Шляхи розвитку правового виховання студентів комп’ютерного напряму в професійній підготовці

Размещено на httр://www.аllbеst.ru/

УДК 377.1: 004

Шляхи розвитку правового виховання студентів комп'ютерного напряму в професійній підготовці

Олена Попадич,

Уляна Ханас

Анотація

правовий виховання комп'ютерний інформаційний

Олена Попадич. Шляхи розвитку правового виховання студентів комп'ютерного напряму у професійній підготовці.

Змістом статті є огляд правового виховання студентів комп'ютерного напряму в системі педагогічної підготовки. На основі аналізу базових понять визначено стан проблеми правого виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі та розглянуто деякі шляхи розвитку правового виховання у професійній підготовці студентів інформаційних напрямів; проаналізовано поняття: виховання, правове виховання, професійна підготовка та ін.

Ключові слова: виховання, правове виховання, професійна підготовка, фахівці комп'ютерної галузі, навчально-виховний процес.

Аннотация

Попадич Е., Ханас У. Пути развития правового воспитания студентов компьютерного направления в профессиональной подготовке.

Содержанием статьи является обзор правового воспитания студентов компьютерного направления в системе педагогической подготовки. На основе анализа базовых понятий определено состояние проблемы правого воспитания будущих специалистов компьютерной отрасли и рассмотрены некоторые пути развития правового воспитания в профессиональной подготовке студентов информационных направлений; проанализированы понятия: правовое воспитание, профессиональная подготовка, специалисты компьютерной отрасли, учебно-воспитательный процесс.

Ключевые слова: воспитание, правовое воспитание, профессиональная подготовка, специалисты компьютерной отрасли, учебно-воспитательный процесс.

Annotation

Popadich O., Khanas U. The Ways of Development Legal Education Students of Сomputer Area in Professional preparation.

The table of the article is a legal education review in the pedagogical preparation system students of computer area preparation. By analysing basic concepts the problem of legal education future specialists in computer area are defined and some ways of development legal education in professional preparation students of computer area are considered; such concepts as education, legal education, professional preparation and others are analysed.

Key words: education, legal education, professional preparation, specialists in computer area, study-educational process.

Навчально-виховний процес покликаний формувати у студентів високу культуру, гуманістичний і демократичний світогляд, високі моральні якості, виховувати їх громадянами - патріотами, інтелігентами, творчими й цілеспрямованими спеціалістами. Та сьогодення вимагає удосконалення не лише професійної, але й правової культури, конче необхідної фахівцям комп'ютерної галузі під час виконання ними професійних обов'язків.

Навчально-виховний процес забезпечує можливість здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах; інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості; це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами [1,2].

У педагогічній науці сьогодні триває пошук нових ефективних шляхів удосконалення навчального процесу для студентів комп'ютерного напряму підготовки. Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури показує, що проблему ефективної організації навчального процесу, яка пов'язана з підвищенням якості професійної підготовки студентів комп'ютерної галузі, остаточно не розв'язано.

Професійна підготовка (як один з компонентів змісту освіти) спрямована на формування у студентів умінь здійснювати певні види професійної діяльності, постійний розвиток професійного інтересу, здібностей та якостей особистості.

Необхідною умовою конкурентоспроможності випускника - спеціаліста комп'ютерних технологій - на ринку праці є його правова підготовка, яка передбачає повагу до закону і законності, ставлення до них як до соціальних цінностей, дотримання правових норм професійної поведінки; прагнення до вибору законних способів і засобів вирішення виробничих проблем тощо.

Різні аспекти проблеми правового виховання у професійній підготовці студентів інформаційних напрямів розглядалися у працях багатьох дослідників, зокрема: особливості навчально-виховного процесу та правове виховання особистості (Г. Балл, І. Бех, А. Галєєва, В. Гриньова, В. Загрева, І. Запорожан, Л. Мацук, А. Стаканков, Ю. Сурмяк, М. Фіцула, О. Хоптяна); правова підготовка майбутніх фахівців комп'ютерного профілю (Л. Миськів, О. Скакун, І. Романова, Н. Ткачова, В. Смірнова, Н. Морзе, Н. Пожар, О. Романишина, М. Шерман) та ін.

