Організаційно-методичні аспекти емпіричного вивчення готовності майбутніх вихователів до формування у дошкільників доброзичливості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-методичні аспекти емпіричного вивчення готовності майбутніх вихователів до формування у дошкільників доброзичливості

Доманюк О.М.

Важливою складовою соціальної компетентності та запорукою морального зростання є доброзичливе ставлення зростаючої особистості до інших людей. У статті розкриваються організаційно-методичні ас-пекти дослідження підготовки майбутніх вихователів до формування у дошкільників доброзичливості. Зокрема виділені та обґрунтовані компоненти готовності майбутніх вихователів до формування добро-зичливості у дошкільників: особистісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-оцінний. Основою визначення структурних компонентів послужили наукові дослідження Г. Бєлєнької, А. Заліз-няк, А. Курчатової, Т. Поніманської, В. Яйленко. Усі компоненти взаємопов'язані та взаємозумовлюють один одного.

Ключові слова: доброзичливе ставлення до однолітків, підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти, готовність, структура готовності, компоненти готовності.

Постановка проблеми. Зміни в системі освіти починаються з реалізації концепції «Нова українська школа», основа якої -- дошкільна лан-ка. Фахівцями доведено, що виховання і розви-ток зростаючої особистості у період дошкільного дитинства, є фундаментом її подальшої освіти і становлення як особистості (Л. Венгер, Л. Ви- готський, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леон- тьєв та інші). Якість цього фундаменту значною мірою зумовлена якістю професійної діяльності педагогів, що працюють з дошкільниками, рівня їх професійної компетентності і психологічної го-товності до роботи з дітьми передшкільного віку. Зважаючи на це, в Україні виникає необхідність пошуку нових ресурсів покращення якості під-готовки фахівців, у тому числі майбутніх вихо-вателів закладів дошкільної освіти, їхньої про-фесійної компетентності.

Питання готовності до професійної діяльнос-ті фахівця є важливою психолого-педагогічною проблемою, що потребує детального теоретично-го аналізу та практичного дослідження. Це обу-мовлено тим, що вихователь є головним органі-затором освітнього процесу в закладі дошкільної освіти, від нього залежить не тільки виховання і навчання дітей, а й розвиток їхніх моральних переконань, набуття життєвого соціального досві-ду, навичок міжособистісної взаємодії. З огляду на зазначене, ефективність формування у дітей до-брозичливого ставлення до однолітків певним чи-ном залежить від готовності майбутнього педагога закладу дошкільної освіти здійснювати педагогіч-ний вплив на зростаючу особистість, його гуман-них світоглядних позицій, особистісних переко-нань, творчих здібностей, професійної гнучкості. вихователь дошкільний доброзичливість

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз досліджень (К. Ангеловські, В. Беспалько, А. Бойко, Н. Дамська, І. Зязюн, Н. Кічук, Р. Прі- ма, А. Столяр, Р. Скульський, М. Шкіль) засвід-чує активний інтерес науковців до проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів зага-лом та фахівців дошкільного профілю (Г. Бєлєнь- ка, О. Богініч, Т. Книш, Н. Колосова, Н. Левінець, М. Машовець, В. Нестеренко, Л. Плетеницька, Т. Поніманська та інші) зокрема.

Заслуговують на увагу дослідження психолого- педагогічної підготовки вихователів у системі непе-рервної освіти та впровадження особистісно орієнтованих технологій виховання у практику закладів дошкільної освіти (Л. Артемова, І. Бех, А. Богуш, Н. Гавриш, В. Лозова, Л. Лохвицька та інші).

Виділення невирішених раніше частин за-гальної проблеми. Аналіз останніх досліджень у педагогіці та психології дозволив виявити ряд суперечностей між потребою сучасного суспіль-ства в фахівцях, які спроможні формувати у до-шкільників доброзичливість та наявним станом професійної підготовки майбутніх вихователів у закладах вищої освіти; інтересом науковців до проблеми підготовки фахівців з дошкільної освіти та недостатньою розробкою навчально- методичного супроводу з формування у дітей старшого дошкільного віку доброзичливості; про-грамою входження української вищої освіти до загальноєвропейського освітнього простору і ре-альною здатністю молодих фахівців забезпечу-вати реалізацію набутих компетенцій.

