Проблема формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у педагогічній теорії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Надія Розіна, аспірант Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

У статті розкрито проблему формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у педагогічній теорії. Визначено нормативну базу, що регулює питання, котрі висвітлюють завдання, мету професійної освіти та є базовими для дослідження даної теми.

Формування соціально-правової компетентності є складним процесом і включає етапи формування соціальної та правової компетентності. Зазначено науковців, які розглядали питання соціальної і правової компетентності, а також систематизовано різні підходи до трактування понять: «соціально-правова компетентність», «соціальна компетентність», «правова компетентність», «соціально-правова компетентність», «соціально-правова відповідальність», «соціально-правова активність», «цінність», «соціально-правовий захист». Узагальнено підходи науковців до понять, характеристик соціальної та правової компетентності та зроблено висновок щодо сформованості соціальної і правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників.

Обґрунтовано різні підходи науковців до трактування поняття «соціально-правова компетентність».

Розглянуто формування соціально-правової компетентності крізь призму правосвідомості. Узагальнено зазначені вітчизняними дослідниками характеристики соціально-правової відповідальності, що дало можливість визначити її структуру, котра включає: відповідальність особистості перед самим собою за свої дії і вчинки; вияв моральної самосвідомості; здатність дотримуватися у своїй поведінці й діяльності загальноприйнятих у даному суспільстві соціальних норм, законів; уміння об'єктивно прогнозувати, проектувати власні дії.

Внаслідок визначених підходів науковців до формулювання ознак, властивостей соціальної і правової компетентності окреслено авторський підхід до формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

Соціально-правова компетентність майбутніх кваліфікованих робітників - це сформована правосвідомість, соціальні і правові установки, здатності до правової і соціальної активності, готовність майбутніх кваліфікованих робітників до соціальної і правової відповідальності, уміння працювати в групі, уникати конфліктних ситуацій, а також до захисту та відстоювання своїх прав під час професійної діяльності. Перераховані компоненти соціально-правової компетентності будуть сформовані у майбутніх кваліфікованих робітників завдяки участі в навчальному (засвоєння правових знань, умінь і навичок) і позанавчальному (виховні заходи, учнівське самоврядування, волонтерська діяльність) процесі.

Постановка проблеми. Сучасний ринок праці вимагає від майбутніх кваліфікованих робітників не лише глибоких теоретичних знань, а й здатності самостійно застосовувати їх у нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях, переходу від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян.

Перед освітою постала нагальна потреба в наданні молодій людині елементарних можливостей інтегруватися в різні соціуми, у самовизначенні в житті, соціальній активній діяльності, конкурентоспроможності й мобільності майбутніх фахівців на світовому ринку праці, формуванні особистості, готової до вільного гуманістичного орієнтованого вибору і індивідуального інтелектуального зусилля [4, с. 10; 9, с. 6; 16, с. 10].

У молодіжному середовищі глибоко вкоренилося уявлення про формальність правових приписів та схильність вважати,що закони не мають великого значення у сучасному суспільстві. Все помітнішим стає низький рівень самосвідомості, втрата почуттів, агресивність, настрої, втрата інтересу послаблення громадянської активності молоді, складні взаємовідносини з батьками та деформація громадянської свідомості. Право займає невисоке місце в системі цінностей молоді. У професійно-технічних навчальних закладах здебільшого реалізується навчальна функція, і меншою мірою звертається увага на виховну, людинотворчу, соціалізаційну. Більшість випускників професійно-технічних навчальних закладів, вступаючи в соціально- правові відносини, часто не вміють проявити себе в реальному житті, не можуть скористатися наданими їм правами і свободами, інколи не бачать їх органічного зв'язку зі своїми професійними та громадянськими обов'язками. Недостатній рівень правового виховання майбутніх кваліфікованих робітників, особливо в моральному оцінюванні правових явищ, неувага до негативних явищ суспільного життя, протиправної поведінки громадян призводить до деформації соціально- правових відносин.

У зв'язку з цим виникає гостра потреба звернення до питання соціально-правової компетентності як основної базової компетентності випускника професійно-технічного навчального закладу на основі демократичних перетворень, що втілюють в собі гуманістичні ідеї, загальнолюдські та національні цінності.

