Фізична підготовленість та гармонійність фізичного розвитку учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ТА ГАРМОНІЙНІСТЬ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ

Голяка С.К. Херсонський державний університет

Мельничук О.В., Котенко О.В., Обозна В.В., Разуменко А.В. Херсонська гімназія №1.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасна наукова думка свідчить, що загальними основами індивідуалізації та диференціації процесу фізичного виховання виступають біологічні і педагогічні закономірності, а шляхи реалізації цього загального педагогічного принципу фахівці розглядають у різних аспектах та на різних рівнях[3, 5].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Диференційний підхід - один з найважливіших принципів педагогіки, який передбачає посилену увагу до зростаючої особистості, підвищення індивідуалізації освітньо-виховного процесу, підсилення його інтенсивності. Цей підхід означає найвищий ступінь здатності педагога впроваджувати особистісний підхід до того, хто займається спортом, уміння враховувати нахили до даної діяльності, типологічні відмінності, що певною мірою визначають фізичні здібності [2, 4]. Хоча, на жаль, сьогодні не береться до уваги те, що окрім інтелектуальної і психологічної індивідуальності існує ще й фізична.

На думку вчених, розробка диференційного підходу, який базуватиметься на індивідуальному та цілеспрямованому розвиткові основних фізичних здібностей на основі врахування особливостей структури моторики дозволять значно підвищити підготовленість учнів [4].

Також велику кількість праць присвячено методичним передумовам індивідуалізації фізичної підготовки школярів та оцінки результатів цього процесу, однак, проблема вибору критеріїв, які повинні бути покладені в основу цього підходу, залишається невирішеною і сьогодні[4, 5].

Мета дослідження - вивчити можливості використання диференційного підходу у вихованні фізичних здібностей учнів з різним рівнем фізичного розвитку.

Організація дослідження

Дослідження проводилось на базі гімназії №1 м. Херсона. У обстеженні прийняли участь 64 особи віком 15-16 років. Всіх обстежуваних за статтю було поділено на дві групи: перша - юнаки (30 осіб), друга - дівчата (34 особи). В процесі дослідження здійснювали вимірювання довжини тіла, маси тіла, окружності грудної клітки, гармонійність фізичного розвитку методом перцентилей, розвиток фізичних якостей (швидкість, силу, швидкісно-силові якості та гнучкість) за загальноприйнятими методиками.

Результати дослідження та їх обговорення

На першому етапі нашого дослідження було проведення обстеження рівня фізичного розвитку учнів 15-16 років за антропометричними даними маси тіла, зросту та окружності грудної клітки. Результати представлені у таблиці 1. окремо для юнаків та дівчат. Отримані дані антропометрії ми співставили з показниками перцентильних таблиць для даного вікового періоду та конкретної статі, і визначили при цьому «коридор» фізичного розвитку окремо для зросту, маси тіла та окружності грудної клітки.

Таблиця 1. Середні показники антропометричних даних учнів 15-16 років

В групі юнаків в результаті використання перцентильного методу нами виявлено 19 осіб з гармонійним фізичним розвитком, 11 осіб - дисгармонійним розвитком, жодної особи з різко дисгармонійним фізичним розвитком.

В групі дівчат у результаті використання перцентильного методу нами виявлено 20 осіб з гармонійним фізичним розвитком та 14 осіб з дисгармонійним розвитком, жодної особи з різко дисгармонійним фізичним розвитком.

В таблиці 1. представлені середньостатистичні дані антропометричних даних. Встановлено, що середній показник зросту у юнаків становив 166,4±2,3 см, у дівчат дещо нижчий - 160,0±1,3 см, але різниця виявилася не достовірною (р>0,05).

Стосовно маси тіла можна спостерігати подібну тенденцію. Кращий результат виявився у юнаків 15-16 років і цей показник в середньому становив 57,8±1,4 кг, тоді як у дівчат цей показник становив в середньому 52,1±2,9 кг. Ці показники згідно статистичного критерію Стьюдента виявилися між собою не достовірно різними.

Подібне спостерігається і при аналізі середніх показників окружності грудної клітки. Так, середньогруповий показник ОГК у юнаків становив 77,3±1,5 см, тоді як у дівчат - 73,8±1,1 см. Ці дані між собою статистично не відрізнялися.

