Розвиток творчих здібностей майбутніх педагогів під час навчання у ВПНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчих здібностей майбутніх педагогів під час навчання у ВПНЗ

Галина Юзьв'як

У статті розглянуто умови розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів; з'ясовано шляхи їх формування у процесі навчання у виші; представлено результати дослідження розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів.

Ключові слова: розвиток, здібності, творчі здібності, професійна діяльність, майбутній педагог.

В статье рассмотрены условия развития творческих способностей будущих педагогов; уяснено пути их формирования в процессе учебы в вузе; представлены результаты исследования развития творческих способностей будущих педагогов.

Ключевые слова: развитие, способности, творческие способности, профессиональная деятельность, будущий педагог.

The terms of development of creative capabilities of future teachers are considered in the article; understand ways of their forming are in the process of studies in vishi; the results of research of development of creative capabilities of future teachers are presented.

Keywords: development, capabilities, creative capabilities, professional activity, future teacher.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасний етап розвитку суспільства, інтеграція України до Європейського союзу ставлять якісно нові завдання в галузі освіти. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. визначає головною метою освіти створення умов для розвитку і самореалізації майбутніх педагогів, формування якісно нового покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Це й зумовлює посилення вимог до підготовки висококваліфікованих креативних спеціалістів, конкурентно-спроможних на ринку праці.

Незважаючи на те, що коло досліджень питання розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців досить широке, кількість спеціальних педагогічних досліджень, що базувалися б на даних про нерівномірний та гетерохронний характер розвитку здібностей студентів в процесі професійного навчання, особливості системогенезу конкретної професійної діяльності, є недостатньою. Відсутні методичні рекомендації для викладачів з питань розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів.

Відсутність діагностики здібностей студентів не дозволяє викладачам ефективно здійснювати формуючий вплив з метою удосконалення професійно важливих сторін підготовки фахівців, реалізувати принцип індивідуального підходу в розвитку кожного студента. Чинні у вищих навчальних закладах підручники та навчальні посібники спрямовані переважно на репродуктивне мислення майбутніх педагогів, не забезпечують достатньою мірою розвиток пізнавальних та психомоторних здібностей студентів. Тобто, недостатній рівень педагогізації навчально-виховного процесу у вищому закладі, відсутність чіткої системи в підготовці педагогічних кадрів, недостатня їх психолого- педагогічна й методична підготовка веде до появи дисонансу між вимогами, що висуваються до майбутнього педагога і його реальною підготовкою.

Актуальність нашої статті визначається необхідністю комплексно дослідити умови розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів у процесі їхньої професійної підготовки у ВНЗ, оскільки дослідження вказаної нами проблеми у нових реалізаціях недостатньо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення нерозв'язаних раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що проблеми підготовки педагогічних кадрів, формування їхнього творчого потенціалу, розвитку важливих творчих здібностей, якостей, умінь, стилю мислення, діяльності висвітлюються в багатьох наукових дослідженнях. Серед них визначаються певні напрями, що відображають окремі аспекти: питання професійної підготовки майбутніх педагогів (І. Зязюн, О. Дубасенюк, Н. Кічук, Т. Люріна, В. Семиченко, С. Сисоєва та ін.); вивчення творчої особистості, її потенційних можливостей, здібностей, властивостей, характерних рис (Б. Ананьєв, М. Бердяєв, Д. Богоявленська, В. Рибалка та ін.); дослідження ефективних шляхів і методів розвитку творчої особистості в умовах естетичної діяльності (Н. Миропольська, Г. Падалка, Л. Хлєбнікова та ін.); формування духовного потенціалу студентської молоді у процесі професійної підготовки (В. Воєводін, О. Олексюк, М. Ткач). Значний інтерес викликають роботи науковців і практиків О.О. Абдулліної, В.В. Андрієвської, Ю.К. Бабанського, Є.П. Бєлозерцева, В.І . Загвязинського, В.О. Кан- Калика, В.В. Сагарди, М.І. Шкіля та інших, де висвітлюються проблеми підготовки студентів педагогічного ВНЗ до професійної діяльності, вивчаються умови формування і розвитку творчості вчителя тощо.

