Використання ідей історичного досвіду формування особистості підлітка у позакласній виховній роботі сучасної загальноосвітньої школи кураїни

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ ІСТОРИЧНОГО ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА У ПОЗАКЛАСНІЙ ВИХОВНІЙ РОБОТІ СУЧАСНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ

Алла Ревть

Постановка проблеми. Сьогодні в запровадження освітніх інновацій, інформаційних Україні існує потреба в усвідомленні технологій, як зазначено в Національній доктрині ролі і значенні освіти для формування розвитку освіти, є пріоритетними напрямами творців своєї нації, змін і пріоритетів щодо політики України, що визначають завдання особистості загалом держави в забезпеченні розвитку “творчих Особистісна орієнтація освіти та оновлення її здібностей... і самореалізації особистості” [4, 4]. Змісту, форм організації виховного процесу, Орієнтація школи на творчий розвиток особистості допомагає розширити можливості кожного учня у виборі подальшого життєвого шляху, що допомагає розв'язати актуальні завдання виховання і формування особистості. У цьому плані цінними є і результати дослідження формування особистості підлітка у позакласній виховній роботі упродовж другої половини ХХ ст.

Мета статті - окреслити особливості ідей історичного досвіду для формування особистості підлітка у позакласній виховній роботі сучасної загальноосвітньої школи України.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Вивчаючи питання формування творчої особистості підлітка у позакласній виховній роботі, ми проаналізували велику кількість планів виховної роботи, традиційних і нетрадиційних занять, проведених учителями і виховниками загальноосвітніх шкіл, численні збірки методичних матеріалів, які побачили світ у різних видавництвах, що дає можливість підтвердити потребу використання найбільш дієвих напрямів позакласної виховної роботи минулого на сучасному етапі розвитку школи.

Серед основних напрямів формування творчої особистості підлітка визначено:

- урахування психолого-педагогічних особливостей і використання психолого-педагогічних методик формування творчої особистості підлітка у позакласній виховній роботі;

- співпрацю вчителів, батьків, громадськості у напрямі формування творчої особистості учня;

- оптимізацію формування творчої діяльності учнів шляхом проведення різноманітних форм позакласної виховної роботи в школі (індивідуальні, групові та масові);

- забезпечення високого рівня індивідуалізації виховного процесу в школі [1, 113].

З 90-х рр. ХХ ст. актуалізувалася проблема формування творчої особистості підлітків. Однак тоді превалювала ідейність без підтвердження на практиці. І хоча, з одного боку, зростали потреби у висококваліфікованих фахівцях, з іншого, руйнація економічних засад розвитку країни призвела до занепаду виховних позицій школи. Зокрема, скорочувалася кількість педагогічних працівників, не виділялися ставки на оплату праці керівників гуртків тощо.

Водночас різко проявлялися негативні тенденції у позакласній виховній роботі. Попри зростання потреби у висококваліфікованих фахівцях, руйнація економічних засад розвитку країни спричинила втрату виховних позицій школи. Виникали суперечності: між потребами у формуванні творчої особистості та застарілим законодавством, яке існувало на початку 90-х рр. ХХ ст.; між прагненням держави створити основи системи позакласної виховної роботи з підлітками та їх небажанням брати участь у позакласній виховній роботі школи; між попитом на висококваліфікованих працівників і недбалим ставленням до творчої роботи з підлітками загалом. Зрозуміло, що низька оплата праці учительства, плинність кадрів у школі, негативний вплив телебачення тощо призвели не лише до того, що навіть у творчих, обдарованих підлітків зникло бажання працювати у гуртках, клубах, а й загалом до зростання величезної кількості “дітей вулиці”.

Усвідомлюючи важливість виховної роботи з підлітками, держава намагалася виправити ситуацію. У 1992 р. прийнято програму “Творча обдарованість”, спрямовану на розвиток творчої особистості учня, однак впровадити її у практику роботи шкіл вдалося не повністю. Лише окремі області розробили на її основі свої комплексні програми роботи з такою категорією учнів, зокрема і підлітків. Зокрема, автори моделі творчої особистості В. Алфімов, М. Артемов та Г Тимошко, яка здійснювалася в умовах ліцею при Донецькому університеті, пропонували своє бачення позакласної виховної р оботи щодо формування творчої особистості підлітка [2].

Досвід минулого переконує, що ефективними для виховання творчої особистості було проблемне, диференційоване та програмоване навчання, застосування пошукових і творчих методів. При цьому варто особливо заохочувати оригінальність, нестандартність ідей у процесі навчання.