Мета даної статті - проаналізувати шляхи розвитку правового виховання студентів комп'ютерного напряму через призму методики професійної підготовки у системі освіти. Під час написання статті автор ставить перед собою завдання розглянути правовове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі в умовах педагогічного процесу.

Сьогодні правове виховання розуміють як: суспільне явище; систему виховного впливу; діяльність правовиховних структур; процес формування правових якостей; педагогічну теорію; виховну взаємодію. Формування високого рівня правової культури майбутніх фахівців стає обов'язковою умовою їхньої професійної підготовки. Правомірна поведінка студентів залежить від того, наскільки правові вимоги глибоко вкорінені у свідомість, засвоєні, стали соціальним орієнтиром поведінки [6, с.310]. Саме теперішнім студентам потрібно буде у найближчому майбутньому вирішувати питання подальшого закріплення законності та правопорядку в сфері комп'ютерних технологій, куди вони прийдуть як керівники і спеціалісти. Успіх професійної діяльності багато в чому буде залежати від рівня їх правової культури, який забезпечується у системі професійної підготовки за допомогою відповідних шляхів розвитку.

Таким чином, правове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі - це процес цілеспрямованого педагогічного впливу на суспільну й індивідуальну свідомість студентів, сутність якого полягає у досягненні майбутніми працівниками комп'ютерної галузі високого рівня професійно-правової відповідальності, професійної правосвідомості, культури інформаційно-правової діяльності.

Одним з перспективних шляхів розвитку правового виховання є необхідність створення нової ефективної системи професійного виховання студентів, що відповідає економічним, соціальним, політичним, екологічним та іншим процесам, і направленої на загальнокультурне, гуманістичне становлення майбутнього професіонала. Зміст правового виховання розкривається через формування у студентів визначеної суми знань про право, законодавство та правову дійсність; про головні положення галузевих норм права; прищеплення юнакам та дівчатам поваги до права, закону; формування у них правових переконань, правових ідеалів; подолання явищ правового нігілізму; формування навичок правомірної поведінки та соціально-правової активності [7, с. 189]. Правові знання виступають головним стрижнем усієї системи правової освіти і виховання, завдяки чому людина може розмежовувати дозволене й заборонене. У зміст правового виховання входять: знання місця права в суспільстві, знання напрямків та принципів правового регулювання; знання норм та інститутів різних галузей права в межах, необхідних для побутової, учбової, трудової, суспільної діяльності; навички застосування права в конкретних ситуаціях, комплексні характеристики варіантів вчинків не тільки як правильних чи неправильних, але і як законних і незаконних; відношення до права як до високої соціальної цінності, носія ідеї справедливості; внутрішня готовність до дотримання правових принципів і конкретних вимог правомірної поведінки.

Ступінь володіння правом у конкретній професійно-практичній діяльності визначається глибокими і об'ємними знаннями законів і підзаконних актів, джерел права, на які фахівець повинен спиратися у роботі; розумінням принципів права і способів правового регулювання відносин; професійним відношенням до права і практики його застосування в суворій відповідності з правовими чи розпорядчими принципами законності.

Зміст правовиховної роботи включає систематичне підвищення рівня правової поінформованості, збагачення цінностями правової культури, розвиток необхідних навиків, вміння реалізовувати вимоги правових норм, а також вироблення звички правової поведінки.

Висвітлюючи конкретний тематичний матеріал на кожному занятті, в органічному взаємозв'язку з найбільш глибокими, фундаментальними ідеями, правовими категоріями, які включені у навчальні дисципліни “Правознавство”, “Основи правознавства”, “Інтелектуальна власність”, викладач, таким чином, має можливість реалізувати (у певній мірі) ідеї системного інтегрованого підходу у вирішенні важливої проблеми формування правових знань. Ідеї, що є основоположними для дисциплін “Правознавство”, “Основи правознавства”, “Інтелектуальна власність”, лежать в основі принципів законності, справедливості, рівноправності, єдності прав і обов'язків, юридичної відповідальності, поєднання переконання і примусу.

На сьогоднішній день знання й інформація стають ключовими ресурсами не тільки розвитку суспільства, але і всього світового співтовариства. В умовах глобалізації та інформатизації, стрімкого розвитку комунікаційних та інформаційних технологій відбувається формування “інформаційного суспільства” в Україні. Підвищується суспільне значення і роль інформаційних відносин та інформаційної діяльності, що зумовлює істотне зростання необхідності правового врегулювання даної сфери. Стрімкі темпи розвитку інформаційного суспільства викликали значне відставання права від відносин, що складаються в інформаційній сфері.

