Антропологічно-етнологічний інститут Львівського університету як основа формування наукової школи Яна Чекановського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антропологічно-етнологічний інститут Львівського університету як основа формування наукової школи Яна Чекановського

Роман Тарнавський

Упродовж 1910--1930-х рр. Львівський університет був одним із світових антропологічних центрів. Антропологія тоді розглядалася у контексті історичних дисциплін, вивчалася у поєднанні з етнологією та первісною історією. У радянський час цей зв'язок був порушений й викладання антропології відбувалося в основному у рамках вивчення природничих наук. На жаль, у нинішній українській народознавчій науці антропології відведене незначне місце. Дається взнаки нестача спеціалістів-антропологів серед народознавців; антропологія й далі вивчається, переважно як біологічна дисципліна. історіографія антропологія етнологія

Характеризуючи історіографію розвитку антропології у Львівському університеті, відзначимо, що діяльність кафедри антропології та етнології (з 1936 р. - кафедри антропології) й Антропологічно-етнологічного інституту Львівського університету, які впродовж 1913--1939/1941 рр. очолював відомий польський антрополог Ян Чекановський, висвітлена в його власних монографіях, статтях і повідомленнях [23--26]. Бібліографія наукових досліджень, присвячених окремо Я. Чекановському, величезна (наголосимо на статтях його учнів - Юзефа Ґаєка [29] та Францішека Вокроя [71; 72]). Натомість спеціальних досліджень про інших працівників очолених ним кафедри й інституту майже немає (це, передусім, статті у довідкових виданнях [12--16; 20]). Наголосимо лише, що біографію та наукові погляди відомого українського антрополога Ростислава Єндика, який певний час працював в Антропологічно-етнологічному інституті під керівництвом Я. Чекановського, в одній зі свої статей докладно охарактеризував сучасний львівський етнолог Михайло Глушко [11, с. 414, 416, 419--421, 428, 432--434].

Зважаючи на висловлене, метою цієї статті є характеристика наукових поглядів учнів Я. Чекановського, які у 1920--1930-х рр. працювали у Львівському університеті, й відомі під назвою "Львівська антропологічна школа". На жаль, більшість з цих учених майже не відома серед українських народознавців, хоча результати їхніх досліджень, поза сумнівом, заслуговують на увагу.

У 1913 р. у Львівському університеті було відкрито кафедру антропології та етнології під керівництвом відомого вченого Яна Чекановського. Практично відразу ж після створення кафедри Я. Чекановський організував при ній Антропологічно-етнологічний інститут (заклад) - підрозділ науково-навчального характеру. У ньому на асистентських посадах (заступника асистента (демонстратора), молодшого асистента, старшого асистента або асистента-волонтера) почали працювати найталановитіші учні Я. Чекановського - переважно випускники навчального відділення "Антропологія, етнологія, первісна історія" (до 1923 р. - "Антропологія та етнологія"). Згодом саме вони стали основою т. зв. Львівської антропологічної школи, яка у міжвоєнний період здобула світове визнання [18; 19; 24; 25].

Представників цієї наукової школи об'єднувала, передусім, обґрунтована Я. Чекановським методологія антропологічних досліджень. Вона базувалася на твердженні, що морфологічні особливості населення формувалися в результаті взаємодії декількох "антропологічних складників" ("рас"), змішання яких спричинило виникнення й перехідних типів. Різні людські колективи відзначаються кількісним співвідношенням різних "антропологічних складників", для визначення якого Я. Чекановський розробив власну систему математичного аналізу [17, с. 47]. Відзначимо, що саме цей учений першим у Польщі застосував математичну статистику для систематики людини, а його праця "Нарис статистичних методів у застосуванні до антропології" ("Zarys metod statystycznych w zastosowaniu do antropologji") [26] стала одним з перших у світі досліджень зі статистики і тривалий період використовувалася як єдиний польський підручник з цієї дисципліни.

Тепер охарактеризуємо наукові погляди головних представників Львівської антропологічної школи Я. Чекановського.

Упродовж 1921--1925 рр. посаду молодшого асистента Антропологічно-етнологічного інституту обіймав Константин Собольський [25, s. 183]. З його наукових праць "університетського періоду" варто відзначити статтю "Антропологічна характеристика населення Вілейського повіту" ("Charakterystyka antropologiczna ludnosci powiatu wilejskiego") [65], у якій молодий дослідник описав антропологічні особливості населення околиць міста Вілейська тодішнього Віленського воєводства Другої Речі Посполитої (нині - Вілейського району Білорусі).

У 1921 р. старшим асистентом Антропологічно-етнологічного інституту Львівського університету призначили Болеслава Росінського. На той час він уже був доктором філософії з антропології (тема його докторської праці - "Антропологічна характеристика населення Пултуського повіту"), мав потужний науковий доробок: статті "Дослідження щелеп з польських земель" ("Badania nad zuchwami z ziem polskich"), "Антропологічна характеристика населення села Ка- шиць та околиць Пшеворська в Галичині" ("Charakterystyka antropologiczna ludnosci wsi Kaszyc i okolic Przeworska w Galicji"), а також статті та повідомлення з теми докторської праці [6, арк. 198; 53; 54]. Відзначимо, що її основою стали матеріали польового антропологічного дослідження населення семи сіл ґміни Големб'є Пултуського повіту Варшавського воєводства, зібрані Б. Росінським за дорученням Інституту антропологічних наук Варшавського наукового товариства у 1918--1919 роках. Спираючись, насамперед, на методику Рудольфа Мартіна, Фелікса фон Луша- на, Я. Чекановського та інших антропологів, дослідник описав головні антропологічні ознаки (зріст, пігментацію шкіри, показники голови, обличчя, носа, губ тощо) населення обстежених теренів.

