Втілення краєзнавчого принципу навчання на уроках географії (на прикладі Корчівецької середньої школи Глибоцького району)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Втілення краєзнавчого принципу навчання на уроках географії (на прикладі Корчівецької середньої школи Глибоцького району)

Грицку В.С., Іримеску В.К.

Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича, Корчівецька середня школа Глибоцького району. Розглядається краєзнавчий принцип навчання як основний у викладанні географії та у проведенні позакласної роботи вчителя Корчівецької середньої школи Глибоцького району. Висвітлено основні положення організації краєзнавчої роботи в школі. Виділено значення краєзнавчої роботи у викладанні всіх курсів географії в школі та у патріотичному вихованні школярів.

Ключові слова: краєзнавчий принцип; екскурсії; позакласна робота; курси географії; краєзнавча робота; патріотичне виховання.

Вступ. Сучасні педагоги розглядають краєзнавство як одну з форм зв'язку навчання з життям. Проте краєзнавча робота займає набагато більшу роль у навчанні та вихованні учнів. І перш за все їй належить провідна роль у формуванні духовності а також виховання патріотизму. Під керівництвом учителя починається вивчення природних, соціально-економічних та історичних умов краю. Саме така робота відмінно налагод-жена в селі Корчівці Глибоцького району.

Аналіз попередніх досліджень. Питанням втілення краєзнавства у шкільне навчання займалися ще в школах древньої Греції. На це у своїх працях вказував Платон. В періоді середньо-віччя насаджується “догматичне” навчання і краєзнавчий принцип майже повністю виклю-чається із шкільної освіти. І лише на початку ХХ століття на цей напрям навчання звернули належну увагу. Серед вітчизняних педагогів, що виявляли дослідницький інтерес до краєзнавчої роботи, слід виділити В.В.Бенедюк, М.Ю.Костриця, М.П.Кра- чило, Л.І.Круглик, О.М.Маринич, І.В.Мельничук, А.Й.Сиротенко, Б.О.Чернов, П.Г.Шищенко, М.Т.Янко та інші. Проте принцип краєзнавчого навчання на практиці не завжди ведеться на належному рівні і тому потребує постійної уваги, оновлення, наближення до сьогодення та орієнтації учнів на актуальні для них проблеми.

Мета даної статті -- розглянути краєзнавчу роботу досвідченого вчителя географії в її сучасній навчально-практичній діяльності з ціллю вивчення досвіду і втілення його у практику інших педагогів.

Виклад основного матеріалу. Свого часу А. Дістервег наголошував, що кожний учитель повинен бути природознавцем, кожний сільський учитель - «природодослідником».

Працюючи майже два десятки років років у Корчівецькій школі, вчитель наполегливо старається розв'язувати це нелегке завдання шляхом пробудження цікавості учнів до здобуття географічних знань.

Географічне краєзнавство передбачає два завдання: одне з них - всебічне вивчення своєї місцевості і накопичення краєзнавчого матеріалу; друге - використання цього матеріалу у викладанні географії [1].

Екскурсії та походи по рідному краю є однією з важливих форм розширення та закріплення знань учнів, вони викликають потяг школярів до вивчення рідного краю. Значущість туристично-краєзнавчої роботи полягає насамперед у тому, що через неї можна здійснити один з головних принципів навчання і виховання -- принцип єдності теорії і практики, зв'язку навчання з життям. Теоретичні знання, здобуті в школі під час походів та екскурсій, дістають практичне застосування (пошуки корисних копалин, вивчення грунтів, метеорологічні та гідрологічні спостереження для потреб промисловості, сільського господарства і транспорту, збирання лікарських та інших цінних дикорослих рослин, вирощування саджанців плодових дерев догляд за сільськогосподарськими культурами та за молодняком тварин, збирання врожаю, боротьба з ерозією ґрунтів і шкідниками ланів, проведення різних меліоративних заходів тощо). Самостійно виконуючи практичні завдання, школярі вчаться систематизувати матеріал, робити записи, складати конспекти, працювати з документами. Такі вправи розвивають мислення, творчу думку дітей. А це вдається легше здійснювати саме на екскурсіях і в туристських походах по рідному краю через практичну участь дітей у суспільно корисній праці[2].

