Основні завдання сучасної професійної освіти в галузі туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 564. 78. 123.

Основні завдання сучасної професійної освіти в галузі туризму

Біда Олена Анатоліївна

доктор педагогічних наук, професор кафедри початкової освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Орос Ільдіко Імріївна - доктор філософії, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Одним із стратегічних напрямів процессу державотворення в Україні на сучасному етапі є реформування системи вищої освіти. Основні завдання щодо її розбудови і докорінного оновлення визначені Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про внесення змін до Закону України «Про туризм», Указом Президента України «Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні», національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національною доктриною розвитку освіти, а також Державною програмою розвитку туризму та іншими документами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні та зарубіжні науковці з-поміж яких: В. Асєєв, Л. Корнєєв, Л. Лук'янова, Р. Кучай досліджують різні аспекти сучасної професійної освіти в галузі туризму. Наше дослідження доповнює наукові пошуки названих авторів і уможливлює розкриття певних аспектів підготовки фахівців туристичної галузі.

Мета статті - проаналізувати теоретичний стан дослідження проблеми на основі опрацювання науково-педагогічної та професійної літератури.

Виклад основного матеріалу дослідження. Першочерговою проблемою у сучасній педагогіці є проблема мотивації навчання, оскільки і процес навчання, і сам результат залежать від зацікавленості того, хто навчається, занурення його у навчальний процес [2].

Важливим компонентом компетентності майбутніх фахівців галузі туризму є координуючий, оскільки він забезпечує управління процесом засвоєння елементів дослідницької діяльності.

Наступним компонентом компетентності майбутніх фахівців галузі туризму є комунікативний, який включає три рівні: пасивний, активний та інтерактивний. Психолого-педагогічний аналіз форм, методів і засобів організації та проведення занять у вищих навчальних закладах показує, що традиційні форми, методи, засоби навчання припускають в основному діяльність викладача з передачі інформації [3].

В умовах життєдіяльності сучасного суспільства пред'являються підвищені вимоги до професійних вмінь майбутніх фахівців галузі туризму. Цим пояснюється потреба у науковій і практичній розробці проблем підготовки і розстановки кадрів, що працюють у різних сферах життя. Отже, Україна відкриває широкі перспективи для фахівців різних напрямів, натомість потребує високого рівня професіоналізму фахівця.

Існує три аспекти підготовки фахівців, що важливі для будь-якої сфери туризму, а саме: 1). Фундаментальне навчання (знання), яке відповідає за отримання знань згідно навчальному плану спеціальності; 2). Технічне навчання (знання як робити), яке відточує майстерність і розробляє навички, необхідні для даної спеціалізації; 3). Особисті здібності (знати як бути і як себе поводити), що відображають особисті якості фахівця [4].

Основними завданнями сучасної професійної освіти в галузі туризму можна вважати: забезпечення фундаментальної наукової, професійної і практичної підготовки у сфері туристської діяльності; здобуття студентами знань і вмінь освітньо- кваліфікаційних рівнів відповідно до їхнього покликання, інтересів і здібностей; удосконалення наукової і професійної підготовки кадрів для сфери туризму [5]. навчальний викладач туризм

Для реалізації завдань, згідно із сучасною методологією, в основу формування змісту професійної туристської освіти покладено загально педагогічні принципи: змістовно- структурний принцип побудови системи неперервної професійної освіти; принцип багаторівневості професійних освітніх програм, який передбачає підготовку кадрів за різними освітніми і освітньо-кваліфікаційними рівнями та ступенями; принцип додаткового післядипломного професійного навчання; принцип маневреності освітньо-професійних програм, можливості одержання паралельної професійної освіти; принцип індивідуалізації професійної освіти; принцип наступності професійних освітніх програм; принцип інтеграції освітніх структур, створення навчальних науково-виробничих комплексів, асоціацій навчальних закладів різних рівнів акредитації одного професійного спрямування; принцип системності і послідовності як загально-динамічний принцип оформлення професійної туристської освіти тощо.

Для повноцінного формування професійних умінь студентів доцільно, у першу чергу, застосовувати активні методи навчання. розвивати їх пошукові вміння, співвідносити етапи наукового пошуку; доводити висновки тощо. Нові вимоги, що ставляться до підготовки фахівців галузі туризму, визначають новий зміст навчання, який може бути реалізований завдяки використанню відповідних методів, засобів і організаційних форм навчання.

