Використання дитячого фольклору у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання дитячого фольклору у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб

The use of children's folklore in the education and development of preschool children from the families of ATO participants and internally displaced persons

С. І. Поворознюк

Актуальність теми дослідження. Важливість виявлення виховного потенціалу дитячого фольклору в роботі з дітьми дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб зумовлена необхідністю оновлення психолого-педагогічних підходів до виховання та розвитку дітей цих категорій, зокрема із використанням етнокультурних засобів.

Постановка проблеми. У статті обґрунтовано ефективність використання дитячого фольклору в роботі з дітьми дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб, з метою створення комфортного виховного середовища для відновлення в дітей означеної категорії емоційної рівноваги, активізації їхнього духовного та творчого потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості використання дитячого фольклору у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку досліджували такі науковці та педагоги, як А. Богуш, Н. Лисенко, І. Луценко, Г. Довженок, Т. Полковенко, В. Угровата, Я. Омельченко, Г. Котломанітова, Н. Сивачук, С. Росовецький та ін.

Постановка завдання. Необхідно охарактеризувати призначення та особливості застосування у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб усних народних творів для дітей, а саме: колискових пісень, забавлянок, примовок, пісень - казок, жартівливих пісень і небилиць.

Виклад основного матеріалу. Діти з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб є надзвичайно психологічно вразливими, тому необхідно забезпечити їм емоційно комфортне середовище виховання і розвитку, сприяти відновленню емоційної стабільності та рівноваги. Колискова пісня є ефективним етнокультурним засобом подолання тривожних почуттів, які нерідко охоплюють дитину дошкільного віку, створення атмосфери любові, ніжності, затишку та заспокоєння у процесі її виховання та розвитку. За допомогою забавлянок, примовок, жартівливих пісень вихователь може створити невимушену позитивну атмосферу, і відповідно пришвидшити процес ресоціалізації дітей означених категорій у нових умовах або обставинах, організувати комфортне середовище для відновлення їхньої емоційної рівноваги. Для подолання негативних наслідків пережитих дітьми психотравмівних ситуацій, зняття стану внутрішньої напруженості, емоційної тривожності та подальшого формування в них емоційного стану внутрішньої рівноваги, бадьорості, доцільно використовувати пісні-казки.

Допоміжним етнокультурним засобом створення невимушеного комунікативного середовища, подолання пригніченого емоційного стану дітей із родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб є небилиці.

Висновки. У процесі виховання та розвитку дітей дошкільного віку ефективним є використання усіх жанрів усної народної творчості, і зокрема дитячого фольклору. Особливого значення такі твори набувають у роботі з дітьми із родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб, оскільки виступають продуктивним засобом їх соціокультурного виховання.

Завдяки народним пісням, зокрема, колисковим, забавлянкам, примовкам, жартівливим пісням, пісням-казкам, небилицям створюється комфортне виховне середовище, в якому дитина ознайомлюється з музичною спадщиною рідного народу, формує свій музично-естетичний смак, розвиває мовленнєво-комунікативні здібності засобами рідної мови, відповідно збагачує свої знання про рідний край і виховується в національно-патріотичному дусі.

Ключові слова: виховання, розвиток, дитячий фольклор, діти дошкільного віку з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб.

Актуальність теми дослідження

На сучасному етапі розвитку Української держави, одночасно з потребою докорінно реформувати освітню систему загалом, особливого значення набула проблема створення необхідних психолого-педагогічних умов для супроводу та підтримки нових категорій дітей, а саме «дітей із родин учасників АТО» та «дітей із родин внутрішньо переміщених осіб». Важливість оновлення психолого-педагогічних підходів до виховання та розвитку дітей дошкільного віку цих категорій, зокрема із використанням етнокультурних засобів, зумовила необхідність виявлення виховного потенціалу дитячого фольклору.