Наступним етапом нашої роботи було вивчити особливості прояву фізичних якостей в учнів з різним фізичним розвитком, що визначався за допомогою перцентильних таблиць. В таблиці 2. нами представлено дані середньостатистичних показників розвитку фізичних якостей учнів 15-16 років з різними даними гармонійності фізичного розвитку.

Так, ми можемо відмітити майже однакові показники у бігу на 30 метрів юнаків як гармонійного, так і дисгармонійного розвитку, відповідно: 5,22±0,07 с та 5,23±0,20 с.

Середньостатистичний показник у визначенні силових здібностей в юнаків, за вправою «Згинання та розгинання рук в упорі лежачи», тобто віджимання від підлоги виявився кращим у осіб з гармонійним розвитком, і становив 35,9±1,2 разів, а у юнаків з дисгармонійним розвитком становив 25,3±2,4 рази.

Статистична обробка отриманих результатів за допомогою критерію Стьюдента дозволила нам встановити достовірні відмінності між показники силових якостей у групах юнаків (t=3,95, р<0,01).

Юнаки з дисгармонійним розвитком не набагато, але краще стрибали у довжину з місця порівняно з юнаки гармонійного розвитку, відповідно: 186,3±7,1 см та 183,6±2,4 см. Це можна пояснити, скоріше всього, більшими показниками їх зросту, а також відповідно й довжини ніг.

Таблиця 2. Середні показники розвитку фізичних якостей в учнів 15-16 років

При статистичній обробці результатів нами не виявлено суттєвих відмінностей між величинами стрибка у довжину з місця в групах юнаків.

Показники гнучкості в середньому виявилися не достовірно вищими у юнаків з гармонійним розвитком, і становили 5,45±0,38 см, а у юнаків з дисгармонійним розвитком 4,3±1,7 см.

У дівчат за всіма показниками кращі результати мають особи з гармонійним фізичним розвитком. Так, середньостатистичний показник бігу на 30 метрів у гармонійно розвинутих дівчат становив в середньому 5,67±0,13 с, а у дівчат з дисгармонійним розвитком 6,10±0,09 с. Дівчата з гармонійним розвитком віджалися від лавки 15,3±1,2 рази, тоді як дівчата з дисгармонійним розвитком в середньому 4,2±0,7 рази. У результатах стрибка у довжину ми отримали наступні результати: у дівчат з гармонійним фізичним розвитком цей показник становив, в середньому 164±2,4 см, тоді як у дівчат з дисгармонійним розвитком - 155,0±2,4 см. Показник гнучкості у дівчат з гармонійним розвитком в середньому становив 16,5±0,9 см, тоді як у дівчат з дисгармонійним розвитком 8,8±2,2 см.

При статистичній обробці отриманих результатів за допомогою критерію Стьюдента нами виявлено достовірні різниці (t=2,65-7,98, р<0,05-0,001) тестування розвитку фізичних якостей поміж груп дівчат з гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком (крім показника у бігу на 30 м, де різниці виявилися не достовірними).

Отже здійснивши аналіз рівня фізичної підготовленості юнаків та дівчат з різним рівнем гармонійності фізичного розвитку можна зробити наступне заключення:

1. Юнаки як гармонійного так і дисгармонійного розвитку не мають статистично значимих різниць у показниках розвитку фізичних якостей, окрім розвитку силових якостей, де достовірно кращим результат спостерігався у осіб з гармонійним фізичним розвитком.

2. У більшості випадків тестування фізичної підготовленості дівчата з гармонійним розвитком характеризувалися достовірно вищими показниками силових, швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Лише у випадку бігу на 30 м показники обох груп виявилися не достовірними

3. В результаті отримання достовірних відмінностей між деякими показниками фізичних якостей у групах з гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком доречно було б здійснити диференційований підхід у розвитку фізичних якостей цих учнів з врахуванням їх фізичного розвитку.

На другому етапі нашого дослідження була розробка методичних умов розвитку фізичних якостей з врахуванням індивідуальних особливостей учнів.

У групі юнаків з різним фізичним розвитком суттєві відмінності спостерігалися лише у розвитку силових якостей тому нами було розроблено комплекс фізичних вправ на виховання сили з врахуванням індивідуальних відмінностей юнаків.

