Основні переваги та недоліки електронного навчання (e-learning)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 378.147

Беззаперечним залишається той факт, що Інтернет знайшов свій шлях у повсякденному житті у різних галузях науки. У сфері освіти Інтернет пропонує глобальну платформу для зберігання інформації та її презентації в текстовому, візуальному, графічному або ж будь-якому іншому вигляді. Він також служить в якості засобу синхронної і асинхронної комунікації між викладачем та студентом. Цілком логічно очікувати, що електронне (онлайн, дистанційне) навчання лише набуватиме популярності, а мережа віртуальних факультетів продовжуватиме активно розповсюджуватися у майбутньому. З досить великою впевненістю можна говорити, що Інтернет-освіта дуже скоро буде домінантною в цілому світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні тенденції запровадження електронного навчання, визначення його суті, принципів та особливостей застосування з метою отримання якісних професійних знань у своїх працях досліджувати такі науковці, як О. В. Овчарук, В. М. Олексенко, С. Г. Білорусова, В. Є. Лукін та ін. Проте для успішного впровадження електронного навчання у практику необхідним є з`ясування його особливостей та більш ретельне дослідження основних переваг та недоліків.

Виклад основного матеріалу дослідження. Система освіти, яка останніми роками впроваджується через мережу Інтернет, має тенденцію до вдосконалення, і розвивається прямо пропорційно розвитку та прогресу Інтернет технологій. Слід зазначити, що активний розвиток електронного навчання був спричинений інтенсивними технологічними розробками із застосуванням бездротового доступу до Інтернету.

На сьогодні електронне навчання часто ототожнюється із такими поняттями, як онлайн навчання, дистанційне навчання, Web- навчання, навчання з застосуванням комп'ютерів, змішане навчання, віртуальне навчання, мультимедійне навчання, мобільне навчання. Зокрема, електронне навчання розглядається як використання Інтернет- технологій для надання широкого спектра рішень, що забезпечують підвищення знань та продуктивності праці [7]. Електронним навчанням (Web-навчанням, онлайн навчанням) вважають підготовку кадрів, що знаходиться на сервері або на комп'ютері, який підключений до мережі Інтернет [8]. Існує також підхід, за яким стверджується, що електронне навчання - це навчання за допомогою Інтернет і мультимедіа [6].

Варто зауважити, що концепція впровадження електронної освіти не є новою. Ще у 1922 році Томас Едісон, коли винайшов «картинку, яка рухається», сказав що вона якимось чином повинна замінити звичні підручники в освіті, і буде служити точкою відліку у всій системі медійних технологій у навчанні. Незважаючи на те, що передбачення Едісона не зовсім здійснилися, армією США впродовж Другої Світової війни для тренування своїх солдат широко використовувалися відеокасети. Власне телебачення у свій час стало піонером усієї галузі електронного навчання. Хоча, звичайно, найпотужнішим поштовхом для його розвитку все ж таки став Інтернет.

Важливою передумовою стрімкого поширення електронного навчання є розвиток численних комп'ютерних програм, що надають ширші можливості для студентів бути у постійному контакті з їх «віртуальними» викладачами. Найчастіше студенти приймають участь у заняттях або консультаціях зі своїми викладачами «вживу» декілька разів на тиждень. На постійних основах також відбуваються консультації впродовж навчального семестру. Викладачі у своєму спілкуванні задають студентам різноманітні запитання, ініціюють різного виду дискусії, надсилають додаткові матеріали для вивчення, визначають теми семінарських занять тощо. У сучасному світі активно використовуються різноманітні програми, які надають можливість студенту чути голос викладача. Найпоширенішими з них є Yahoo voice messenger, Skype та інші.

У електронній освіті активно використовуються допоміжні матеріали, які можна поділити на 2 групи: 1) традиційні засоби (до них ми відносимо відеокасети, кабельне/громадське телебачення, книги та ін.); 2) більш вдосконалені або нові засоби (CD-ROM диски, веб браузер, чат-кімнати, відео конференції з застосуванням різноманітних комп'ютерних програм тощо). комп'ютерний віртуальний електронний навчання

Нові електронні технології, такі як інтерактивні диски, електронні дошки оголошень, мультимедійний гіпертекст, доступні через глобальну мережу Інтернет, не тільки можуть забезпечити активне залучення студента в навчальний процес, а й дозволяють керувати цим процесом на відміну від більшості традиційних навчальних середовищ [1]. Зокрема, ефективним є мультимедіа-підхід, заснований на використанні декількох взаємодоповнюючих інформаційних технологій. Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання має бути їхній освітній потенціал [5].

Впродовж останніх років спостерігається чітка тенденція до збільшення кількості студентів, що намагаються отримувати освіту, використовуючи на це неповний робочий день. Значна частина студентів навчається в університетах або коледжах дистанційно. Це пов`язано із низкою чинників: роботою, сімейними обов'язками, зростання вартості отримання освіти, неможливістю для студентів очної форми навчання заробляти гроші на оплату університету через брак вільного часу.

Тому з метою забезпечення рівних умов доступу та отримання освіти все більше навчальних установ розробляє засоби заочного (дистанційного) навчання виключно за рахунок використання сучасних інформаційно- комп'ютерних технологій.

Обираючи онлайн курси, відбувається процес заощадження грошей та власного вільного часу студентів. Адже вартість онлайн курсів, як правило, нижча, ніж вартість цих самих курсів, але які відбуваються в аудиторіях університету. Студенти мають також можливість працювати дистанційно зі своїх власних осель, скоротивши при цьому витрати грошей та часу, пов`язані із проїздом до місця їхнього навчання.

Онлайн навчання також може поліпшити рівень продуктивності студентів. Дуже часто так трапляється, що сором'язливі студенти не в повній мірі здатні проявити себе під час очного навчання. Для таких студентів навколишнє середовище являється одним з основних чинників, який не дозволяє їм у повній мірі вести дискусії стосовно тієї чи іншої проблематики або ставити запитання викладачу. Методи комунікації, які сьогодні активно використовуються при впровадженні електронного навчання, такі, як «чат-кімнати» або ж різноманітні форуми, надають унікальну можливість вищезазначеним студентам у повній мірі проявляти себе та усі свої здібності.

Саме тому, навіть якщо людина проживає у населеному пункті, де немає взагалі або ж існує обмежена кількість університетів, електронне навчання надає чудову можливість обрати саме той університет, який найкраще відповідає її бажанням щодо отримання вищої освіти.

Основні аргументи проти впровадження електронного навчання, в основному, сконцентровані на проблемі відсутності живого (тет-а-тет) спілкування. Дослідження показують, що у своїй більшості курси, які спеціально розроблені для вивчення онлайн, базуються на принципах асинхронного методу вивчення матеріалу. Цей метод, на превеликий жаль, не дає можливість студенту активно вести дискусію зі своїм викладачем. В той час як синхронний метод вивчення навчального матеріалу онлайн дає можливості вільного спілкування інструктору (викладачу) зі своїм студентом саме в той момент, коли в цьому є необхідність. Трапляється, що саме дистанційні курси унеможливлюють роботу студента в команді. Це практично виключено для студентів очної форми навчання, які навчаючись у колективі.

Взаємне спілкування, яке у великій мірі стимулює будь-який навчальний процес, неповністю використовується при розробці дистанційних курсів. Варто зазначити, що часто в процесі електронного навчання відсутнє взаємне спілкування не лише у форматі студент-викладач, але і у форматі студент-студент, що в кінцевій мірі призводить до соціальної ізоляції студента. Саме відчуття ізоляції може напряму впливати на рівень мотивації здобувача освіти. Студенти, які сидять один на один з комп'ютером, легше піддаються впливу зовнішніх чинників. Вони відволікають їх від процесу навчання, навіть якщо навчальний матеріал є цікавим. В кінцевому результаті це може призвести до того, що студент не зможе отримати належний рівень знань. В найгіршому випадку - призведе до повного виключення студента з навчального процесу.

Електронне навчання не є ідеальним варіантом для кожного окремо взятого індивідуума. Врахування особистісних рис характеру, таких як нерішучість, проблеми з мотивацією, потреба в особистій увазі інструктора з навчання є особливо важливими при виборі такого типу освіти.

Електронна освіта також вимагає освоєння та пристосування до нових інформаційних технологій. Якщо людина ніколи раніше не працювала з ними, то вона не матиме змоги отримати усі переваги дистанційної освіти, оскільки не використовуватиме усі доступні матеріали та ресурси в процесі свого навчання.

Очевидно, що одним з головних завдань електронної освіти являється розширення доступу до навчальних дисциплін. Однак з дуже великою обережністю можна говорити про те, що електронна освіта є загальнодоступною у сучасному світі. У високо розвинутих країнах, таких як США, Канада, Австралія, доступ як до електронних засобів зв'язку, так і до унікальних баз вивчення мають широкі верстви населення. Зовсім протилежною є ситуація у мало розвинутих та транзитивних країнах, зокрема, у низці африканських країн. У них потенційний студент не має можливості доступу до комп'ютера та мережі Інтернет і, як результат, можливість отримати електронну освіту дорівнює нулю.

Також на сьогодні не всі курси, які передбачені для отримання освітньої кваліфікації доступні онлайн. Незважаючи на стрімкий розвиток онлайн курсів у світі, низка дисциплін є недоступними онлайн. Наприклад, стосовно медицини можливість її вивчення дистанційно майже виключена.

Значною проблемою на сьогодні є те, що деякі роботодавці не визнають дипломи, отримані онлайн (дистанційно). Відповідно випускник може повстати перед проблемою працевлаштування.

Висновки

На жаль, в Україні електронна форма навчання все ще не має великої кількісті прихильників через цілу низку недоліків та упереджень. Для того щоб їх змінити необхідно активно інформувати суспільство про існуючі переваги освіти онлайн. Це дасть можливість майбутнім студентам та їх потенційним роботодавцям широко використовувати сучасну і гнучку форму освіти. Адже межі застосування електронної освіти у кожній окремі взятій країні будуть в значній мірі залежати від ступеня використання нових технологій Інтернету і від рівня її популяризації. Необхідним також є подальше вдосконалення методів роботи і зв'язку між студентами та викладачами, пошуки можливостей підвищення якості цього виду навчання.

1. Bates T. (2001). National strategies for e-leaming in post-secondary education and training / Bates Tony. - UNESCO. - 132 p.

2. Rosenberg M. (2007). Beyond E-Learning: New Approaches to Managing and Delivering Organizational Knowledge / Marc J. Rosenberg, Ph. D. // ASTD International Conference, Atlanta.

3. Rossett, A. Sheldon, K. (2001). Beyond The Podium: Delivering Training and Performance to a Digital World. San Francisco: Jossey-Bass/Pfeiffer. - p. 274.

Размещено на Allbest.ru