Підвищення професійних вимог до викладачів, посилення конкуренції на ринку освітніх послуг, використання сучасних технологій освітньої діяльності, зміни в ресурсному забезпеченні зумовлюють необхідність постійного вдосконалення професійної діяльності університетського працівника та його адаптації до вимог сучасного суспільства. Вагому роль у розв'язанні цих питань відіграє система управління професійним розвитком викладача закладу вищої освіти як цілеспрямовано організована взаємодія суб'єктів освітнього процесу, що скерована на розвиток педагогічного, наукового і творчого потенціалів викладачів, а також впливає на рівень їх професіоналізму.

Незважаючи на беззаперечну цінність наявних досліджень, поза увагою залишилися важливі аспекти, які впливають на розвиток професійної компетентності викладачів закладів вищої освіти (ЗВО). Системне вивчення наукових джерел і дослідження усталеної практики з цієї проблеми дали змогу дійти висновку, що на сьогодні відсутнє комплексне дослідження, яке розкриває особливості системи управління розвитком професійної компетентності викладачів кафедр менеджменту ЗВО. Таким чином, необхідно окреслити коло об'єктивних факторів, що зумовлюють необхідність дослідження цієї проблеми з урахуванням потреб суспільства, соціального замовлення та викладачів до професійного розвитку в умовах діяльності кафедр менеджменту ЗВО.

Порівнюючи теоретичні здобутки з означеної проблеми і висновки останніх досліджень у галузі теорії та методики управління вищою освітою, серед головних чинників, що зумовили вибір теми дослідження, потрібно виокремити необхідність удосконалення змісту управлінської діяльності, яка викликана сучасними тенденціями розвитку системи освіти та затребуваністю науково обґрунтованих концептуальних праць щодо проблеми створення системи управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту ЗВО.

Цінними, на нашу думку, є напрацювання польських науковців, які маючи теоретичну та методологічну бази з проблеми створення системи управління професійним розвитком викладачів ЗВО, здійснюють практичні кроки щодо їх реалізації та мають ефективну систему впливу на рівень професійного розвитку та формування іміджу дидактичного, наукового і науково-педагогічного працівника. Це має суттєвий вплив на формування іміджу структурного підрозділу і закладу, де працює певний викладач.

Так, науковець Ю. Бугай [1] досліджує особливості побудови проактивної стратегії розвитку університету; К. Гарський [2] вивчає можливості, способи та методи ефективного навчання працівника з метою його професійного розвитку; Д. Янковський [3] аналізує творчий розвиток особистості, який відбувається у процесі навчання та самоосвіти; дослідник К. Облуй [4] характеризує типи і види стратегій організацій, особливості їх побудови; науковець К. Охват [5] досліджує навчання в аспірантурі як першу ступінь кар'єрного зростання науковця; професор Т. Вавак [5] характеризує особливості університетських стратегій Краківських університетів і характеризує алгоритм побудови університетських стратегій. Аналіз друкованих та електронних джерел дає змогу зазначити, що багатьох польських науковців цікавить тематика особистісного та професійного розвитку особистості, побудови стратегій університетів, проте досі не існує дослідження, яке характеризувало б систему управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту ЗВО Республіки Польща. Цим зумовлена актуальність нашої статті.

Головною метою діяльності менеджерів ЗВО Республіки Польща є задоволення попиту суспільства на підготовку фахівців у відповідній галузі. Мети досягають за рахунок збільшення потенціалу кафедри, розвитку її науково-дослідної бази, підвищення рівня професіоналізму професорсько-викладацького складу, упровадження інноваційних методів організації навчального процесу, використання прогресивних освітніх технологій, а також налагодження співпраці зі стратегічними партнерами.

У зазначеному контексті виникає необхідність подолати суперечності, які було виявлено в процесі вивчення проблеми, зокрема, між:

новими вимогами польського суспільства та соціальними запитами щодо рівня професійної компетентності викладачів ЗВО, їхніх особистісних якостей і неготовністю сучасної системи управління ЗВО до забезпечення зростання рівня професійної компетентності викладачів у системі неперервної освіти;

усвідомленням сучасних вимог щодо модернізації освітнього процесу, напрямів її здійснення з урахуванням полісуб'єктних властивостей сучасного суспільства та домінуванням моноспрямованої парадигми теорії організації управлінської діяльності;

необхідністю докорінної зміни характеру взаємозв'язків між учасниками освітнього процесу і низьким рівнем адресного управлінського та науково-методичного супроводів професійного розвитку викладачів в умовах діяльності кафедри;

потребою переходу до науково обґрунтованого управління професійним розвитком викладачів і відсутністю цілісної підготовки науково-педагогічних працівників ЗВО до такої роботи;

традиційним розумінням функцій управління освітніми процесами як механізму забезпечення реалізації його складників і сучасним баченням системи, зорієнтованої на досягнення гуманістичних цілей, демократизацію суб'єктно-суб'єктних відносин, що забезпечують якість освітнього процесу;

необхідністю переходу вищої освіти на рівень конкурентоспроможності викладача та нерозробленістю механізмів щодо адаптації кожної ланки ЗВО до цих вимог.

