Ефективні засоби структурування та зжимання навчальної інформації

Размещено на http://allbest.ru

Українська інженерно-педагогічна академія УДК 378

Ефективні засоби структурування та зжимання навчальної інформації

Литвин С.В.

Вступ

Постановка проблеми. Одним з традиційних видів моделей змісту навчального матеріалу, що використовуються в педагогіці, є план і конспект. Але в даний час все більш широко використовуються інші види моделей змісту інформації, засновані на різних способах її структуризації і пред'явлення. Логічна структуризація навчальної інформації дозволяє одержати чітку, добре організовану модель, в якій виділені не тільки змістовні елементи навчального матеріалу, але і безліч внутрішніх і зовнішніх зв'язків дидактичного, психологічного і методичного характеру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти цього питання розкриваються у відомих психолого-педагогічних теоріях змістовного узагальнення В.В. Давидова, Д.Б. Ельконіна, А.М. Сохори, А.В. Усової та ін., а також в методиках згортання і моделювання інформації В.Ф. Шаталова, В.М. Кагана. В педагогічній науці метод структурування та згортання навчальної інформації розглядається в працях В.Г. Афанасьєва, В.А. Веникова, Б.А. Глинського, И.Б. Новика, В.А. Штоффа та інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В епоху інформаційної насищенності проблеми побудови знань та оперативність їх використання набувають колосальної значимості. У цьому зв'язку набула потреба в систематизації накопиченого досвіду візуалізації навчальної інформації та її наукового обґрунтування з позицій технологічного підходу до навчання та визначення його ефективності.

Сутність нового часу, за словами відомого німецького філософа Мартіна Хайдеггера, в тому, що майбутнє буття все більше стає залежним від людини. Сама картина світу нового часу -- це картина перетворень, здійснених людиною, це -- поле його діяльності [3]. Протягом XXI століття повинна сформуватися випереджаюча освіта, як модель освіти, що виконує не лише соціальна функції передачі знань, досвід і культуру від минулого і нинішнього поколінь до майбутнього, але і функції підготовки людини до випереджаючих дій по виживанню цивілізації в умовах глобальної кризи і переходу до стійкого розвитку.

Формулювання цілей статті. Методологічною базою для розробки моделей змісту навчального матеріалу є системно-структурний підхід до аналізу змісту інформації. Вибір і побудова моделей змісту навчального матеріалу включає аналіз структури навчального матеріалу, вибір типу моделі і її розробку.

Процедура аналізу структури змісту навчальної інформації включає відбір змістовних елементів навчального матеріалу і процедуру аналізу зв'язків між ними і з іншими компонентами змісту навчальної дисципліни. У час, коли інформація зростає з кожною хвилиною, її обсяг стає неосяжним, набуває колосальної значущості питання згортання та структурування інформації з метою систематизації накопиченого досвіду. Все це можливо зробити за рахунок створення ефективних засобів представлення навчальної інформації, а саме -- моделей візуалізації навчальної інформації. Це і є головна мета статті.

Виклад основного матеріалу дослідження

Активне володіння наочним матеріалом можливо тільки в тому випадку, коли об'єкти мислення за допомогою образу наочно пояснюються. Іноді викладачі вважають, що простий показ картинок, що зображують певний об'єкт, дозволяє студентам одразу підхопити думку. Це не завжди виправдано. Ніяку інформацію про предмет не вдається безпосередньо передати спостерігачеві, якщо не уявити цей предмет у структурній, ясній формі. Педагог повинен допомогти сприйняттю, але не словами, а структуруванням малюнка. Кожна фраза, що розкриває зміст окремого твердження навчальної теорії може бути зафіксована у вигляді знаків, схем або малюнка. Саме ці образи і застосовуються для сприйняття, засвоєння і переробки інформації. візуалізація навчання модель інформація

Н.А. Рєзнік [3] досліджує особливості візуального мислення на прикладі математичних дисциплін і виділяє такі засоби візуального представлення інформації: креслення -- найжорсткіший засіб геометричного способу пред'явлення інформації; формульний спосіб, який, хоч і можна віднести до візуальної формі, мало асоціюється з наочними уявленнями студентів; символічно-наочні засоби, тобто умовні знаки, які своїми накресленнями дають можливість візуального сприйняття їхнього змісту. До цих основних засобів слід додати асоціативні опорні сигнали, винайдені В.Ф. Шаталовим, в яких за одним словом, знаком, цифрою в уяві студентів розгортаються цілі картини образів.

Щоб студент в будь-який момент міг письмово або усно розшифрувати кожне з нестандартних позначень, Н.А. Рєзнік [3] правомірно розглядає також словесний спосіб пред'явлення інформації, який передбачає вибір спеціальних термінів, складання визначень, відпрацювання формулювання законів і правил. З цих основних елементів візуальних засобів компонуються різні форми спеціальним чином структурованої інформації, робота з якими і є методичною складовою технології візуалізації.

Вивчаючи процеси розуміння, психологи констатують факт, що навчальна інформація може бути сприйнята, але незрозуміла або недостатньо зрозуміла. Розуміння тексту стало предметом вивчення лише на початку 80-х років ХХ ст. Розуміння розглядається, як триступеневий процес. Перший ступінь пов'язаний з розумінням пропозицій, переведенням їх у глибинні структури, які можуть бути описані, як свого роду «фрейми», а другий -- з розумінням зв'язного тексту, пошуком міжпозіційних зв'язків за допомогою процедури логічного висновку і т.п. Третій ступінь полягає у використанні знань, що мають відношення до тексту.

Особливу важливість мають, у зв'язку з цим, дослідження психолінгвістів, які встановили феномен неоднозначності розуміння одного і того ж тексту різними студентами. Саме у феномені неоднозначності або інтерпретації тексту криється одна з причин труднощів процесу розуміння.

Вчені в галузі псіхосеміотіки встановили і інші психологічні особливості розуміння текстових форм (підручників, інструкцій, текстових документів), які полягають: у невідповідності логіки написання текстових форм з психологією «користувача»; залежності змісту пізнавальної освіти від перцептивних можливостей студентів з різними когнітивними стилями і різними рівнями розвитку; врозріз з логікою текстових форм з логікою і структурою дій студента. У сучасних підходах до навчання все ширше використовуються напрацювання НЛП (нейролінгвістичного програмування) -- не тільки в психології спілкування, але і в приватних дидактиках. З точки зору НЛП-підходу, у людини існує кілька репрезентативних систем. Кожна система -- це сукупність елементів, що дозволяють представляти (репрезентувати) у психіці необхідну інформацію.