Зауважимо, що в умовах сьогодення українська освіта не може і не повинна існувати окремо від держави. Доречним тут є використання досвіду зарубіжних країн, у яких інституції підготовки педагогів формувалися не одне десятиліття. Заради справедливості скажемо, що перспективи роботи з творчою молоддю в Україні адекватні світовим тенденціям розвитку середньої освіти.

Однак в Україні погано спрацював практичний напрям, який передбачав організацію індивідуальної та диференційовано-групової роботи підлітків, залучення школярів до колективних творчих справ тощо. Тому можемо дійти висновку, що нині в Україні активно сформувався, на жаль, не творець, а людина з раціоналістично-споживацьким ставленням до цінностей і явищ культури, неспроможна толерантно співіснувати в соціальному середовищі. Сутність її діяльності спрямована на задоволення власних потреб, а якщо на перешкоді стають норми, вони сприймаються як шкідливі й непотрібні [3, 11].

На початку ХХІ ст. робота у цьому напрямку дещо урізноманітнилась. Змінився час, тобто зовнішні умови для формування творчої особистості підлітка: нові інформаційні технології навчання і виховання, інтернет як середовище самореалізації, комп'ютерні ігри, характер взаємодії на рівні учитель - учень змістився у бік зростання дистанції, зросла роль засобів масової інформації у нав'язуванні власних цінностей.

Концептуальними засадами формування творчої особистості підлітка стало: визнання творчої діяльності як важливої складової актуалізації творчих потенцій підлітка; включення підлітків у цілеспрямовану діяльність, не обмежену певними чітко визначеними умовами, що не тільки сприяло мобілізації можливостей особистості, а й збагачувало її відповідними знаннями, уміннями й навичками завдяки різноманітним формам творчої діяльності; опертя на колективну діяльність, що стимулює розвиток творчих здібностей індивіда; позитивна емоційна атмосфера, яка плідно впливає на розвиток і формування особистості, розкриття її індивідуальності; орієнтування на співпрацю і співтворчість як головну умову створення позитивної емоційної атмосфери, що викликає стійкість інтересу до позакласної діяльності [5, 52 - 54].

Формування творчої особистості підлітка полягало й у характері стосунків особистості і колективу, школи і особистості. На жаль, мало враховувалися психофізіологічні особливості підлітка (його задатки й можливості, здібності, особливості нервової системи, темпераменту тощо). Виховна робота з підлітками потребувала використання характерного для цього віку потягу до самостійності, нестандартності у поведінці як форми утвердження власного “Я”. Тому в цей період учням слід надати максимальні можливості самоорганізації як способу самоствердження.

Важливе значення мало врахування психологічних закономірностей особистості, коли виникають почуття дорослості та пов'язане з цим прагнення до самостійності. У підлітковому віці відбувається інтенсивне формування самосвідомості, самооцінки, провідними є особистісне спілкування і навчально-професійна діяльність. Розвиток підлітка - це завжди рівняння на дорослого. Тому гасло “дорослий поруч” має стати найважливішою умовою виховання і розвитку його творчої особистості [7].

Отож, у формуванні особистості школяра, зокрема підлітка, належне місце відводимо педагогу, класному керівникові, який планує виховний процес, готує школяра до майбутнього дорослого життя, ураховуючи особливості класного колективу та кожного учня. Формування особистості, здатної до творчої діяльності, - актуальне завдання сучасної школи, що вимагає від учителя працювати творчо, оригінально й активно розв'язувати навчально-виховні завдання, досягати творчого результату шляхом систематичних цілеспрямованих спостережень, застосовувати педагогічний експеримент, критично використовувати педагогічний досвід у процесі різних видів діяльності [7].

Педагог повинен створити атмосферу співтворчості, співпраці, довірливі відносини між вихователем і вихованцем, що є запорукою ефективності виховання та навчання підлітків, пізнання ними навколишнього світу Підліток оцінює період навчання у школі значною мірою залежно від того, якою була його роль у класі та як ставилися до нього класний керівник та однокласники. Тому проникнення у внутрішній світ підлітка, почуття поваги до його особистості, створення доброзичливого мікроклімату між учнями та класним керівником є важливим чинником творчого розвитку, навчання і виховання.

Для ефективної роботи класного керівника надзвичайно важлива педагогічна майстерність, яка об'єднує інтуїцію, натхнення, талант, прагнення до постійного самовдосконалення, психолого-педагогічні та соціально-педагогічні знання. Однією з важливих рис педагогічної майстерності є педагогічна спостережливість, яка проявляється у виявленні психологічних особливостей кожного учня класу, зокрема та інтересів учнів загалом. Класний керівник повинен цікавитися, які книги вони читають, чим захоплюються, як проводять дозвілля, як будують взаємовідносини із вчителями-предметниками, що в навчанні дається їм легше, що - важче. Не повинна обминути уваги класного керівника і сфера позанавчальних та позашкільних інтересів підлітка (гурткова, клубна форми роботи, секції, сфера майбутніх професійних інтересів, оточення) [5, 53].

Педагогічне оцінювання рівнів сформованості якостей творчої особистості школяра і класного колективу дає змогу розробити зміст та організаційні форми виховної позакласної роботи, що сприяють формуванню і розвитку якостей творчої особистості. Школа має сформувати особистість, здатну активно перетворювати навколишній світ, максимально реалізовувати власні творчі можливості. Одним із провідних шляхів досягнення означеної мети виступає гуманізація школи, основним завданням якої є формування творчої особистості школяра та його розвиток. Провідною умовою цього виступає готовність педагога до цієї сфери професійної діяльності.

Окремого вивчення потребувала проблема створення системи виявлення і розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів з метою їх підготовки до збагачення творчих можливостей учнів. Провідною умовою, що сприяла розвитку творчої особистості школяра, були вміння вчителя розгледіти та вчасно підтримати неповторну творчу індивідуальність кожного школяра. Пошуки раціональних шляхів розвитку особистості школяра спонукали до підвищення професійної активності та громадської свідомості вчителів. Розвиток особистості - складний процес, тому вчителями визначена мета і завдання творчих пошуків, спрямованих на всебічний розвиток і виховання учнів; на стимулювання їхньої розумової сили, розвиток і виховання у них уміння та прагнення до самостійної праці [6].

У навчально-виховному процесі педагогу необхідно створювати умови для розвитку творчої сутності особистості, враховувати, що самореалізація у контексті процесу освіти виступає і метою людського життя, і засобом досягнення смисложиттєвих цілей. Особистість, самореалізуючись, не лише функціонувала в суспільстві, а й вкладала свій творчий, науковий потенціал у суспільний розвиток. Одна з провідних цілей педагога - створення педагогічних умов і обставин, що сприяють (або протидіють) виявленню й реалізації особистісних якостей учня, тобто створення необхідних педагогічних умов для самореалізації особистості. Знання про можливі шляхи реалізації особистістю своїх потенційних можливостей, заснованих на загальнолюдському досвіді, є для вчителів найбільш цінними й актуальними.

Висновки. Для організації виховного процесу на належному рівні від учителів, вихователів, організаторів позакласної діяльності в навчальному закладі вимагається висока професійна компетентність, педагогічна майстерність, знання методологічних засад сучасної філософії освіти в Україні, розуміння місії педагога.

Вивчення досвіду минулого дає змогу констатувати, що в сучасних умовах розвитку України необхідно вести пошук творчої особистості, створювати умови для реалізації її здібностей, розвитку креативних умінь шляхом розробки теоретичних проектів, участі в різноманітних гуртках, клубах, фестивалях, конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо.

підліток позакласний виховний школа

Література

1. Вайнола Р., Сисоєва С. Педагогічна оцінка вихователем рівня креативності особистості // Виховання основ духовної культури: Зб.наук.праць - Суми: МКВВП “Мрія”, 1992. - С. 112 - 117.

2. Диагностика творческой личности: Книга для учителя / Сост.: В.И. Алфимов, Н.Е. Артемов, ГВ. Тимошко. - Донецк, 1993. - 89 с.

3. Комісаренко Н.О. Творча самореалізація учнів у позакласній діяльності сільської школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 “Теорія та методика виховання” / Н.О. Комісаренко. - К., 2003. - 16 с.

4. Національна доктрина розвитку освіти: Затверджена Указом Президента України від 27 квіт. 2002 р. № 347 // Освіта. - 2002. - 24 квіт. - 1 трав. (№ 26). - С. 2-4.

5. Руденко Л. Інноваційний підхід до формування творчих здібностей учнів у позаурочній виховній діяльності / Людмила Руденко// Рідна школа. - 2003. - №9. - С. 52 - 54.

6. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість: Монографія / С.О. Сисоєва. - Х. - К.: Книжкове видавн. “Каравела”, 1998. - 150 с.

7. Сущенко Т.І. Корекція парадигми сучасного педагогічного процесу. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Т.І. Сущенко / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ - Запоріжжя. Вип. 17. - 2000. - 228 с.

Размещено на Allbest.ru