Метою статті є обґрунтування в педагогічній теорії проблеми формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

Аналіз останніх досліджень. Прийнята Копенгагенська Декларація має важливе значення для створення в Європі системи професійної освіти, що стане загальновизнаним еталоном якості в освіті. У рекомендаціях ЮНЕСКО і МОП «Технічна професійна освіта та підготовка для XXI століття» в інших міжнародних документах, що спрямовують підготовку конкурентоспроможного виробничого персоналу у XXI столітті, зумовлено посилення уваги до проблем професійної освіти і навчання в умовах європейської інтеграції [15]. Суспільно-політичні зміни в Україні та прискорення курсу на євроінтеграцію в межах виконання заходів, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом - з іншого, зумовлюють зміни в законодавстві України. Покрокові заходи щодо модернізації правової системи України з визначенням конкретних строків їх виконання висвітлено в цілях та напрямах модернізації Української держави відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2015 року №5/2015 «Про стратегію сталого розвитку «Україна-2020». Законодавча діяльність Верховної Ради України безпосередньо пов'язана із закладеними орієнтирами нормотворчих оновлень суспільного життя України, яка чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи [8, с. 2].

Саме на цих викликах ґрунтується нова державна політика України в галузі освіти, а також на впровадженні положень Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2011-2021 роки, Державної цільової програми розвитку професійно- технічної освіти на 2011-2015 роки.

Головним завданням професійної освіти, як зазначає Н. Ничкало, є підготовка кваліфікованих, конкурентоспроможних кадрів із високим рівнем професійних знань, умінь, навичок та мобільністю, які відповідають вимогам науково-технічного прогресу і ринковим відносинам в економіці [13, с. 111]. Прийняті Закони України «Про професійний розвиток працівників», «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про зайнятість населення», «Про соціальний діалог в Україні», Програма сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року сприяють реалізації завдань, поставлених державою та суспільством перед професійно-технічною освітою [20].

Значну увагу закономірностям, принципам, формам і методам професійної освіти, питанням професійної кваліфікації та компетентності і розгляду проблеми підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах приділено науковцями: С. Батишевим, Байденко, В. Болотовою, Є. Зеєром, І. Зимньою, В. Андрущенком, С. Гончаренком, Н. Ничкало, І. Зязюном, В. Радкевич, П. Новіковим, Г. Селевко, В. Свистун, Л. Лук'яновою, В. Ягуповим та ін.

Питання компетентностей акцентовано в працях Г. Єльникової, І. Жорової, О. Савченко, В. Северова, О. Овчарук, О. Пометун, О. Царкової, О. Локшиної, П.Трофимова, О. Шестопалюка, Є. Шульгина.

Формування соціально-правової компетентності є складним процесом і включає етапи формування соціальної та правової компетентності.

Поняття, характеристики і проблеми формування соціальної компетентності розкрито в наукових роботах М. Гончарової- Горянської, Є. Прямикової, М. Докторович, Нікітіної, Т. Алєксєєнко, А. Капської, Т. Шишової, В. Радула, К. Абульханової- Славської, Н. Рототаєвої, О. Шестополюка, С. Хазова, Р. Скірко та ін. Питання правової компетентності особистості розглянуто в наукових дослідженнях Д.Коваленко, Г. Кашкарьова, С. Кожевнікова, С. Кічука, І. Романової, М. Городянського, С. Гуріна, O. Болотової, Н. Ткачової, Л. Рябовол, P. Ситяніна, І. Огороднійчук, С. Нетьосова, Ю. Оборотова, Т. Ремех, І. Магновського, Оніщенко, Ю. Шемшученко та ін.

На визначенні поняття та ролі соціально-правової компетентності особистості ґрунтуються наукові дослідження Т. Волох, В. Ковалевської, О. Мартинюка, А. Медведєва, I. Панькова, Симоненко, О. Соловйова, Ткачука, Чабдарова.