Краєзнавчі знання, які учні одержують у початкових класах на уроках природознавства і під час позакласних занять, повинні стають основою у здійсненні краєзнавчого підходу при вивченні географії рідного краю, курсу загальної географії, географії України, економічної та соціальної географії світу а також в організації позакласної краєзнавчої роботи.

Проблеми краєзнавства мають комплексний міждисциплінарний характер, у розв'язанні яких важлива роль належить географії, історії, біології, етнографії та іншим наукам. Їх методи дослід-ження і застосовує краєзнавство[3].

Під час вивчення курсу «Географія рідного краю» у учнів формуються початкові географічні знання і вміння. На допомогу вивчення цього курсу географії вчителю приходять місцеві матеріали, зібрана колекція гірських порід та мінералів, що зберігається в географічному кабінеті, гербарії рослин, колекції промислових товарів місцевого виробництва а також зібрані фотографії та відео фрагменти з географічною інформацією. Кожний урок даного курсу унаочнений краєзнавчим матеріалом. Це допомагає вчителю здійснювати мотивацію навчання, поглиблювати емоційність викладання і добиватися високого рівня освоєння знань.

З курсу загальної географії школярами починається вивчення систематичних курсів географії. Краєзнавчі знання, одержані учнями при вивченні літосфери, гідросфери і атмосфери, стають визначальними при викладанні цього курсу. На уроках вчитель уміло наводить приклади при розгляді ландшафтних комплексів і у встановленні взаємозв'язків між ними з навколишнього середовища рідного краю. На допомогу вивчення курсу приходять екскурсії, які вчитель проводить частіше, ніж у інших курсах.

Курс “Географія материків і океанів” у порівнянні з курсами загальної географії має обмежені можливості для здійснення краєзнавчого підходу. Але і при вивченні цього курсу вчитель Корчівецької школи вміло здійснює краєзнавчий підхід. Він полягає у тому, що особливості природи місцевості, яка вивчається, порівнюється із відповідними особливостями своєї місцевості, які вже добре знайомі учням. Наприклад, порівняння літньої погоди в Антарктиді із зимовою погодою свого села допомагає учням конкретно уявити, відчути і зрозуміти суворість антарктичного клімату, одержати уявлення про особливості природи далекої території.

Важливе значення краєзнавчого підходу при вивченні курсу географії України полягає у тому, що він забезпечує розвиток в учнів уявлень про своє село, район, свою область, як складову частину держави.

Широко використовується краєзнавчий принципу вчителем і при вивченні “Економічної та соціальної географії світу». Враховуючи рівень загальноосвітньої підготовки з попередніх курсів, життєвий досвід старшокласників і освітньо- пізнавальні завдання цих курсів, використання краєзнавчого матеріалу не тільки робить цікавим розгляд програмних питань, але й сприяє залученню школярів до вирішення складних проблем свого краю. краєзнавчий школа географія

Практична діяльність вчителя географії Корчівецької школи показує, що використання краєзнавчого матеріалу на уроках можливе при застосуванні всіх методів навчання, які використо-вуються у школі. Так, у розповіді вчителя, бесіді з учнями, при лекційному викладі матеріалу, демонстрації моделей, у ряді лабораторних, практичних робіт, при проведенні екскурсій, роботі з книжкою, виконанні письмових і графічних робіт завжди знаходиться місце для застосування місцевого матеріалу з навчально-виховною метою.

У шкільній географії чимало понять, які можна добре засвоїти лише на основі вивчення краєзнав-чого матеріалу в реальній ситуації на місцевості (наприклад, вивчення геологічного і ґрунтового розрізу, будови долин, визначення витрат води річки і т.д.). Спираючись на конкретні достовірні знання, здобуті в походах та на екскурсіях, школярі розширюють і поглиблюють свої уявлення до розуміння співвідношень і взаємозв'язків між окремими компонентами географічного середо-вища, іншими словами, засвоюють наукові основи географічних закономірностей. Матеріал, зібраний під час екскурсій і туристських походів, учитель географії вміло використовує як ілюстраційний матеріал на уроках і в такий спосіб допомагає учням усунути абстрактність географічних понять і уникнути механічного їх засвоєння.

