Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського в системі інформаційно-аналітичного забезпечення освітянської галузі

Ключові слова: національна економіка, господарський комплекс, промисловий комплекс, структура економіки, економічна система, продуктивні сили.

МЕСТО ПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА В НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКЕ

Нешкумай (Григоренко) А.А.

В статье исследовано современное значение и место промышленного комплекса в национальной экономике и обосновано, что он является основой национальной экономики. Важная роль промышленного комплекса в раз-витии и повышении эффективности всей экономики страны определяется тем, что от уровня его развития зависит техническое перевооружение и интенсификация всех отраслей экономики, повышение уровня жизни населения, укрепления обороноспособности страны. Рассмотрено социально-экономическую структуру наци-ональной экономики и особенности функционирования промышленного комплекса как сложного системного образования. Определено, что успешность функционирования национальной экономики в значительной степени зависит от прогрессивности ее социально-экономической структуры и слаженности всех элементов.

Ключевые слова: национальная экономика, хозяйственный комплекс, промышленный комплекс, структура экономики, экономическая система, производительные силы.

PLACE OF THE INDUSTRIAL COMPLEX IN THE NATIONAL ECONOMY

Neshkumai (Grygorenko) А.

The article studies present-day importance and place of an industrial complex in the national economy. It is substanti-ated that industrial complex is the core of national economy and factor ofproviding its qualitative growth. An important role of industrial complex in the development and improvement of efficiency of the whole economy of the country is deter-mined by the fact that technical re-equipping and intensification of all branches of the economy, raising of living standards of the population, strengthening the defence capability of the country depend on the level of this complex's development. Socio-economic structure of the national economy andfeatures of operation of industrial complex as a complicated system formation are considered. It is determined that the successful operation of the national economy considerably depends on the progressiveness of its socio-economic structure, consistency of all elements.

Keywords: national economy, economic complex, industrial complex, structure of economy, economic system, produc-tive forces.

Постановка проблеми. Найважливішим елемен-том господарського комплексу національної економіки є промисловий комплекс, який забезпечує безперервне насичення ринку засобами виробництва й споживчими товарами. Україна має один з найбільших в Європі структурно диверсифікований промисловий комплекс. Він включає в себе різноманітні галузі промисловості: від добування найважливіших сировинних ресурсів, їх переробки, до виробництва аерокосмічної продукції. Стан справ у промисловому комплексі, перспективи його подальшого розвитку справляють вирішальний вплив на стан і розвиток національної економіки в цілому, на соціальне благополуччя суспільства, на позицію, яку займає країна у глобалізованому світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослі-дженню сучасного змісту і проблем розвитку наці-ональних економік і промислових комплексів в їх структурі присвячені роботи О.І. Амоши, В. М. Гейця, Л.В. Шинкарук, М.М. Якубовського, В.І. Кононенко, Л.О. Збаразської, Л.М. Шаблистої, Т.М. Камінської, А.І. Макогон, В.О. Гордієнко, Т.І. Артьомової, Р.В. Яко-венко, Л.С. Шевченко. Проте в множині публікацій недостатньо уваги приділяється особливостям функці-онування промислового комплексу національної еконо-міки як складного системного утворення, не наголошу-ється, що промисловий комплекс - ядро національної економіки і фактор забезпечення її якісного зростання.

Мета статті. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування змісту та значення промислового комп-лексу в структурі національної економіки.

Виклад основного матеріалу. Формування і роз-виток промислового комплексу відбувається лише в умовах складної соціально-економічної системи, якою є національна економіка. Національна економіка - це складний господарський комплекс з багатосторонніми економічними зв'язками, що сформувався як результат історичного розвитку нації в межах державних кор-донів країни та характеризується відповідною пропо-рційністю, стійкістю та цілісністю.

Національна економіка як системний об'єкт дослі-дження має певну структуру. Під структурою економіки розуміють співвідношення різних елементів економіч-ної системи, що відображають народногосподарські пропорції та стан суспільного поділу праці [1, с. 240]. Серед таких елементів, насамперед, виділяють вироб-ничі сили та виробничі відносини. Взаємозв'язок, вза-ємодія та відповідність виробничих сил (засобів праці, предметів праці та людини) і виробничих відносин (насамперед відносин власності) є джерелом і визна-чальним фактором розвитку економіки.

Структура національної економіки визначається макроекономічними пропорціями - кількісними спів-відношеннями між різними підрозділами та сферами суспільного виробництва, галузями, територіально- регіональними складовими [2, с. 20]. Характер еконо-мічних пропорцій обумовлений тією стадією процесу відтворення, до якої вони належать. Основою станов-лення пропорцій є, з одного боку, суспільні потреби, а з другого - можливості створення предметів потреб.

