Постановка проблеми. Сьогодні система освіти більшості країн світу перебуває у процесі переходу від адаптаційної освітньої моделі до інноваційної. Українське суспільство також потребує нагальних реформ у системі освіти, оскільки рівень та якість освіти є показником суспільного розвитку. Відповідно освітні процеси в Україні повинні бути спрямовані на підготовку висококваліфікованих фахівців різного профілю, які сприяють розвитку української держави в цілому [7]. Ефективність реалізації даного завдання багато в чому визначається активізацією ролі компетентнісного підходу. Це в свою чергу передбачає організацію освітнього процесу, націленого на поліпшення якості підготовки випускника, тобто оволодіння компетентностями, що сприяють успішному здійсненню професійної діяльності [10], а це в свою чергу сприяє розвитку професійної творчості майбутнього фахівця. Про зміни, які необхідно впроваджувати в освіті, зазначали і обговорюють в подальшому міжнародні фахівці на всесвітніх форумах, де було опубліковано список навичок для майбутніх фахівців необхідних до 2020 року, зазначають необхідність креативності в професійній діяльності. З огляду на це сьогодні постала реальна необхідність у обґрунтуванні моделі розвитку професійної творчості бакалаврів лісового і садово-паркового господарства для подальшого її впровадження в освітній процес.

Мета статті і завдання. Обґрунтування моделі розвитку професійної творчості бакалаврів лісового і садово-паркового господарства сприятиме її подальшому розумінні при здійсненні наукових досліджень та практичній реалізації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження проблем моделювання, застосування моделей і методів моделювання в окремих науках: філософії, психології, педагогіці були предметом дослідження ряду вчених, а саме: Н. Буренкова, Н. Вінайкін Б. Грязнов, В. Давидов, М. Десненко, Б. Динін, І. Новик, І. Стеценко, В. Штофф.В. Рибалкою запропоновано тривимірну модель творчої особистості. С. Сисоєвою розроблені моделі творчої особистості. Зазначені моделі покликані слугувати орієнтирами при вимірюванні рівня розвитку творчих рис молоді та для діагностики ефективності їх розвитку. Поняття моделі і моделювання професійного розвитку досліджували: C. Амеліна, Н. Журавська, B. Ковальчук, М. Курицина, Т. Кудрявцева, О. Ляска, Ю. Поваренков, М. Пригодій, Л. Мітіна, C. Халілова, О. Баніт, М. Дяченко, А. Горбенко, B. Єжов, К. Кудряшев, О. Максімов, Д. Мелодинський, О. Конопльова, Н. Криворучко, Я. Пундик, О. Фоменко, C. Шубович, С. Ескобедо, В.Г. Жданова.

Виклад основних положень. У філософському розумінні моделлю є міра, зразок, норма. У методології науки - це аналог, структура, схема, знакова система, що визначає фрагменти природної чи соціальної реальності [12, 285]. У педагогіці термін “модель" вживають для обґрунтування певних явищ та умов відтворення реальних процесів, які відбуваються в освітньому середовищі [4]. Ми виходимо з тлумачення поняття “модель" як форми наукової абстракції, в якій виділені найбільш істотні відношення об'єкта, що досліджується, закріплені в наочно сприйнятих, описуваних зв'язках і відношеннях.

Одним із способів пізнання є моделювання, при якому система, що досліджується, відтворюється в іншій, її копії - моделі. Результати, одержані за допомогою моделювання, як правило, переносяться на оригінал досліджуваного явища [3]. Процес моделювання враховує з одного боку. Суть явища з іншого - мету, яка ставиться.

Моделювання професійних умінь є складовою цілісного педагогічного процесу у ВНЗ. Воно реалізується впродовж кількох взаємозв'язаних і взаємозумовлених етапів, серед яких провідними є такі: І етап - розвиток початкового недиференційованого інтересу до певного виду діяльності, головного в професійній мотивації. Сприяє цьому система бесід, дискусій, аналізу конкретних ситуацій. ІІ етап - формування позитивних професійних ціннісних орієнтацій, що дають змогу побудувати в свідомості студента ідеальну модель майбутньої фахової діяльності, яка служить еталоном у професійному саморозвитку. Важливим є формування ієрархії мотивів професійної діяльності. ІІІ етап - активне формування професійних умінь, необхідних для практичної діяльності. Воно здійснюється під час розробки та реалізації навчальних проектів у змодельованих та реальних умовах конкретних ситуацій і вимагає від студентів самостійності, ініціативності, творчого підходу, наполегливості тощо. Підвищення ефективності навчання та забезпечення конкурентоздатності майбутніх фахівців ґрунтується, в основному, на нових рішеннях у сфері освіти, що спираються на оволодіння можливостями сучасних техніки й технологій.

Основними функціями моделей систем є пізнавальні та прагматичні. Вони можуть використовуватися як засоби: осмислення дійсності; формального опису причинно-наслідкових зв'язків та структури системи; навчання, імітації та прогнозування поведінки системи; імітаційного експерименту; використання в задачах управління та оптимізації. Процес формування плану чи алгоритму діяльності базується на моделюванні з метою прогнозування наслідків діяльності. В цьому сенсі моделювання виступає як обов'язкова дія в цілеспрямованій діяльності.

С. Халілова зазначає, що розглядаючи поняття “модель" в тій чи іншій галузі наукового знання, можна відзначити деяку спільність основоположних ідей. Так умовно можна виділити два типи моделей: перші - є прототипом (прообразом) передбаченого об'єкту, тобто якого ще не існує; другі - є копією існуючого предмета, її роблять з метою відтворення, вивчення або заміщення [13].

М. Пригодій зазначає, що “формування моделі фахівця - основа майбутньої професійної діяльності та ефективної підготовки до неї" [9].

О. Аніщенко “модель є ніби мостом між теорією і практикою" [2]. Таким чином важливість моделі не викликає сумнівів, адже її напрацювання та подальше застосування спрямована не лише на визначення теоретичних положень, але і на віднайдення механізму їх реалізації.

Розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера у процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі досліджувала [8] О. Попова. Нею вперше розроблено, теоретично обґрунтовано модель та педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі їхньої професійної підготовки, уточнено сутність і зміст понять “творчий потенціал інженера”, “розвиток творчого потенціалу студента вищого технічного навчального закладу”, структуру, критерії й показники розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера [8].

М. Дяченко працювала над концептуальною моделлю цілісного процесу розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців, виокремила фактори впливу на їх розвиток, результатом якої є готовність до професійної творчої діяльності й виконання важливих професійних функцій; провідною ідеєю є створення розгалуженої системи активного творчого навчання й професійно творчого самовиявлення майбутніх фахівців в процесі позааудиторної роботи, розвиток творчої уяви, професійної інтуїції, здатності творчо виконувати свою професійну роль. Виділила три етапи, щодо моделі розвитку професійної творчості:

Професійно-орієнтований (формування ціннісного ставлення до професійної діяльності та уявлення про творчість, розвиток творчого мислення, і культури мовлення); професійно - практичний (оволодіння основами професійної грамотності, формування образу творчої професійної діяльності, прагнення до професійно-творчої самореалізації); професійно-творчий (формування засад професіоналізму, усвідомлення студентами творчої суті своєї діяльності і самого себе як творчого фахівця) [5].

Отримані результати констатувального етапу дослідження дозволили побудувати модель формування готовності майбутніх бакалаврів лісового і садово-паркового господарства до розвитку професійної творчості в процесі фахової підготовки, що складається з педагогічних умов формування професійної готовності студентів, поетапне здійснення підготовки студентів на основі взаємозв'язку теорії і практики, інтеграції орієнтованих дисциплін, формування мотивації майбутнього бакалавра лісового і садово - паркового господарства до набуття теоретичних знань та умінь до розвитку професійної творчості, створення так званого професійно-творчого середовища. Студенти можуть навчитися інтегрувати теорію й практику, аналізувати, критично оцінювати та перевіряти на практиці знання, отримані в процесі вивчення фахових дисциплін. А мотивація є певною системою спонукань, які зумовлюють активність і визначають спрямованість студента до навчальної діяльності; ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність майбутнього фахівця, його готовності до засвоєння знань. Таким чином, нами визначено та обґрунтовано сутність педагогічних умов підготовки майбутніх бакалаврів лісового і садово-паркового господарства. Кожна педагогічна умова сприяє становленню майбутнього фахівця, а спільне їх використання, передбачаємо, дасть найвищий ефект при підготовці до розвитку професійної творчості.

Процесуальну базу моделі регламентують: структурно-логічна схема підготовки даних фахівців, освітньо-професійна програма підготовки та інші нормативні акти. Змістову основу регламентують навчальні програми дисциплін, що узгоджені з освітньо-професійною програмою підготовки. Метою реалізації розробленої моделі визначено готовність бакалаврів лісового і садово-паркового господарства до розвитку професійної творчості при вивченні фахових дисциплін.

Розроблена нами експериментальна модель є схематичним способом процесу розвитку професійної творчості майбутніх фахівців, яка умовно ділиться на чотири блоки: 1 - цільовий блок; 2 - змістовний блок; 3 - процесуальний блок; 4 - результативно-оцінний блок.

Цільовий блок передбачає означення цілей, який поділимо на три етапи професійно-творчий, професійно-практичний, професійно-орієнтовний.

Змістовний блок моделі реалізує зміст і принципи розвитку професійної творчості бакалаврів лісового і садово-паркового господарства; передбачає теоретичний аспект - знання з професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, що формують фахову підготовку, компетентність, сприяють творчому розвитку особистості студента; практичний аспект - професійні вміння та навички, щодо особливостей проектування, будівництва та експлуатації садово-паркових об'єктів, проходження практик, вдосконалення комплексу професійних вмінь відповідно до обраної спеціалізації під час самостійної роботи (як стажер); творчий аспект - асоціативне мислення, здібності до творчості, уяви і фантазії, оригінальність, новаторство, творче сприйняття дійсності, візуалізація, свобода вибору; особистісний аспект - саморозвиток, самоорганізація, цілеспрямованість, почуття смаку, ідейність, натхнення. Складовою змістовного компоненту є принципи (основні вихідні вимоги до організації навчального процесу) підготовки майбутніх фахівців даної спеціалізації.

Процесуальний блок включає етапи формування (актуалізуючий етап формування, етап загальної підготовки, етап узагальнення та систематизації), в межах яких визначенні форми, методи, та засоби навчання. Аналізуючи групи методів, форм, засобів навчання було встановлено, що лише при повній комплексній взаємодії вони можуть забезпечити розвиток професійної творчості бакалаврів лісового і садово-паркового господарства на найвищому рівні.

Оцінно-результативний блок моделі. Ефективність розвитку професійної творчості майбутніх фахівців, якість засвоєння знань, вмінь і навичок, розвиток професійної діяльності визначається рівнем професійної сформованості сучасного фахівця. Визначити рівень розвитку професійної творчості бакалаврів лісового і садово-паркового господарства (низький - недостатній, середній-базовий і високий - креативний) можна завдяки розробленим критеріям мотиваційним, когнітивним, творчим, операційно-діяльнісним в процесі вивчення фахових дисциплін.

Що стосується конкретно розвитку професійної творчості в процесі вивчення фахових дисциплін, то кінцевий результат досягнутих знань, умінь і навичок проявляється, наприклад, у першій самостійній роботі студента - дипломному проекті бакалавра - реалізовано модель професійної архітектурної проектної діяльності у творчому розв'язанні конкретної тематичної задачі. У практичному плані це пов'язано із розробленням архітектурних креслень (макетів), обговоренням варіантів, комплексною оцінкою якостей середовища, організацією і проведенням презентацій [6]. Організація роботи передбачає поетапну деталізацію теми-завдання за такими стадіями: передпроектний аналіз - збір матеріалу, ескіз-ідея - первинне бачення образної конструкції, форескіз - приблизна комбінація об'ємно-просторових пропозицій, які уособлюють образні уявлення; ескіз - відносно завершена композиція, яка використовує для створення образу відповідні просторово-пластичні, колірні і конструктивні рішення; проект - кінцевий результат, реалізація авторської архітектурної ідеї, презентація графічної (об'ємної) моделі просторового об'єкта [6].

Дієвим методом стимулювання творчості слугують навчальні проектні клаузури творчого змісту, які застосовують інноваційні способи розроблення авторської ідеї. Методичними цілями є ознайомлення з професійними прийомами стимуляції творчої діяльності та опанування алгоритму пошуку рішень як умов подальшого формування власного методу роботи [10] та оволодіння формальними технічними способами швидкої візуалізації ідеї. У клаузурі вирішується комплекс важливих творчих завдань композиційного (грамотної об'ємно-просторової організації, формування пластичного образу) та творчого (прояву фантазії, генерування множини рішень, свободи експериментування) характеру. Обов'язковою вимогою є різноманітність композиційних та графічних засобів у досягненні художньої виразності представлених рішень (характер форм, способи їх поєднання, колористика, фактура поверхонь тощо) у відповідності до змістового наповнення й образної інтерпретації об'єкта. У межах висунутих програмових вимог студентам надається свобода самовираження з метою генерування оригінальних рішень і втілення їх у практику [11].

Розвиток професійної творчості майбутніх фахівців лісового і садово-паркового господарства представлена сукупністю двох складових: педагогічна і професійна творчість (зокрема володіння знаннями, наприклад, ландшафтного дизайну), які ми беремо за основу. Відтак, методика діагностування складається з двох частин. У першій її частині подано показники для оцінки педагогічних, психологічних і загальних методичних результатів діяльності бакалаврів, а в другій - показники оцінки фахових умінь майбутнього фахівця лісового і садово-паркового господарства як предметника та результатів його творчої професійної діяльності. Відповідно до цього нами було сформульовано наступні критерії: - для діагностування рівня професійної творчості ціннісно-мотиваційний (гуманістична спрямованість), компетентнісно-кваліфікаційний (психолого - педагогічна підготовка), рефлексивно-операційний (творчі здібності та якості), комунікативно-діяльнісний (творча техніка, стиль спілкування, стиль засвоєння знань, умінь і навичок); - для діагностування рівня фахової діяльності правильний підбір асортименту рослин (“Дендрологія”, “Квітникарство”, “Фітотодизайн”, “Декоративні газони”), наявність знань з історії і теорії “Ландшафтної архітектури та дизайну”), художній (рівень володіння основами рисунку, живопису, кольорознавства, композиції “Образотворча грамота”), комп'ютерний (рівень володіння графічними програмами “Комп'ютерна графіка”), проектний (результати проектної діяльності “Проектування об'єктів зеленого будівництва”, “Організація робіт в садовопарковому будівництві і господарстві”, “Парковпорядкування”), відносно творчий, застосування уяви, фантазії, образів, естетики, смаку, вміння візуалізувати (“Фітодизайн”, “Декоративна флористика”).

У зв'язку з тим, що програма зазначеного курсу передбачає засвоєння великої кількості інформації, відпрацювання вмінь, виконання завдань, де більшу частину становить самостійна робота, необхідно значну увагу приділити комплексу заходів щодо мотивації студентів, спрямованість на розвиток особистості, що є однією з головних педагогічних умов. Таким чином, поставивши за мету сприяти розвитку внутрішньої та зовнішньої позитивної мотивації, визначено такі шляхи:

викладання навчального матеріалу й підбір завдань, враховуючи ступінь складності;

вибір і виконання особистісно значущого проекту;

актуалізація набутих знань, умінь і навичок через демонстрацію шляхів їх застосування;

ознайомлення зі шляхами професійної діяльності через демонстрацію можливостей програми, а також способів грошового заробітку, використовуючи 3DS MAX, та інші сучасні комп'ютерні програми;

демонстрування діями, що навчання протягом усього життя - це обов'язкова якість висококласного фахівця [1].

Значну роль у світовій практиці підготовки бакалаврів лісового і садово-паркового господарства відіграє набуття досвіду вербальної комунікації, який вчить професійно висловлювати свою думку, швидко відповідати на поставлені запитання і завдання. Обговорення результатів власної діяльності дає змогу інтегрувати теоретичні знання із практикою проектування, додатково мотивує студентів до засвоєння професійної термінології та коректного ведення дискусії. У ході захисту проекту (бакалаврська робота) студент демонструє не тільки досягнуті спеціальні уміння, але й рівень професійної культури, науковість і широту світогляду, комунікаційні навички, уміння вести конструктивний діалог з представниками професійного співтовариства.

Цілеспрямоване засвоєння основ творчого процесу, набуття базового досвіду самостійної роботи у галузі лісового і садово-паркового господарства сприяє професійному становленню фахівця, вчить комплексно розв'язувати проблеми даної галузі, розуміти роль та відповідальність молодого фахівця перед суспільством. Під час навчання доцільно застосовувати інноваційні професійно-спрямовані методи педагогічного впливу, які спрямовані на розвиток творчості, самостійності, активності студента. Пріоритетними є методи концептуального проектування, творчого ескізування, наслідування способів роботи сучасних компетентних спеціалістів даної галузі, прийоми стимулювання креативної діяльності, стійка позитивна мотивація, тренування комунікативних навичок спілкування у професійному середовищі, які закладають основу індивідуального творчого методу фахівця - професіонала.

професійна творчість бакалавр лісове паркове господарство

Висновки