На лекційних заняттях студенти оволодівають теоретичними знаннями щодо методики викладання дисциплін. При проведенні лабораторних занять використовуються засоби і методи, які викликають найбільший інтерес у студентів та сприяють розвитку творчого мислення. На лабораторних заняттях студенти вчаться орієнтуватися в нових педагогічних технологіях, здійснювати пошук нових методичних ідей. При цьому вони оволодівають знаннями і вміннями виступати, розмірковувати, доводити, що в подальшому дозволить їм самостійно набувати знання.

З метою застосування інтерактивних методів навчання варто вносити корективи в тематичне планування, у зміст і структуру занять, складати варіанти завдань для роботи студентів у процесі групової навчальної діяльності. Студенти в умовах групової роботи оперативно опановують ефективні способи розв'язання навчальних завдань.

Вивчення теми завершується дискусією в групах за змістом вивченого матеріалу за допомогою завдань, запитань тощо. Групова форма використовується на лабораторних заняттях з метою створення такої атмосфери в аудиторії, яка сприяє співпраці, доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Організовуючи групову навчальну діяльність, викладач має забезпечити активність кожного студента. З цією метою обговорення доцільно проводити у вигляді дискусії. У групі кожний висловлює свою думку і доводить її доцільність. У результаті дискусії приходять до спільної думки.

Дискусія найбільш оптимально має забезпечити рішення висунутих на даному етапі навчальних завдань. Вона відрізняється від звичайної бесіди тим, що студенти вступають в опосередковане спілкування один з одним. Якщо в бесіді викладач оцінює, а часто й пояснює висловлене студентом положення, то в дискусії майбутньому фахівцю доводиться самостійно обґрунтовувати свою точку зору .

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Використання новітніх технологій сприяє підвищенню рівня підготовки майбутніх фахівців галузі туризму: студенти краще готуються до занять, беруть активну участь у засвоєнні програмового матеріалу на лабораторних заняттях. Відмічаємо, що при цьому створюються суб'єкт-суб'єктні відносини між студентом і викладачем, змінюється ставлення студентів до занять. У процесі такої організації навчальної діяльності студенти переконуються у необхідності знань та їхньої дієвості, навчаються порівнювати, узагальнювати, класифікувати, встановлювати причинно - наслідкові зв'язки, висловлювати думки, відстоювати свою точку зору, у них забезпечується успіх у навчанні, формується фахова компетентність.

Щоб застосовувати новітні технології, викладач сам має добре їх знати, тобто постійно самоудосконалюватися, оволодівати новими методами, прийомами, ідеями, що допоможе йому створювати нові технології і впроваджувати їх у навчальний процес.

Список джерел

1. Асеев В. Г. Мотивация учебной деятельности и формирование личности / B. Г. Асеев. - М., 1976. - 158 с.

2. Корнеева Л. И. Интерактивные методы обучения / Л. И. Корнеева // Высшее образование в России. - 2004. - № 12. - С. 105-108.

3. Кучай А. В. Формирование информационной компетенции - одна из ведущих задач подготовки будущего учителя / А. В. Кучай // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. - Серия: «Педагогика и психология». - 2010. - № 1(1). - С. 23-25.

4. Кучай Т. П. Осуществление экологического воспитания учеников - главная мировая проблема / Т. П. Кучай // Вектор науки Тольятинского Государственного университета.- 2010. - №2 (2).- C. 81-84.

5. Лук'янова Л. Г. Освіта в туризмі: [навч.- метод. посіб. для студ. вищих навч. закл.] / Л. Г. Лук'янова. - К.: Вид-во «Вища школа», 2008. - 719 с.

6. Національна доктрина розвитку освіти (Україна у ХХІ ст.): Затв. Указом Президента України 17 квітня 2002 р. - № 347 // Освіта. - 2002.

- № 26. - С. 2-4.

REFERENCES

1. Aseyev, V. G. (1976). Motivatsiya uchebnoy deyatel'nosti i formirovaniye lichnosti. [Motivation of educational activity and the formation of personality], Moscow.

2. Korneyeva, L. I. (2004). Interaktivnyye metody obucheniya. [Interactive teaching methods]. Moscow.

3. Kuchay, A. V. (2010). Formirovaniye informatsionnoy kompetentsii - odna iz vedushchikh zadach podgotovki budushchego uchitelya. [Formation of information competence - one of the leading tasks of preparing the future teacher]. Tolyatti.

4. Kuchay, T. P. (2010). Osushchestvleniye ekologicheskogo vospitaniya uchenikov - glavnaya mirovaya problema. [The implementation of ecological education of students is the main world problem]. Tolyatti.

5. Lukyanova, L. H. (2008). Osvita v turyzmi. [Education in tourism]. Kyiv.

6. Natsionalna doktryna rozvytku osvity (Ukrayina u XXI st.). [National Doctrine for the Development of Education (Ukraine in the 21st Century)]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru