Діагностика стану персоніфікованої проекції вокальної підготовки майбутніх учителів музики

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

Кафедра музичного мистецтва і хореографії

Діагностика стану персоніфікованої проекції вокальної підготовки майбутніх учителів музики

Ло Чао, аспірант

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Наше дослідження присвячено проблемі застосування технології персоніфікації у вокальній підготовці майбутніх учителів музики. Актуалізувавши технологію персоніфікацію як засіб підвищення її якості та відповідності сучасним мистецько-освітнім парадигмам, зокрема гуманістичній, культурологічній, компетентнісній, комунікативній, було введено поняття «персоніфікована проекція вокальної підготовки майбутніх учителів музики». Воно позначає узагальнену якість вокальної підготовки, що характеризує спрямованість особистості майбутнього вчителя на засвоєння зовнішніх культурних процесів, зв'язаних з вокальними творами та мистецтвом у цілому через їх відображення в образах героїв (персоналіях) та внутрішніх творчо-психологічних процесів вокального виконавства та вокально-педагогічної діяльності через осягнення власних персоніфікованих можливостей. Ці напрямки й визначають смисл поняття «персоніфікована проекція вокальної підготовки майбутніх учителів музики». Така проекція спрямована на підвищення якості вокальної підготовки студентів, в її координатах функціонують три компоненти: культурно-орієнтаційний компонент: орієнтації в історичних аспектах розвитку вокального мистецтва крізь призму динаміки еволюції образів, типів, амплуа тощо як відображення різноманітних культурних традицій; індивідуально-ціннісний компонент, який складається з уявлень, сформованих на основі оцінювання та усвідомлення типології ціннісних орієнтацій у життєтворчості, що відбито у вокальних творах; творчо-рефлексивний компонент, що складається з елементів усвідомлення власних (персональних) можливостей у вокальному мистецтві, та володіння технологією персоніфікації у навчанні співу школярів. Саме вони ставали орієнтиром для розробки методики вокальної підготовки на засадах технології персоніфікації. Стан їх сформованості має бути досліджений експериментальним шляхом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Будь яка методика з проблем музичного навчання має бути перевірена експериментальним шляхом. Отже, усі дослідники проводять констатувальний та формувальний експерименти. Якщо констатувальний дозволяє визначити стан сформованості досліджуваного феномену за умов традиційної методики, то констатувальний перевіряє ефективність пропонованої авторської методики.

Експериментальні дослідження у галузі вокальної підготовки майбутніх учителів музики останнім часом перевіряли стан сформованості фахових якостей інтегрованого характеру, методичних аспектів виконавської вокальної підготовки та різноманітні проблеми столичної компетентності вчителя музики-вокаліста. Звертаємо увагу на дослідження щодо вокальної культури майбутнього вчителя музики (Вей Лімін, Пан На, Чжу Цзюньцяо), художньо-виконавських та творчих аспектів вокальної підготовки (Ву Гуолінг, Ю. Єлісовенко, Г. Панченко, Р. Сладкопевец Чжан Яньфен, О. Чурікова-Кушнір), методичної підготовки студентів-вокалістів педагогічних університетів (Л. Василенко, Лю Цзя, Ван Чжун та інші).

Мета статті - висвітлити основні процедури та результати дослідження стану персоніфікованої проекції вокальної підготовки майбутніх учителів музики.

Виклад основного матеріалу дослідження

У дослідженні було здійснено констатувальний та формувальний експеримент. Констатувальний експеримент включав два види діагностики: педагогічну та психолого-педагогічну. Якщо педагогічна діагностика була спрямована на визначення конкретних знань, опанування навиків, то психолого-педагогічна спрямована на визначення психологічних станів та відчуттів, що супроводжують виконавський та навчально-творчий процес з опанування вокального мистецтва.

Передував констатувальному експерименту етап пошукового дослідження. Його мета визначення місця та ролі феномену персоніфікації у різних виявленнях вокальної підготовки. Ми здійснювали попередні спостереження в університетах України (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеська національна музична академія) а також в університетах Китаю, зокрема Шандунський педагогічний університет та Цюйфуський педагогічний університет, Сіанська консерваторія. Було здійснено низку співбесід з викладачами та студентами, а також спостереження за студентами під час концертних виступів та самостійної репетиційної роботи з їх згоди. У Китайських університетах було узагальнено досвід професорів Вей Фанджана та Сюй Хунлея, а також узагальнено їх думку стосовно виконавського процесу на засадах персоніфікації та персоналізації.