На початку 1920-х рр., уже працюючи під керівництвом Я. Чекановського, Б. Росінський опублікував низку наукових статей, зокрема "З антропологічних досліджень зубів" ("Z badan antropologicznych nad uz^bieniem") і "Дослідження знайдених у Польщі неолітичних черепів" ("Studia nad czaszkami neolitycznymi znalezionymi w Polsce") [6, арк. 198]. У 1925 р. він га- білітувався (отримав право викладання в університеті) на підставі праці "Доісторичний і сучасний острів Крит в антропологічному відношенні" ("Wyspa Kreta przedhistoryczna i wspolczesna pod wzgl^dem antropo- logicznym") [62; 63]. У ній Б. Росінський охарактеризував антропологічні особливості населення Криту на підставі досліджень Ф. фон Лушана, а також краніологічного матеріалу населення середньо-мінойської доби (близько 2000--1580 р. до н. е.) та черепів сучасного населення острова з каплиць цвинтарів міст Іракліон і Кидонія. На основі отриманих даних дослідник дійшов висновку, що населення Криту в давнину належало до середземноморського антропологічного типу. Заселення острова відбувалося з Європи, адже в неоліті населення, подібне за антропологічними ознаками до критського, проживало на Балканському півострові та на теренах Центральної Європи. Впродовж історії населення Криту зазнало значних змін: відбулася його індоєвропе- їзація, яка відобразилася, передусім, у наявності північ- ноєвропейських та інших домішок у переважаючому середземноморському антропологічному типі. Заздалегідь додамо, що в 1926 р. Б. Росінського номінували доцентом, а у 1934 р. - титулярним професором. Проте він одночасно й надалі працював старшим асистентом, а упродовж 1930 --1939 рр. - ад'юнктом Антропологічно-етнологічного інституту [1, арк. 3, 6; 4, арк. 6; 25, s. 183].

У другій половині 1920-х - у 1930-х рр. учений опублікував статті, присвячені антропологічно- соціальній проблематиці ("Спостереження з погранич- чя антропології та соціології"/"Spostrzezenia z pogranicza antropologji i socjologji" [59]), спадковості антропологічних ознак ("З досліджень спадковості у людини"/<^ badan nad dziedzicznosci^ u czlowieka" [1, арк. 6], "Чи може навколишнє середовище спричинити в людини генетичні зміни" / "Does the enviroment cause the genetical change in man?" [55], "Про спадковість у людини кольору райдужної оболонки ока"/"0 dziedzicznosci barwy t^czowki u czlowieka", "Таблиці успадкування антропологічного типу"/"Tabela dziedziczenia typu antro- pologicznego" [1, арк. 6]), антропологічним особливостям емігрантів до Сполучених Штатів Америки ("Поляки в Техасі" / "Polacy w Texasie" [58], "Американці польського походження в Техасі" / "The American People of Polish Origin in Texas" [60], "Польська еміграція в Сполучених Штатах Америки з погляду антропології"/"Emigracja polska w Stanach Zjedno- czonych Ameryki Polnocnej pod wzgl^dem antropo- logicznym", "Європейська еміграція до Сполучених Штатів Америки з погляду антропології" / "Emigracje europejskie do Stanow Zjednoczonych A.P. pod wzgl^dem antropologicznym" [56]). Також учений готував матеріали до підручника "Онтогенетичний розвиток людини" ("Rozwoj ontogenetyczny czlowieka") [1, арк. 7]. Серед праць Б. Росінського цього періоду варто відзначити й статті, присвячені антропології народів Океанії: "Мао- рі і маріорі" ("Maori i Mariori") [57], "Черепи телеїв з Бугенвіля" ("Czaszki Telei z Bougainville") [61], "Черепи з півострова Газелі та Маркізьких островів" ("Czaszki z polwyspu Gazeli i wyspy Marquesas") [54].

Коли в 1925 р. К. Собольський залишив посаду молодшого асистента Антропологічно-етнологічного інституту, ставку розділили на дві ставки демонстраторів. Ці посади обійняли Станіслав Клімек і Марта Ґриґлашевська. За твердженням Я. Чекановсько- го, вже в 1926 р. С. Клімек отримав повну ставку молодшого асистента інституту [25, s. 183]. Проте матеріали його архівної справи дають змогу до певної міри уточнити ці дані: посаду молодшого асис- тента він обіймав у 1927 --1931 рр., а в 1931 - 1932 рр. був старшим асистентом. У 1927 р. молодий дослідник захистив докторат, а перед від'їздом до США (як стипендіат Фонду Рокфеллера у 1932--1933 рр. він стажувався у Каліфорнійському університеті) встиг габілітуватися (1932) [10].

Свою наукову діяльність як антрополог С. Клімек розпочав у другій половині 1920-х рр. написанням рецензій на антропологічні праці [39; 43], тоді ж зацікавився палеоантропологією [36]. Наприкінці 1920-х - у 1930-х рр. він став одним з провідних дослідників антропології азійських народів. У 1927 --1928 рр., спершу як статті в журналі "Коsmоs", а згодом окремими брошурами з'явилися праці С. Клімека "Дослідження краніології Північної, Середньої та Східної Азії" ("Studja nad kranjoloj Azji Polnocnej, Srodkowej i Wschodniej") [46; 47] (саме на її підставі досліднику надали ступінь доктора філософії з антропології) та "Про палеоазійські й ескімоські черепи (Статистичний аналіз матеріалів Г. Монтадона)" ("О czaszkach paleoazjatyckich i eskimoskich (Analiza statystyczna materjalow G. Montadona)") [41; 42]. Перша присвячена аналізу 256 черепів (відомості про них С. Клімек почерпнув з опублікованих джерел), серед яких 67 належали монголам, 56 - китайцям, 46 - сибірським теленгетам, 39 - чукчам, 16 - корейцям, 13 - айнам, 10 - японцям, п'ять - ескімосам, чотири - алеутам. Опрацювання цього краніологічного матеріалу за допомогою методу статистичного аналізу Я. Чеканов- ського дало змогу С. Клімеку виокремити на досліджуваних теренах палеоазійський, тихоокеанський, центрально-азійський, лапоноїдний та арктичний антропологічні типи. Натомість розвідка "Про палеоазійські та ескімоські черепи (Статистичний аналіз матеріалів Г. Монтадона)" важлива тим, що у ній учений дійшов висновку: докладний аналіз палеоазійського краніологічного матеріалу важливий не лише для дослідження антропології Азії, а є, фактично, вступом до антропології народів Америки, яка усе більше почала цікавити С. Клімека. З цього часу, паралельно з дослідженням антропологічних особливостей азійських народів (праці, присвячені краніології тибетців та етносів західної частини Сибіру [38], а також самодійців [37]), він публікував дослідження про американських індіанців.

Уже наприкінці 1920-х рр. світ побачила розвідка С. Клімека "Внесок до краніології американських індіанців" ("Przyczynek do kranjologji Indjan amerykanskich") [44; 45]. Її джерельною базою стала, передусім, інформація про краніологічні збірки Національного музею США у Вашингтоні, почерпнута з наукової літератури, а також відомості з праць відомих учених Юзефа Семірадзького та Рудольфа Вірхова. Слідом за Ю. Се- мірадзьким, серед первісного населення Південної Америки С. Клімек виділив як основні "расові елементи" ескімоїдний та монголоїдний типи, а також карибську "расу" та "расу" тупі-гуарані. Завдяки інформації з монографії Р. Вірхова дослідник проаналізуй 22 черепи, які належали мешканцям території від Лабрадору до Вогняної Землі. На основі опрацьованого матеріалу С. Клімек дійшов висновку, що до складу первісного населення Америки входило чотири головні "расові складники" азійського походження, які визначили й однойменні антропологічні типи: палеоамериканський, арктичний, центральноазійський і тихоокеанський.

