Рівень інтересу студентів вищих навчальних закладів до занять фізичною культурою та до фізичного самовдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівень інтересу студентів вищих навчальних закладів до занять фізичною культурою та до фізичного самовдосконалення

В умовах соціально-економічних перетворень сучасної України особливого значення набувають питання зміцнення фізичного і духовного здоров'я студентської молоді, формування здорового способу життя, оскільки статистичні і наукові дослідження показують, що в останніх установах, у зв'язку зі збільшенням навчального навантаження, а невміння активно відпочивати, використовуючи різноманітні засоби фізичної культури, призводить до патологічних безповоротних змін.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Встановлено, що у вищих навчальних закладах освіти кількість підготовчих та спеціальних медичних груп зростає від 5,4% на першому курсі до 14,5% на четвертому. Відповідно спостерігається зменшення кількості студентів основної групи від 84% до 70,2%. Зниження рівня здоров'я і фізичної працездатності у студентської молоді є наслідком значного психоемоційного навантаження, порушень гігієнічно обґрунтованого режиму дня і харчування [1]. Але здоров'я нашої нації з кожним роком погіршується, насамперед воно залежить від фізичного стану молоді, адже саме він є якісним показником здоров'я. Як зазначено в Цільовій комплексній програмі «Фізичне виховання - здоров'я нації», у ВНЗ України до спеціальної медичної групи кожного року зараховується від 5% до 30% студентів першого руку навчання [2, 3, 4].

За даними наших спостережень та чисельних результатів інших досліджень програма фізичного виховання у ВНЗ регламентована змістом то обсягом обов'язкових годин навчальної програми на жаль, не може повноцінно вирішувати комплекс занять щодо фізичної підготовленості, інтелектуального і духовного розвитку студентів [9]. Дослідники зазначають сучасну спрямованість молоді на малорухливий спосіб життя та зменшення обсягу їх рухової активності. Дослідження ступеня спортивної активності визначило недостатню орієнтацію людей на здоров'я і слабку орієнтацію на високий рівень фізичного розвитку [5, 7]. При дослідженні рухової активності студентів за добу було виявлено її низький рівень, а саме: фізична активність дівчини дорівнювала 1 год. 30 хв., а юнака 1 год. 45 хв. Автор зазначає, що підвищення рухової активності у великій мірі залежить від вміння студента планувати свій робочий і вільний час, бажання бути привабливим і здоровим [6, 8].

За останні роки обсяг навчального навантаження зріс, що малорухомість, обмеження м'язових зусиль є причиною захворювань різних систем організму (А.Д. Дубогай 1991; А.Г. Сухарєв, 1991; О.С. Куц, 1994; Т.Ю. Круцевич, 1998 та інші). За період навчання в університетів кількість хворих студентів зросла у 2-3 рази, а кількість студентів, які мають порушення постави, досягає 80 - 90% від загальної кількості студентів (Г.Л. Апанасенко, 1999). Також формування здорового способу життя засобами фізичного виховання досліджували такі вчені як В.Г. Арефґєв, О.Ф. Артюшенко, О.М. Вацеба, Л.В. Волков, О.Д. Дубогай, Б.М. Шиян, П.І. Щербак, А.Л. Турчак, С.О. Сичов, І.А. Панін, М.Д.Зубалій О.С. Куц та інші. Метою визначити рівень інтересу студентів ВНЗ фізичного виховання та до фізичного самовдосконалення.

Мета нашого дослідження конкретизується в таки завданнях:

- визначити стан проблеми за даними літературних джерел;

- проаналізувати за допомогою анкетування ставлення студентів І-ІІ курсів до занять фізичною культурою та мотивацію студентів до фізичного самовдосконалення;

- обґрунтувати значення отриманих результатів для практичного застосування в навколишньому процесі з ФВ студентів.

У процесі дослідження було використано такі методи дослідження:

- теоретичний аналіз педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження, синтез, порівняння і узагальнення отриманих даних;

- вивчення та узагальнення досвіду системи фізичного виховання студентської молоді у ВНЗ;

- практичні - спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики;

- анкетування студентів з питань закрито - відкритого та селективного типів з метою визначення ставлення студентів до занять фізичної культурою та мотивацію студентів до фізичного самовдосконалення.

Виклад основного матеріалу. Протягом 09.-10.14 та з 04-05.15. н. р. на академічних заняттях з дисципліни фізичне виховання зі студентами Херсонського державного університету факультету природознавства, здоров'я людини та туризму було проведено анкетування щодо ставлення студентів до занять фізичною культурою та мотивацію студентів до фізичного самовдосконалення (Табл. 1). В анкетуванні взяло участь студенти І курсів - 3 академічні групи (60 дів., та 12 хл.) та ІІ курсів - 4 академічні групи (52 дів., та 14 хл.) разам І-ІІ курс 7 академічних груп (112 дів., 26 хл., 138 студентів разом). Саме анкетування включало питання закрито - відкритого та селективного типів.