Успішність функціонування національної еконо-міки у значній мірі залежить від прогресивності її соці-ально-економічної структури, злагодженості усіх еле-ментів. Соціально-економічної структура відображає суспільний устрій національної економіки, загальні суспільні умови, при яких відбувається відтворення усіх її елементів.

У соціально-економічній структурі національної економіки виділяються три найважливіші елементи, що приналежні кожній соціально-економічній системі: продуктивні сили національної економіки; економічні відносини, тобто суспільна форма, в якій відбувається розвиток цих продуктивних сил; інституційна форма господарських відносин.

До елементів продуктивних сил національної еко-номіки відноситься, в першу чергу, кадровий потен-ціал, люди з їх вмінням, професійною кваліфікацією, інтелектом, які є активним фактором господарської діяльності.

Матеріально-технічний потенціал, що входить у продуктивні сили національної економіки, свідчить про рівень технічної озброєності працівника, техно-логію виробництва, предмети праці (сировина, мате-ріали, енергоресурси), що в ньому використовуються.

Природно-ресурсний потенціал - важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.

Елементи соціально-економічної структури націо-нальної економіки найтіснішим чином взаємозв'язані. Розвиток продуктивних сил відбувається у процесі певних економічних відносин між людьми, що обумов-лені існуючим в країні соціальним устроєм суспільства (ринкова економіка, централізовано планова еконо-міка, змішана економіка, транзитивна економіка тощо). Економічні відносини утворюють соціальну оболонку продуктивних сил. За ними стоять відносини влас-ності, що визначають, в чиїх інтересах відбувається розвиток продуктивних сил, які мотиви їх руху.

У розвитку соціально-економічної структури націо-нальної економіки найважливішим є узгодження цих її елементів - продуктивних сил і економічних відносин.

Не може зберігатися без змін характер економічних відносин в країні спочатку на низькій, а потім вищих ступенях розвитку продуктивних сил. Зростання тех-нічної оснащеності виробництва, масове застосування сучасних технологій на основі досягнень науки, підне-сення робочої сили до поняття інтелектуального капі-талу і інші параметри, що характеризують продуктивні сили країни, вимагають відповідної еволюції економіч-них відносин. Вони повинні відповідати рівню розви-тку продуктивних сил.

Сутність і характер економічних відносин має про-являтись у конкретних формах спілкування, правилах поведінки людей в процесі господарської діяльності, як законодавчо закріплених державою, так і не закрі-плених, але таких, що діють як загальноприйняті моральні норми. Це є інституційні форми економіч-них відносин, що залежать від ступеню усвідомлення суспільством умов свого існування на певному етапі розвитку. Вони обумовлюють безпосередні форми організації суспільного життя у сфері господарської діяльності: юридичне забезпечення, традиції, мораль, віра, етика, естетика. До них відносяться також дер-жавні органи, громадські, формальні і неформальні організації, що запроваджують у життя норми госпо-дарської поведінки.

Найактуальніше значення для національної еко-номіки, яка знаходиться на стадії становлення і укрі-плення, або у кризовому стані, має виділення у її структурі промислового комплексу, визначення його ролі, вимог і ефективних напрямів розвитку. Місце промислового комплексу в національній економіці відображено на рис. 1.

Промисловий комплекс національної економіки - це системно взаємопов'язана сукупність галузей мате-ріального виробництва, які продукують засоби вироб-ництва, предмети споживання, здійснюють виробничі послуги, що забезпечує матеріальні засади суспільного виробничого відтворювального процесу.

Промисловий комплекс національної економіки як складне системне утворення підпорядковується загальним і специфічним вимогам розвитку відкритих економічних систем. Особливостями функціонування промислового комплексу національної економіки як складного системного утворення є:

- наявність місії;

- єдина кінцева мета;

- структура;

- постійний розвиток;

- наявність принципів та ознак системи, що вплива-ють на функціонування промислового комплексу;

- відкритість та глобалізація у світове господарство.

Функціонування усіх складових елементів промис-лового комплексу підпорядковано головній місії, що відповідає основоположним вимогам демократичних держав: забезпечення самодостатності національної економіки.

Головна місія розгортається у більш конкретну мету, на яку спрямовується розвиток промислового комплексу: забезпечення засобами виробництва та предметами споживання національну економіку.

До основних принципів, на яких базується форму-вання та розвиток промислового комплексу як системи національної економіки, відносяться: інтегративність, ієрархічність, цілісність [3, с. 32].

Інтегративність промислового комплексу націо-нальної економіки полягає в наявності набору систе-моутворюючих чинників; означає володіння власти-востями, які відсутні у окремих компонентів.

Основні особливості ієрархічності полягають в тому, що внаслідок комунікативності між рівнями ієрархії складної економічної системи кожен рівень має подвійні властивості. По відношенню до нижчого даний рівень має характер автономного цілого, а по відношенню до вищого - має властивості залежної частини [3, с. 21].

