Необхідність створення нової моделі підготовки туристичних кадрів в Ужгородському національному університеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.5:379.85

НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ ТУРИСТИЧНИХ КАДРІВ В УЖГОРОДСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Габчак Наталія Францівна Ужгородський національний університет, к.геогр.н., доц.

Анотація

В статті проаналізовано теоретичні та практичні підходи підготовки кадрів у сфері туризму. Виокремлено найбільш актуальні проблеми розвитку професійної туристичної освіти в УжНУ. З'ясовано основні принципи як необхідна умова підвищення змісту туристичної освіти у виші.

Ключові слова: якісна освіта, кадрове забезпечення, освітньо-професійні програми, інноваційні підходи.

Theoretical and practical staff training approaches in the sphere of tourism have been analyzed in the article. The most essential issues of professional tourism education of UzNU are being highlighted.

The major principles as pre-requisites to raise the level of the content of higher education in tourism are being defined.

Key words: high-quality education, staff assistance, curriculum, innovative approaches.

Чимало сучасних досліджень в Україні присвячено саме питанням якісної туристичної освіти. Вивчаються актуальні проблеми і напрямки розвитку системи підготовки кадрів для сфери туризму в вищих навчальних закладах, зокрема Ужгородському національному університеті. Напрям підготовки «Туризм» відкрито в 2005 році на базі географічного факультету даного вишу. За останні роки, відповідно до державних галузевих стандартів (2010р.) удосконалено навчальні плани та визначені основні аспекти практичної підготовки випускників за напрямом підготовки 6.140103 «Туризм» за ОКР «бакалавр», зі спеціальностей 7.14010301 та 8.14010301 «Туризмознавство (за видами)» за ОКР «спеціаліст» та «магістр». Теоретичні та практичні основи підготовки кадрів у сфері туризму повинні базуватись на створенні нової моделі, яка б враховувала ступінь частість навчання та формування у студентів міцних туристичних міждисциплінарних знань: гуманітарних, географічних, соціальних та економічних. Не менш важливим є рівень володіння майбутніми фахівцями професійними вміннями та навичками, комп'ютерною грамотністю, а також психологічними компонентами міжкультурного спілкування [4].

Транскордонне розташування Закарпаття та екологічно чисті гірські території сприяють розвитку туристичної сфери в даному регіоні. Багаті природно-рекреаційні ресурси краю: лікувальні мінеральні води, лісові, гідрологічні, спелеоресурси, об'єкти природного заповідного фонду - гарант залучення іноземних туристів та необхідність розбудови матеріально-технічної туристично-рекреаційної бази сучасного рівня. Не менш важливим кроком до успіху розвитку туристичної індустрії є наявність відповідного кадрового забезпечення, а отже, якість їх підготовки. Питання якісної освіти в туризмі знайшли відображення й у рекомендаціях Всесвітньої туристичної організації (UN WTO) та менеджерів-роботодавців.