Постановка проблеми

Особливої уваги потребує дослідження особливостей використання дитячого фольклору в роботі з дітьми дошкільного віку з родин учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб із метою створення комфортного виховного середовища для відновлення в дітей означеної категорії емоційної рівноваги, активізації їхнього духовного та творчого потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дитячий фольклор як етнокультурний засіб виховання та розвитку дітей дошкільного віку привертав увагу багатьох науковців і педагогів. Зокрема, в сучасній науці уточнено категорію «дитячий фольклор», окреслено типологію текстів цього різновиду за джерелом виникнення, призначенням, тематикою, образною системою, способом і часом виконання (Г. Довженок [2], С. Росовецький [7], Т. Полковенко [6]); розроблено методику ознайомлення дітей дошкільного віку із такими малими фольклорними жанрами, як забавлянки, прислів'я, приказки, скоромовки, лічилки, загадки тощо (А. Богуш, Н. Лисенко [1], І. Луценко [4]); досліджено основні напрями виховання дітей засобами українського дитячого фольклору (Н. Сивачук [8], Я. Омельченко [5], Г. Котломанітова [3], В. Угровата [9]) та ін.

Постановка завдання

Метою статті є охарактеризувати призначення та особливості застосування у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб усних народних творів для дітей, а саме: колискових пісень, забавлянок, примовок, пісень-казок, жартівливих пісень і небилиць.

Виклад основного матеріалу дослідження. Діти з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб є надзвичайно психологічно вразливими, тому необхідно забезпечити їм емоційно комфортне середовище виховання та розвитку, сприяти відновленню емоційної стабільності та рівноваги. З цією метою використовуються етнокультурні засоби, і зокрема жанри дитячого фольклору. Дитячий фольклор становить собою сукупність різних за жанром творів, пов'язаних із життям і побутом дітей різного віку [2]. Серед них виокремлюють такі різновиди: твори усної народної словесності, що виконуються для дітей; різні за жанрами фольклорні твори, що побутують у дитячому середовищі; твори, які продукують діти в процесі власної комунікативної діяльності [6]. У процесі виховання та розвитку дітей дошкільного віку з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб пропонуємо використовувати такі жанрові різновиди дитячого фольклору, як колискові пісні, забавлянки, примовки, жартівливі пісні, пісні-казки, небилиці.

Колискова пісня є ефективним етнокультурним засобом подолання тривожних почуттів, які нерідко охоплюють дитину дошкільного віку. Адже споконвіку твори цього ліричного жанру виконувалися для передавання дитині материнської ласки та любові, прагнення захистити її від усіляких негараздів і незгод; вони виступали своєрідним оберегом перед незнайомим ще дитині навколишнім світом. У роботі з цими дітьми колискові можна використовувати для встановлення психоемоційного контакту, зняття надмірного м'язового напруження, відновлення спокійного ритму дихання, заспокоєння, налаштування на позитивний лад, розвитку впевненості у власних силах, знеболення тощо [5, с. 157]. Оскільки в значної кількості таких дітей зафіксовано розлади сну, то виконання колискової та обряд заколисування сприятимуть відновленню міцного і спокійного сну. Для створення атмосфери любові, ніжності, затишку та заспокоєння в процесі виховання та розвитку дітей цих категорій можна використовувати такі колискові, як, наприклад: «Ой, ходить сон коло вікон», «Заходить до хати зоря-зоряниця», «Ніченька іде», «Ой, у ліску на горішку», «Сонько-дрімко», «Котику сіренький», «Коточок, не йди рано в садочок», «Ой, кіт-воркіт», «Люлі, люлі, люлі, налетіли гулі», «Ой, ну, люлі, треба спати» та ін.

Забавлянки та примовки, тобто короткі пісеньки гумористичного чи жартівливого змісту ігрової спрямованості, побудовані на єдності слова та музики, є одним із етнокультурних засобів активного спілкування дитини молодшого дошкільного віку з довкіллям, її розумового розвитку, виховання в неї чуття прекрасного. Разом з цим, їх використання сприяє попередженню виникнення або подоланню таких вже наявних у розвитку дітей із родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб тривожних особливостей, як замкненість, тривожність, плаксивість. За допомогою цих жанрів дитячого фольклору вихователь може створити невимушену позитивну атмосферу, і відповідно пришвидшити процес ресоціалізації дітей у нових умовах або обставинах, організувати комфортне середовище для відновлення їхньої емоційної рівноваги. Серед рекомендованих до використання в умовах ЗДО можна назвати такі забавлянки: «Ладки, ладки», «Гоп-гоп, гу-ту-ту», «Ту-ру-ру», «Одна ніжка тупоче» та ін. З цією ж метою варто використовувати і примовки, такі як «Кипи, кипи, кашко», «Їли, їли кашку», «Сорока-ворона», «Печу, печу хлібчик», «Кую, кую чобіток», «Іде коза рогата», «Зайчику, зайчику», «Дрібушечки», «Вода, вода холодна» та ін.