Ієрархічність промислового комплексу національ-ної економіки означає не тільки ієрархію формування її компонентів, але і включення її як підсистеми в над- систему регіонального або світового масштабу.

На особливу увагу заслуговує проблема цілісності промислового комплексу національної економіки. У теорії систем цілісними вважаються системи, які при найвищих рівнях складності та структурної роз-членованості зберігають такий міцний зв'язок між своїми підсистемами й елементами, який сильніший за зв'язки із зовнішнім середовищем, що й забезпечує системі можливість самозбереження, самовдоскона-лення, саморозвитку при незмінній якісній визначе-ності [4].

Рух до цілісного промислового комплексу означає формування єдиної взаємопов'язаної системи галузей промисловості, яка спирається на розгалужену інфра-структуру, на спільність інтересів регіонів, що сприяє усуненню нерівномірності їх розвитку. Цілісний про-мисловий комплекс утворює ядро самодостатньої еко-номіки, виступає гарантією економічної безпеки дер-жави, фактором зміцнення позицій країни в глобальній системі економічних відносин.

Деякі вчені до принципів розвитку економічної сис-теми відносять динамічність та стійкість.

Динамічність - саморозвиток промислового комп-лексу як результат становлення його як складної від-критої не рівноважної системи, що перебуває у постій-ному саморусі [5, с. 11]. Тобто це здатність постійно підтримувати власні ресурси в конкурентоспромож-ному стані під впливом науково-технічного прогресу та інших внутрішніх і зовнішніх умов, що змінюються.

Під стійкістю розуміють здатність промислового комплексу в певний період часу забезпечувати вико-нання своїх функцій, досягати поставлених цілей, збе-рігати всю сукупність своїх властивостей.

До основних ознаки промислового комплексу як складної виробничої системи відносять [6, с. 13]:

1) наявність сукупності елементів (підсистем), що мають певну організаційну форму: підприємство - цех - дільниця - робоче місце;

2) цілісність - окремі елементи функціонують не самі по собі, а тільки як частини цілого;

3) наявність зв'язків між елементами системи, що характеризуються напрямком, характером, видом, від-ношенням до системи і об'єкту управління;

4) відкритість - обмін інформацією, надходження ресурсів;

5) цілеспрямованість - наявність цілей функціону-вання;

6) наявність системи управління;

7) довготривалість - здатність тривалий час збері-гати свою результативність;

8) багатогалузевість - важливіша ознака сучасної промисловості, що характерна для розвинутої націо-нальної економіки.

Перевагою багатогалузевого промислового комплексу є те, що він забезпечує стале зростання ВВП країни та відхід від сировинної спрямованості економіки, підвищення конкурентоспроможності обробних галузей промисловості, створення нових робочих місць та зниження рівня безробіття, дозво-ляє модернізувати технологічний базис промисло-вого виробництва.

В науковій літературі існує досить велика класифі-кація видів промислових комплексів у залежності від низки ознак і факторів їх розвитку.

Узагальнений погляд на промисловий комплекс національної економіки представлено на рис. 2.

До одних з найбільших у Європі та структурно роз-галужених відноситься промисловий комплекс Укра-їни. Глибокі кризові явища, порушення нормального відтворювального процесу в країні, воєнні дії, що охопили промислові райони мають руйнівні наслідки. Тим не менш потребують збереження і відновлення усі

Місія -- основа для забезпечення самодостатності національної економіки.

Ў

Мета -- забезпечення засобами виробництва та предметами споживання національну економіку.

Рис. 2. Промисловий комплекс національної економіки

структури промислового комплексу країни. Промисло-вий комплекс України включає :

- паливно-енергетичний комплекс;

- металургійний комплекс;

- машинобудівний комплекс;

- хімічний комплекс;

- лісопромисловий комплекс.

До промислового комплексу входять також такі важливі для забезпечення життєдіяльності населення галузі, як легка та харчова промисловість, але вони не визначаються як окремі сформовані комплекси.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) являє собою складну й розвинену систему видобутку при-родних енергетичних ресурсів, їх збагачення, перетво-рення на мобільні види енергії та енергоносіїв, пере-дачі й розподілу, споживання та використання в усіх галузях національного господарства [7, с. 8].

ПЕК створює передумови для розвитку паливоємних виробництв і є базою для створення промислових комп-лексів. Підприємства ПЕК - основа формування бага-тьох елементів територіальної організації народного господарства. Біля об'єктів енергетики виникли потужні промислові вузли і центри (наприклад, Запоріжжя), навколо яких утворилися територіально-виробничі комплекси і промислові райони.

Металургійний комплекс - це сукупність галу-зей добувної і обробної промисловості, підприємства якої видобувають руди чорних і кольорових металів, виробляють чавун, сталь, прокат, труби, електроферо- сплави, кокс, вогнетриви, нерудну сировину для мета-лургії та оброблюють метал [5, с. 244].