На початку 1930-х рр. С. Клімек зацікавився антропологічним районуванням. Ця тема була актуальною у зв'язку зі слабкою розробкою, проблему ускладнювала й розбіжність антропологічної термінології, яку вживали у свої працях різні вчені. В 1932 р. дослідник опублікував розвідку "Синтетична карта антропології Ефіопії та Судану" ("Carta antropologica sintetica dell'Etiopia e dell Sudan") [35] та свою габілітаційну працю "Антропологічне районування" ("Terytorja antropologiczne") [48], присвячену територіальному розміщенню "расових складників". Своєю метою у цій праці С. Клімек визначив створення карти антропологічного районування світу. Частиною методики, яку застосував учений, було виділення окремих провінцій на основі антропологічної схожості населення певних територій (у цьому С. Клімек опирався, передусім, на методи Я. Чекановського). На основі морфологічного критерію учений згрупував народи світу за расами та антропологічними типами: "жовта раса" включала лапоноїдний, центрально-азійський, тихоокеанський, арктичний, палеоамери- канський, палеоазійський, праслов'янський антропологічні типи, "біла раса" - нордичний, субнордичний, північно-західний, іберійсько-острівний або середземноморський, літоральний, вірменоїдний, динарський, альпійський, орієнтальний, меридіональний, а "чорна раса" - нігерський, австро-африканський, австралоїдний, негроїдний та пігмейський антропологічні типи. Той самий морфологічний критерій дав змогу С. Клімеку систематизувати антропологічні типи за групами. Наприклад, антропологічні типи, поширені серед європейців, учений згрупував у нордичну (нордичний, субнордичний, північно-західний типи), східну (лапоноїдний, праслов'янський), кавказько-альпійську (вірменоїд- ний, динарський, альпійський) та середземноморську (іберійсько-острівний, літоральний) групи. Далі С. Клімек зробив окрему антропологічну характеристику Азії, Африки, Австралії та Океанії, Америки та Європи. Наприкінці праці вчений навів антропологічну карту світу, де різними кольорами позначив різні "антропологічні складники".

Важливою у науковій біографії С. Клімека стала стаття "Кількісний метод у дослідженнях історії культури" ("Metoda ilosciowa w badaniach nad histoj kultury") [40]. З часу її публікації ученого все більше почала цікавити етнологічна тематика, особливо пов'язана з культурою американських індіанців (у середині 1930-х рр. вона стала основною у дослідженнях С. Клімека). У 1935 р., у співавторстві, він опублікував працю "Аналіз матеріальної культури людей тупі" ("An Analysis of the Material Culture of the Tupi People") [34], присвячену структурному аналізу, передусім, матеріальної культури південноамериканського етносу тупі (основою для цього дослідження стали опубліковані джерела). Проте найбільшим досягненням С. Клімека в цей час можна вважати дві його праці з серії "Розподіл культурних елементів" ("Culture Element Distribution"): "Структура культури індіанців Каліфорнії" ("Structure of California Indian Culture") [49] та "Яна" ("Yana") [50]. Остання написана у співавторстві з Едвардом Вілсоном Ґіффордом, відомим у майбутньому американським народознавцем, тоді - куратором Музею антропології Каліфорнійського університету м. Берклі (нині - Музей антропології Фібі А. Херст). Передмови до обидвох цих праць написав Альфред Кребер - професор антропології Каліфорнійського університету, директор уже згаданого Музею антропології, один з найвидатніших американських народознавців першої половини ХХ ст., учень засновника історичної школи в американській культурній антропології Франца Боаса [78].

До 1929 р. в Антропологічно-етнологічному інституті Львівського університету на посаді демонстратора працювала й уже згадана М. Ґриґлашевська (займалася дослідженням антропологічних особливостей швейцарців [8; 30]). У 1933 --1936 рр. старшим асистентом інституту був Тадеуш Генцель, який досліджував пігмеїв Центральної Африки [31].

Крім згаданих штатних працівників (К. Соболь- ський, Б. Росінський, С. Клімек, М. Ґриґлашевська та Т. Генцель), в Антропологічно-етнологічному інституті працювала й низка волонтерів (за свою роботу вони не отримували платні), зокрема Кароль Стояновський, Ян Брик, Ірена Ульбрих-Кудельська, Ґізеля Лемперт. Працюючи в Антропологічно-етнологічному інституті у вільний від основної роботи час, ці ентузіасти мали змогу проводити на його базі (під керівництвом Я. Чекановського) свої наукові дослідження.

Серед праць антропологічної тематики відомого у майбутньому історика та археолога К. Стояновсько- го були статті "Краніологічні типи Польщі" ("Typy kranjologiczne Polski") [67], "Расові відмінності чоловічих геніталій, a circumcisio" ("Rasowe zroznicowanie genitaljow m^skich, a circumcisio") [65] та "Нариси до первісної антропології Північної Європи" ("Szkice do prehistorycznej antropologji Europy polnocnej") [66]. В останній з них учений проаналізував інформацію про черепи неолітичного населення Швеції, Данії, Англії та північної частини Німеччини, а також шведський краніологічний матеріал залізного віку. На основі праці "Краніологічні типи Польщі" у 1924 р. К. Стояновський здобув ступінь доктора філософії, а на основі "Нарисів до первісної антропології Північної Європи", вже працюючи у Познанському університеті, - габілітувався (1927).

Я. Брик у другій половині 1920-х рр. опублікував статтю, присвячену краніологічному матеріалу з передмістя Мюнхена [21], а на початку 1930-х рр. - "Антропологічні типи Південно-Східної Польщі з огляду на фізичні розвиток та підготовку" ("Typy antropologiczne poludniowo-wschodniej Polski pod wzgl^dem rozwoju i sprawnosci fizycznej") [22]. Ця стаття вченого отримала нагороду на Другому конкурсі наукових робіт Об'єднання асистентів Університету Яна Казимира у Львові та Академії ветеринарної медицини у Львові. Основою для її написання стали матеріали антропометричного обстеження 83 юнаків (переважно 1904-- 1907 рр. народження), які в 1925 р. прибули до Львова для проходження курсу військової підготовки. Ці юнаки походили з Дрогобицького, Золочівського, Львівського, Рава-Руського, Бережанського, Борщівського, Бучацького, Збаразького, Чортківського, Тернопільського, Калуського, Коломийського та Станіславівського повітів. Їхні антропометричні виміри Я. Брик виконав за підручником Р. Мартіна. Під час опрацювання отриманих даних та написання статті, метою якої був аналіз впливу фізичних навантажень (бігу, стрибків, різноманітних вправ) на організм людини, молодому досліднику допомагали порадами Я. Чекановський, С. Клімек і Т. Генцель.