Підвищення професійних вимог до викладачів, посилення конкуренції на ринку освітніх послуг, використання сучасних технологій освітньої діяльності, зміни в ресурсному забезпеченні зумовлюють необхідність постійного вдосконалення професійної діяльності викладача та його адаптації до вимог сучасного суспільства. Вагому роль у розв'язанні цих питань відіграє система управління професійним розвитком викладача ЗВО, тобто цілеспрямовано організована взаємодія суб'єктів освітнього процесу.

Отже, об'єктивні потреби вдосконалення системи управління професійним розвитком викладачів ЗВО України, достатня теоретична і практична розробленість зазначеної проблеми науковцями Республіки Польща зумовили актуальність теми дослідження "Система управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту закладів вищої освіти Республіки Польща". На рисунку 1 представлено концептуальну модель системи управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту польських ЗВО Республіки Польща.

Концепція цієї моделі базується на тому, що професійний розвиток викладачів кафедр менеджменту вибудовується на засадах стратегії розвитку кафедри, факультету, інституту, яка базується на стратегії розвитку ЗВО. З метою побудови стратегії ЗВО група відповідальних осіб здійснює Pest-аналіз і SWOT-аналіз.

Pest-аналіз - це виявлення та оцінювання впливу факторів макросередовища на результати поточної та майбутньої діяльностей організації (підприємства). Причому враховують аспекти зовнішнього середовища, які впливають на бізнес компанії (P - політичні, E - економічні, S - соціальні, T - технологічні).

SWOT-аналіз - це виявлення сильних сторін закладу освіти з метою порівняння з ринковими можливостями; з'ясування можливостей, що відповідають ресурсам закладу. Для подолання проблем, недоліків закладу аналізують і встановлюють слабкі сторони закладу та загрози з метою розроблення заходів щодо зменшення їх впливу. На засадах SWOT-аналізу здійснюють розроблення стратегічних напрямів розвитку ЗВО та формування стратегічних пріоритетів.

викладач професійне вдосконалення польща

Базуючись на PEST-, SWOT-аналізах і стратегіях розвитку вищої освіти в Республіці Польща до 2020 р. здійснюють побудову стратегій університетів. Важливим розділом цих стратегій є професійний розвиток викладачів. Це зумовлено тим, що викладач забезпечує якість освіти, а його професійний розвиток підвищує цю якість. Тому пріоритетним завданням кожного університету є підвищення професійної компетентності викладачів з метою підвищення якості освіти закладу.

Під час побудови моделі Системи управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту ЗВО Республіки Польща за мету було поставлено створення ефективної системи управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту для забезпечення високої якості вищої освіти. Відповідно до цієї мети, поставлено такі завдання:

активізувати мотиваційно-ціннісне ставлення викладачів кафедр менеджменту до професійного розвитку;

забезпечити організаційно-педагогічні умови для професійного розвитку викладачів кафедр менеджменту;

забезпечити ефективність системи управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту.

Другим компонентом моделі є теоретико-методологічний. На нашу думку, ефективне управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту ЗВО Республіки Польща стає можливим завдяки створенню спеціальних організаційно-педагогічних умов. На засадах здійсненого аналізу нами було визначено такі умови.

Примітка. РП - Республіка Польща

Рис.1. Концептуальна модель системи управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту ЗВО Республіки Польща

Система стимулювань і заохочень:

- перерозподіл завідувачем кафедри годин між науково-дослідною, навчальною й організаційною діяльностями (участь у робочих групах із розроблення стратегій, написання міжнародних програм, Erasmus+);

- додаткове фінансування за університетську мобільність (ґранти, програми, фінансові винагороди за отримані патенти, науковий доробок);

- сприяння кар'єрному зростанню викладачів (академічний менторінг, академічний коучинг, лідерство, наукове дорадництво).

Забезпечення умов діяльності:

- позитивний мікроклімат у колективі, політика партнерства;

- дидактичне, наукове та матеріально-технічне забезпечення;

- відкрита освіта (USOS).

Усі компоненти змісту професійної діяльності викладачів вищезгаданих кафедр (науково - дидактична, науково-дослідна і організаційна) розвиваються під впливом управління: академічний менторінг; академічний коучинг; дорадництво; написання та участь у міжнародних програмах, ґрантах; стажування в ЗВО інших країн; та самоуправління: e-learning; курси, навчання, тренінги; портфоліо.

