Формування економічних компетентностей у фахівців вищої школи
Причини низького рівня підготовки фахівців вищої школи. Комплекс проблем вітчизняної системи вищої освіти. Необхідність й ефективність компетентісного підходу. Необхідність формування у майбутніх спеціалістів компетентностей до підприємницької діяльності.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.11.2018 |
| Размер файла | 28,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Формування економічних компетентностей у фахівців вищої школи
Матукова Г.І.
Досліджено теоретичні питання формування економічних компетентностей у спеціалістів вищої школи. Визначено причини низького рівня підготовки фахівців вищої школи, зазначено комплекс проблем вітчиз-няної системи вищої освіти. В статті підкреслено необхідність й ефективність компетентісного підходу. Виявлено, за необхідне, формування у майбутніх спеціалістів компетентностей до підприємницької діяльнос-ті, типу і стилю мислення майбутнього фахівця, а саме: економічного типу мислення, що формується на осно-ві глибокого розуміння економічних процесів. Запропоновано етапи розвитку економічних компетентностей. Ключові слова: рівень підготовки, система навчання, економічний тип мислення, рівень розвитку, меха-нізм прогнозування, етапи розвитку.
Постановка проблеми. Особистісна цінність професійної освіти полягає в наданні мож-ливостей кожній людині розвивати свої здібності, набувати нових знань, одержати фах, що дасть змогу реалізуватись у певній сфері професійної діяльності, набути бажаного соціального статусу, отримати матеріальні добутки. Професійна освіта в Україні виконує водночас соціальну та еконо-мічну функції. Соціальна функція забезпечує со-ціальний захист населення від безробіття шляхом надання освітніх послуг і підвищує конкуренто-спроможність на ринку праці. Економічна функ-ція створює можливості для задоволення потреб галузей економіки в кадрах певної професійно- кваліфікаційної спрямованості. Професійна освіта як складова безперервної освіти відіграє провідну роль у технологічному оновленні всіх галузей про-мисловості й сільськогосподарського виробництва, спрямована на виконання двох взаємопов'язаних завдань: створення основ інтелектуального потен-ціалу суспільства, розкриття здібностей кожної особистості, забезпечення однакових можливостей членам суспільства; формування на ринку праці робочої сили певної структури і кваліфікації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На обґрунтування стратегії розвитку освіти в Україні впливають внутрішні та зовнішні фак-тори. Внутрішні чинники пов'язані з демографіч-ними змінами, з прогнозом чисельності, струк-тури, демографічних характеристик населення, якістю людських ресурсів та міграційних пото-ків, об'єктивними можливостями фінансування середньої та вищої освіти, структурою народного господарства, ступенем відкритості економіки, обсягами експорту послуг освіти та ін. Зовніш-ні визначаються очікуваними потужностями мі-граційних потоків на Захід зі Сходу, фактором глобалізації (інформаційним, культурним, шоу- бізнесовим, мовним), інформаційними, еконо-мічними та широкомасштабними електронними війнами [2, с. 281]. Сучасна вища освіти Укра-їни перебуває в стані реформ, які виходять із необхідності кардинальних змін її концептуаль-них, методологічних засад. Такі дані сучасних статистиків свідчать про неефективне викорис-тання власного потенціалу, перетворення Укра-їни в державу, що експортує сировинні ресурси з незначною часткою доданої вартості. Результати аналізу економічного зростання країн-лідерів рейтингів конкурентоспроможності, таких, як Швейцарія, Сінгапур, Швеція, Нідерланди, Да-нія, Японія та Велика Британія, свідчать про не-обхідність формування та забезпечення розвитку національної освітньої інноваційної системи як безальтернативного шляху реалізації системної та послідовної державної політики, спрямованої на активізацію процесів, забезпечення оновлен-ня національної економіки [5]. На необхідності забезпечення належного рівня розвитку осві-ти й науки, відповідно потенціалу національної освітньо-наукової системи й викликам європей-ської і світової якості й конкурентоспроможності наголошується в низці нормативних і програмних документів України. Зокрема, в законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепції роз-витку економічної освіти в Україні, Національній доктрині розвитку освіти, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2020 рр., «На-ціональній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки» тощо. Ці та інші документи відображають державну політику й визначають стратегію розвитку національної системи освіти, що враховує сучасні інтеграційні й глобалізаційні процеси, вимоги переходу до постіндустріальної цивілізації людиноцентрованого типу.