Юнаки з гармонійним фізичним розвиток на уроках фізичної культури виховували свої силові здібності за загальноприйнятими методичними прийомами, що використовуються у школі.

Юнакам з дисгармонійним фізичним розвитком було запропоновано протягом 12 уроків фізичної культури навантаження з підтягування на перекладині або віджимання від підлоги протягом 10-15 хв. Вправи виконувалися 4-5 підходів з максимальною кількістю повторень, з інтервалами відпочинку 1 хв. Пропонувалося під час індивідуальних занять в домашніх умовах здійснювати також підтягування на перекладині чи віджимання від підлоги з використанням гімнастичної лави, здійснювати силові вправи з обтяженнями (гантелі) та вести облік виконання.

Розвиток швидкості, швидкісно-силових якостей, гнучкості у юнаків на уроках фізичної культури здійснювався за загальноприйнятими методичними прийомами, що використовуються у школі.

До рекомендацій фізичної підготовки дівчат з різним рівнем фізичного розвитку в системі урочних занять протягом 12 занять пропонувалося навантаження, спрямовані на розвиток сили, швидкісної сили та гнучкості.

1. Сила. Тренувальні завдання спрямовані на виховання сили при необхідності її вдосконалення застосовувалися на уроках з фізичної культури протягом 10-15 хв основної частини уроку у вигляді виконання вправи «згинання та розгинання рук в упорі лежачи» (руки знаходяться на лаві). Вправа виконується 4-5 підходів з 1-1,5 хв перепочинком, в середньому темпі, з максимальною кількістю повторів. Індивідуальний підхід полягав також і у самостійних заняттях з розвитку сили, де пропонувалося виконувати в домашніх умовах вправи «Згинання та розгинання рук в упорі лежачи», «Підтягування на перекладині у горизонтальному положенні»

2. Швидкісно-силові якості. Тренувальні завдання спрямовані на виховання швидкісної сили при необхідності її вдосконалення застосовувалися на уроках з фізичної культури протягом 10 хв основної частини уроку у вигляді почергового поєднання виконання вправ «стрибок в гору з місця», «стрибок в довжину з місця», «стрибки на скакалці». Вправи виконуються 4-5 підходів з 1-1,5 хв перепочинком, в середньому темпі, з максимальною мотивацією до виконання. Подібні вправи пропонувалося виконувати в домашніх умовах у позаурочний час.

3. Гнучкість. Для розвитку гнучкості пропонувалося виконання комплексу розминочних вправ на підвищення рухливості хребта: нахили вперед стоячи з прямими у колінах ногами, нахили тулуба вперед в сидячому положенні з зігнутими та прямими у колінах ногами (при необхідності допомога партнера чи вчителя), нахили, розтягнення біля гімнастичної стінки, вправи «Мостик», «Човник» (при необхідності допомога партнера чи вчителя). Тривалість вправ 10 хв. Вправи повинні виконуватися за високої мотивації учнів. Подібні вправи пропонувалося виконувати в домашніх умовах.

Другий етап дослідження фізичної підготовленості учнів 15-16 років проводився наприкінці березня 2015 року. Результати дослідження фізичної підготовленості на різних етапах дослідження представлені в таблиці 3.

Таблиця 3. Середні показники фізичної підготовленості на першому та другому етапах дослідження

З даних таблиці видно, що у всіх випадках наших порівнянь спостерігається покращення показників фізичної підготовленості на другому етапі дослідження. Так, в юнаків з гармонійним фізичним розвитком середній показник бігу на 30 м покращився на 1,72% і становив 5,13±0,07 с; у юнаків з дисгармонійним розвитком збільшився на 1,16 % і становив - 5,1±0,17 с.

Подібна ситуація спостерігається при аналізі отриманих даних фізичної підготовленості дівчат: у дівчат з гармонійним розвитком показник бігу на 30 м покращився на 0,71 % і становив в середньому 5,63±0,14 с, а у дівчат з дисгармонійним фізичним розвитком відповідно покращився на 1,33 % і становив в середньому 6,02±0,09 с.