Авторству І. Ульбрих-Кудельської належить стаття "Людина пізнього палеоліту" ("Czlowiek mlodszego paleolitu") [69]. У ній дослідниця зробила загальний огляд ориньякської та мадленської культур, знахідок т. зв. епіпалеоліту (кінцевого періоду пізнього палеоліту), палеолітичного мистецтва, подала "історичний огляд рас палеоліту", зазначивши, що в ранньому палеоліті можна виокремити лише одну довгоголову "расу" неандертальців, натомість у пізньому палеоліті - довгоголові "раси" кроманьйон, ориньяк і грімальді.

Щодо Ґ. Лемперт, то вона досліджувала антропологічні особливості євреїв [51].

У 1929--1930 та 1933--1934 рр. асистентом- волонтером Антропологічно-етнологічного інституту Львівського університету працював Роман Ростислав Єндик - один з найвідоміших українських антропологів ХХ ст. У червні 1930 р., як працю на здобуття ступеня доктора філософії з антропології та давньої історії, Р. Єндик представив на розгляд ради гуманітарного факультету університету дослідження "Краніологічний аналіз Львівської козацької могили XVII ст." ("Analiza kranjologiczna Lwowskiej mogily kozackiej z XVII w.") [5, арк. 2, 7]. У вступі до нього вчений писав: "Львів, як старе місто, містить велику кількість історичних пам'яток, висвітлених у публікаціях лише частково, які можуть пролити багато нового світла на низку історичних, соціальних, антропологічних та інших питань. До такої категорії належать також краніологічні матеріали, які є предметом цієї праці. Знайдені у 1925 р. під час ремонту каналів на площі при перетині вулиць Баторія, Кохановського та Пілсудського (нині - вулиці князя Романа, Костя Левицького та Івана Франка. - Р. Т.), ці кістки становлять вміст козацької могили з часів облоги Львова Богданом Хмельницьким у 1648 р." [5, арк. 10].

Обсяг текстової частини "Краніологічного аналізу Львівської козацької могили XVII ст." (разом зі вступом, висновками та списком використаних джерел і літератури) становить 48 сторінок друкованого тексту, проте, зважаючи на значну кількість таблиць з важливим статистичним матеріалом, обсяг праці Р. Єндика становить 130 аркушів архівної справи (без 10 аркушів матеріалів технічної документації: автобіографії автора, відомостей про час захисту докторської роботи, її рецензентів тощо). Структурно вона поділена на декілька частин, серед яких: "Систематика матеріалу" (поділ наявного краніологічного матеріалу - більше 200 черепів - на чотири групи за таким критерієм, як ступінь пошкодження), "Стан поховання, стать і вік черепів", "Статистичний аналіз" та "Морфологічний аналіз".

Під час написання докторської праці, крім антропологічних джерел, Р. Єндик використав і матеріали історичних досліджень Михайла Грушевського, В'ячеслава Липинського, Степана Томашівського та інших учених. Це дало йому змогу зіставити різні види та типи джерел і на їхній основі прийти до обґрунтованих висновків. Проведений Р. Єндиком антропологічний аналіз наявного в досліджуваному похованні краніологічного матеріалу підтвердив свідчення письмових джерел про те, що для штурму Львова Б. Хмельницький використав, передусім, не козаків, життя яких беріг, а галицьких селян, залучених до його війська під час походу західноукраїнськими землями, а також татар. Той факт, що знайдена могила знаходилась у передмісті Львова - на незначній віддалі від міських мурів, а також те, що крім людських кісток у ній знайшли кістки коней, на думку Р. Єндика, є доказом того, що полеглих поховали львів'яни, відразу після від'їзду козаків з-під Львова.

З інших праць Р. Єндика періоду його роботи у Львівському університеті варто назвати статтю "Аланські черепи з VIII - IX століть" ("Czaszki Alanskie z VIII--IX wieku") [32] (присвячену антропологічним особливостям краніологічного матеріалу з кургану VIII - ІХ ст. у с. Верхній Салтів, нині Вовчанського р-ну Харківської обл.) та "Стародавня Греція з антропологічного погляду" ("Hellada starozytna pod wzgl^dem antropologicznym") [33].

З 1 квітня 1931 р. по 7 грудня 1939 р. асистентом- волонтером Антропологічно-етнологічного інституту Львівського університету працював Саломон (Соломон) Чортковер. У 1931 р., після успішного захисту докторської праці "Доісторична Іспанія в расовому відношенні" ("Hiszpania przedhistoryczna w swietle rasowym"), йому надали ступінь доктора філософії з антропології [2, арк. 92]. Докторська праця молодого дослідника стала основою його монографії 1939 р. "Расова характеристика доісторичного населення Піренейського півострова" ("Charakter rasowy przedhistorycznej ludnosci Polwyspu Pirenejskiego") [27]. У ній С. Чортковер спершу розглянув етапи первісної історії (епохи палеоліту, мезоліту та неоліту) досліджуваних теренів, проаналізувавши дані про кістяні рештки, знайдені на території півострова. На неоліті вчений зупинився докладніше, адже саме на основі остеологічного матеріалу з цієї археологічної епохи стало можливим виділити чіткі расові особливості населення. С. Чортковер вважав за доцільне поділити територію Піренейського півострова в часи неоліту на декілька районів (археологічних культур), а саме - альмерійський (на півдні сучасної Іспанії), центральний, португальський або західний, та піренейський. Щодо альмерійського району, дослідник особливу увагу звернув на племена іберів, яких вважав спорідненими з берберами Північної Африки, а при характеристиці піренейського району поділив його на три територіальні групи: Країну басків, піренейську зону Каталонії та південно-західну частину Франції. На основі наявних у його розпорядженні даних, учений дійшов до таких висновків: доіберійська основа населення Піренейського півострова становила середземноморський елемент з певними домішками негроїдного елемента; ібери - представники, передусім, хаміто-орієнтального елемента, натомість баски належать до вірменоїдного типу.