Таким чином маємо такі результати: на питання на скільки за десятибальною шкалою Ви оцінюєте стан свого здоров'я, то дівчата, І курсів оцінили стан свого здоров'я на 6,7 балів, порівняно з дівчатами, ІІ курсів які вважають стан свого здоров'я кращим на 7,5 балів. Також на питання на скільки Ви вважаєте свій спосіб здоровим дівчата, ІІ курсів вважають свій спосіб життя здоровим на 6,5 балів, порівняно з дівчатами, І курсів 6,4 бали.

Головними чинниками, що заважають назвати свій спосіб життя здоровим на першому місці дівчата, І курсу розмістили недостатню рухову активність 35,0%, на другому незбалансоване харчування 23,3%, на третьому недостатньо часу на відпочинок 20,0%, далі куріння 15,0% та виживання алкоголю 8,3%. Що стосується чинників, що заважають назвати свій спосіб життя здоровим дівчата, ІІ курсів також першому місці розмістили недостатню рухову активність 42,3%, на другому незбалансоване харчування 19,2%, на третьому недостатньо часу на відпочинок 17,3%, далі куріння 15,4%, та вживання алкоголю 5,8%. Слід зауважити, що на питання скільки годин на добу Ви витрачаєте на навчання дівчата, І курсу витрачають більше часу порівняно з дівчатами, ІІ курсів, а саме: аудиторне навчання становить 5,4 год. порівняно з 5,1 год., позааудиторне навчання 2,0 год. порівняно з 1,3 год. , та самостійне навчання 2,2 год., порівняно з 2,0 год. у дівчат ІІ курсів. На питання скільки вільного часу на добу Ви маєте, то студентки ІІ курсу мають більше вільного часу, а саме 4,3 год., порівняно з студентками І курсів 3,5 год. Таким чином як з'ясувалось вільного часу дівчата ІІ курсів мають 22,3 год., на навчальний тиждень, що більше порівняно з дівчатами І курсів, які мають 19,1 год. вільного часу на навальний тиждень.

Що до відвідування занять з фізичного виховання в університеті, то їх більше відвідують дівчата, ІІ курсів, що становить 84,6% порівняно з 83,3% у дівчат, І курсів від загального числа опитаних. Із них дуже задоволені заняттями з фізичного виховання більше дівчат, ІІ курсів, що становить 36,6% порівняно з 30,0% у дівчат, І курсів, що стосується відповіді напевно задоволені заняттями то відсоток у дівчат, І курсів більший 41,7% порівняно з 39,6% у дівчат, ІІ курсів. Важко сказати чи задоволенні заняттями відповіли 19,2% дівчат, ІІ курсів та 16,7% дівчат І курсів, а на відповідь швидше не задоволенні заняттями відповіло 11,6% дівчат, І курсів порівняно з 9,6% дівчат, ІІ курсів. За даним анкетуванням, фізичним вправами позанавчальний час більше займаються дівчат, ІІ курсів 36,5% порівняно з дівчатам, І курсів, що становить 33,3%. Що до витраченого часу на тиждень для занять фізичними вправами та спортом поза межами ВНЗ з'ясувалось, що студентки І курсів більше приділяють заняттям фізичним вправам та спортом 1,4 год. порівняно з студентками ІІ курсів 1,1 год.

Підсумовуючи часові показники, маємо лише 8,2 год. для дівчат І курсів та 5,5 год. для дівчат, ІІ курсів організованої фізичної активності на тиждень. Належний обсяг рухової активності студентської молоді повинен становити 10-12 годин занять фізичними вправами та спортом на тиждень.

На питання: «Чи достатньо Ви часу приділяєте заняттям фізичною культурою?» дівчата ІІ курсів позитивно відповіли на 21,2%, порівняно з 18,3% дівчатами І курсів, та на відповідь скоріше «так чим ні», теж більший відсоток у дівчат, ІІ курсів 28,8% порівняно з 25,0% у дівчатами з І курсів. Слід зауважити, що 36,7% дівчата І курсів дали відповідь, що вони не приділяють достатнього часу для заняття фізичною культурою, порівняно з відповіддю дівчат ІІ курсів, що склало 34,6%. Зовсім не приділяють часу на заняття фізичною культурою 20,0% анкетованих дівчат з І курсів та 15,4% дівчат з ІІ курсів. Головними мотивами, що спонукають студентів до занять фізичною культурою та спортом для дівчат, з І курсів є досягнення оздоровчого ефекту 23,3% та підтримання форми тіла 19,2%, а у дівчат, ІІ курсів мотивами є спілкування з друзями 22,1% та також досягнення оздоровчого ефекту 18,3%. Підсумовуючи всі показники маємо висновок, що ставлення студенток ІІ курсів до занять фізичною культурою та до фізичного самовдосконалення краще ніж у студенток І курсів.