Технологічна компонента моделі - це розроблення та впровадження стратегій університету, факультету, інституту і кафедри, обов'язковим розділом яких є професійний розвиток викладача. На засадах цих стратегій викладач вибудовує стратегію власного індивідуального професійного розвитку.

Розроблення індивідуальної стратегії професійного розвитку викладачів кафедр менеджменту передбачає такі етапи:

— бачення власного професійного розвитку викладачем (викладач може встановити межу власного професійного розвитку на цьому етапі та в найближчій перспективі);

— встановлення професійного рівня викладача (для цього розроблено критерії та показники, за допомогою яких вираховують професійний рівень - шкала від 1 до 5);

— стимули професійного розвитку (у процесі самомотивації викладача важливу роль відіграють стимули - отримання вищого наукового ступеня чи звання, конкурс на вакантну посаду тощо);

— резерви (викладач знає, які невикористані резерви має і може використати у процесі професійного розвитку - здатність самостійно навчатися, організувати або коригувати вільний від професійного розвитку);

— план дій - після здійснення аналізу попередніх складників викладач має розписати план на найближчі 3-5 років: заходи, терміни і виконавці (очевидно, що одним суб'єктом є він сам, а іншим - ментор, коуч, досвідчений викладач, тренер, завідувач кафедри, науковий консультант тощо);

— зміни - зазначення якісних і кількісних змін у професійному рівні викладача кафедри менеджменту, що мають відбутися у визначений термін.

Індивідуальна стратегія професійного розвитку викладачів є похідною від стратегії розвитку кафедри, факультету, інституту та університету. Кожна із зазначених стратегій містить розділ, присвячений розвитку викладача. Тому, відповідно до загальних вимог до професійного розвитку з метою розвитку структурного підрозділу та установи загалом, викладач вибудовує власну траєкторію руху від встановленого рівня професіоналізму до запланованого.

Результативно-рефлексивна компонента вона містить два показники:

1) зростання професійного рівня викладачів кафедр менеджменту ЗВО Республіки Польща;

2) підвищення престижу та рейтингу суб'єктів управління професійним розвитком викладачів кафедр менеджменту ЗВО Республіки Польща.

Перспективами подальших розвідок є результативно-рефлексивна компонента, опис критеріїв і показників обчислення коефіцієнту професійного зростання викладачів і характеристики рівнів професій.

Отже, нами встановлено, що підвищення професійних вимог до викладачів, посилення конкуренції на ринку освітніх послуг, використання сучасних технологій освітньої діяльності, зміни у ресурсному забезпеченні зумовлюють необхідність постійного вдосконалення професійної діяльності університетського педагогічного працівника та її адаптації до вимог сучасного суспільства. Вагому роль у розв'язанні цих питань відіграє система управління професійним розвитком викладача ЗВО.

У ході дослідження з'ясовано, що така система призведе до підвищення професійного рівня викладачів кафедр, а відповідно й якості вищої освіти Республіки Польща.

Використані літературні джерела

1. Bugaj J. Budowanie proaktywnej strategii uniwersytetu / J. Bugaj // Prace naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrociawiu nr 420. - 2016. - S.27-33.

2. Garski K. Jak efektywnie szkolic pracownikow / K. Garski, J. Gontarz (red.) // PARP. - Warszawa, 2009. - 7 s.

3. Jankowski D. Tworczy rozwoj jednostki w caiozyciowych procesach edukacji i samoedukacji / D. Jankowski // Dialog o Kulturze i Edukacji. - 2012. - No.1. - S.120-121.

4. ObiojK. Strategia organizacji / K. Obioj. - Wyd. III. - Warszawa, 2014. - 416 s.

5. Ochwat M. Studia doktoranckie jako pierwszy etap awansu naukowego / F. Ziejka (red.) // Model awansu naukowego w Polsce. Zapis wyst^pien oraz cz? sci debaty, ktore odbyiy si? podczas konferencji w Krakowei w dniach 17-18 marca 2006 roku, Konferencja Rektorow Akademickich Szkoi Polskich - Fundacja Rektorow Polskich, Krakow - Warszawa.

6. Wawak T. Innowacyjna, projakosciowa strategia naprawczo-rozwojowa jednostki organizacyjnej szkoiy wyzszej - w warunkach nowelizacji ustawy o szkolnictwie wyzszym / T. Wawak // Innowacyjnosc i jakosc - wyznaczniki sukcesu, praca zbiorowa pod red. Z. Kiosa, Wydawnictwo: Politechnika Poznanska IMR i PS, Poznan 2010. - S.331-332.

Размещено на Allbest.ru