Систему інформаційного права можна визначити як внутрішню будову галузі, що відображає упорядковане розміщення елементів, які її утворюють, їх взаємозв'язок, узгодженість і єдність. Норми всередині системи не можуть бути ізольованими одна від одної, тому вони взаємоузгоджені [8, с. 240]. Узгодженість системи - це відсутність суперечностей всередині неї між нормами та інститутами інформаційного права. Тобто, система містить різні за змістом та обсягом структурні елементи, які логічно упорядковують інформацію у відповідній функціональній спрямованості.

Інформаційне забезпечення - як один із важливих напрямів розвитку правового виховання - це: забезпеченість системи управління відповідною множиною інформації; діяльність, пов'язана з організацією збору, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання і представлення інформації [4, с. 60].

Студент повинен бути готовим до таких видів правової діяльності, як, наприклад: розробка інтерактивних WЕB-сторінок для локальних комп'ютерних мереж та мережі Іntеrnеt у процесі підготовки довідково-рекламної інформації за допомогою програмних і технічних засобів, при використанні текстових, графічних, HTML-редакторів та правових знань; розробка баз знань в умовах проектування інтелектуальних систем за допомогою відповідного програмного забезпечення, при використанні юридичних норм, запитів, особливостей обраного способу зображення знань; розробка документації інформаційного забезпечення комп'ютерних інформаційних систем і технологій та інструкції користувача в умовах автоматизованого або неавтоматизованого проектування за допомогою комп'ютера, при використанні відповідних програмних засобів та правових законів; відповідно до вимог законів та інших нормативних актів, контроль та відновлення цілісності даних у базах даних в умовах експлуатації баз даних і прикладних програм за допомогою програмно-технічних засобів та тестів, при викорисанні резервного копіювання, захисту даних від несанкціонованого доступу, секретність даних; використання набутих у процесі навчаня правових знань, забезпечення захисту даних у мережах в умовах несанкціонованого доступу, за допомогою спеціальних програмних і технічних засобів, при використанні процедури дистанційної реєстрації подій, резервування даних на сервері, перевірки захищеності комп'ютера і паролів, контролі змін у системних файлах, систему аутентифікації тощо.

Реалізація цих знань можлива шляхом впровадження спеціально-організованих інтегрованих курсів з циклу “за вільним вибором студента”. Наприклад, “Правовий захист інформації та програмних продуктів”, “Право у комп'ютерній галузі”, “Правовий супровід програмного продукту” тощо.

Наступний напрям розвитку правового виховання у професійній підготовці студентів інформаційних напрямів - це “виховні заходи”. Взагалі, вислів “виховний захід” не відповідає сучасному розумінню суті виховної роботи. “Захід” передбачає одноразові, фраґментарні, роз'єднані виховні впливи. Виховний процес, в основі якого лежать окремі заходи, кампанії, не може бути результативним. Останнім часом теоретики і практики надають перевагу поняттю “виховна справа” - це форма організації і здійснення конкретної діяльності вихованців, яка є необхідною, корисною, здійсненною [5, с.487].

Виховний процес складається з виховних справ та виховних ситуацій, які містять у собі всі структурні компоненти цілісного процесу: єдність цілей, завдань, змісту, форм і методів виховання. Внаслідок цього одна виховна справа одночасно забезпечує вирішення декількох виховних завдань [5, с.488]. Сучасна педагогічна практика має чималий арсенал комплексних виховних справ. За домінуючою виховною метою вони поділяються на пізнавальні, соціально-орієнтовані, етичні та ін. До пізнавальних належать конференції, до соціально-орієнтованих належать юридична клініка та Інтернет-форум, до етичних - акції; захист проекту, конкурси.

Технологія виховання - як актуальний шлях підвищення ефективного розвитку правового виховання - це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання. Зміна завдання веде до зміни технології. У виховному процесі якості особистості формуються не послідовно, а комплексно. Замість окремих “виховних заходів” технологія виховання пропонує проект виховного процесу, який визначає зміст і відповідні види діяльності кожного вихованця [5, с. 484].