На цьому етапі нам вдалося переконатися у доцільності запропонованого поняття «персоніфікована проекція вокальної підготовки». Воно було визначено як робоче, охоплювало усі актуальні процеси вокальної підготовки, де технологія персоніфікації була доцільна, де порушувалися питання вокально-світоглядного, культуротворчого характеру, цінностей особистих та національних, світових та загальнолюдських, питання самовідчуття та переживання стосовно героїв вокальних творів та власних виконавських можливостей. Усі зазначені аспекти розглядалися крізь призму роботи над персонажем вокального твору або інших героїв оперних жанрах. Окрім того, було підтверджено доцільність обраних компонентів стосовно персоніфікованої проекції вокальної підготовки майбутніх учителів музики. Відповідно до них розроблено критерії та показники, що оцінювали культурно-орієнтаційний, індивідуально-ціннісний та творчо-рефлексивний компоненти [2].

Отже, діагностика здійснювалася на основі розробленого критеріального апарату, методів, що обиралися відповідно до обраних показників, та шкали оцінювання. Шкала оцінювання була розроблена з урахування трьох можливих рівнів стану зазначеного феномену. Розкриємо більш докладно методичне забезпечення констатувального експерименту.

Так для оцінки культурно-орієнтаційного компоненту було обрано гностично-операційний критерій, з показниками, що оцінювали елементи даного компоненту. Показники були такими: орієнтація в культурно-історичних засадах вокального мистецтва; компетенція стосовно типології вокальних образів та амплуа як відображення культурно-ментальних ознак вокальних творів. Індивідуально-ціннісний компонент оцінювався критерієм, що був позначений як ціннісно-вибірковий. Його показниками були: сформованість вокально-репертуарної компетенції та аналітико-оцінного ставлення до нього крізь призму процесів персоніфіковакації; інтенції щодо ієрархії вокально-репертуарних пріоритетів та уподобань у контексті ціннісно-ментальної парадигми (дотримання традицій, повага до них, до реліктових аспектів у різних пластах вокальної культури). Творчо-рефлексивний компонент оцінювався комунікативно-творчим критерієм. Його показники: міра розуміння іншого, у тому числі себе, що спонукає до діалогу з героями та з самим собою, розуміння власних можливостей; творче ставлення до інтерпретації образу твору в контексті художнього персоніфікованого діалогу [3].

Як бачимо, показники оцінювали достатньо складні властивості персоніфікованої проекції вокальної підготовки майбутніх учителів музики. Отже відповідно добиралися й методи діагностики. Методи відповідали суто педагогічній діагностиці та психолого-рефлексивні, творчі процеси.

Слід нагадати, що феномен педагогічної діагностики вперше розглянув К. Інгенкамп у 1968 р. за аналогією з медичною і психологічною діагностикою [1]. При цьому він зауважував, що педагогічна діагностика нараховує стільки ж років, як і уся педагогічна діяльність [1]. Під діагностичною діяльністю К. Інгенкамп розуміє процесс, в ході якого вчитель спостерігає за учнями і проводить анкетування, обробляє дані спостережень і опитувань та повідомляє про отримані результати з метою характеристики поведінки, пояснення її мотивів чи передбачення поведінки в майбутньому [1]. На основі того, що вчитель не лише діагностує знання, але й ставлення, і, навіть, можливу поведінку, педагогічна діагностика стала експериментальним ресурсом різноманітних наукових досліджень.

Зазвичай, навчальні тести та анкетування визначають рівень та якість знань. Але, О. Реброва пише, що стосовно мистецьких явищ, анкетування за спеціально розробленою «драматургією» розташування питань та їх змісту, може бути спрямовано на визначення ціннісних орієнтацій або ставлення до мистецьких явищ. Так само з метою визначення ставлень можуть бути розроблені й тестові завдання. Окрім того, тестові завдання інколи спрямовані на застосування логічного мислення у виборі вірної відповіді, а не конкретних знань.

На підставі зазначеного було включено до методичного забезпечення спеціально розроблену анкету. Відповідно до показників, анкета була розроблена таким чином, що охоплювала інформацію щодо знань та компетенцій (перший критерій); ціннісних орієнтацій та ставлень (другий критерій); рефлексії та вибору дій (третій критерій). Анкета складалася з 18 запитань, для опрацювання вона була поділена на блоки: по 6 запитань до кожного блоку. Серед питань першого блоку були, наприклад, такі: «Для якого стилю характерно домінування передачі емоційних переживань героя вокального твору»; «Чім відрізняються герої опер seria від героїв buffa (їх характери та виконання); «Які вокальні твори, що Вам відомі, відбивають історичні події».