Проблема творчого потенціалу людини розглядається у роботах багатьох дослідників творчості [1; 2; 6]. Зокрема, це питання стало предметом пильної уваги О. Клепікова та І . Кучерявого. Вони наголошують, що дослідження творчого потенціалу особистості набуває особливої актуальності в сучасних умовах. На їх думку, творчий потенціал - “...інтегральна властивість у вигляді здібності, що - дає людині здійснювати предметну діяльність, і за допомогою якої вона може вирішувати практичні завдання”. За своїми витоками ця властивість людського індивіда є результатом природної й соціальної активності, зовнішнім виявом якої виступає праця або діяльність, що органічно включає свідомість і спілкування.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури (праць Ю. Азарова, Ю. Бабанського, O. Бодальова, В. Загвязінського, І. Зязюна, В. Кан-Каліка, Н. Кічук, Н. Кузьміної, Л. Лузіної, М. Нікандрова, М. Поташника, В. Сластьоніна, P. Шакурова та ін.) можна сформулювати найважливіші якості майбутнього педагога, що сприяють успішній творчій діяльності:

здатність до нестандартного рішення;

пошуково-проблемний стиль мислення;

уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні й виховні ситуації;

оригінальність у всіх сферах своєї діяльності;

творча фантазія, розвинута уява;

специфічні особистісні якості (сміливість, готовність до ризику, винахідливість, цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, настирливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального тощо). Саме творча діяльність людини робить її особистістю.

Майбутній педагог як суб'єкт педагогічної діяльності має бути сформований як творча індивідуальність, яка включає в себе творче мислення і здатність до творчого процесу [1].

Виявлено, що важливою передумовою формування творчих умінь та навичок у студентів - майбутніх педагогів є організація творчого процесу на заняттях і залучення їх до активної участі в ньому На кожному з них формуються певні елементи творчих умінь і навичок студентів[7]. Досвід практичної роботи зі студентами та результати досліджень доводять, що ефективність формування їх творчих умінь і навичок забезпечується комплексним підходом до вирішення цієї проблеми. У зв'язку з цим використовується така система:

лекційні, семінарські, лабораторно-практичні заняття;

самостійна робота студентів;

робота проблемних груп, гуртків;

спецкурси, спецсемінари;

педпрактика;

курсові і дипломні роботи майбутніх педагогів.

Студенти залучаються до різних видів пізнавальної діяльності, пробують себе в процесі багатьох видів творчого пошуку. Подібні види навчально-практичної діяльності дають змогу визначити інтереси, нахили, творчі здібності і можливості, урахування яких допомагає створювати необхідні умови для їх підтримки й розвитку.

Привертає увагу основна форма організації навчального процесу - лекція. Розвитку творчого мислення та уяви сприяють лекційні заняття, на яких аргументується і мотивується тема, чітко визначаються мета і завдання, дається історіографія, використовуються різні рівні проблемного навчання, до структури яких входять елементи дослідної роботи, розкриваються сучасні підходи і концепції, використовується досвід роботи кращих учителів, шкіл, визначаються перспективи розвитку школи, здійснюються міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язки. На таких лекціях створюється атмосфера наукового пошуку. У процесі дискусій розвивається творчий потенціал її учасників, образне і продуктивне мислення, творча уява, мовлення. Студенти вчаться самостійно мислити, робити висновки. Використання наукової методики озброює студентів не тільки знаннями, а й методами їх здобуття. творчий здібність викладач

На семінарських і лабораторно-практичних заняттях студентам пропонується композиція творчих завдань ускладнюючої динаміки: презентація книг психолого-педагогічного циклу, моделювання та вирішення педагогічних ситуацій, представлення передового педагогічного досвіду, інсценізації віршів, уривків творів, тощо. Подібні види навчально-практичної діяльності дають змогу визначити інтереси, нахили, творчі здібності і можливості, урахування яких допомагає створювати необхідні умови для їх підтримки та розвитку.

Важливою складовою частиною занять є тренінги, направлені на розвиток різних компонентів педагогічної майстерності: голосу, дихання, дикції, уяви, уваги, комунікативних та інших здібностей. Тобто, процес навчання організовується таким чином, щоб викликати у студентів потребу в творчому застосуванні знань, здібностей, нестандартного мислення й подальшого розвитку.

Досвід практичної роботи зі студентами показує, що найбільш ефективно їх творчий потенціал розвивається, коли вони самостійно, в результаті обміну думками, дискусій, створюють і моделюють педагогічні ситуації. Це дає можливість перевірити теоретичні знання, вибрати інструмент педагогічних дій, прогнозувати результати, розвивати варіативне мислення. В процесі аналізу студенти визначають умови, в яких ситуація виникла, дійові особи, основні протиріччя, пропонують декілька варіантів вирішення і зупиняються на оптимальному, обґрунтовують його. Включення майбутніх вчителів у ситуації, які вимагають від них активних дій, є одним із ефективних засобів розвитку їх творчого уявлення.