Міжнародні стандарти вимагають від спеціалістів галузі туризму глибоких професійних знань, знання іноземної мови, правової підготовки, володіння новітніми технологіями організації туризму і обслуговування в туристських комплексах. Підготовка фахівців для сфери туризму потребує створення розгалуженої багатоступеневої мережі навчальних закладів: професійний рівень - училище; технологічний рівень - технікум; організаторський рівень - коледж, інститут; управлінський рівень - університет; науково-дослідний - магістратура, аспірантура, докторантура, - спрямованої на формування всебічного розвинутого працівника туристської справи. Саме з цих міркувань на базі Природничо-гуманітарного коледжу ЗакДУ, а згодом внаслідок об'єднання двох вузів в УжНУ проводиться підготовка за ОКР «молодший спеціаліст» зі спеціальності 5.14010301 «Туристичне обслуговування». Розуміємо, що в туристичній освіті важливе значення має її зміст та основні положення, які відображені в освітньо-професійних програмах галузевого стандарту та у навчальних програмах відповідних дисциплін. Багатопрофільність, або багаторівневість навчання дозволяє поєднати туризм з іншими видами діяльності - відпочинком та рекреацією, що сприятиме диверсифікації змісту туристичної освіти. Цілком можливим і необхідним є розробка цілого комплексу спеціалізацій туристичного спрямування та створення програм прикладного бакалаврату за напрямком підготовки «Туризм» у галузі знань 1401 «Сфера обслуговування», що суттєво покращить кваліфікацію спеціалістів у туристичній сфері. Наприклад, програми «Фітнес і туризм», «Анімація», «Філософія туризму», «Педагогіка туризму», «Туроперейтинг» та інші, для який потрібно ввести відповідні до спеціалізації блоки навчальних дисциплін та змістовні модулі в рамках діючих стандартів. Адже потреби інноваційного професійного мислення та нові форми туристської діяльності спричинили необхідність впровадження нових професій, таких як організатор туризму, соціальний аніматор, туроператор, рекреолог, маркетолог у туризмі, менеджер, туризмознавець тощо. Слід зауважити, що до 2002 р. у системі вищої освіти України практично не існувало напряму галузевої підготовки, яка б здійснювалася комплексно, починаючи з освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст” і закінчуючи освітньо-кваліфікаційним рівнем рівнем “магістр”. Тільки з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки” від 29 квітня 2002 р. № 583 підготовка спеціалістів для індустрії туризму набула свій самостійний статус й розвиток [1].

Методологічні засади ступеневої професійної освіти сформульовані ученими-педагогами: Зязюном І. А., Сисоєвою С. О., Лозовою В. І., Козаковим В. О., Ковальчуком І. П. та інші. Вони визначають, що метою професійної освіти в туризмі є необхідність розширення переліку спеціальностей та спеціалізацій в сфері туризму, які пов'язані з проблемами зайнятості, створення умов соціальної підтримки туристської освіти населення України. На жаль, практична підготовка спеціалістів для сфери туризму зорієнтована переважно на організаційні питання (розміщення, переміщення, реклама, обслуговування), а не на задоволення потреб населення в організації здорового дозвілля, туристського виховання, оздоровлення та задоволення освітньо-пізнавальних потреб особистості.

Проведені педагогічні спостереження студентів 2-5 курсів щодо якості підготовки фахівців для туристичної галузі, дозволили виокремити найбільш актуальні проблеми професійної туристичної освіти в даному вузі. По-перше, комп'ютерна модульна технологія організації навчання сприяє покращенню самостійної роботи студентів з одного боку, а з іншого змінює функції викладача від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої, де принцип індивідуалізації навчання не спрацьовує на всіх 100%, так як в психології студента не закладена «потреба отримувати якісні знання», бо відсутні налагоджені функціональні відносини системи вищої освіти та ринку праці. Моніторинг ринку праці фахівців туристичної галузі в області носить чисто формальний характер. Необхідна нова, компетентнісна модель підготовки спеціалістів з новими підходами у відносинах між роботодавцями та навчальним закладом. Вона дасть можливість здійснювати постійний моніторинг потреб ринку праці в кадрах туристичних спеціальностей та своєчасно вносити зміни та доповнення у класифікатор професій, їх наступне працевлаштування в закладах туристичної індустрії. В свою чергу роботодавці зможуть висувати свої кваліфікаційні вимоги до туристичних професій з урахуванням нових напрямків розвитку туризму в Карпатському регіоні, Україні загалом. По-друге, інтеграція туристичної освіти та західне розташування Закарпаття впритик до ЄС вже сьогодні ставить питання можливості отримання диплому європейського зразка. В УжНУ діє Міжнародна програма «подвійний диплом». Важливим у будь-якій освіті сьогодення, у тому числі туристичній - це створення з врахуванням зарубіжного досвіду системи національної сертифікації спеціалістів у сфері туризму та формування незалежної системи громадсько-професійної акредитації програм з навчання. Так, на думку Уварової Г.Ш. доцільно здійснювати удосконалення освітніх програм з туризму з урахуванням проведення міжнародних заходів, що відбуваються в Україні, створення системи зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання студентів, поширення практики громадсько-професійної сертифікації випускників освітніх програм, формування механізмів оцінки якості та затребуваності освітніх послуг для сфери туризму на основі думок споживачів туристичних послуг тощо [4]. По-третє, сучасні інформаційні технології здатні значно полегшити формування змісту професійної туристської освіти, особливо в зв'язку з технічними можливостями прискореного розповсюдження і обміну якісними і економічно доступними програмами і базами даних. Вони також сприяють демократизації процесу професійної туристської освіти, особливо завдяки забезпеченню рівного доступу до всієї інформації. Як відзначає заступник Генерального директора ЮНЕСКО з освіти Колін Пауер, "Світ рухається в напрямку економічної системи, заснованої на інформаційних технологіях, де ефективність окремого підприємства або країни обумовлюється якістю виробленої продукції чи послуг. Системи виробництва, в основу яких покладені нові технології, які забезпечують велику продуктивність і гнучкість, передбачають підвищення кваліфікації і підприємницьких якостей всіх робітників"[2].