Однією з головних проблем, які досліджував С. Чортковер, були антропологічні особливості євреїв (зважаючи на нацистську пропаганду в 1930-х рр., спростування расистських теорій у цей час набуло надзвичайної актуальності). Цій темі присвячена велика кількість статей дослідника. Він присвятив статтю також расовому складу караїмів [2, арк. 96--102; 28].

Іншим аспектом наукових зацікавлкень С. Чортко- вера була стоматологічна антропологія. Працюючи в Антропологічно-етнологічному інституті, упродовж 1932--1939 рр. він був водночас асистентом Стоматологічної клініки Львівського університету під керівництвом Антонія Цешинського: опікувався її бібліотекою та редагував наукові видання, був секретарем журналу "Polska Stomatologia". Саме завдяки цій співпраці з двома вказаними підрозділами Львівського університету С. Чортковер став одним із засновників стоматологічної антропології. Його авторству належить значна кількість статей з цієї субдисципліни антропології, зокрема: "Про спадковість прогнатизму" ("О dziedzicznosci progenii"), "Антропологічний чинник у стоматологічній проблематиці" ("Czynnik antropologiczny w zagadnieniach stomatologicznych") тощо [2, арк. 96; 7, арк. 3].

Одним з небагатьох працівників Антропологічно- етнологічного інституту, який, на відміну від згаданих дослідників, не закінчив Львівський університет, був Станіслав Жеймо-Жейміс (випускник Яґеллонського університету, учень відомого польського антрополога Юліана Талькі-Гринцевича). У 1931 р. молодий учений отримав стипендію Фундації народної культури Яґеллонського університету, використавши її для стажування у Львівському університеті - у Я. Чекановського. Прибувши до Львова, С. Жеймо-Жейміс з 1931 р. став працювати в Антропологічно-етнологічному інституті Львівського університету [9, арк. 7]. Саме у "львівський" період він написав більшість своїх наукових розвідок: "Населення лужицько-шльонсько-чеського пограниччя" ("Ludnosc rubiezy luzycko-sl^sko-czeskiej") [73], "Проблема висоти голови та ієрархія антропологічних особливостей" ("Problem wysokosci glowy a hierarchja cech antropologicznych") [74], "Проблеми систематики в науці про людину" ("Zagadnienia systematyczne w nauce o czlowieku") [77], "Село Палуцька. Антропологічно-соціальне дослідження" ("Wies Palucka. Studjum antropologiczno-sоcjalne") [9, арк. 8; 77], "Расова структура Скандинавії" ("Struktura rasowa Skandynawji") [75].

У 1936 р. С. Жеймо-Жейміс габілітувався у Львівському університеті на підставі роботи "Проблема лопарів у Європі" ("Problem Laponczykow w Europie") [9, арк. 7]. Саме відтоді вчений міг би вважатися доцентом кафедри антропології Львівського університету, проте так і не приступив до читання лекцій на його навчальному відділенні "Антропологія, етнологія, первісна історія". Переїхавши до Варшави, він розпочав викладати у Варшавському університеті, водночас працюючи в Антропологічному інституті Варшавського наукового товариства, фактично - під керівництвом ще одного учня Я. Чекановського - Яна Мидлярського [72].

Після того, як С. Жеймо-Жейміс полишив роботу в Антропологічно-етнологічному інституті Львівського університету, з жовтня 1936 р. його асистентом- волонтером став Францішек Вокрой. Саме під час роботи в цьому інституті географ Ф. Вокрой розпочав антропологічні дослідження, на основі яких написав розвідки "Антропологічні дослідження населення околиць Львова. Село Підберіжці" ("Badania antropologiczne nad ludnosci^ okolic Lwowa. Wies Podberezce") та "Кубанські козаки з антропологічного погляду" ("Kozacy Kubanscy pod wzgl^dem antropologicznym"). Для написання першої з цих статей у 1936 р. Ф. Вокрой провів антропологічні виміри близько 300 мешканців с. Підберіжці (йомовірно - села Підберізці чи Підбірці нинішнього Пустомитівського р-ну Львівської обл.). Упродовж 1936--1938 рр. він проводив антропологічні виміри львівських абітурієнтів (кожного року - бл. 2500 осіб), а в 1937 р. - робітників і торговців (бл. 500 осіб) та випускників шкіл Львова (бл. 350 осіб). Також Ф. Вокроя цікавили антропологічні особливості етнографічних груп українців Карпат: спершу вчений здійснив польові антропологічні дослідження на теренах Гуцульщини (обстежив бл. 500 осіб у районі Микуличин - Ворохта), а в 1939 р. - на території Лемківщини (обстежив бл. 500 осіб в околицях Криниці, нині м. Криниця-Здруй Новосондецького повіту Малопольського воєводства Польщі). У тому ж 1939 р. Ф. Вокрой провів антропологічні виміри населення (бл. 900 осіб) німецьких колоній у Стрийському, Самбірськогому та Добромильському повітах тодішнього Львівського воєводства [3, арк. 4].

Щодо результатів польового антропологічного дослідження, проведеного Ф. Вокроєм на Лемківщині в 1939 р., то вчений дослідив два населені пункти на південному заході від Криниці-Здруй - Криниця- Село та Поврозник. Він обстежив 375 місцевих мешканців: 258 чоловіків та 117 жінок, яких поділив на чотири вікові групи приблизно по сорок осіб кожна: від 19 до 33 років, від 34 до 39 років, від 40 до 49 років і від 50 до 61 року. Цей матеріал Ф. Вокрой обробив за методом Я. Чекановського. Отримані результати він мав представити на з'їзді курортних лікарів у Криниці-Здруй, поряд з іншими працями, дотичними до курорту та його околиць, проте цьому перешкодив початок Другої світової війни. Лише в 1952 р. Ф. Вокрой оприлюднив результати свого дослідження, опублікувавши об'ємну статтю "Антропологічна характеристика населення з околиць Криниці" ("Charak- terystyka antropologiczna ludnosci z okolic Krynicy") [70]. У ній учений навів такі висновкові твердження: склад мешканців Криниці-Села вказує на волоський характер поселення, адже його населення характеризує порівняно високий процент вірменоїдних ознак; натомість населення Поврозника в антропологічному відношенні має ті ж риси, що й степове (причорноморське) населення, зокрема, високий відсоток середземноморських ознак. Таким чином, ці два сусідні села, на думку Ф. Вокроя, мають різне походження: мешканці Криниці-Села є нащадками т. зв. волохів (племен кочовиків-скотарів), а мешканці Поврозника - українського населення Степової зони, яке під тиском монголів і турків мігрувало й оселилося у передгір'ях Карпат та басейні Дністра.