На уроках з фізичної культури ми запропонували диференційований підхід у вихованні силових здібностей як у хлопців, так і у дівчат. В результаті можна спостерігати, що покращення показників у згинанні та розгинанні рук в упорі лежачи у групі з дисгармонійним фізичним розвитком порівняно з групою з гармонійним фізичним розвитком є більш динамічним. На нашу думку, це можливо пояснити, насамперед, підвищеною мотивацією до занять з розвитку силових якостей.

Отже, на другому етапі дослідження показники силових якостей покращилися у групі з гармонійним фізичним розвитком на 1,67% у юнаків та 8,1% у дівчат, тоді як у групі з дисгармонійним розвитком у юнаків на 17,4%, а у дівчат на 104%. Значне підвищення показника у дівчат з дисгармонійним фізичним розвитком можна пояснити тим, що на першому етапі дослідження вправа «згинання та розгинання рук в упорі лежачи» ними виконувалася не велику кількість разів, а у деяких випадків - жодного разу. І відповідно запропонувавши їм розвивати силові здібності використовуючи диференційований підхід ми одразу спостерігали прогрес, навіть у тих хто на першому етапі жодного разу не зміг віджатися від підлоги.

Аналізуючи отримані дані виконання вправи «стрибок у довжину з місця» на розвиток швидкісно-силових якостей можна відмітити що на другому етапі у всіх групах спостерігається зростання цього показника. Так, у юнаків з гармонійним фізичним розвиток цей показник покращився на 0,65% і становив в середньому 184,8±2,6 см, у юнаків з дисгармонійним фізичним розвитком покращився на 0,53% і становив в середньому 187,3±6,7 см.

У дівчат спостерігається також зростання показника швидкісно-силових якостей. У групі дівчат в якій ми використовували диференційований підхід у розвитку цієї якості спостерігається зростання показника на 2,45%, тоді як в групі дівчат з гармонійним фізичним розвитком зростання лише на рівні 0,97%.

Схожа ситуація спостерігається і при аналізі гнучкості у групах дослідження. Так, у юнаків з гармонійним фізичним розвитком показник гнучкості зріс на 15% і становив в середньому 6,27±0,39 см, тоді як у юнаків з дисгармонійним фізичним розвитком цей показник покращився на 46,5% і становив в середньому 6,3±1,3 см. На нашу думку таке велике зростання у групі з дисгармонійним фізичним розвитком можна пояснити тим, один учень на першому етапі не виконав зовсім норматив а після 12 занять уроків фізичної культури та значній мотивації зумів виконати норматив до 4 см, чим і забезпечив значне зростання середньо групового показника гнучкості.

У дівчат, яким було запропоновано диференційований підхід у вихованні фізичних здібностей (дівчата з дисгармонійним фізичним розвитком) покращення показника гнучкості хребта відбулося на 31,8% і становив цей показник в середньому 11,6±2,1 см, тоді як у групі дівчат з гармонійним фізичним розвитком цей показник покращився на 5,5% і становив в середньому 17,4±0,8 см.

фізичний підготовка школяр диференційний

Висновки

Встановлено, що в результаті впровадження диференційованого підходу на уроках фізкультури спостерігається більш динамічніше зростання показників розвитку силових якостей в групі юнаків з дисгармонійним фізичним розвитком, показників силових, швидкісно-силових якостей та гнучкості у групі дівчат з дисгармонійним фізичним розвитком порівняно з групами з гармонійним фізичним розвитком, де цей підхід не використовувався.

Література

1. Андреенко Л.И. Дифференцированный подход в зависимости от типов телосложения девочек-подростоков. / Л.И.Андреенко, Н.Т.Белякова. // Физическая культура школе. - 2000. - № 6. - С. 48-51.

2. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. / Г.Л.Апанасенко - К.: Здоров'я, 1985. - 79 с.

3. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. / Л.В.Волков. - К.: Рад. школа, 1988. - 184 с.

4. Глазирін І.Д. Основи диференційованого фізичного виховання. / І.Д.Глазирін. - Черкаси: «Відлуння-Плюс», 2003. - 352 с .

5. Митчік О.П. Технологія індивідуалізації фізичного виховання підлітків у загальноосвітній школі. Методичні рекомендації. / О.П.Митчік. - Луцьк, 2001. - 32 с.

Размещено на Allbest.ru