Другий блок питань містив завдання на ранжування. Це надавало можливість визначити ціннісні орієнтації, прагнення та інтенції досліджуваних. Так, наприклад, пропонувався репертуарний перелік, в якому студент мав приписати ранг твору, згідно своїх пріоритетів. Також були питання на ціннісне ставлення до амплуа і характеру героїв, до певних жанрів та стилів. Наприклад: «Хто з героїв вокальних творів, зокрема опер, Вам більш близький за світоглядом, почуттями, поведінкою тощо»; «Якщо герой твору Вам не подобається, чи будете Ви згодні вивчати твір».

Третій блок анкети містив питання на самооцінку та вибір поведінки в творчому процесі. Наприклад: «Якщо в процесі над вокальним дуетом Ваш партнер має інші погляди на інтерпретацію образу, яка тактику Ви оберете?»; «Які з складних вокальних партій, на Вашу думку, Ви можете виконати»; «Які Ви обираєте пріоритети під час самосійної роботи над вокальним твором» та ін. Характерно, що зміст відповідей стосовно пріоритетів у самостійній переважно охоплював технологічні аспекти вокального виконавства: робота над вокальною технікою, на чистотою інтонування, на артикуляцією висловлення тощо. Невеликий відсоток (біля 18%) звертають увагу на образ персонажу, залишаючи цю роботу на урок вокалу.

Окрім анкетування було здійснено низку педагогічних спостережень в процесі занять з постановки голосу, репетиційної підготовки до конкурсів та концертів, самостійної роботи та під час концертного виступу. Слід вказати, що гармонійність вокально-технічного, художньо-виразного та акторсько-виконавського (у достатній якості) спостерігалися переважно в жанрі естрадного вокалу. Під час виконання репертуару з академічного вокалу студенти більш скуті, що впливає на якість виконавської інтерпретації.

Діагностичні процедури під час спостереження були фіксовані на такими параметрами: гармонійне поєднання вокально-технологічно, художньо-емоційного та акторсько-виконавського; глибоке проникнення в образ героя та передача його образу через манеру виконання (спеціально підібрані засоби виразності, відповідні до амплуа); зовнішня відповідність образному амплуа.

Особливі завдання допомагали визначити показники комунікативно-творчого критерію. Для цього и просили студентів скласти невеличкі «віртуальні діалоги» з героєм твору, з композитором, з відомими виконавцями твору, котрий студенти обирали для віртуального діалогу. Це специфічна ментально-комунікативна карта, котра показували нам, які проблеми персоніфікованого характеру існують у студентів під час роботи над твором. В залежності від того, як студенти створювали «карту спілкування», було зрозуміло, наскільки вони взагалі переймаються процедурою персоніфікації героя та себе у його ролі; наскільки глибоко вони розуміють світогляд героя, його світовідчуття; наскільки вони оцінюють свої ставлення до цієї проблеми.

Враховуючи, що в експерименті брали участь студенти з Китаю, ми окремо надавали завдання стосовно пекінської опери, її амплуа та вибору студентів ролей для виконання. Для студентів з України ми відповідно брали для зіставлення українські пісні, фольклор, та опери за українською тематикою. Цікаво, що китайська студенти демонстрували певну мотивацію та інтерес до української пісні, намагалися її виконувати сольно, або в дуеті.

Натомість українські студенти поверхово цікавилися пекінською оперою та не висловлювали виконати вокальний китайський твір. Вони переважно зацікавлені в опанування творів певних композиторів, тобто персоналій. Це вокальні твори П. Чайковського, С. Рахманінова, Ф. Шуберта.

До психолого-педагогічної діагностики ми включали тести, зокрема тест на виявлення емпатії К. Юсупова, тест «Чи розумієте Ви мову міміки».

У констатувальному експерименті брали участь студенти 3 та 4 курсів. Результати студентів 4 курсу було взято у якості порівняльного вже для студентів Експериментальної групи, котру склали студенти 3 курсу. и навмисно долучили до експерименту студентів старших курсів, оскільки в них вже накопичений певний досвід інтерпретації вокальних творів, уявлення про типи героїв та вокальних амплуа в певних видах оперних жанрів. психологічний педагогічний виконавський творчий музика

Для отримання математичної результативності закодованої у бали інформації про стан цих або інших показників, було розроблену шкалу оцінювання за логікою семантичного диференціалу. Шкала була трибальною та включала від «1» до «3» балів, що й відповідало трьом імовірно сформованим рівням стану досліджуваного явища. Ми використовували шкалу порядку або ординальну шкалу, додавши їй у деяких випадках властивості шкали відносин, при якій враховується можливість повної відсутності ознаки. Так, наприклад, у студента можуть бути повністю відсутніми артистичні здібності, але не може не бути вокального голосу. Виходячи з того, що отримані результати мали різні джерела походження в залежності від застосованого методу, враховувалася міра центральної тенденції.