Зазначимо, що ці твердження Ф. Вокроя, особливо щодо населення Криниці-Села, можуть бути піддані критиці, зокрема з боку противників т. зв. волоської колонізації Карпат. Проте спростовувати чи, навпаки, підтримувати їх можна лише після докладного вивчення проблеми. На цей момент ми обмежуємося лише вказівкою на працю Ф. Вокроя як позицію антропологічної історіографії.

З наведеного у статті матеріалу можна зробити такі висновки.

Упродовж 1910--1930-х рр., завдяки видатному антропологу Я. Чекановському, Львівський університет перетворився на один з провідних антропологічних центрів міжвоєнної Європи - осередок формування Львівської антропологічної школи. Її становленню надзвичайно сприяв Антропологічно- етнологічний інститут - науково-навчальний підрозділ Львівського університету, де його випускники могли вдосконалювати та розвивати свої здібності до науки.

Представники Львівської антропологічної школи під час своїх досліджень, які стосувалися, здебільшого, антропологічного районування світу, антропологічних особливостей давнього та сучасного населення певних частин Європи, Америки, Азії чи Африки, застосовували методологію антропологічних досліджень Я. Чекановського, передусім, метод математичної статистики, його концепцію про антропологічні типи та расові складники.

Велике значення для становлення учнів Я. Чекановського як науковців мав також журнал "Kos- mos" - друкований орган Товариства природознавців імені Коперника (видавася силами учених- природничників Львівського університету), адже саме у цьому журналі було опубліковано більшість праць представників Львівської антропологічної школи.

Література

1. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. - Ф. Р-119. - Оп. 1. - Спр. 157а (Личное дело профессора Росинского Болеслава Яновича). - 7 арк.

2. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. - Ф. Р-119. - Оп. 1. - Спр. 252а (Чортковер Соломон Ілліч). - 114 арк.

3. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. - Ф. Р-119. - Оп. 1. - Спр. 457 (Личное дело ассистента Вокроя Франца Казимировича). - 6 арк.

4. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. - Ф. Р-119. - Оп. 1. - Спр. 1242 (Личное дело Росинского Б.И.). - 15 арк.

5. Державний архів Львівської області. - Ф. 26. - Оп. 4. - Спр. 257 (Докторская диссертация Ендык[а] Романа Ростислава на тему "Краниологичный анализ Львовской казацкой могилы XVII ст." / Jendyk Ro- scislaw. Analiza kranjologiczna Lwowskiej mogily kozackiej z XVII w. - Lwow, 1930). - 140 арк.

6. Державний архів Львівської області. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 1639 (Личное дело профессора Росинского Болеслава). - 198 арк.

7. Державний архів Львівської області. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 2078 (Личное дело старшего ассистента Чортковера Соломона). - 3 арк.

8. Державний архів Львівської області. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 513 (Личное дело ассистента Григла- шевской Марты). - 9 арк.

9. Державний архів Львівської області. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 663 (Личное дело доцента Жеймо- Жеймиса Станислава). - 19 арк.

10. Державний архів Львівської області. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 857 (Личное дело доцента Климека Станислава). - 403 арк.

11. Глушко М. Антропологічні студії в Науковому товаристві імені Шевченка (кінець ХІХ - 30-ті роки ХХ ст.) / Михайло Глушко // Вісник Львівського університету. Серія історична. - 2010. - Вип 45 / за ред. О. Вінниченка. - С. 413--436.

12. Глушко М. Єндик Ростислав (Семкович Роман, Ро- єн) / М. Глушко // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І: А-К / видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - C. 491.

13. Мазур О. Єндик Роман-Ростислав / О. Мазур // Мала енциклопедія українського народознавства / за ред. С. Павлюка. - Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. - C. 731--732.

14. Мудрий М. Вокрой (Wokroj) Францішек Людвік / М. Мудрий, Р. Тарнавський // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І : А-К / видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - C. 302.

15. Рачковський Г. Генцель (Henzel) Тадеуш / Г. Рач- ковський // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І: А-К / видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозин- ський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - C. 332.

16. Рачковський Г. Клімек (Klimek) Станіслав / Г. Рач- ковський // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І: А-К / видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозин- ський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 2011. - C. 609.

17. Сегеда С.П. Антропологія: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів / Сергій Сегеда. - К. : Либідь, 2009. - 424 с.

18. Тарнавський Р. Антропології кафедра / Р. Тарнав- ський // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І: А-К / видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозин- ський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - C. 147--148.

19. Тарнавський Р. Антропологічно-етнологічний (антропологічний) інститут (заклад) / Р. Тарнавський // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І: А-К / видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - C. 148.

20. Тарнавський Р. Жеймо-Жейміс (Zejmo-Zejmis) Станіслав / Р. Тарнавський // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І: А-К / видавнича рада: І.О. Вакарчук (голова), М.В. Лозинський (заст. голови), Р.М. Шуст (заст. голови), В.М. Качмар (відп. секретар) та ін. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - C. 495.

21. Bryk J. Okreslenie czaszek z grobow rz^dowych w Gie- sing / Jan Bryk // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1926. - T. LL - Zesz. 1-4. - S. 925--934.

22. Bryk J. Typy antropologiczne poludniowo-wschodniej Polski pod wzgl^dem rozwoju i sprawnosci fizycznej / Jan Bryk // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1930. - Serja A. - T. LV. - Zesz. 1--2. - S. 17--92.

23. Czekanowski J. Antropologia polska w mi^dzywojennym dwu- dziestoleciu. 1919--1939 / Jan Czekanowski. - Warszawa : Towarzystwo Naukowe Warszawskie, 1948. - 221 s.

24. Czekanowski J. Sprawozdanie z dzialalnosci naukowej Za- kladu Antropologiczno-Etnologicznego Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924(5) / Jan Czekanowski // Lud. Organ Polskiego Towarzystwa Etno- logicznego, wydawany przez Polskie Towarzystwo Ludo- znawcze we Lwowie / red. A. Fischer. - Rok 1925. - Serja II. - T. JV (ХХІУ). - S. 190--193.

25. Czekanowski J. Z dzialalnosci Zakladu Antropologiczno- Etnologicznego Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie w pi^tnastoleciu. 1914--1928 / Jan Czekanowski // Lud. Organ Polskiego Towarzystwa Etnologicznego, wydawany przez Polskie Towarzystwo Ludoznawcze we Lwowie / red. A. Fischer. - Rok 1928. - Serja II. - T. VII (XXVII). - S. 183--190.