На заваді професіоналізації, як ефективному важелю підвищення дієвості вищої освіти, стає не тільки академізм викладацьких кадрів, відсторо- неність промисловості від розвитку вищої шко-ли, але й стан національної економіки, фінансове становище ЗВО, недостатній рівень матеріальної бази, відсутність системи договорів із промисло-вими підприємствами. Можна назвати дві головні причини того, чому результати підготовки фахів-ців у вищій школі України не задовольняють ані роботодавців, ані суспільство. Причиною невдачі стандартизації професійної підготовки на основі суб'єктно-діяльнісного підходу є психологічний саботаж, який, згідно з результатами досліджень українських соціологів, зумовлений: корпоратив-ними інтересами соціальних груп у системі ви-щої освіти, які зацікавлені у збереженні наявного стану речей; кваліфікаційною незабезпеченістю фахівцями переходу до використання нових тех-нологій професійної підготовки [11].
З-поміж основних напрямів державної освіт-ньої політики, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. розмежовує такі: реформування системи освіти на основі ан-тропоцентризму як стратегії національної освіти; модернізація змісту та організації освіти на за-садах компетентнісного підходу; переорієнтація змісту освіти на цілі сталого розвитку; розви-ток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній осно-ві; забезпечення безперервності й послідовності професійної підготовки у системі «учень -- сту-дент -- фахівець» [10, с. 56--62].
Сьогодні, дані статистичних джерел свідчать про низьку конкурентоспроможність молодих фахівців, несформованість потрібних компе-тентностей випускників. Щоб претендувати на конкурсну посаду, наявності диплома сьогодні замало, необхідно довести рівень своєї освіченос-ті, мобільності, комунікативності; здатність роз-робляти і впроваджувати інновації у виробничій сфері; вміти й намагатися навчатися впродовж життя та постійно підвищувати рівень професій-ної компетентності. вищий школа освіта компетентність
Механізм включення вищої школи в ринкові відносини тісно пов'язаний із задоволенням сус-пільної потреби у кваліфікованих кадрах, що є формою попиту на них. Це має забезпечити визначений рівень якості підготовки майбутніх фахівців, їх конкурентоспроможність на ринку. Особливість ринку праці полягає в тому, що він орієнтований на поточний попит, а не довгостро-ковий прогноз, він не може повністю передбачити підготовку фахівців, орієнтовану на довгостроко-ві параметри соціально-економічного й науково- технічного розвитку суспільства. Між тим, тільки при врахуванні цих параметрів підготовка кадрів буде наближена до суспільно-економічної потре-би. Остання залежить не лише від кількісних па-раметрів відповідності підготовки кадрів попиту на ринку праці, але і від якісної відповідності та-кої підготовки сучасним вимогам економіки.
Нестабільність економіки й динамічність рин-ку ставлять перед керівництвом ЗВО і окремих факультетів необхідність здійснення коректу-вальних заходів із удосконалення підготовки ви-пускників. При цьому пріоритетна увага повинна приділятися питанням постійної взаємодії ви-щих закладів із роботодавцями, щодо формуван-ня комплексу необхідних компетентностей, що забезпечать конкурентопроможність студентам у майбутній професійній діяльності.
Виділення невирішених раніше частин за-гальної проблеми. Система вищої освіти Украї-ни стикається з комплексом проблем: структура підготовки кадрів не задовольняє потреб ринку праці; результати наукових досліджень слабко інтегруються у вищу освіту; нераціонально ви-користовується кадровий потенціал; несистема-тично підвищується кваліфікація педагогів; не існує довгострокового й науково обґрунтованого механізму прогнозування в підготовці кадрів; не оновлюється матеріально-технічна база лабора-торій; бібліотечні фонди не відповідають сучас-ним вимогам; не ведеться робота в напрямі ство-рення електронних бібліотек тощо. З огляду на вищезазначену ситуацію в системі вищої освіти гостро постає проблема підготовки висококвалі-фікованих фахівців [3].