Що до анкетування хлопців І-ІІ курсів, то ми маємо такі результати: на питання на скільки за десятибальною шкалою Ви оцінюєте стан свого здоров'я то хлопців ІІ курсів оцінили стан свого здоров'я на 8,4 бали, порівняно з хлопцями І курсів, які вважають стан свого здоров'я гіршим 7,7 балів. Також на питання на скільки Ви вважаєте свій спосіб здоровим хлопцям ІІ курсів вважають свій спосіб життя здоровим на 7,5 балів, порівняно з хлопцями І курсів, що становить 6,9 балів.

Таблиця 1. Ставлення студенток І-ІІ курсів до занять фізичною культурою та мотивація до фізичного самовдосконалення

Головними чинниками, що заважають назвати свій спосіб життя здоровим на першому місці хлопців І курсу розмістили недостатню рухову активність 41,6%, на другому місці одразу опинилися такі показники як недостатньо часу на відпочинок, незбалансоване харчування та куріння по 16,7%, та останньому місці виживання алкоголю 8,3%. Що стосується чинників, які заважають назвати свій спосіб життя здоровим хлопців, ІІ курсів першому місці розмістили незбалансоване харчування 35,7%, на другому недостатня рухова активність 28,6%, на третьому недостатньо часу на відпочинок 21,4%, та на останньому місці куріння 14,3%.

Слід зауважити, що на питання скільки годин на добу Ви витрачаєте на навчання хлопців, І курсу витрачають більше часу порівняно з хлопців, ІІ курсів, а саме: аудиторне навчання становить 5,2 год. порівняно з 5,0 год., позааудиторне навчання 1,4 год. порівняно з 1,1 год. та самостійне навчання 2,2 год. порівняно з 2,0 год. у хлопців ІІ курсів. На питання скільки вільного часу на добу Ви маєте, то хлопців ІІ курсу мають більше вільного часу, а саме 4,3 год. порівняно з хлопцями І курсів 4,0 год. Таким чином як з'ясувалось вільного часу хлопців ІІ курсів мають 22,3 год., на навчальний тиждень, що більше порівняно з хлопцями І курсів, які мають 20,0 год. вільного часу на навальний тиждень. Що до відвідування занять з фізичного виховання в університеті, то їх більше відвідують хлопці ІІ курсів, що становить 78,6% порівняно з 75,0% у хлопців І курсів від загального числа опитаних. Із них дуже задоволені заняттями з фізичного виховання більше хлопців ІІ курсів, що становить 50,0% порівняно з 25,0% у хлопців І курсів, що стосується відповіді напевно задоволені заняттями, то відсоток у хлопців І курсів більший 50,0% порівняно з 35,7% у хлопцями ІІ курсів. Важко сказати чи задоволенні заняттями відповіли 16,7% хлопців І курсів та 14,3% хлопців ІІ курсів, а на відповідь швидше не задоволенні заняттями відповіло 8,3% хлопців І курсів порівняно з хлопцями, ІІ курсів в яких дана відповідь відсутня. За даним анкетуванням, фізичним вправами позанавчальний час більше займаються хлопці ІІ курсів 57,1% порівняно з хлопцями І курсів, що становить 41,7%. Що до витраченого часу на тиждень для занять фізичними вправами та спортом поза межами ВНЗ з'ясувалось, що хлопці І курсів менше приділяють заняттям фізичним вправам та спортом, що склало 1,3 год. порівняно з хлопцями ІІ курсів 3,0 год.

Таблиця 2. Ставлення студентів І-ІІ курсів до занять фізичною культурою та мотивація до фізичного самовдосконалення

студентський молодь фізичний

Підсумовуючи часові показники, маємо лише 7,3 год. для хлопців, І курсів та 15,0 год. для хлопців, ІІ курсів організованої фізичної активності, що складає належний обсяг рухової активності на тиждень.

На питання: «Чи достатньо Ви часу приділяєте заняттям фізичною культурою?» хлопці ІІ курсів позитивно відповіли на 35,7%, порівняно з 25,0% хлопців І курсів, та на відповідь скоріше «так чим ні», теж більший відсоток у хлопців ІІ курсів 28,6% порівняно з 16,7% у хлопців І курсів. Слід зауважити, що 33,3% хлопців І курсів дали відповідь, що вони не приділяють достатнього часу для заняття фізичною культурою, порівняно з відповіддю хлопців ІІ курсів, що склало 14,3%. Зовсім не приділяють часу на заняття фізичною культурою 25,0% анкетованих хлопців з І курсів та 21,4% хлопців з ІІ курсів.