У сучасній літературі називаються й характеризуються різні методи й форми правового виховання. Проте, у роботах, присвячених проблемі правового виховання, засоби його здійснення не відмежовані з достатньою чіткістю від форм виховної роботи [6; 12]. Більше того, окремі автори в багатьох випадках відносять деякі явища і до засобів, і до форм правового виховання. Разом з тим, якщо засоби правового виховання служать каналами передачі ідейного змісту правовиховної роботи, то форми правового виховання виступають як спосіб зовнішнього вираження змісту, і постають, перш за все, як типи конкретних заходів правового виховання. Кожна форма правового виховання має свої особливості, характерні риси. Вони можуть бути класифіковані за різними критеріями. Вибір форм і методів правового виховання залежить від конкретних цілей, змісту й обсягу знань, які повинна засвоїти молодь, від наявності часу для виконання завдань, матеріальних коштів, можливості вихователів, їх кваліфікації, особливостей осіб, яких виховують, об'єктивних умов, за яких проводиться робота. У всіх випадках необхідно враховувати вже наявні у молоді правові знання й переконання, правовий досвід та навички. У кожній конкретній обстановці застосування тих чи інших методів правового виховання має свої особливості. Під час проведення правовиховної роботи необхідно враховувати, зокрема, що людям (особливо молоді) властиві більшою чи меншою мірою наслідування й навіювання. Методи, прийоми, засоби і форми правового виховання перебувають у діалектичному зв'язку і створюють певну систему впливу на вихованців. Правове виховання, яке традиційно здійснюється під час навчальної діяльності, має своє продовження у позанавчальній виховній роботі.

Позанавчальна правовиховна робота - як беззаперечний шлях розвитку правового виховання - здійснюється у двох напрямках. По-перше, вона спрямовується на розширення та поглиблення одержаних правових знань, по-друге, організовуються спеціальні виховні заходи, присвячені ознайомленню вихованця з тими положеннями права, які не вивчалися на заняттях [3, с.9]. Правові знання, засвоєні на заняттях, поглиблюються і поширюються у позанавчальній роботі. Вибір форми чи методу виховного впливу залежить від його мети, змісту, вікових та індивідуальних особливостей студентів і можливостей педагогічного колективу вищого навчального закладу. Обираючи методи і форми позанавчальної виховної роботи, важливо також враховувати, чи популярні вони серед студентів, чи захоплюють їх, чи цікаві вони для них. Здійснюючи правове виховання у процесі позанавчальної правовиховної роботи, важливо розкривати зміст галузей права, не зосереджуючи увагу студентів на якомусь одному (наприклад, кримінальному), оскільки в житті вони керуватимуться положеннями багатьох галузей права. Розкриваючи конкретні правові норми, слід показувати їх зв'язок з правилами моралі, на яких вони базуються; ілюструючи випадки порушень норм права, не зловживати негативними прикладами - краще наводити ті, які демонструють, як потрібно діяти в подібній ситуації. При цьому, завданнями виховних годин на правову тематику є не тільки розкриття теми та мети, а й усвідомлення того, що одним із найважливіших компонентів правової свідомості є переконання, тобто розуміння студентом істинності світоглядних і моральних понять та особиста готовність діяти відповідно до цих правил і понять.

У зв'язку з вищенаведеним, правове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі найефективніше вирішується шляхом інтеграції навчальної і позанавчальної діяльності. Позанавчальна діяльність цілком правомірно розглядається як своєрідна альтернатива традиційній практиці. Поступово модифікуючись, позааудиторна діяльність може набувати яскраво виражену конкретну спрямованість. Саме тому для кожного студента розробляється свій комплекс завдань професійної спрямованості на основі діагностики, прогнозу можливих труднощів оволодіння структурними елементами позанавчальної діяльності: від формування мети - до отримання і оцінки результатів.

За рахунок використання мотиваційно-ціннісного аспекту змісту виховання, нетрадиційних форм і методів включення студентів у професійно-орієнтовану діяльність, що припускає проектування, моделювання, конструювання, дослідження різних аспектів майбутньої професії, відбувається процес правової вихованості майбутніх фахівців комп'ютерної галузі.