У працях Н. Євпалової, Кожевнікова, Л. Мостовщикова, Н. Щербакова, Н. Галустяна, С. Жевакіна соціально-правова компетентність особистості розглядається крізь призму правосвідомості, правової активності та соціальної поведінки молоді. Поняття «соціально-правова компетентність» О. Ткачук трактує, як: а) важливу інтегровану властивість особистості, основою якої є система знань, мотивів, умінь та навичок, виявом - соціальна захищеність та активізація соціально-правового досвіду; б) ефективну взаємодію із соціальним середовищем на шляху до успішної правової соціалізації. Складовими соціально-правової компетентності є: а) соціальне пізнання світу через формування правової компетентності (правові освіченість, позиція та досвід); б) здатність проявити активну життєву позицію; в) правова соціалізація (усвідомлення і прийняття соціальних цінностей, які знаходять своє відображення в праві [18, с. 33].

Існує достатньо сучасних досліджень в галузі формування або розвитку соціально-правової компетентності особистості, але саме питання формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах розкрито недостатньо і потребує подальшого наукового обґрунтування.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз наукових підходів до визначення поняття «правова компетентність» дав змогу зробити припущення, що правова компетентність виявляється у здатності здійснювати конкретну професійну діяльність на правових засадах, глибоких знаннях законів і нормативних актів; в умінні спиратися на нормативну базу при реалізації професійної діяльності; в ціннісному ставленні до права як до обов'язкової складової професійної діяльності; готовності і здатності захищати та впроваджувати правові відносини у професійній діяльності. Наукова категорія «соціальна компетентність» розглядається авторами як набута здатність майбутніх кваліфікованих робітників гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Із зазначеного можемо припустити, що процес формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників буде реалізованим завдяки сформованим якостям у майбутніх кваліфікованих робітників, а саме: соціально-правовій відповідальності, поведінки, соціальним стереотам, правовим цінностям, нормам, ролі, установкам, а також здатності самооцінювати себе, працювати в групі, уникати конфліктних ситуацій, готовності досягати певних результатів у професійній діяльності, прогнозувати подальші дії, взаємодіяти з соціально-правовим середовищем на основі комунікативних стратегій.

Таким чином, виокремлені характеристики соціальної і правової компетентності можуть слугувати основою для формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

Перш за все, розглянемо формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників крізь призму правосвідомості, соціально-правової установки, активності та соціальної відповідальності.

Питанню правосвідомості приділено увагу в дослідженнях фахівці в сфері соціально-правової роботи (А. Капська, Л. Кузьменко, М. Підберезський, В. Оржеховська, Н.Ткачова), які визначили основні стадії, етапи процесу виховання правосвідомості та наголосили на формуванні правових знань, важливості процесу перетворення знань у переконання.

Проблема правосвідомості молоді в різних аспектах досліджувалася такими науковцями, як: Н. Євпалова, Н. Коваленко, Н. Ткачова, М. Фіцула та ін. Правосвідомість розглядається Н. Коваленко як сукупність поглядів, настроїв, теорій та ідей, що відображають лише ту сторону суспільної дійсності, яка охоплюється державно-правовими зв'язками та відносинами [5, с. 40].

У процесі формування правосвідомості бере участь не тільки інтелектуальна, а й емоційна сфера особи, зокрема, правові почуття, які виконують роль, як зауважує М. Фіцула: по-перше, психологічних чинників, що сприяють правильному подоланню внутрішніх суперечностей духовного світу особистості; по-друге, психологічного ставлення особистості до правових явищ та їх наслідків; по-третє, мотивів правомірної поведінки; по-четверте, емоційних форм саморегуляції, самооцінки вчинків і дій особистості; по-п'яте, емоційних компонентів ціннісної орієнтації відповідно до норм права, правил поведінки» [25, с. 10].

Н. Ткачова наголошує на визначенні спрямованості педагогічної правовиховної діяльності, котра полягає в розвитку загальноосвітнього і професійного правового мислення майбутніх кваліфікованих робітників, формуванні правових знань, умінь і навичок; перетворенні знань у правові переконання шляхом досягнення сформованості емоційно-вольового блоку через залучення їх до активної як розумової, так і практичної діяльності; формуванні поведінкового компонента правосвідомості; готовності до правосвідомої поведінки. У своїй роботі дослідниця наполягає на створенні цілісної педагогічної теорії, що обґрунтовує практичну реалізацію принципу єдності правового навчання і виховання, сприяє формуванню у молоді гуманістичного світогляду, гуманітаризації процесу виховання в цілому [19, с.8].

Отже, майбутні кваліфіковані робітники у професійно-технічних навчальних закладах, у яких сформована правосвідомість, готові до правосвідомої поведінки, мають сформовані правові знання, уміння і навички, мислення, які перетворюються у правові переконання.

Найголовнішими соціальними якостями людини є здатність до мислення, аналізу отримуваної інформації, вироблення власних оцінок, самостійні й усвідомленні вчинки, вважає К. Абульханова-Славська [2, с.112] та наголошує на важливості поєднання у правосвідомості знань права і правових переконань з таким внутрішнім станом особи, який проявляється в готовності діяти певним чином, відповідно до правових вимог. Тобто йдеться про правову установку, яка як вид соціальних установок є важливим регулятором поведінки, діяльності людей.

Важливими для вивчення проблеми формування соціально-правової компетентності є підходи до визначення поняття правової установки. Аргументованою є позиція Н. Щербакової, яка вказувала, що «правова установка - явище не тільки психологічне, а й ідеологічне, оскільки воно є нічим іншим, як динамічним аспектом правової свідомості». На її думку, «природа правової установки визначається співвідношенням вміщених у ній елементів правової ідеології і правової психології (когнітивного й емоційного моментів)» [24, с. 4]. Поєднання у правосвідомості правових знань і правових переконань виявляється у готовності діяти відповідно до правових вимог, тобто у правовій установці [6, с.40].

Правова установка постає як ймовірність переходу у правову активність, що реалізується в можливості «належним чином оцінити поведінку оточуючих, обрати оптимальний варіант особистої морально- правової поведінки» [7, с. 5]. Соціальна установка - мотив, що спонукає особистість до діяльності. Д. Узнадзе визначив установку станом готовності до певної активності. Знаючи соціальні установки майбутніх кваліфікованих робітників, можна прогнозувати їхні дії. Соціальні установки людини змінюються залежно від того, яким чином організовується підкріплення тієї чи іншої соціальної установки. Наприклад, у процесі вивчення правових дисциплін в професійно-технічному навчальному закладі можна впливати на характер соціальної установки майбутніх кваліфікованих робітників, змінюючи систему винагород і покарань за підсумками навчальних досягнень.

Розуміння правової активності у своїх роботах розглядали: С. Алексєєв, В. Затонський, В. Лісовський, Ю. Оборотов, О. Шемшученко та ін. Так, активність розглядається як якість, властивість, риса, характеристика особистості, здатність ставлення до певних видів діяльності. Слушною є точка зору В. Лісовського, який визначає активність як ініціативно-творчу діяльність, спрямовану на прогресивне перетворення навколишнього середовища і самої особистості в ньому [14, с.62]. Під соціально значимими якостями особистості, за визначенням Т. Алєксєєнко, розуміються ті якості, які сприяють розв'язанню суспільно-значущих задач, її громадянському становленню; відображають здатність до соціальної діяльності і характеристики її соціальної поведінки, що виявляються в діях, вчинках, відносинах між людьми і формуються тільки в умовах активної діяльності, спільної з іншими (групової); мають інтегративний характер, визначаються способом життя і формуються у конкретній діяльності. Основою і рушійною силою розвитку соціально- значимих якостей особистості є її власна активність [1, с. 9].

Соціальна активність - динамічне утворення, суб'єктом-носієм якої є людина; має різну ступінь прояву та залежить від співвідношення між соціальними обов'язками особистості у суспільно значущій діяльності та суб'єктивними установками на діяльність; її розвиток відбувається через систему зв'язків людини з навколишнім соціальним середовищем у процесі пізнання, діяльності і спілкування. Соціальна активність проявляється як здатність діяти свідомо, не тільки пристосовуючись до зовнішнього середовища, а цілеспрямовано змінюючи його. У практичному житті - це діяльність в організації та координації активності індивідів, в освоєнні ними зовнішнього середовища [3].

