Формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх агентів з організації туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світлана Масліч, аспірант Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

Реферат

У статті визначено актуальність проблеми формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх агентів з організації туризму у професійно-технічних навчальних закладах. Автором проведено проблемний аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутніх агентів з організації туризму та виявлено необхідність здійснення ними інформаційно-аналітичної діяльності в процесі виконання професійних обов'язків. З'ясовано, що професійна діяльність агентів з організації туризму включає інформаційну й аналітичну складову, а, отже, зміст освітніх дисциплін повинен бути спрямований на формування інформаційно-аналітичної компетентності. Наведені результати проведеного анкетування учнів професійно-технічних навчальних закладів свідчать, що проблемі формування інформаційно-аналітичної компетентності педагогами приділяється недостатньо уваги. Здійснений аналіз освітньо-професійної програми підготовки кваліфікованих робітників туристичної галузі дає змогу визначити шляхи розв'язання виявлених суперечностей щодо формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх агентів з туризму в професійно-технічних навчальних закладах.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження, висвітлених у даній статті, полягає у визначенні поняття «інформаційно-аналітична компетентність майбутніх агентів з організації туризму» та обґрунтуванні вимог щодо сформованості інформаційно-аналітичної компетентності цих працівників на ринку туристичних послуг.

Окреслення напрямів подальшого наукового пошуку в розв'язанні проблеми підвищення якості підготовки майбутніх агентів з організації туризму уможливлює доведення отриманих результатів у здійсненому дослідженні до конкретних методичних розробок навчальних програм, методичних рекомендацій з проведення уроків теоретичного і виробничого навчання, тестів для контролю знань та вмінь учнів.

Постановка проблеми

Нині в Україні відбуваються масштабні зміни у сфері економіки, які вимагають вивчення потреб ринку праці, аналізу затребуваності фахівців тієї чи іншої галузі. А тому сфера освіти повинна мати тісний взаємозв'язок з роботодавцями, бути збалансованою з потребами економіки. Дана вимога знайшла відображення у проекті Закону України «Про професійну освіту», в якому особлива увага приділяється забезпеченню умов для випереджувального розвитку професійної освіти, створенню багатопрофільних, різнорівневих професійних навчальних закладів, що здійснюватимуть підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів та кваліфікованих робітників відповідно до потреб регіонального ринку праці та загальнодержавних потреб [7].

У системі вітчизняної професійної освіти здійснюється підготовка кваліфікованих робітників для різних галузей економіки, зокрема туристичної як однієї з найбільш перспективних. На це вказують дані щодо позитивної динаміки доходів, наведені на сайті Федерації роботодавців Києва: лише за останні півстоліття світовий прибуток, отриманий від туристичної галузі, виріс у 300 разів, а за прогнозами експертів Всесвітньої туристичної організації, сума доходів від туризму у 2020 році перевищить 2 млрд. доларів [9]. Проте в Україні туризм як економічна сфера діяльності є недостатньо розвиненим. Про це йшлося на Всесвітньому економічному форумі. Наведені дані експертів свідчать, що за підсумками 2013 року Україна посіла 76 позицію з 140 у рейтингу країн за рівнем розвитку туристичної галузі [1]. Однією з істотних проблем якісного розвитку туристичної індустрії в Україні, виокремлених на цьому форумі, є низький рівень професіоналізму кадрів. Очевидно, що розв'язання означеної проблеми потребує активізації наукових досліджень у сфері професійної підготовки саме кваліфікованих робітників, здатних надавати якісні послуги.

Аналіз досліджень і публікацій. Різним аспектам проблеми професійної підготовки фахівців сфери туризму присвячені роботи таких українських та зарубіжних учених, як: О. Алілуйко, В. Бабарицька, О. Бейдик, Т. Власова, М. Галицька, Т. Горячева, І. Зорін, Л. Кнодель, А. Конох, В. Лозовецька, Л. Лук'янова, О. Любіцева, П. Олійник, Е. Павлова, В. Пазенок, О. Пирогова, Л. Поважна, С. Попович, О. Сесьолкін, М Скрипник, Г. Сорокіна, О. Фастовець, В. Федорченко, Н. Фоменко, Н. Хмілярчук, Г. Цехмістрова, О. Щербакова та інші. Дослідження щодо використання новітніх інформаційних технологій у діяльності підприємств туристичної сфери і туризмі здійснювали: С. Арімов, В. Балута, П. Бурцев, А. Галиновський, О. Губанова, В. Гуляєв, А. Демаш, М. Єфремова, І. Зорін, І. Калашников, Д. Купінський, Ю. Миронов, М. Морозов, Н. Морозова, Т. Новгородцев, Н. Плотнікова, М. Окороков, М. Робсон, М. Скопень, О. Тоффлер, Ф. Уллах, М. Хайдеггер, А. Шлевков, С. Чупров та інші. В останні роки з'явилася низка праць вітчизняних та зарубіжних учених (Н. Величко, О. Гайдамак, Р. Красовський, О. Назначило, В. Омельченко, Л. Петренко, Н. Рижова, І. Савченко, В. Свистун, Фомін, В. Ягупов та інші), у яких висвітлені результати формування і розвитку інформаційно-аналітичної компетентності в різних фахівців. Однак, проведені дослідження не розкривають питання формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх агентів з організації туризму.

