської методики формування ЛСКК китайських студентів-русистів, результати якої підтвердили эфективність розробленої національно й професійно орієнтованої методики. Мету дисертації досягнуто, гіпотезу підтверждено.

Ключові слова: варіативні й інваріантні компоненти, діяльнісний складник, китайські студенти-русисти, когнітивний складник, лінгвосоціокультурна компетентність, модель, національно та професійно орієнтована методика, особистісний складник.

Квалификационная научная работа на правах рукописи. Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02. - «Теория и методика обучения (русский язык)» / (015 - Профессиональное образование) - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. Херсонский государственный университет. Херсон, 2018.

В диссертационной работе теоретически обоснована, разработана и экспериментально верифицирована авторская методика формирования лингвосоциокультурной компетентности (ЛСКК) иностранных студентов-филологов для уровня владения языком от А2 до В1.

Инвариантные когнитивная, деятельностная и личностная составляющие ЛСКК имеют лингвистический и экстралингвистический уровни и содержат вариативные профессионально и национально ориентированные компоненты. Языковые единицы разных уровней составляют лингвосоциокультурный, лингвооперациональный и лингвоаксиологический корпусы.

Критерии (гносеологический, операциональный, аксиологический) и акмеологический субкритерий и показатели оценивания ЛСКК использованы в ходе констатирующего этапа эксперимента, выявившего реальный уровень сформированности составляющих ЛСКК иностранных студентов-филологов. Проанализировано программное и учебно-методическое обеспечение формирования ЛСКК в процессе изучения русского языка на начальном этапе, определены причины низкого уровня сформированности ЛСКК. Используемые материалы частично обеспечивают формирование инвариантных компонентов когнитивной, деятельностной и личностной составляющих и не обеспечивают формирование вариативных (профессионально- и национально-ориентированных) компонентов.

Описаны лингвистические и дидактические основы создания профессионально и национально ориентированной модели формирования ЛСКК китайских студентов-русистов. В структуре модели выделены целевой, содержательный (лингвистический и методический), контрольно-результативный блоки. Содержательный блок включает компоненты программы речевого поведения будущих преподавателей русского языка: учебно-познавательную, этикетную, инструктирующую и оценивающую субпрограммы. Представлено графическое изображение модели. Система элементов модели обеспечивает формирование лингвистического и экстралингвистического уровней составляющих ЛСКК. Осуществлена экспериментальная проверка лингводидактической модели и авторской методики формирования ЛСКК китайских студентов-русистов, результаты которой подтвердили эффективность разработанной национально и профессионально ориентированной методики. Цель диссертации достигнута, гипотеза подтверждена.

Ключевые слова: вариативные и инвариантные компоненты, деятельностная составляющая, китайские студенты-русисты, когнитивная составляющая, лингвосоциокультурная компетентность, личностная составляющая, модель, национально ориентированная методика, профессионально ориентированная методика.

Qualifying scientific work as a manuscript. А thesis on the degree of Candidate of pedagogic Science on specialty 13.00.02 - «Theory and methods of teaching (Russian language)» / (015 - Professional education). - V.N. Karazin Kharkiv National University. Kherson State University. Kherson, 2018.

The thesis research covers the recent problem of creating the effective methods of linguo-sociocultural competence (LSCC) formation of Chinese students acquiring Russian language from A2 level to B1. Techniques of foreign students-phililogists' linguo-sociocultural competence formation have been theoretically proved and experimentally verified.

Scientific novelty of the research is in the first theoretical underpinning and description of the linguistic and methodological principles of Chinese students-philologists' professionally oriented linguo-sociocultural competence formation at the basic of teaching Russian; specification of “linguo-sociocultural competence” notion (its' entity, meaning and structure in accordance with peculiarities of Chinese students-philologists teaching Russian); definition of criteria, indexes and formation levels of each component of Chinese students-philologists' linguo-sociocultural competence; distinguishing of the linguistic basics for creation of essential for the LSCC cognitive, activity and personal components formation, at the basic of teaching Russian to Chinese students, linguistic units sets; development of the proprietary model and technique of knowledge and skills formation, as a part of Chinese students' linguo-sociocultural competence, that take into consideration characteristics of the sets of different language levels' units, and specify the linguistic and methodological conditions of teaching Russian as the foreign language; further development of the different language levels' units, containing the national-cultural component of meaning, in the process of teaching Russian as the foreign language.

LSCC is a component of professional and communicative competence of Chinese students-specialists in Russian philology and has ternary structure: invariant cognitive, activity and personal components. Each component has linguistic and extralinguistic levels and includes variative professionally and nationally oriented components. It is determined that language units with nationally oriented component of meaning of different levels as well as speech clichйs are the principles of linguo-sociocultural, linguo-operational and linguo-axiological sets' creation.

The criteria (gnosiological, operational, axiological and acmeological subcriterion) and indexes of LSCC evaluation, process and results have been used in the ascertaining experiment, which shows the real level of cognitive, activity and personal components of LSCC of foreign students-philologists'. Analyzes of the programs, learning and teaching support materials for the LSCC formation at the beginning stage of teaching Russian defined the reasons of the poor level of LSCC formation. The materials being used for Chinese students-philologists teaching can only partially provide the formation of invariant components of cognitive, activity and personal components of LSCC and almost don't provide the variative (professional) components formation.

Linguistic and didactic principles of creating the linguo-methodic professionally and nationally oriented model of Chinese students-specialists in Russian philology LSCC formation and the experimental control over the model have been elaborated. System of the suggested linguo-methodic model's elements ensures the maturity of linguistic and extralinguistic levels of cognitive, activity and personal components of LSCC, that is proved by the results of teaching experiment.

The structure of the model distinguishes objective, content (linguistic and methodical), control-terminative units. Content unit includes components of verbal behavior program of students-future teachers of Russian as a foreign language, exactly: learning, etiquette, instructing and evaluating subprograms. The model is graphically represented. The experimental control over the model of Chinese students-specialists in Russian philology LSCC formation is performed. Measures of the control results confirm the effectiveness of the developed nationally and professionally oriented technique.

The thesis consists of the abstract, table of content, list of abbreviations, the main part (introduction, three sections and conclusions), 5 appendices, each section is ended with the references.

Key words: activity component, Chinese students-specialists in Russian philology, cognitive component, invariative and variative components, linguo-sociocultural competence, personal component, model, nationally and professionally oriented technique.

Размещено на Allbest.ru