Було необхідно долучити результати тестувань. Для цього середньоарифметична враховувалася для тестових методик, незважаючи на те, що в них існують свої шкали оцінювання. Тобто ми робили таблиці відповідності тестових результатів нашій шкалі оцінювання. Тестові бали додавали до результатів усіх показників за критерієм та рахували середнє арифметичне. Це було необхідно, оскільки не усі показники визначалися за однаковою кількістю вимірювань.

У результаті підсумовування усіх отриманих даних було здійснено розподіл досліджуваних за рівнями: високий - діалогічно-усвідомлюваний; середній - досвідно-накопичувальний; низький - технологічно-орієтований.

Процентний розподіл за рівнями серед студентів 3 були такими: високий рівень приблизно 5%, середній приблизно 30%, низький - 65%. На 4 курсі результати були дещо кращими: на високому рівні приблизно 7%; на середньому біля 43% та на низькому приблизно 50%.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Персоніфікована проекція вокальної підготовки майбутніх учителів музики позначає узагальнену якість вокальної підготовки, що характеризує спрямованість особистості майбутнього вчителя на засвоєння зовнішніх культурних процесів, зв'язаних з вокальними творами та мистецтвом у цілому через їх відображення в образах героїв (персоналіях) та внутрішніх психолого-творчих процесів вокального виконавства та вокально-педагогічної діяльності через осягнення власних персоніфікованих можливостей. У подальшому зазначений інструментарій застосовується вже на етапі формувального експерименту.

Список джерел

1. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика: пер. с нем. / К. Ингенкамп - М.: Педагогика, 1991. - 240 с.

2. Ло Чао. Компонентна модель вокальної підготовки майбутнього вчителя музики в контексті технології персоніфікації / Ло Чао // Педагогічна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць / Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. - Вип.22 (1-2017). - Ч. 2. - Кам'янець-Подільський, 2017. - С. 56-61.

3. Ло Чао. Критерії та показники оцінювання персоніфікованої проекції вокальної підготовки майбутніх учителів музики / Ло Чао // Музична та хореографічна освіта в контексті культурного розвитку суспільства. Матеріали і тези ІІІ Міжнародної конференції молодих учених та студентів (Одеса 13-14 жовтня 2017 р.). -- Т. 2.- Одеса: ПНПУ імені К. Д.Ушинського, 2017. - С. 53-55.

4. Реброва О.Є. Педагогічна діагностика в контексті підвищення якості мистецької освіти / О.Є. Реброва // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Сер. 14: Теорія і методика мистецької освіти. - Київ: Вид-во НПУ, 2015. - Вип. 17(22). - С. 37-45.

5. Чжан Яньфен. Методика вокальної художньо-виконавської підготовки майбутніх учителів музики в університетах України і Китаю. Дис. ... канд. пед. наук спец. 13.00.02 - «Теорія і методика музичного навчання» / Чжан Яньфен. - Київ, 2012. - 253 с.

References

1. Ingenkamp, K. (1991). Pedagogicheskaya diagnostika. [Pedagogical diagnostics]. Moscow.

2. Lo, Chao (2017). Komponentna model vokalnoi pidhotovky maibutnioho vchytelia muzyky v konteksti tekhnolohii perscnifikatsii. [Componential model of future music teacher's vocal training in the context of personification technology]. Kyiv.

3. Lo, Chao (2017). Kryterii ta pokaznyky otsiniuvannia perscnifikcvanci proektsii vokalnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv muzyky. [Criteria and values of evaluating the personified projection of future music teachers' vocal training]. Kyiv.

4. Rebrova, O.Ye. (2015). Pedahohichna diahnostyka v konteksti pidvyshchennia yakosti mystetskoi osvity. [Pedagogical diagnostics in the context of improving the level of art education]. Kyiv.

5. Chzhan, Yanfen (2012). Metodyka vokalnoi khudozhnio-vykonavskoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv muzyky v universytetakh Ukrainy i Kytaiu. [Methods of vocal artistic and performing training of future music teachers at universities of Ukraine and China]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru