Формування дослідницької компетентності учнів в позаурочній роботі з фізики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 53.05

Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ В ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ З ФІЗИКИ

Гайда Василь Ярославович

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Відповідно до Концепції нової української школи випускник закладу освіти - це всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення та прийняття відповідального рішення, інноватор, який здатний змінювати навколишній світ, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя. Найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі [7]. дослідницький компетентність освітній уміння

Вирішальну роль у формуванні компетентностей у людей, звичайно, повинна відігравати школа й педагоги. Одним із пріоритетних завдань кожного вчителя, і зокрема вчителя фізики (як світоглядної науки), є формування дослідницької компетентності в учня, яка йому стане в нагоді протягом всього життя [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням проблеми формування дослідницької компетентності учнів основної школи займалися Ю.М. Галатюк, С.У. Гончаренко, В.П. Вовкотруб, М.І. Садовий, О.М. Трифонова, В.Д. Шарко та ін. [2; 3; 4; 9] При цьому глибина та різноплановість проблеми вимагають, на нашу думку, проведення додаткових досліджень.

Мета статті полягає в удосконаленні методики формування дослідницької компетентності учнів під час освітнього процесу з фізики в основній школі.

Для досягнення поставленої мети були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та синтез, вивчення передового педагогічного досвіду, педагогічний експеримент, опитування на блозі та узагальнення висновків.

Виклад основного матеріалу дослідження. Процес навчання фізики в основній школі спрямовується на розвиток особистості учня, становлення його наукового світогляду й відповідного стилю мислення, формування предметної, науково-природничої (як галузевої) та ключових компетентностей [5]. Результатом засвоєння навчального матеріалу повинні бути вміння пояснювати природні явища та процеси, здатність застосовувати знання для вирішення конкретних завдань щодо реальних об'єктів навколишнього середовища та досліджувати природу за самостійно побудованим планом на основі фізичних методів та підходів.

Для реалізації цих завдань існує багато різноманітних навчальних ресурсів, серед яких варто виділити:

- навчальні проекти, виконання яких забезпечує розвиток пізнавальної активності учнів, формування інформаційної компетентності, вміння планувати власну діяльність, висловлювати власні судження та аргументувати власну думку;

- конструкторські завдання формують креативність та удосконалюють практичні вміння та навички учнів;

- фізичні задачі є засобом розвитку творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики, формування практичних умінь;

- ситуативні вправи щодо дослідження стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів, відвідування музеїв науки й техніки стають інструментами формування світоглядних знань учнів;

- навчальний фізичний експеримент

забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності. Завдяки цьому учні зможуть у межах набутих знань розв'язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні ця форма роботи реалізується завдяки демонстраційним і фронтальним експериментам, лабораторним роботам і короткотривалим дослідам, фізичному практикуму, навчальним проектам, позаурочним дослідам і спостереженням тощо.

Власний педагогічний досвід показав, що досить цікавим та ефективним напрямком щодо формування дослідницької компетентності учнів є «Фестиваль фізичного експерименту» (далі Фестиваль), який проводиться з метою популяризації фізичної науки серед учнівської молоді, формування зацікавленості дітей до вивчення фізики, орієнтації випускників шкіл на вступ до закладів вищої освіти на спеціальності фізико-технічного спрямування.

Організатором та координатором Фестивалю є Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти (ТОКІНІ Ю), який здійснює організаційне, науково-методичне забезпечення, проведення і підготовку до Фестивалю та контроль за дотриманням вимог. Нлан роботи Фестивалю і склад організаційного комітету затверджується Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти. До складу оргкомітету можуть входити викладачі, методисти ТОКІННО, викладачі закладів вищої освіти, керівники гуртків, вчителі закладів загальної середньої освіти. До участі у Фестивалі запрошуються учні 9-10 класів та їх наукові керівники (учителі фізики або керівники гуртка).

Для проведення Фестивалю нами були сформульовані його основні завдання:

- формування інтересу і залучення учнів до активного дослідження фізичних процесів та явищ;

- сприяння реалізації компетентнісного, особистісно орієнтованого і діяльнісного підходів у позашкільній і шкільній фізичній освіті;

- удосконалення роботи з дітьми і молоддю за науково-технічним та дослідницько-експериментальним напрямками;

- створення сприятливих умов для оновлення матеріально-технічної та навчальної бази у кабінетах фізики закладів загальної середньої освіти;

- виявлення і підтримка здібної молоді;

- формування творчих зв'язків юних дослідників з викладачами закладів вищої освіти;

- сприяння масовому залученню учнів основної школи до участі в позаурочній роботі з фізики та активізації роботи учнівських творчих об'єднань, гуртків;

- розвиток інженерної думки серед школярів.