Подібними за призначенням у роботі з дітьми середнього та старшого дошкільного віку є жартівливі пісні, які в гумористичній, іноді сатиричній, формі розкривають особливості усіх сфер життя людей. Спрямування цього жанру дитячого фольклору на комічний ефект покликане розважити й розвеселити дитину, відволікти її від неприємних спогадів, думок, хвилювань, зорієнтувати у системі правил і норм етикетної поведінки, загальноприйнятої серед представників нового для дитини соціального середовища. Найбільш поширеними українськими жартівливими піснями, рекомендованими до використання в умовах ЗДО, є такі: «Маленькі дударі», «Грицю, Грицю, до роботи», «Мала білочка» та ін.

Для подолання негативних наслідків пережитих дітьми психотравмівних ситуацій (поранення, смерті близької людини чи розлуки з нею, переселення, пожежі, стрілянини, ночівлі в бомбосховищі), зняття стану внутрішньої напруженості, емоційної тривожності та подальшого формування в них емоційного стану внутрішньої рівноваги, бадьорості, пропонуємо використовувати пісні-казки. «Особлива мова українського дитячого музичного фольклору, зокрема українських народних музичних казок та казок із музичними вставками, багата на світ почуттів, переживань, настроїв, думок людини, допомагає дітям емоційно проявлятися, вивчати рідну мову, культуру та звичаї свого народу» [9]. Цей жанр музичного фольклору репрезентує навколишній світ за допомогою фантастичних образів птахів і тварин, наділяючи їх рисами вдачі людини, її поведінковими характеристиками та видами діяльності. Пісні-казки використовуються також для здійснення музично-естетичного виховання та розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку, зокрема їхніх співацьких навичок, виховання стійкого інтересу до народного мистецтва. Пропонуємо такі пісні-казки, як «Пальчику, пальчику, де ти бував!», «Ладки, ладоньки, ладусі», «Два півники», «Качка», «Ходить гарбуз по городу», «Гриби», «Ковалі», «Бобер», «На зеленому горбочку», «Сонечко, сонечко», «На виру, вирочку» та ін.

Допоміжним етнокультурним засобом створення невимушеного комунікативного середовища, подолання пригніченого емоційного стану дітей є небилиці, або нісенітниці, вигадки. Це своєрідна музична гра слів, що передає комічний зміст шляхом навмисного порушення логіки викладу думки у висловлюванні або використання різних значень одного й того ж чи кількох різних, схожих за звучанням, слів. Педагогічне значення небилиць полягає в тому, що неймовірність, анекдотичність описуваної в цих піснях ситуації викликає в дітей радісний, веселий настрій, спонукає до логічного розмірковування, фантазування, а також сприяє розвитку/або відновленню в них почуття гумору. У роботі з дітьми дошкільного віку з родин учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб пропонуємо використовувати такі небилиці: «Був собі журавель», «Ми з тобою йшли?», «Ой піди ж ти, кицю», «Танцювала риба з раком», «Ходить гарбуз по городу», «Чи ви чули, Тодосію, про таку чудасію», «Ішла коза попід ліс», «Я вам, люди, заспіваю ні сеї, ні тої» та ін.

дитячий фольклор виховання дошкільний

Висновки

Дитячий фольклор є продуктивним засобом соціокультурного виховання дошкільників, адже завдяки народним пісням, зокрема, колисковим пісням, забавлянкам, примовкам, жартівливим пісням, пісням-казкам, небилицям дитина ознайомлюється з культурною спадщиною рідного народу, формує свій музично-естетичний смак, розвиває мовленнєво-комунікативні здібності засобами рідної мови, відповідно збагачує свої знання про рідний край і виховується в національно-патріотичному дусі.

Список використаних джерел

1. Богуш, АМ., 2004. `Українське народознавство в дошкільному закладі: навчальний посібник', К.: Знання, 570 с.

2. Довженок, Г., 2007. `Дитячий фольклор', Енциклопедія сучасної України. Доступно: http://esu.com.ua/search articles.php?id=2440i [Дата звернення 23 травня 2018].