Підготовка майбутніх вихователів до роботи з батьками з морального виховання дітей стар-шого дошкільного віку, за дослідженнями А. За-лізняк, охоплює мотиваційно ціннісний, змістовно гностичний, процесуально-виконавський компо-ненти [3, с. 9].

Заслуговують на увагу висновки В. Яйленко. На думку фахівця, готов-ність майбутніх вихова-телів закладів дошкільної освіти до роботи з мо-рального виховання дітей є сукупністю комуні-кативно-мовленнєвого, когнітивно-аксіологічного, організаційно-методичного та соціально-психо-логічного компонентів [11, с. 119--120].

Знання складають основний елемент будь- якого виду освіти. Як зазначила Т. Поніманська, для успішного здійснення педагогічної діяльнос-ті вихователь повинен оволодіти знаннями з до-шкільної педагогіки, дитячої психології, індиві-дуальних психологічних характеристик, вікової фізіології, дошкільної педіатрії та гігієни, правил охорони життя та зміцнення здоров'я дітей. Фа-хівець наголосила, що ці знання необхідні педа-гогу не як теоретичний багаж, а як основа необ-хідних у його діяльності практичних умінь.

З-поміж вимог до сучасних вихователів дітей дошкільного віку Г. Бєлєнька визначає наступне: внаслідок широкої за обсягом емпіричної поін-формованості сучасних дошкільників в усіх сфе-рах життя вихователь має виступати як носієм енциклопедичної інформації для них, так і спі-вучасником з її обробки, трансформації та інтер-іоризації дітьми, бути партнером у спілкуванні і зразком поведінки [1, с. 51].

Діяльнісний компонент вважаємо доцільним розкрити з позиції компетентнісного підходу в професійній освіті, адже Г. Бєлєнька, Н. Богда- нець-Білоскаленко, О. Богініч, Ю. Волинець, О. Ко-валенко, М. Машовець, Н. Мельник, О. Половіна наголошують на переході від знаннєвої парадиг-ми, орієнтованої на передачу певної суми знань до компетентнісно-діяльнісної, яка спрямована на формування потреби у постійному поповненні й оновленні знань, виробленні та вдосконаленні навичок і вмінь професійної діяльності [2, с. 23].

Професійну компетентність вихователя за-кладу дошкільної освіти Г. Бєлєнька визначи-ла як здатність вирішувати задачі професійної діяльності на основі фахових знань і умінь, що інтегруються з розвитком особистісних профе-сійно значущих якостей, серед яких провідними є любов до дітей, що поєднується з вимогливістю, емпатія та комунікативність. В умовах ступене- вої підготовки у закладі вищої освіти професійна компетентність випускника визначається базо-вою і розглядається як здатність трансформу-вати особистісні та навчальні здобутки (знання, уміння, професійно-значущі якості) у площину професійної діяльності [2, с. 41].

Рефлексивно-оцінний компонент складається з усвідомлення, осмислення, оцінювання та про-гнозування процесу і результатів освітньої ді-яльності, визначення її напрямів на якісно ново-му рівні.

Згідно досліджень О. Падалки, рефлексив-ний компонент виявляється в умінні формува-ти потребу самовдосконалення й саморефлексії, в умінні робити практичні кроки в цьому напря-мі; в уявленні про себе й оцінці цього уявлен-ня; у здатності контролювати власну діяльність; у професійній спрямованості; в усвідомленні правильності діяльності та її операційного скла-ду; у самоосвітній діяльності; у самопізнанні суб'єктом власних психічних станів і актів; у са-мооцінці професійної діяльності [8, с. 108].

Виділені компоненти не вичерпують усього різноманіття якісних характеристик готовності студентів до формування доброзичливості у до-шкільників, але в контексті нашого дослідження вони є найбільш значущими.

Размещено на Allbest.ru