Як необхідну умову змісту професійної туристської освіти науковці визначають обов'язкове дотримання наступних принципів:

· цілісний підхід до змісту освіти і професійної підготовки та скасування меж між загальною та професійною освітою, теорією і практикою, розумовою і фізичною працею, навчанням та працею;

· зміст освіти повинен забезпечити навчання загальних професійних навичок, перехід від освіти до трудової діяльності;

· зміст професійної освіти передбачує оволодіння компетенціями, які виходять за рамки професійних навичок, необхідних на робочому місці [3].

Саме дотримання даних принципів у професійній освіті повинно сприяти розвитку здібностей і талантів людей, створенню можливостей для максимального розкриття потенціалу особистості. Сучасна професійна туристська освіта одночасно взаємодіє із взаємопов'язаними процесами глобалізації і стрімким технологічним процесом. Вона змінює характер трудової діяльності, а також уміння та навички, що необхідні в туристській діяльності. Туристському ринку, який відрізняється особливо гострою конкуренцією, потрібна високопродуктивна й гнучка робоча сила, здатна адаптуватися до швидкої зміни умов.

Для реалізації даних задумів щодо суттєвого покращення якості підготовки фахівців з туризму необхідна клопітка праця не тільки науково-педагогічних працівників вишу, а й роботодавців та інших структурних підрозділів. Це сприятиме перспективним тенденціям розвитку туристичної сфери, підвищить суть її практичного значення, інвестиційну привабливість та значний внесок у розвиток інноваційної економіки країни, регіону, району тощо.

Отже, на нашу думку, необхідно внести суттєві зміни в саму систему фахової орієнтації і підготовки фахівців у туристичній галузі.

туристичний освіта кадр університет

Література

1. Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року //Указ Президента України від 11 серпня 1999 р. - №973.

2. Міжнародна наукова конференція "Освітні програми ЮНЕСКО в галузі спорту, культури і туризму", Красноярськ (Росія), 17-18 липня, 2001 рік.

3. Квартальнов В.А. Подготовка туристских кадров //Управление персоналом. - 2000. - № 5. - С.21-22.

4. Уварова Г.Ш. Актуальні проблеми і напрямки розвитку системи підготовки кадрів для сфери туризму в Україні. /Україна: географія цілей та можливостей/. Т.3. - С.399-402.

5. Федорченко В. Підготовка фахівців для сфери туризму: Теоретичні та методологічні аспекти / Віктор Федорченко. - К.: Вища школа, 2002. - 350 с.

Размещено на Allbest.ru