3. Котломанітова, ГО., 2016. `Український дитячий фольклор як засіб формування партнерської взаємодії дітей', Вісник Черкаського університету, № 12, с. 81-87.

4. Луценко, ІО., 2008 `Моя країна - Україна. Українське народознавство для дошкільнят', К.: Аконіт, 64 с.

5. Омельченко, ЯМ., 2015. `Колискові пісні як засіб відновлення базової рівноваги травмованих дітей', Психологічна допомога дітям у кризових ситуаціях: методи і техніки: методичний посібник, К.: Логос, 232 с.

6. Полковенко, Т., 2001. `Джерела української етнопедагогіки: дитячий

фольклор'. Доступно: http://abetka.ukrlife.org/djerela.html [Дата звернення 27 травня 2018].

7. Росовецький, СК., 2007. `Український фольклор у теоретичному висвітленні. Посібник для університетів', Частина 2. Жанри, К.: Видавництво Українського фіто соціологічного центру, 396 с.

8. Сивачук, Н., 2016. `Виховний потенціал українського регіонального фольклору: [навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів]', Умань: ФОПЖовтий О. О., 151 с.

9. Угровата, ВІ., 2017. `Патріотичне виховання дошкільників засобами музичного фольклору'. Доступно: http://krvuzcdyt.krimedu.com/ru/article/patriotichne- vikhovannva-doshkilnikiv-zasobami-muz-2.html [Дата звернення 28 травня 2018].

References

1. Bohush, AM., 2004. `Ukrayins'ke narodoznavstvo v doshkil'nomu zakladi: navchal'nyy posibnyk (Ukrainian ethnology in a preschool: a manual)', K.: Znannya, 570 s.

2. Dovzhenok, H., 2007. `Dytyachyy fol'klor (Children's Folklore)', Entsyklopediya suchasnoyi Ukrayiny. Dostupno: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24401 [Data zvernennya 23 travnya 2018].

3. Kotlomanitova, HO., 2016. `Ukrayins'kyy dytyachyy fol'klor yak zasib formuvannya partners'koyi vzayemodiyi ditey (Ukrainian children's folklore as a means for the formation of partnership interaction of children)', Visnyk Cherkas'koho universytetu, № 12, s. 81-87.

4. Lutsenko, IO., 2008 `Moya krayina - Ukrayina. Ukrayins'ke narodoznavstvo dlya doshkil'nyat (My country is Ukraine. Ukrainian ethnic studies for preschoolers)', K.: Akonit, 64 s.

5. Omel'chenko, YAM., 2015. `Kolyskovi pisni yak zasib vidnovlennya bazovoyi rivnovahy travmovanykh ditey (Lullabies as a means of restoring the basic equilibrium of injured children)', Psykholohichna dopomoha dityam u kryzovykh sytuatsiyakh: metody i tekhniky: metodychnyy posibnyk, K.: Lohos, 232 s.

6. Polkovenko, T., 2001. `Dzherela ukrayins'koyi etnopedahohiky: dytyachyy fol'klor (Sources of Ukrainian ethnopedagogy: children's folklore)'. Dostupno: http://abetka.ukrlife.org/djerela.html [Data zvernennya 27 travnya 2018].

7. Rosovets'kyy, SK., 2007. `Ukrayins'kyy fol'klor u teoretychnomu vysvitlenni. Posibnyk dlya universytetiv (Ukrainian folklore in theoretical coverage. A manual for universities)', Chastyna 2. Zhanry, K.: Vydavnytstvo Ukrayins'koho fito sotsiolohichnoho tsentru, 396 s.

8. Syvachuk, N., 2016. `Vykhovnyy potentsial ukrayins'koho rehional'noho fol'kloru: [navchal'nyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh pedahohichnykh navchal'nykh zakladiv] (Educational potential of Ukrainian regional folklore: [a manual for students of higher educational institutions])', Uman': FOPZhovtyy O. O., 151 s.

9. Uhrovata, VI., 2017. `Patriotychne vykhovannya doshkil'nykiv zasobamy muzychnoho fol'kloru (Patriotic upbringing of preschool children by means of musical folklore)'. Dostupno: http://krvuzcdyt.krimedu.com/ru/article/patriotichne-vikhovannya-doshkilnikiv- zasobami-muz-2.html [Data zvernennya 28 travnya 2018].

Размещено на Allbest.ru