26. Czekanowski J. Zarys metod statystycznych w zastoso-waniu do antropologji / Jan Czekanowski. - Warszawa : Towarzystwo Naukowe Warszawskie, 1913. -- IV + 228 s. - (Prace Towarzystwa Naukowego War- szawskiego. - III Wydzial Nauk Matematycznych i Przyrodniczych. - № 5).

27. CzortkowerS. Charakter rasowy przedhistorycznej ludno- sci Polwyspu Pirenejskiego / Salomon Czortkower. - Lwow : Towarzystwo Naukowe, 1939. - (96 s. z 14 ry- sunkami w tekscie).

28. Czortkower S. Podloze rasowe Zydow kaukaskich / Salomon Czortkower // Sprawozdanie Towarzystwa Nauko- wego we Lwowie. - 1933. - T. XIII / red. P. Dqb- kowski. - S. 107--108.

29. Gajek J. Czekanowski Jan / Jozef Gajek // Nauka Polska. - 1958. - № 2. - S. 118--127.

30. Gryglaszewska M. Z badan nad kranjologjq Szwajcarji / Martyna Gryglaszewska // Pami^tnik II Zjazdu Slowian- skich Geografow i Etnografow w Polsce w r. 1927 / red. L. Sawicki. - Krakow : Komitet organizacijne II Z. S. G. E., 1930. - T. II. - S. 193.

31. Henzel T. Pigmeje centralno-afrykanscy / Tadeusz Hen- zel // Sprawozdanie Towarzystwa Naukowego we Lwowie / red. P. Dqbkowski. - 1933. - T. XIII. --S. 116--118.

32. Jendyk R. Czaszki Alanskie z VIII--IX wieku / Rosci- slaw Jendyk // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika. - Rok 1930. - Serja A. -- T. LV. - Zesz. 1--2 / red. I. Zakrzewski. - S. 127 - 148.

33. Jendyk R. Hellada starozytna pod wzgl^dem antropolo- gicznym / R. Jendyk // Sprawozdanie Towarzystwa Naukowego we Lwowie. - 1933. - T. XIII / red. P. Dqb- kowski. - S. 115--116.

34. Klimek S. An Analysis of the Material Culture of the Tupi People / S. Klimek, W. Milke. - 1935. - January - March. - Vol. 37. - № 1. - (Reprinted from: American Anthropologist).

35. Klimek S. Carta antropologica sintetica dell'Etiopia e dell Sudan / Stanislao Klimek. - Firenze : Palazzo Nonfinito, 1932. - 26 p.

36. Klimek S. Contribution a la systematique des cranes epipaleolithiques / Stanislaw Klimek // Anthropologie. - Prague, 1928. - T. VI. - S. 99--109.

37. Klimek S. Contributo all'analisi raziale della serie craniologica dei Samoiedi / Stanislaw Klimek. - Firenze : Stabilimento Grafico Commerciale, 1931. - 22 p.

38. Klimek S. Dalsze studja nad kranjologjq Azji / Stanislaw Klimek // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrod- nikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1930. - Serja A. - T. LV. - Zesz. 1--2. - S. 93--126.

39. Klimek S. J. Matiegka: Lebky a kosti ze staroprazkych hrbitovm (Anthropologie, II, 3--4, s. 183) / Stanislaw Klimek // Lud. Organ Polskiego Towarzystwa Etno- logicznego, wydawany przez Polskie Towarzystwo Ludo- znawcze we Lwowie / red. A. Fischer. - Rok 1925. - Serja II. - T. IV (XXIV). - S. 180--188.

40. Klimek S. Metoda ilosciowa w badaniach nad historji kul- tury / Stanislaw Klimek // Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych / red. F. Bujak i J. Rutkowski. -- 1934. - T. III. - S. 57--76.

41. Klimek S. O czaszkach paleoazjatyckich i eskimoskich (Analiza statystyczna materjalow G. Montadona) / Stanislaw Klimek // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1927. - T. XLII. - Zesz. III--VI. - S. 759-- 781.

42. Klimek S. O czaszkach paleoazjatyckich i eskimoskich (Analiza statystyczna materjalow G. Montadona) / Stanislaw Klimek. - Lwow : I Zwiqzkowa drukarnia we Lwowie, 1928. - 22 s.

43. Klimek S. O czaszkach praskich z XVIII wieku (Uwagi z powodu pracy J. Maly'ego "Staroprazske lebky, a kosti z hrobky kostela Sv. Karla Boromejskeho v Praze". Anthropologie, III, 1925 / Stanislaw Klimek // Odbitka z : Przeglid Antropologiczny. Organ Polskiego Towa- rzystwa Antropologicznego. - Rok 1926. - T. I. - Zesz. I.

44. KlimekS. Przycznek do kranjologji Indjan amerykanskich / Stanislaw Klimek / Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1928. - T. LIII. - Zesz. IV. - S. 809--829.

45. KlimekS. Przycznek do kranjologji Indjan amerykanskich / Stanislaw Klimek. - Lwow : I Zwiqzkowa drukarnia we Lwowie, 1929. - 21 s.

46. Klimek S. Studja nad kranjologji Azji Polnocnej, Srodkowej i Wschodniej / Stanislaw Klimek // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1927. - T. LII. - Zesz. III--IV. - S. 665--713.

47. Klimek S. Studja nad kranjologji Azji Polnocnej, Srod- kowej i Wschodniej / Stanislaw Klimek. - Lwow : I Zwiizkowa drukarnia we Lwowie, 1928. - 48 s.

48. Klimek S. Terytorja antropologiczne / Stanislaw Klimek. - Lwow ; Warszawa : Ksiiznica-Atlas, 1932. - Zesz. XV. - S. 1--32. - (Prace Geograficzne, wy- dawane przez prof. E. Romera).

49. Klimek S. The Structure of California Indian Culture / Stanislav Klimek. - Berkeley, California : University of California Press, 1935. - 70 p. - (Seria "Culture Element Distribution". - T. Ited from: American Archaeology and Ethnology. - Vol. 37. - № 1. - P. 1--70).

50. Klimek S. Yana / E.W. Gifford, S. Klimek. - Berkeley ; California : University of California Press, 1936. - 30 p. - (Seria "Culture Element Distribution". -- T. II ; Reprinted from: American Archaeology and Ethnology. - Vol. 37. - № 2. - P. 71--100).

51. Lempertowna G. Pryczynki lwowskie do antropologji Zy- dow / Gizela Lempertowna // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Za- krzewski. - Rok 1927. - T. XLII. - Zesz. III-- VI. - S. 782--819.