Головне завдання, що постає сьогодні перед професійною освітою, полягає в необхідності її структурної перебудови з урахуванням змін на ринку праці, ринкових потреб, а також со-ціальних і особистісних настанов. Важливим ви-являється те, щоб у процесі навчання студенти оволодівали комплексним баченням майбутньої діяльності, вчилися сприймати події життя як компоненти єдиної системи життєдіяльнос-ті, що включає пов'язані між собою професійні та особистісні аспекти. Усе це сприяє створен-ню й розвитку нового методологічного підґрунтя в побудові освітніх стратегій, змісту професійної підготовки -- компетентнісного підходу, побудо-ві типових навчальних програм, стандартів, оці-ночних процедур. Як один із виходів зі станови-ща, що створилося в системі освіти, дослідники пропонують такі заходи: розробка нової моделі випускника; коректування навчального проце-су, відкриття нових спеціальностей і напрямів; вдосконалення управління ЗВО з урахуванням скорочення апаратних служб і ефективного ви-трачання коштів на їх утримання; підготовка (навчання, підвищення кваліфікації) компетент-ного управлінського персоналу; аналіз запиту регіону в галузі підготовки фахівців на перспек-тиву; оновлення й розробка нормативно управ-лінських документів, що супроводжують освітній процес; визначення критеріїв і показників якості стійкого розвитку освітнього процесу; створення умов для випереджаючого розвитку інтелекту-ально-духовної діяльності кожної особи.
Формування цілей статті (постановка зав-дання). Метою статті є дослідження стану про-блеми формування економічних компетентнос-тей у майбутніх фахівців ЗВО.
Виклад основного матеріалу дослідження. Для майбутніх фахівців економістів, важли-вим сьогодні є вчасне формування комплексних комптентностей, що забезпечать конкуренто-спроможність на ринку праці. Досліджуючи про-блему формування комптентностей у студентів ЗВО економічного профілю було виявлено, за необхідне, що випускники в процесі навчання повинні сформувати риси підприємницької ком-петентності, тип і стиль мислення майбутнього фахівця, а саме: економічний тип мислення, що формується на основі глибокого розуміння еко-номічних процесів, дає змогу аналізувати факти і явища економічного життя, фактори й способи вирішення економічних завдань, установлюва-ти зв'язки й відношення між ними. Такий тип мислення вможливлює створення та функціо-нування ефективного ринкового простору, який є важливою складовою суспільного життя країни й характеризується логічністю, стратегіальністю, прогностичністю, аналітичністю, чутливістю до економічних проблем [7, с. 5]; підприємницький тип мислення -- сукупність оригінальних поглядів і підходів до прийняття рішень, які реалізують-ся у практичній діяльності [8, с. 153--162]. Такий тип мислення зумовлює особливе чуття ринку, сприяє генерації підприємницьких ідей, спря-мовує суб'єкта на найбільш ефективний спосіб досягнення підприємницької мети; науковий тип мислення -- це мислення, спрямоване на пізнан-ня глибинної сутності реального світу й відповід-не до критеріїв доказовості, об'єктивності, сис-темності, що передбачає широке використання методів абстрагування, категоризації, інтерпре-тації, екстраполяції й, водночас, мінімальне ви-користання нормативного мислення [6, с. 26--30]. Цей тип мислення налаштовує компетентно-го фахівця на виважене осмислення ринкових явищ, застосування під час бізнес-планування й бізнес-проектування наукових методів оцін-ки переваг, ризиків, економічної ефективності; творче мислення -- мисленнєві процеси, пов'язані зі створенням або відкриттям принципово ново-го суб'єктивного знання, із генерацією власних оригінальних ідей, що характеризуються ди-намічністю й системністю. Такий тип мислення характеризується евристичністю, креативністю, мобільністю, незалежністю, експрезентністю, системністю, розумністю, відкритістю [4, с. 156]; критичне мислення -- здатність індивіда чітко визначити проблему, яку необхідно розв'язати; самостійно знаходити, обробляти й аналізувати