Металургія є важливою галуззю важкої промис-ловості, однією з основних частин фундаменту всієї економіки країни. Практично немає такого підпри-ємства, яке в тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали - це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку вироб-ничих сил країни, темпи і масштаби технічного про-гресу [8, с. 279]. Крім того, металургійний комплекс - головне джерело валютних надходжень до бюджету держави від продажу металопродукції на зовнішніх ринках.

Машинобудівний комплекс - це сукупність багатьох взаємопов`язаних галузей, які виробляють машини, устаткування, інструменти для виробничої та невироб-ничої сфер, спеціальну оборонну техніку, а також різ-номанітні апарати і прилади побутового та культурного призначення для населення [9, с. 62].

Машинобудівний комплекс визначає рівень науко-вого, технологічного, виробничого і кадрового потен-ціалів країни, обороноспроможності держави, форму-вання матеріально-речового каркаса всіх виробничих підприємств, і становить фундамент розвитку націо-нальної економіки та надає їй інноваційного характеру. Підприємства машинобудівного комплексу виступа-ють найбільш великими споживачами робочої сили. Тому їх внесок у вирішення проблем зайнятості варто вважати вирішальним.

Хімічний комплекс - це сукупність галузей, які задовольняють потреби всіх напрямків господарства країни хіміко-технологічними матеріалами та випус-кає товари масового вжитку [10, с. 83]. Значення хіміч-ного комплексу в господарстві величезне. Його розви-ток робить вирішальний вплив на задоволення потреб населення товарами побутової хімії. Застосування полімерних матеріалів покращує і прискорює техноло-гічні процеси в промисловості, сприяє вдосконаленню конструкцій машин і устаткування, підвищенню якості продукції і зниженню її собівартості, забезпечує ріст продуктивності праці.

Хімія - основний утилізатор відходів промисло-вості. Використання хімії для підвищення врожайності полів і продуктивності тваринництва відкриває широкі можливості в задоволенні потреби держави в продук-тах харчування і промисловості в сировині [11].

Лісопромисловий комплекс (ЛПК) - це економічно доцільна виробничо-територіальна єдність лісових галузей (від вирощування і експлуатації лісу до гли-бокої переробки деревини), яка розвивається внаслі-док територіального поділу праці, дії закономірності комплексності, сприятливої комбінації природних, еко-номічних та історичних передумов [12, с. 8]. У своїй роботі ЛПК тісно пов'язаний з іншими комплексами національної економіки. Продукція ЛПК використо-вується в машинобудуванні, легкій промисловості, на транспорті, у зв'язку, в будівництві.

Легка промисловість - це сукупність спеціалізова-них галузей промисловості, що виробляють, головним чином, предмети масового вжитку з різних видів сиро-вини [13, с. 41]. Підприємства легкої промисловості виробляють продукцію виробничо-технічного і спеці-ального призначення, яка використовується у меблевій, авіаційній, автомобільній, хімічній, електротехнічній, харчовій і інших галузях промисловості, у сільському господарстві, у силових відомствах, на транспорті і в охороні здоров'я.

Харчова промисловість - багатопрофільний, соці- альноорієнтований сектор національної економіки, який забезпечує виробництво широкого спектру спо-живчих товарів, сприяє підвищенню зайнятості пра-цездатного населення та поліпшенню його добробуту [14, с. 166]. Залежно від ступеня відносної незалеж-ності харчової промисловості визначає потенційну без-пеку держави, оскільки саме від розподілу харчових виробництв у країні, від наявності на території країни самостійних ресурсних баз, що забезпечують функціо-нування харчової промисловості, залежить можливість автономного виживання країни в критичних макро- економічних умовах, або в умовах виникнення форс- мажорних ситуацій.

Висновки. Промисловий комплекс - ядро націо-нальної економіки. На його підприємствах виробля-ються знаряддя праці, технічні, апаратні засоби, при-бори, які безперервно удосконалюються і озброюють людину, розширяють простір її діяльності, підвищують суспільну продуктивність праці. В той же час вирі-шальну роль відіграє промисловий комплекс у забез-печенні суспільства матеріальними умовами зростання добробуту, соціального розвитку суспільства. Україна, що обрала європейський вектор розвитку, повинна рухатись в напрямі більш раціональної структури про-мислового комплексу. Адже кожна розвинена держава, незважаючи на певний рівень спеціалізації в системі міжнародного поділу праці, спирається на власний багатогалузевий промисловий комплекс, коли входить у світовий економічний простір.

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. Кіровогр. нац. техн. ун-т, Каф. екон. теорії та права. 2-ге вид., випр. Кіровоград : КОД, 2010. 547 с.