Підвищення ефективності сімейної освіти через створення банків часу

— вільний дистанційний доступ до якісного матеріалу на освітньо-наукових інформаційних ресурсах навчального закладу -- 11,4%;

Таким чином, основною проблемою сучасної сімейної освіти, на думку батьків хоумскулерів, є велика кількість контрольних робіт для атестації у традиційній школі, основним вирішенням якої є зменшення кількості атестацій до одного разу на рік та контрольних робіт для атестації.

Якщо розглянути досвід домашнього навчання у світі, можна спостерігати наступне: домашня освіта набирає все більшої популярності у США, Канаді, Франції, Росії, Україні. Якщо у 1994 році дітей, які отримували освіту в індивідуальному порядку, в усьому світі було лише 345 тисяч, то в 2001 році -- біля мільйона, у 2015 році -- практично 5 млн. осіб. Беручи свій початок у маленьких громадах 80-х, домашня освіта швидко здобула популярність у 90-х роках ХХ століття.

При сімейному навчанні батьки мають можливість враховувати індивідуальні особливості дитини, її освітні потреби, нормувати навчальне навантаження, контролювати кількість і якість інформації, обирати методи подання матеріалів. Функція батьків полягає не в тому, щоб замінити вчителів, а в тому, щоб організувати освітній процес, підбираючи педагогічні методи і прийоми таким чином, щоб у найбільшій мірі розкрити потенціал дитини. Пропонуємо об'єднання батьків дітей, які навчаються за сімейною формою здобуття освіти, на основі створення банків часу.

Банк часу є соціально-економічною моделлю, заснованою на принципах взаємодопомоги та рівності всіх учасників. На початку 1980-х Е. Кан запропонував використовувати додаткову валюту -- час, що витрачений людиною на допомогу іншій людині (Time Dollars) [6]. В умовах дефіциту «класичних» грошей, саме такий засіб, на думку вченого, здатний вирішити проблеми безробіття, нерівного доступу до базових товарів та послуг, соціальних труднощів і забезпечити відродження місцевих громад (communities). Основні принципи банку часу можна представити в такий спосіб (рис. 2).

Засобом розрахунків для всіх видів послуг є 1 година витраченого часу (в США -- «TimeDollar», в Японії -- «DanDan») [7]. Час для всіх учасників оцінюється однаково, незалежно від змісту виконаної роботи, від освіти, навичок і вмінь: одна астрономічна година дорівнює одній обліковій одиниці. В умовах фінансової кризи банк часу можна розглядати як альтернативний позагрошовий еквівалент вартості.

Волонтерський Банк часу (рис. 3) здійснює такі послуги, як: створення або виготовлення різних продуктів, товарів, за винятком продуктів харчування і медичних препаратів; установка (пересування) побутової техніки, предметів інтер'єру, перенесення вантажів; всі види робіт, пов'язані з використанням інформаційних технологій (установка або адміністрування комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення, створення комп'ютерних програм і продуктів); педагогічна допомога (репетиторство, консультування, інструктаж); послуги няні і соціального працівника; юридична допомога (консультування, представлення інтересів в суді); виробництво побутових послуг (перукарські послуги, пральні роботи); інформаційні послуги (пошук необхідної інформації та літератури); переклад (іноземні мови, сурдопереклад, начитування текстів на аудіоносії); послуги з організації та проведення заходів (семінарів, тренінгів, свят, виставок); транспортні та кур'єрські послуги; прибирання і ремонт будівель, приміщень, територій.

Виробничий Банк часу функціонує за певними правилами, наприклад, накопичений за місяць надлишок часу працівник передає в Банк часу, причому 85% цього часу заноситься на особовий рахунок працівника, а 15% передається до фонду загального користування (фонд керівника). Накопичений час в Банку підлягає використанню протягом року. Забезпечується гнучкий графік робочого часу, безкоштовна взаємодопомога людей на роботі, а також взаємні безкоштовні послуги між різними організаціями [8]. Волонтерсько-виробничий банк створюється при квартирному товаристві. Об'єднаний банк часу виконує всі види операцій з часом, як волонтерського, так і виробничого типів.

У 1977 році в СРСР був створений перший «Банк часу» виробничого типу на хлібокомбінаті міста Кохтла-Ярве (Естонія), на якому працівники використовували гнучкий робочий час. У цьому ж місті 18 лютого 1980 року був здійснений експеримент по обороту часу, подібно грошового обігу. В ході цього експерименту було здійснено обмін часом за послуги між Банками часу трьох організацій: НДІ сланців, Хлібокомбінатом і ТЕЦ [4]. У 1978 році з досвідом роботи «Банку часу» познайомився американський журналіст Девід Шиплер, після чого ідеєю зацікавилися в США. Перші шість американських Банків часу виникли з ініціативи Едгара Кана в 1987 році, в Англії -- в 1998 році. Сьогодні у Великій Британії функціонує 300 банків часу, в Японії -- 800.

Відродження ідеї Банків часу на території пострадянського простору, але вже у волонтерській формі, відбулося в 2006 році в Нижньому Новгороді, в 2009 році -- в Талліні, в 2011 році -- в Санкт-Петербурзі. На початку 2010 року в Україні стартував міжнародний проект «Регіональна Обмінна Система Банк Часу». У Росії запущений стартап «TimeRepublik», що надає можливість використовувати банк часу для пошуку нових клієнтів. На сьогодні відомо близько 250-ти моделей «Банку часу», існуючих під різними назвами: «Долар Часу», «Місцева Система Обміну Часу», «Банк Часу», «Регіональний Обмін Послугами», «Член громади -- Члену громади», «Банк Щастя».