В Корчівецькій школі вважають, що врахо-вуючи велике теоретичне і практичне значення туристично-краєзнавчої роботи у викладанні географії, вчитель повинен займатися нею повсякденно і безперервно, а не час від часу та ще й з обмеженою кількістю учнів. Під час екскурсій і походів учні на конкретних прикладах переконуються у практичному значенні гео-графічних знань і досліджень для господарської діяльності людини. Вони вчаться орієнтуватися на місцевості, вимірювати відстані та знімати план місцевості , визначати швидкість течії річки, витрати її води та енергетичну потужність, збирати зразки гірських порід і ґрунтів, розрізняти сільськогосподарські культури, породи дерев, розпізнавати корисні копалини, працювати з фото- та відеокамерами, надавати першу допомогу потерпілому товаришу, тощо.

Організовуючи й проводячи шкільні краєзнавчі експедиції, вчитель географії ставить собі за мету, насамперед, прищепити учням навички найпрос-тіших наукових досліджень та залучити їх до суспільно корисної праці. Добре спланована шкільна краєзнавча експедиція сприяє активному здобуванню нових, а також поглибленню вже набутих знань і застосуванню їх у практичній діяльності.

Цінним є досвід роботи експедицій з метою вивчення учнями русла річки Сірет (див. фото).

Фото. Гідрологічні спостреження учнів Корчівецької середньої школи на річці Сірет

Учасниками таких походів та експедицій стають майже всі учні 7-9 класів. Вони проводять екологічну експертизу водойм, займаються очищенням річища та дрібних джерел, вивчають фауну та флору, шукають способи їх збереження. Під час походів учні школи займаються збором народного фольклору, записують народні легенди, старовинні пісні, спогади старожилів про минуле.

Шкільні краєзнавчі експедиції дають змогу в цікавій формі залучати юних дослідників до творчого наукового пошуку, романтичної розвідки, радості відкриття, спираючись на властиву всім дітям допитливість та постійного прагнення їх до нового та цікавого.

Важливе значення в поширенні краєзнавчої інформації має демонстрація на комп'ютері фотографій та відео роликів з краєвидами місцевої природи й пояснення їх особливостей. Це створює значний емоційний вплив на учнів, розвиває естетичні смаки і водночас дає змогу отримати краєзнавчі знання про природу, населення і господарство свого села, міста, району, області.

Використання комп'ютерів під час опрацю-вання краєзнавчих матеріалів на уроках і в позашкільній роботі підвищує мотивацію краєзнав-чого навчання, розвиває пізнавальний інтерес до вивчення рідного краю і здатність учнів до дослідження.

Проектна діяльність дозволяє формувати особистість сучасного школяра, її можна розгляда-ти як самостійну структурну одиницю навчально - виховного процесу. Тому вчитель значну увагу приділяє використанню методу проектів на уроках географії та створенню пошуково-дослідницьких робіт в гуртку «Географічне краєзнавство», а краєзнавчий принцип дає можливість будувати роботу в гуртку за дидактичним правилом -- від відомого до невідомого. Гуртківці школи беруть активну участь у першому, другому та третьому етапах Всеукраїнських історико-географічних експедицій учнівської молоді «Моя Батьківщина- Україна», та « Краса і біль України» де неодноразово були переможцями і лауреатами.

Висновки

Краєзнавству належить провідна роль у формуванні у учнів патріотизму, що є глибинним усвідомленням індивідом своєї єдності з Батьківщиною як окремою духовною, суспільно- політичною, економічною, екологічною, культур-ною, територіальною цілісністю. Втілення пере-дових досвідів вчителів географії допоможе поглибити не тільки знання учнів географії, а й вдосконалити патріотичне виховання школярів в українських школах.

Література

1. Корнєєв О.В. Методика шкільного географічного краєзнавства, - Харків: Вид. група «Основа», 2007. - 144 с.

2. Крачило М.П. Організація роботи з географічного краєзнавства і туризму. - К.: УМК ВО, 1998. - 280 с.

3. Кушнір Л., Гомля Л. Особливості проведення краєзнавчої роботи в школі.\\ Витоки педагогічної майстерності. - 2012. - Випуск 10. - С. 166-169.

4. Korneev AV Methods school geographical regional studies - Kharkov: Type. Group “Basis”, 2007. - 144 p.

5. Krachylo MP Work with geographical regional studies and tourism. - K .: PO CMD, 1998. - 280 p.

6. Kushnir L., L. Gormley Features of local history in school. \\ Origins pedagogical skills. - 2012. - Issue 10 - S.166-169.

Размещено на Allbest.ru