Ефективному розвитку творчих здібностей студентів сприяють також педагогічні ігри: дидактичні, рольові і особливо ділові. З психології відомо, що гра забезпечує синергетичне функціонування півкуль головного мозку, оскільки вона стимулює роботу правої півкулі, а через неї і увесь мозок. У процесі гри напружені всі пошукові емоції, на повну силу діють образне і логічне мислення, мобілізовані всі види пам'яті, ввімкнуті вольові механізми, залучені всі резерви психіки. У діловій грі у студентів розвиваються та формуються уміння і навички педагогічної взаємодії, актуалізуються та закріплюються знання, розвиваються педагогічні здібності, пізнавальний інтерес, творчий потенціал. Знання з теоретичного рівня переводяться на більш високий - практичний.

На заняттях студенти залучаються до підготовки та проведення мікровикладання (фрагменти уроків та виховних заходів), до проведення нестандартних уроків. Нестандартні навчально-виховні форми мають найбільші потенційні можливості для розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів. Учасники ділової гри виконують по черзі різні ролі: вчителів- предметників, директора, завуча, класного керівника, методистів, учнів та ін. Адже, ділова педагогічна гра сприяє формуванню умінь та навичок, пов'язаних із визначенням типів, структури уроків та виховних заходів, мети, добором змісту, оптимальних форм, методів, прийомів та засобів навчання, ефективних прийомів взаємодії з учнями. Подібні практикуми сприяють більш глибокому самопізнанню, саморозвитку, формуванню об'єктивної самооцінки. Для проведення фрагментів уроків, студенти відповідно до своїх здібностей і можливостей, готують роздатковий матеріал, наочність, складають вірші, готують завдання творчого характеру, тощо.

З метою створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей викладачі орієнтують студентів на підготовку і проведення різних типів нестандартних уроків: уроків- мандрівок, уроків-загадок, уроків-ігор, уроків- казок, уроків-легенд тощо. Ці уроки позбавлені звичайних шаблонів. Їх характерною рисою є створення протягом усього уроку умов для творчої навчальної діяльності учнів.

Враховуючи об'єктивні оцінки своїх товаришів і викладачів, студенти краще усвідомлюють свої недоліки, резерви. Це є стимулом до самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення, створення своєї творчої лабораторії і саморозвитку творчої особистості майбутнього педагога.

Критеріями оцінювання рівня розвитку творчої активності студентів ми обрали:

уміння бачити і виділяти проблему;

створювати проблемні ситуації в процесі навчання і виховання; знаходити шляхи до її розв'язування; відбирати і структурувати навчальний матеріал;

виділяти головне, суттєве;

ставлення студентів до вивчення предметів педагогічного циклу, до своєї майбутньої професії;

ставлення до навчання, прагнення до самовдосконалення.

Активна творча діяльність майбутнього педагога дає позитивний результат у тому випадку, коли буде базуватися на двох основах: розвитку творчої активності студентів у виші й подальшій організації творчого пошуку майбутнього педагога в школі [2]. Тому, на сьогоднішній день, одним із основних завдань вузівської підготовки майбутніх педагогів є розвиток їх творчих здібностей, нестандартного мислення, формування вмінь та навичок здійснювати в майбутньому навчально-виховний процес на творчому рівні [7].

Формулювання цілей статті (постановка завдання).

Мета нашого дослідження - розкрити умови розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки та представити результати емпіричного дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Експериментальну групу було сформовано із студентів третіх курсів Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І . Франка, які виявили бажання взяти участь в дослідженні.

Методика організації констатувального експерименту складалася з двох етапів. На першому етапі було проведено анкетування, що дало змогу з'ясувати ступінь зацікавленості, потреби обізнаності студентів. Зміст анкет носив опитувальний характер. На другому етапі констатувального експерименту нами було використано методики, сутність яких полягала у розв'язанні творчих завдань.

З'ясувалося, що в експериментальних групах найнижчий ступінь сформованості мають такі творчі здібності, як здатність до натхнення (58,6% студентів знаходяться на низькому рівні сформованості) та оригінальність, відхід від шаблону (56,3% студентів знаходяться на низькому рівні сформованості). Найбільший ступінь сформованості зафіксований нами у 65,8% студентів - емпатія та в 65,6% студентів - сміливість уяви і фантазії, що знаходяться на середньому рівні сформованості.

Зведені результати констатувального експерименту дозволили розподілити студентів на чотири рівні сформованості творчих здібностей: низький (Н), середній (С), достатній (Д) та високий (В).

Репродуктивний (Н.) - наявність у майбутніх педагогів обмежених знань і умінь з фахових дисциплін; відсутність індивідуального ставлення до навчання; мінімальні прояви фантазування; формальність підходу до творчого процесу; однотипність емоційності, що вказує на байдуже ставлення до навчально-творчого процесу (44,1% від загальної кількості студентів).