Учасник, згідно положення про фестиваль, повинен присутнім та журі продемонструвати фізичний експеримент чи явище, пояснити його особливості та відповісти на запитання журі щодо умов експерименту.

У 2018 році у двох етапах «Фестивалю фізичного експерименту» взяли участь 34 учні 8 - 11 класів закладів освіти Тернопільської області. Участь у конкурсі добровільна, згідно попередньої реєстрації на блозі «Учителю фізики». Як наслідок систематичної участі учнів у такому заході: 9 учасників стали переможцями ІІ етапу, 7 - переможцями ІІІ етапу всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики та 3 були в складі команди Тернопільської область на IV етапі олімпіади з фізики.

¦ Учасники фестивалю

¦ Учасники 4 етапу

¦ Переможці З етапу

¦ Учасники З етапу

Підсумки проведення «Фестивалю фізичного експерименту» у 2018 році

Формування дослідницької компетентності під час проведення Фестивалю забезпечувалось за рахунок виконання, обговорення та відповіді на творчі запитання щодо наступних експериментів:

- дослідження яскравості лампочок розжарення при їх змішаному з'єднанні за допомогою демонстраційного комплексу «Школярик»;

- візуалізація звукових коливань за допомогою саморобного обладнання та генератора звукових хвиль програмного забезпечення смартфона;

- демонстрація фонтану Г ерона за допомогою самостійно підібраного обладнання;

- формування 3D зображень плоских об'єктів за допомогою нетбука та зрізаної прозорої призми;

- забарвлення пелюсток квітів за рахунок капілярних явищ;

- збільшення розміру зефіру під ковпаком при викачуванні повітря;

- зміна величини поверхневого натягу рідин під дією миючих засобів тощо.

Ноложенням фестивалю передбачено для кожної категорії учасників усне опитування щодо умов проведення експерименту та факторів, які впливають на його результат. Аналіз протоколів журі фестивалю дозволяє стверджувати про досить високий рівень сформованості дослідницької компетентності учнів. Лише троє учасників набрали менше 15 балів (75 %), враховуючи, що максимально можлива кількість набраних балів за це випробовування рівна 20 (рис. 2).

Беручи участь в такому заході учень формує уміння складати план досліду й визначати раціональні умови для його проведення, обирати оптимальні умови спостережень, обрати необхідне обладнання й вимірювальні прилади, збирати дослідні установки чи моделі; встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів, виділяти їхні суттєві ознаки; уміння описувати спостережувані явища й процеси, застосовуючи фізичну термінологію, робити висновки на підставі попередньо сформульованих гіпотез.

Список джерел

1. Бузько В.Л. Наступність у формуванні пізнавального інтересу до фізики учнів початкової та основної школи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Бузько В.Л.; КДПУ ім. В. Винниченка. - Кіровоград, 2014. - 24 с.

2. Вергун І.В. Формування дослідницької компетентності під час навчання фізики з використанням ІКТ / І.В. Вергун, Р.В. Вергун, О.М Трифонова // Наукові записки. - Серія: Проблеми методики фізико- математичної і технологічної освіти / За заг. ред. М.І. Садового. - 2016 - Вип. 10, Ч. 2. - С. 35-39. - (КДПУ ім. В.Винниченка).

3. Галатюк Ю.М. Організація дослідницької роботи учнів під час вивчення фізики в старших класах середньої школи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Галатюк Ю.М.; Український державний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. - К., 1997. - 24 с.

4. Гончаренко С.У. Методика навчання фізики в середній школі. Механіка: [посібн. для вчит.] / Гончаренко С.У. - К.: Рад. школа, 1984. - 207 с.

5. Ліскович О.В. Формування предметної і ключових компетентностей учнів основної школи у процесі вивчення електромагнітних явищ: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Ліскович О.В; КДПУ ім. В. Винниченка. - Кіровоград, 2014. - 24 с.

6. Садовий М.І. Вибрані питання загальної методики навчання фізики: [навч. посібн. для студ. ф.-м. фак. вищ. пед. навч. закл.] / Садовий М.І., Вовкотруб В.П., Трифонова О.М. - Кіровоград: ПП «ЦОП «Авангард», 2013. - 252 с.

Размещено на Allbest.ru