У процесі інтеграції учбової і позанавчальної діяльності, при певних рівнях навчання, виховання і розвитку студента, відбувається “перехід” до особи, що самоорганізовується, саморозвивається, до ширшої системи соціальних відносин, за рахунок розширення меж учбової і позанавчальної діяльності. Цей перехід носить нелінійний характер і наступає на певному етапі дії соціального середовища, яке визначає установки, поведінку, дії студентів, але зовсім не випадково, а за допомогою норм, вироблених самою особою на основі свого позитивного досвіду.

Оскільки практику доцільно розглядати не тільки як професійно-зорієнтовану складову навчального процесу, але і як позааудиторну форму професійної підготовки, то саме під час виробничої практики ми пропонуємо впроваджувати ідею інтеграції учбової і позанавчальної діяльності.

На нашу думку, одним з основних завдань навчально-виробничої практики має виступати вироблення умінь і навичок правомірної поведінки майбутніх фахівців комп'ютерної галузі. Підвищення якості професійно-практичної підготовки студентів значною мірою залежить від ступеня оволодіння та засвоєння ними професійно-правових орієнтацій та правової поведінки.

Робота студентів під час практики побудована таким чином, що в учасників навчального процесу виникає бажання вчитися самостійно. Базовим принципом є навчання шляхом отримання практичного досвіду. Протягом практики реалізується інтенсивна програма рольових ігор. Такі заняття фокусуються на розвитку основних правових умінь: проведення бесіди, надання консультацій, проведення переговорів, написання проектів документів, угод тощо. Студент приходить на практику, маючи завчасно опрацьовані матеріали. Ще до початку роботи студентам рекомендується ознайомитися з повними бібліографічними джерелами, які містять опис істотних професійних навичок. Крім того, студент повинен вести записи щодо набутих правових умінь у щоденнику практики.

Таким чином, програма практики (у тому числі - правового виховання) розробляється для того, щоб надати студентам можливість реалізовувати на практиці інтегрований підхід до структурування змісту правових знань, тренувати основні професійні уміння та навички, які необхідні майбутньому фахівцю у професійній діяльності, володіти інформацією про те, як можна запобігати юридичним проблемам, і що треба робити, якщо проблеми виникли.

Отже, правове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі - це процес цілеспрямованого педагогічного впливу на суспільну й індивідуальну свідомість студентів, сутність якого полягає у досягненні майбутніми працівниками комп'ютерної галузі високого рівня професійно-правової відповідальності, професійної правосвідомості, культури інформаційно-правової діяльності.

На нашу думку, саме розглянуті нами шляхи розвитку правового виховання у професійній підготовці студентів інформаційних напрямів підготовки забезпечують вдосконалення змісту навчання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі шляхом упровадження: професійно-орієнтованих тем до навчальних дисциплін “Правознавство”, “Основи правознавства” та “Інтелектуальна власність”; спеціально-організованих інтегрованих курсів правового характеру, що забезпечить розширення діапазону правових знань; виховних справ, зміст яких має сформувати правові переконання майбутніх фахівців; використання ефективних методів практичної підготовки, спрямованих на здобуття досвіду вирішення виробничих завдань правового характеру, правового аналізу ситуацій, правомірної поведінки тощо.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі. Перспективи подальшої роботи вбачаємо у подальшому розгляді шляхів розвитку правового виховання студентів комп'ютерного напряму в професійній підготовці.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про вищу освіту” (ст.41) від 17.01.2002 р. № 2984 - ІІІ.

2. Наказ Міністерства освіти і науки україни “Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти” від 01.08.2001 р. № 563.

3. Запорожан І. Г. Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами: Автореф. дис. кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2002.

4. Кім К. В. Особливості інформаційно-правових відносин як різновиду адміністративно-правових відносин / К.В. Кім // Право і безпека. - 2011. - № 4 (41). - С. 58-61.

5. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : навч. посібник / Нелля Євтихівна Мойсеюк. [3_є видання, доп.]. - К. : [КДНК], 2001. - 608 с.

6. Романова І. А. Роль активних методів навчання у формуванні правової свідомості студентів / Інна Анатоліївна Романова // Проблеми розробки і впровадження модульної системи професійного навчання : Зб. наук. пр. - Київ : Науковий світ, 2001. - С. 309-314.

7. Сурмяк Ю. Р. Взаємодія вищих професійних училищ та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів : Дис. кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Дрогобич, 2009.

8. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / О. Ф. Скакун; пер. з рос. - Х.: Консум, 2001. - 656 с.

Размещено на Allbest.ru