52. Rosinski B. Badania antropologiczne w powiecie pultu- skim / Boleslaw Rosinski // Pami^tnik II Zjazdu Slo- wianskich Geografow i Etnografow w Polsce w r. 1927 / red. L. Sawicki. - Krakow : Komitet organizacijne II Z. S. G. E., 1930. - T. II. - S. 208.

53. Rosinsk B. Charakterystyka antropologiczna ludnosci po- wiatu pultuskiego / X. dr. Boleslaw Rosinski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1923. - T. XLVIII. - Zesz. II--III. - S. 302--360.

54. Rosinski B. Czaszki z polwyspu Gazeli i z wysp Marquesas / Boleslaw Rosinski // Sprawozdanie Towarzystwa Naukowego we Lwowie / red. P. Dibkowski. - 1933. - T. XIII. - S. 47--48.

55. Rosinski B. Does the enviroment cause the genetical change in man? / Boleslaw Rosinski // Proceedings of the VI International Congress of Genetics. - New York, 1932. - S. 383--385.

56. Rosinsk B. Emigracje europejskie do Stanow Zjednoczo- nych A.P. pod wzgl^dem antropologicznym / Boleslaw Rosinski // Sprawozdanie Towarzystwa Naukowego we Lwowie / red. P. Dibkowski. - 1933. - T. XIII. - S. 199--201.

57. Rosinski B. Maori i Mariori. Charakterystyka antropo- logiczna / X. Boleslaw Rosinski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1927. - T. LII. - Zesz. III--IV. - S. 653--664.

58. Rosinski B. Polacy w Texasie / Boleslaw Rosinski // Ziemia. Dwutygodnik krajoznawczy ilustrowany. Organ Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego. - 1930. - Rok XV. - № 23. - S. 473--479.

59. Rosinski B. Spostrzezenia z pogranicza antropologji i socjologji / Boleslaw Rosinski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. D. Szym- kiewicz. - Rok 1929. - Serja B. - T. LIV. -- S. 265--276.

60. Rosinski B. The American People of Polish Origin in Texas / Boleslav Rosinski // A Decade of Progress in Eugenics. Scientific papers of the Third International congress of eugenics, held at American Musuem of Natural History. New York. August 21--23. 1932. - Baltimore : The Williams & Wilkins Company, 1934. - P. 113--119.

61. Rosinski B. Czaszki Telei z Bougainville / Boleslaw Rosinski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrod- nikow im. Kopernika. - Rok 1932. - Serja A. -- T. LVII. - Zesz. I--IV. - S. 1--17.

62. Rosinski B. Wyspa Kreta przedhistoryczna i wspolczesna pod wzgl^dem antropologicznym / Boleslaw Rosinski //

Pami^tnik IV Zjazdu Powszechnego Historykow Polskich w Poznaniu 6--8 grudnia 1925. Referaty. - Lwow : Polskie Towarzystwo Historyczne, 1925. - S. 1--4.

63. Rosinski B. Wyspa Kreta przedhistoryczna i wspolczesna pod wzgl^dem antropologicznym / Boleslaw Rosinski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Koper- nika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1925. - T. L. - Zesz. II--III. - S. 584--637.

64. Sobolski K. Charakterystyka antropologiczna ludnosci po- wiatu Wilejskiego / Konstanty Sobolski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1925. - T. L. - Zesz. IV. - S. 1166--1225.

65. Stojanowski K. Rasowe zroznicowanie genitaljow m^skich, a circumcisio / Karol Stojanowski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1925. - T. L. - Zesz. II--III. - S. 798--818.

66. Stojanowski K. Szkice do prehistorycznej antropologji Europy polnocnej / Karol Stojanowski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1926. - T. LL - S. 861-- 924.

67. Stojanowski K. Typy kranjologiczne Polski / Karol Stojanowski // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przy- rodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1924. - T. XLIX. - Zesz. III. - S. 660--766.

68. Stojanowsk K. Typy rasowe a typy sprawnosci fizycznej / Karol Stojanowski // Pami^tnik II Zjazdu Slowianskich Geografow i Etnografow w Polsce w r. 1927 / red. L. Sa- wicki. - Krakow : Komitet organizacijne II Z. S. G. E, 1930. - T. II. - S. 213--214.

69. Ulbrich-Kudelska I. Czlowiek mlodszego paleolitu / Irena Ulbrich-Kudelska // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. I. Zakrzewski. - Rok 1926. - T. LL - Zesz. 1--4. - S. 777--860.

70. Wokroj F. Charakterystyka antropologiczna ludnosci z okolic Krynicy / Franciszek Wokroj // Przeglqd Antro- pologiczny. - Rok 1952. - T. XVIII. - S. 97-- 158.

71. Wokroj F. Profesor Dr Jan Czekanowski (6.IX.1882-- 20.VII.1965) / Franciszek Wokroj // Slavia Occidentals - 1967. - T. XXVI. - S. 269--270.

72. Zejmo-Zejmis Stanislaw / Slownik biologow polskich / pod red. S. Feliksiaka. - Warszawa, 1987. - S. 615.

73. Zejmo-Zejmis S. Ludnosc rubiezy luzycko-slqsko-cze- skiej / Stanislaw Zejmo-Zejmis. - I Zwiqzkowa drukarnia we Lwowie, 1934. - Serja A. - T. LIX. - Zesz. IV. - S. 321--333. - (Odbitka z: Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika).

74. Zejmis S. Problem wysokosci glowy a hierarchja cech antropologicznych / Stanislaw Zejmis // Kosmos. Cza- sopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. S. Kulczynski. - Rok 1933. - Serja A. - T. LVIII. - Zesz. I--IV. - S. 393--403.

75. Zejmo-Zejmis S. Struktura rasowa Skandynawji / Stanislaw Zejmo-Zejmis // Sprawozdanie Towarzystwa Na- ukowego we Lwowie / red. P. Dqbkowski. - 1933. - T. XIII. - S. 201--202.

76. Zejmo-Zejmis S. Wies Palucka. Studjum antropologiczno- socjalne / Stanislaw Zejmo-Zejmis // Sprawozdanie Towarzystwa Naukowego we Lwowie / red. P. Dqbkow-ski. - 1933. - T. XIII. - S. 106--107.

77. Zejmo-Zejmis St. Zagadnienia systematyczne w nauce o czlowieku / Stanislaw Zejmo-Zejmis // Kosmos. Czasopismo Towarzystwa Przyrodnikow im. Kopernika / red. D. Szymkiewicz. - Rok 1935. - Serja B. - T. XL. - S. 241--294.