Мета статті: проаналізувати стан вивчення проблеми формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх агентів з організації туризму у професійно-технічних навчальних закладах, визначити шляхи формування даної компетентності як складової професійної компетентності.

професійний інформаційний майбутній туризм

Виклад основного матеріалу

Визначний український вчений Гончаренко у своїх дослідженнях наголошує, що професійна компетентність - це «сукупність знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати, передбачати наслідки діяльності, використовувати інформацію» [6, с. 149]. Як бачимо, професійна компетентність нерозривно пов'язана зі здатністю орієнтуватися в інформаційному просторі. Сучасний світ характеризується зростанням обсягів інформації, тому висококваліфікований фахівець будь-якої галузі повинен володіти навиками швидкого отримання і поновлення інформації, умінням аналізувати її, вирішувати в оперативних виробничих ситуаціях.

Значна кількість учених, досліджуючи питання професійної компетентності фахівців різних галузей, прийшли до висновку, що інформаційно-аналітична компетентність є складовою професійної компетентності. Зокрема, А. Трофименко, вивчаючи питання розвитку інформаційно-аналітичної компетенції студентів у вузі, звертає увагу на посилення ролі аналітичної складової професійної діяльності і зазначає, що здебільшого інформаційно-аналітична компетентність науковцями розглядається як складова професійної компетентності, до того ж, специфічність аналітичної складової інформаційної підготовки висвітлюється мінімально, а самі знання про розвиток та формування інформаційно-аналітичної компетентності у педагогічній теорії та практиці тільки починають складатися [8, с. 11-12].

За результатами дослідження структури і змісту професійної компетентності офіцерів- інженерів В. Омельченко дійшла висновку, що інформаційно-аналітична складова їхньої професійної діяльності є обов'язковим компонентом професійної компетентності військового фахівця. Під інформаційно - аналітичною компетентністю військового спеціаліста вона розуміє «готовність і здатність військового спеціаліста на основі мотивованого і обґрунтованого застосування засобів ІКТ здійснювати цілеспрямовану інформаційно-аналітичну діяльність, пов'язану з пошуком, якісно-змістовним аналізом, обробкою і перетворенням інформації» [5, с. 3].

До подібного висновку дійшла й О. Гайдамак, здійснивши дослідження інформаційно-аналітичної компетентності магістра фізико-математичної освіти, про що йдеться в її науковій праці: «.. .інформаційно-аналітична компетентність є ключовою складовою професійної компетентності, оскільки, в силу фундаментальності понять «інформація» і «аналіз», на ній засновані інші компоненти професійної компетентності» [2].

Вітчизняними і зарубіжними вченими доведено, що інформаційно- аналітична компетентність є ключовою. За класифікацією компетентностей, прийнятою в європейських країнах, зазначена компетентність віднесена до переліку загальних (generic), тобто, це - знання, розуміння, навички та здатності, якими студент оволодіває в рамках виконання певної програми навчання, але які мають універсальний характер. Вона представлена набором окремих компетентностей: здатністю до аналізу та синтезу; елементарними навичками роботи з ПК; навичками роботи з інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел).

Як ключова (універсальна) дана компетентність входить до складу професійної компетентності, адже професійна діяльність сучасного фахівця будь-якого напряму нерозривно пов'язана з опрацюванням та аналізом інформації. Без навиків якісного опрацювання інформації працівник жодної галузі не може бути конкурентоспроможним на ринку праці. Однак, зміст цієї інформації відрізняється своєю специфікою, котра відображає особливості змісту професії, виконуваних функцій, тобто професійної компетентності.

Отже, подальший науковий пошук необхідно спрямувати на з'ясування суті поняття професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму. Для цього скористаємося результатами дослідження В. Любарець, яка вважає, що «професійна компетентність агента з організації туризму - це інтегрована здатність особистості здійснювати професійну діяльність у сфері туризму, використовуючи цілісний комплекс знань, умінь і навичок, психологічних особливостей, професійних позицій» [4, с. 6]. Зауважимо, що стан сучасного туристичного ринку вимагає від фахівців даної галузі серйозного рівня оволодіння інформаційними технологіями. Агент з організації туризму має досконало орієнтувався в інформаційному просторі, швидко опрацьовувати величезні обсяги даних, аналізувати та оцінювати їх. А отже, працівники туристичної галузі повинні мати чітко сформовані риси інформаційно-аналітичної компетентності, на що вказують результати аналізу освітньо-кваліфікаційної характеристики [3]. Основними напрямами діяльності агента з організації туризму є робота з клієнтами та партнерами, засобами комунікацій, технологічною документацією, ведення баз даних, калькуляція, складання аналітичних звітів. Кожен з цих напрямів діяльності може бути реалізований за умов володіння певними уміннями, які відображено нами в таблиці 1. Результати вивчення їх переліку уможливлюють висновок, що професійна діяльність агентів з організації туризму включає інформаційну й аналітичну складову, а, отже, зміст освітніх дисциплін повинен бути спрямованим на формування інформаційно-аналітичної компетентності.

Проведені нами дослідження дають підставу стверджувати, що інформаційно-аналітична компетентність майбутніх агентів з організації туризму - це складова їхньої професійної компетентності, спрямована на пошук та опрацювання інформації, роботу з інформаційними ресурсами та програмними засобами з метою формування банку туристичних послуг та організації обслуговування клієнтів туризму. Перелік умінь агента з організації туризму, відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики

Таблиця 1