інформацію; логічно будувати свої думки, на-водити переконливу аргументацію; мислити мо-більно, обирати єдино правильне розв'язання проблеми; здатність бути відкритим до сприй-няття думок інших, але бути принциповим у від-стоюванні своєї позиції [14, с. 62--64]. Критичне мислення характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю; воно слу-гує для розв'язування завдань, формулювання висновків, оцінювання чогось (інформації, спосо-бу діяльності, результату тощо), властивостями критичного мислення, які дозволяють усвідом-лювати його як особистісне досягнення індивіда, є: рефлексивність; прагматичність; суб'єктність
Аналіз першоджерел уможливив виокрем-лення кількох періодів у становленні та розвитку компетентнісного підходу в освіті:
I період (1960--1970 рр.) введення у науковий апарат освітньої галузі категорії «компетентність» як орієнтиру для побудови змісту професіогра- ми фахівця. У цей час існує чимало досліджень у цьому напрямі, однак вони спрямовані, переду-сім, на вирішення окремих галузевих проблем;
II період (1970--1990 рр.) створення передумов для розмежування понять «компетенція» і «ком-петентність», розповсюдження категорії «компе-тентність» на теорію і практику сфери управ-ління, а також навчання окремих дисциплін у ВНЗ; виявлення взаємозв'язку професійної компетентності з іншими особистісними й про-фесійними характеристиками фахівця, створен-ня концепції та розповсюдження компетентнісно зорієнтованої освіти в багатьох розвинутих кра-їнах світу (Австралії, Великобританії, Фінляндії, Австрії, США, Канади і Нідерландах);
III період (2000--2005 рр.) термінологічне об-ґрунтування компетентнісного підходу в оновле-ному освітньому просторі, формулювання змісту базових, ключових і спеціальних компетентнос-тей випускників, визначення результатів на-вчання в термінах компетентностей для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
IV період (з 2005 р. і дотепер) розвиток ком- петентнісного підходу, оновлення змісту освіт-ньо-професійних програм, створення номен-клатурного переліку багатовимірних складних компетентностей, імплементація компетентнісно- го підходу в нормативну й практичну складові освіти [11, с. 34--37].
В процесі дослідження, формування компе-тентностей у майбутніх фахівців економістів було визначено необхідність розвитку підприємниць-ких компетентностей, що забезпечить майбутнім фахівцям широкий спектр можливостей на рин-ку праці. Багатьма дослідниками було зазначено, що майбутньому представнику підприємницької сфери бажано формувати: інтелектуальні якос-ті -- раціональність, компетентність у судженнях, розвинену уяву й інтуїцію, реальну фантазію, креативність; здатність мислити перспективно, що визначають підприємця, насамперед, як ді-лову людину.
Серед цінних якостей ділової людини біль-шість дослідників називають: цілеспрямованість, креативність, інтелігентність, лідерські здібнос-ті, схильність до новацій, ініціативність, відпо-відальність, працелюбність, рішучість, прак-тичність, організованість, цілеспрямованість, наполегливість, комунікабельність, самокритич-ність. Підкреслюють дослідники також значу-щість готовності брати на себе відповідальність за наслідки своє діяльності.
Здійснений нами попередній аналіз ключових понять дозволив з'ясувати, що власне категорія «компетентність» може бути розглянута як: уза-гальнене поняття; вид діяльності (організаційно- методична діяльність, діяльність особистості або професійно-наочна діяльність тощо); рівень про-фесіоналізму; професійна характеристика, пев-на особистісна якість. При цьому компетентність є оцінною категорією, що характеризує суб'єкта діяльності й забезпечує досягнення успіхів у ній; є стійкою готовністю і здатністю до здійснення діяльності зі «знанням справи» й передбачає: глибоке розуміння суті розв'язуваних завдань і проблем; досвід у даній сфері; уміння обирати засоби й способи діяльності; здатність навчатися на помилках та привносити корективи в процес досягнення мети [1, с. 125--133].