Головними мотивами, що спонукають студентів до занять фізичною культурою та спортом для хлопців, з І курсів є підтримання форми тіла 25,0% та досягнення оздоровчого ефекту 20,8%, а у хлопців, ІІ курсів мотивами є також підтримання форми тіла 21,4% та потреба в русі 21,4%.

Таким чином порівнявши дані з анкетування можемо сказати, що ставлення хлопців ІІ курсів до занять фізичною культурою та до фізичного самовдосконалення краще, ніж у хлопців І курсів.

Підсумовуючи всі показники анкетування можемо зробити висновок, що ставлення хлопців І-ІІ курсів до занять фізичною культурою та до фізичного самовдосконалення краще, ніж у дівчат І-ІІ курсів.

Вивчивши результати анкетування та побажання студентів, ми зробили висновок про необхідність внесення змін і покращення в організацію занять з фізичної культури з метою мотивації до них:

ь знати і дотримуватись теоретико-методичних основ оздоровчої фізичної культури під час проведення навчального процесу;

ь планувати навчальний процес для студентів із забезпеченням їх теоретичним матеріалом з фізичної культури, знаннями особливостей реакцій основних фізіологічних систем організму на фізичне навантаження різної інтенсивності та тривалості, сучасні методи та оцінка функціонально стану організму, вміння оцінювати поточний функціональний стан організму під час занять фізичними вправами та ін.;

ь з метою індивідуалізації та оптимізації занять слід збільшувати різну спрямованість по видам фізичних вправ, варіювання форм, засобів і методів організації занять;

ь у роботі зі студентами ВНЗ слід використовувати фізичні навантаження з періодичною стимуляцією анаеробних процесів енергозабезпечення організму. Використання таких навантажень ефективно підвищують такі показники як самопочуття, активність, настрій, загальну витривалість;

ь успішне вирішення мотиваційного компоненту у студентів можливе за умов поступового збільшення фізичного навантаження.

Висновки

1. Опираючись на показники проведеного нами анкетування слід відмітити, що більшість студентів приділяють недостатньо значення фізичній культурі та самовдосконаленню в якості складової їхньої життєвої активності під час навчання та у майбутній професійній діяльності.

2. Найбільш популярними мотивами, що спонукають студентів до занять фізичною культурою та до фізичного самовдосконалення було обрано: досягнення оздоровчого ефекту, підтримання форми тіла, потреба в русі та спілкування з друзями. На жаль, не всі студенти відносяться до свого здоров'я серйозно, тому формування мотиву і прояв відношення студентів до свого здоров'я, виступають необхідною умовою ефективності формування здорового способу життя засобами навчання і виховання в ВНЗ;

3. Формування умотивованого прагнення до здорового способу життя студентів є головним завданням фізичного виховання у ВНЗ. Вивчення а аналіз мотивації студентів до занять фізичною культурою стосується шляхів формування культури фізичного здоров'я та його збереження у студентської молоді. Тому дуже важливо під час розробки та удосконалення робочих програм для навчального процесу необхідно враховувати мотиваційний компонент студентів, що дасть змогу позитивно вирішувати завдання з дисципліни фізичне виховання.

Література

1.Булатова М. Здоров'я і фізична підготовленість населення України / М. Булатова, О. Литвин // Теорія та методика фізичного виховання і спорту. - 2004. - №1. - С.3-9.

2.Арєф?єв В.Г., Єдинак А.Г. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентів навчальних закладів ІІ - ІV рівень акредитації. - 2-е вид. перероб. І доп. - Кам'янець - Подільський: Абетка - НОВА. - 2001.

3.Верблюдов І.Б. Один із методів впровадження у повсякденний побут студентів педагогічного вузу тренувально - оздоровчого комплексу для самостійного виконання. / І.Б. Верблюдов, Т.О. Лоза, Н.В. Петренко // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2010.

4.Вища освіта України - європейський вимір: стан, проблеми, перспективи // Вища школа. - 2008. - № 7. - С. 78 - 125.

5.Ганшина В.В. Проблемы резкого сокращения двигательной активности у студентов вуза в период социально-экономических преобразований / В.В. Ганшина // Матеріали І Всеукр. наук. - метод. конф. [Актуальні проблеми формування здорового способу життя студентської молоді методами фізичної культури] / М-во освіти і науки України, Харківський національний автомобільно-дорожній університет. - Харків, 2011. - С. 213 - 216.

6.Перевєрзєва С.В. Ціннісне ставлення студентської молоді до спорту / С.В. Перевєрзєва, Т.А. Дроннікова, К.Є. Дроннікова, // Матеріали Всеукр. наук. - практ. конф. [Актуальні проблеми фізичного виховання студентів в умовах кредитно - модульної системи навчання] /М-во освіти і науки України, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2012. - С. 194 - 196.

Размещено на Allbest.ru