Джерелом соціальної активності особистості є соціальні потреби. Діяльність, на відміну від поведінки, не обмежується пристосуванням до наявних природних чи соціальних умов, а перебудовує і змінює їх, в чому виявляється її творчий характер та ресурс самовдосконалення особистості [1, с.9]. Найважливішими компонентами соціальної активності майбутніх кваліфікованих робітників ми вважаємо волонтерську діяльність, участь у виховних заходах, роботі учнівського самоврядування, трудових десантах та інших видах діяльності. Саме в цій діяльності майбутні кваліфіковані робітники беруть на себе готовність використати отримані правові знання, комунікативні навички, можливість творчо володіти ними у своїй поведінці.

Позитивну правову активність особистості, структуру громадянського суспільства Н. Мінченко спрямовує на те, щоб змусити владу поважати закони, які, у свою чергу, повинні бути соціально й науково обґрунтовані, аби адекватно відбивати нагальні потреби життя. Він зазначає, що рівень негативної правової активності (у порівнянні з рівнем активності позитивної) є показником якісного стану правового життя й ефективності проведеної державою правової політики [12, с. 200]. Тобто, вчений вказує на те, що державна політика, прийняті закони мають безпосереднє значення для формування позитивної правової активності майбутніх кваліфікованих робітників, для їхньої участі у суспільно-громадській діяльності.

Одночасно із соціальною активністю, велике значення для особистості майбутніх кваліфікованих робітників, у яких сформовано соціально-правову компетентність, має соціальна відповідальність. Ступінь відповідальності держави перед особою, - зазначає Н. Онищенко, визначається рівнем зрілості громадянського суспільства як об'єктивно зумовленої в конкретних історичних умовах форми свободи в діях і вчинках людей, у їхніх взаємовідносинах [21, с. 10].

Проблематику соціальної відповідальності висвітлено в педагогічній літературі досить широко, вона розглядається в таких основних двох аспектах: ставлення особистості і якість такого ставлення, його своєрідність. На думку А. Макаренка, відповідальність проявляється у відповідності світогляду, правосвідомості і поведінки людини суспільним відносинам, моральним і правовим нормам та створює необхідну внутрішню стійкість, міцний фундамент для громадянина і розвитку його духовної сфери [10]. Основними джерелами мотивації та осмислення особистістю предмета відповідальності, на думку авторів К. Абульханової-Славської, Л. Божович, І. Кон є: самоствердження, самовираження і самореалізація у процесі виконання завдань, доручень, обов'язків, прямих впливів соціального оточення, системи цінностей. Автор А. Марков вважає, що саме «пріоритет соціального визначив специфіку постановки проблеми свободи і відповідальності, індивідуального та соціального» [11, с.146]. Такої ж думки дотримується і В. Тернопільська, яка розуміє соціальну відповідальність як «генералізуючу» якість, що характеризує: соціальну типовість особистості, тобто її здатність дотримуватися у своїй поведінці й діяльності загальноприйнятих у даному суспільстві соціальних норм; уміння об'єктивно прогнозувати, проектувати власні дії; здійснювати адекватну самооцінку і самоконтроль; активно і соціально значуще виявляти свої індивідуальні здібності; виконувати рольові обов'язки та звітувати за власні дії [17, с.93].

Відповідальність як «усвідомлення того, що ви завжди перебуваєте у стані готовності нести відповідальність перед собою за те, як ви сприймаєте життєві ситуації, що думаєте і відчуваєте, як реагуєте на обставини і на наслідки своїх дій», - зазначає В. Тернопільська [17, с. 94]. Іншого підходу до формування відповідальності дотримується І. Шкільна, яка наголошує на значенні виховного аспекту у формуванні відповідальності як вияву моральної самосвідомості старших підлітків на основі збагачення форм і методів виховної роботи, що спонукає всіх учасників виховного процесу до суб'єкт-суб'єктної взаємодії, забезпечуючи ефективність досягнутих результатів.

соціальний правовий професійний освіта

Література

1. Алексєєнко Т. Ф. Теоретико- методологічні основи Абульханова-Славская К. А. Проблемы правового сознания [Текст] // К. А. Абульханова-Славская // Сборник научных трудов. - Ярославль, 2004. - С. 112-113.

Размещено на Allbest.ru