Пошуковий (С.)- відсутність стійкості умінь творити та представляти, в яких знаходять своє виявлення творчі здібності майбутніх учителів. З цим пов'язані певні труднощі, які виникають під час вирішення ними творчих завдань (47%).

Аналітичний (Д.)- грамотність вирішення творчих завдань; уміння використовувати набуті знання у творчому процесі; здатність до створення цілісного, оригінального, нестандартного. Майбутні вчителі з достатнім рівнем сформованості творчих здібностей здатні створювати все нове і нове (6,7%).

Творчий (В.) - відповідає нормам фахової підготовки до професійної діяльності й характеризується постійним прагненням до систематичної наполегливої та піднесеної творчої праці, яка приносить особистості внутрішнє задоволення і радість. Майбутньому вчителеві з високим рівнем творчих здібностей притаманний ефект новизни, неповторності, яскравості, що вказує на унікальність, неординарність мислення, глибину внутрішнього світу особистості майбутнього педагога (2,2%).

Результати констатувального експерименту засвідчили переважно низький рівень сформованості в експериментальних групах творчих здібностей майбутніх учителів. Загалом, середньоарифметичний показник сформованості окреслених нами в дослідженні творчих здібностей в експериментальних групах відповідає низькому рівню у 44,1% студентів, середньому - у 47% студентів, достатньому - у 06,7% студентів, високому - в 02,2 % студентів. Це дозволило виявити ряд недоліків, які не сприяють ефективному формуванню творчих здібностей майбутніх педагогів: функціональна невідповідність навчальних аудиторій; недостатнє спілкування з творами мистецтв; відсутність завдань творчого характеру у змісті робочих навчальних програм з фахових дисциплін; відсутність інтеграції між розвитком індивідуальних здібностей та індивідуальних особливостей.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Результати дослідження свідчать, що на сьогоднішній день не має однозначного визначення творчих здібностей особистості та єдиного підходу до їх структурування. Проте, більшість науковців сутністю творчих здібностей вважають здатність породжувати нові, оригінальні ідеї, ефективно вирішуючи проблемні ситуації.

Проведене дослідження не вичерпує всієї проблеми розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів. Подальше опрацювання може бути здійснене в плані посилення вивчення мотиваційного компоненту педагогічної діяльності; виявлення наступності розвитку творчих здібностей педагога. Необхідні також психолого-педагогічні та соціально-педагогічні дослідження впливу розвитку творчих здібностей майбутнього педагога на самовизначення особистості, її самореалізацію у певному соціумі. Адже, на сьогоднішній день, провідним завданням вищого педагогічного навчального закладу є підтримка і створення умов для розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів. Цьому процесу сприятимуть розробка та впровадження педагогічних технологій розвитку та реалізації творчих здібностей майбутніх педагогів, заснованих на активізації, індивідуалізації та диференціації навчально-пізнавальної діяльності. Велика увага приділяється технології постановки навчальних цілей, які з одного боку реалізують соціальне замовлення суспільства, з іншого - цілі професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів.

Література

1. Григор'єва А.А. Розвиток творчих здібностей студентів у позанавчальній діяльності / А.А. Григор 'єва // Наук. зап. Терноп. най. пед. ун-ту. Сер.: Педагогіка. -- 2009. -- N 2. -- С. 211 -- 215. -- Бібліогр.: 11 назв.

2. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень: моногр. / Держ. фонд фундамент. дослідж. М-ва освіти і науки України /Ред.: В.О. Моляко;

3. O. Л. Музика. -- Житомир: Рута, 2006. -- 320 с. Бібліогр.: с. 306 -- 319. -- укр.

4. Лобода О.В. Креативність як основа психічного здоров'я особистості / О.В. Лобода // Наука і освіта . -- 2010. -- N 3. -- С. 61 -- 65. -- Бібліогр.: 14 назв. -- укр.

5. Матюшкин А.М. Мышление, обучение, творчество / А.М. Матюшкин. -- М.: Издво Моск. психол.-соц. Ин-та; Воронеж: МОДЭК, 2003. -- 720 с.

6. Міщиха Л.П. Психологія творчості: Навч. посіб. / Л.П. Міщиха; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. -- Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. -- 447 с. -- укр.

7. Музиченко Ю. Розвиток творчих здібностей майбутніх учителів -- передумова формування мобільності / Ю. Музиченко // Рідна шк . -- 2006. -- N 9. -- С. 20-22. -- Бібліогр.: 12 назв. -- укр.

Размещено на Allbest.ru