В Україні перший банк часу почав свою діяльність у Дніпропетровську в 2010 році, відкрив представництва в Запоріжжі та Херсоні. Дніпропетровський Банк часу «Добробанк», -- інноваційний інструмент стимулювання волонтерській діяльності у сфері благодійності [9]. У м. Києві також існує Регіональна обмінна система (РОС) «Банк часу». Технічні елементи обміну продукцією та послугами в «допоможи-балах» вирішені на основі можливостей інформаційних технологій і мобільного зв'язку.

Звичайно, ідея бартеру не є новою, як і ідея альтернативної грошової одиниці. Звісно, бартер має суттєві недоліки, зокрема, необхідність тотожності грошової вартості та цінності товарів і послуг. Але, при функціонуванні банку часу це враховується. Так, якщо, скажімо, послуги юриста коштують більше, ніж послуги сантехніка, то за 1 годину праці юрист може отримати, наприклад, 6 тайм-доларів, а сантехнік -- 1. В деяких банках часу існувала навіть система оподаткування: якщо суб'єкт не користується послугами і не робить послуг іншим -- він повинен сплатити податок в 1 тайм-долар за певну одиницю часу.

У системі економічних відносин банку часу її учасники не переймаються щодо заборгованості один перед іншим, тому що вона не організована за принципом «ти мені -- я тобі». Тут працює принцип «я системі -- система мені». І в системі завжди знаходиться послуга або професійні навички інших учасників, які будуть затребувані іншими. Це реальніше тим у більших масштабах, чим більше учасників зареєстровано в системі. З часом її ефективність підвищиться до значного рівня. На Заході статистика праці показує, що одна облікова одиниця системи робить у 12 разів оборотів більше, ніж національна валюта [10]. З цього можна легко зробити висновок про ефективність роботи даної системи. Другим аспектом даної системи є те, що вона є гуманітарним проектом, що об'єднує учасників. Кожен виконує щось, не чекаючи негайної винагороди від інших, тобто кожен наповнює систему благодійними діями, кредитує її. Банк часу дає можливість задіяти трудовий потенціал регіону від пенсіонерів до школярів, особливо у сфері послуг. Це особливо важливо на ринку сімейної освіти, де учні старших класів вже самі можуть навчати молодших. Проведене дослідження свідчить про значний інтерес з боку молодших школярів до викладання їм інформатики, математики, основ хімії та фізики тощо учнями старших класів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку

Комплексність та масштабність освіти як суспільного феномену неминуче призводить до фрагментування її дослідження. У світі відбуваються інформаційні, соціальні та інші зміни, які піднімають освіту на новий рівень і вимагають адекватних змін у системі її організації. Віртуалізація освіти приводить до виникнення позатериторіальних центрів продукування знань. Сьогодні все більший розвиток отримує сімейна освіта. Для підвищення ефективності ринку сімейної освіти пропонується створення банків часу. Банк часу -- це організація, що враховує (фіксує) для своїх учасників, скільки годин свого часу витратив той чи інший учасник на надання різних послуг іншим учасникам (прихід на рахунок учасника у банку часу), і скільки часу було витрачено іншими учасниками на надання спожитих послуг тим або іншим учасником (витрата з рахунку учасника в банку часу). Завдяки створенню банку часу організується обмін послугами між людьми, їх спільнотами, організаціями, установами, підприємствами, взаємне кредитування і взаємодопомога (співробітництво, кооперація). Таким чином, батьки дітей-хоумскулерів, репетитори та тьютори можуть бути задіяними у функціонуванні банків часу, пропонуючи свої послуги учням і отримуючи відповідні послуги від інших учасників.

Список літератури

1. Вікарчук О. Розвиток освітнього маркетингу в сучасному українському суспільстві / О. Вікарчук, Калініченко, І. Пойта // Економіка, організація і управління підприємством: Вісник ЖДТУ, 2016. № 3(77). С. 46-52.

2. Гриценко І. Фактори підвищення ефективності освітньої діяльності вищих навчальних закладів України / Гриценко // Актуальні проблеми економіки, 2016. № 3. С. 134-141.

3. Мартякова О. Регулювання взаємодії ринків освітніх послуг та праці на основі механізму управління їх якістю / О. Мартякова, С. Снігова, О. Мудра // Маркетинг і менеджмент інновацій. 2013. № 3. С. 154-168.

4. Скок П. Сучасні тенденції розвитку ринку освітніх послуг / П. Скок // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 8.

5. Про освіту: Закон України. 5.09.2017. № 2145-VII // Відомості Верховної Ради, 2017, № 38-39.

6. Cahn, Edgar S. No More Throw Away People. Washington, DC: Essential Books, 2004.

7. Банк времени - Time Bank [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://bankvremeni.ucoz.ru/publ/bank_ vremeni/teorija/bank_vremeni_time_bank. Вид з екрану.

8. Лившиц В.М. Методические рекомендации для перевода ИТР и служащих предприятия на скользящий (гибкий) график работы / В.М. Лившиц. Кохтла-Ярве: НИИ сланцев, 1977.

9. Лукьянова З. Время - деньги: первый в Украине банк обмена услугами [Электронный ресурс]. Режим доступу: http: //projects.platfor.ma/vremya-dengi-pervyi-v-ukraine-bank-obmena-uslugami/. Вид з екрану.

10. Ахновська І.О. Регулювання платіжних взаємовідносин вимушено переміщених осіб через створення банків часу / І.О. Ахновська // Фінанси, облік, банки. 2014. № 1(20). С. 31-37.