Формування у майбутніх фахівців компетент-ностей до підприємницької діяльності, можна розглядати як одну з базових компетентностей професійної компетентності економіста, вважа-ємо її мультиплікативною та багатовимірною і припускаємо, що її сутність може бути розкри-та на підставі аналізу ключових вхідних до неї понять, як-от : «готовність» і «здатність» до під-приємницької діяльності в умовах ринку та не-визначеності. Ю. Швалб, аналізуючи ці категорії, вказує на те, що «здатність», як власне психо-логічна характеристика компетентності, не може бути інтерпретована як «здібність», хоча бук-вальний переклад російською мовою саме на це й орієнтує. В українській науковій термінології необхідно чітко розрізняти поняття «здібність», як сукупність деяких уроджених характеристик людини (на рос. «способность»), і «здатність», як сукупність набутих особистісних можливостей у процесі навчання й діяльності. Найближчим поняттям у російській науковій мові до термі-на «здатність» є «деятельностная способность». У вітчизняних першоджерелах таке розуміння здатності найчастіше розкривається через по-няття «готовність до діяльності», що зі свого боку диференціюється на «особистісну», «психоло-гічну», «психофізіологічну» тощо або описуєть-ся через трикомпонентну модель. Водночас, як цілком слушно зазначає Ю. Швалб, така редук-ція приводить до підміни понять, коли готовність розглядається лише в рамках підготовленості особи до діяльності [13, с. 105--113]. У цьому тлу-маченні готовність необхідно розглядати тільки як один із аспектів досліджуваної нами здатнос-ті, а саме -- як психологічний стан індивіда і як результат розвитку.
Модель готовності особи до підприємницької діяльності, можна представити як комплексний набір характеристики успішного підприємця: психологічна готовність до певних дій, розвину-та емоційно-вольова саморегуляція, інноваційна спрямованість, творчі схильності, настанова на успіх, комплекс здатностей, організаторський потенціал. Компетентність у внутрішньому пси-хологічному плані може бути описана як інте-грована якісна характеристика особистості, що охоплює знання, уміння, навички, здібності, риси характеру, поведінкові та емоційні компоненти, усе те, що може бути мобілізоване для активної та ефективної діяльності.
Особливого сенсу набуває співвідношення здатності й готовності в структурі особливої ком-петентності, а саме -- професійної. Така компе-тентність є результатом професійної підготовки й може бути схарактеризована або через «здат-ність», або через «готовність», залежно від того чи мова йде про працюючого фахівця, чи вона описує майбутнього фахівця. Оскільки компетентність здобувається лише в конкретній діяльності, то ключовими характеристиками професійної ком-петентності для фахівця є вже сформована діяль- нісна здатність, а для студента вищої професійної школи -- набута готовність. Тож професійна ком-петентність, є певним психічним станом суб'єкта, який дозволяє йому діяти самостійно й відпові-дально, це володіння ним здатністю й уміннями виконувати певні трудові функції; це теоретична, практична й психологічна готовність до реалізації професійної діяльності на визначеному рівні.
Дослідниками визначено, що для майбутньо-го економіста важливим є також комунікативні компетентності: уміння чітко, послідовно й ло-гічно висловлювати свої думки й переконання, створювати й підтримувати гармонійну атмосфе-ру ділових і особистих контактів як однієї з умов професійного успіху; уміння на високому куль-турному рівні спілкуватися державною і, як міні-мум, однією іноземною мовою та ін [8, с. 153--162]. Для фахівців економічного профілю необхідним є оволодіння компетентностями підприємниць-кої діяльності, підприємець повинен мати не лише бажання або нахил до підприємництва, а й певні вироблені ділові якості й риси характе-ру [9, с. 186--193]. Змістовою основою для фор-мування й розвитку підприємницької компетент-ності майбутніх фахівців економічного профілю є: дисципліни фундаментальної підготовки фа-хівця сфери економіки й бізнесу, що формують в нього ключові професійні компетентності; дис-ципліни соціально-гуманітарної підготовки, що забезпечують формування компетентностей ко-мунікативних і поведінкових; інтегровані спец- дисципліни навчального плану підготовки еко-номіста, які формують його важливі спеціальні й предметні компетентності, сприяють цілісному розвитку компетентності до підприємницької ді-яльності, спрямованість майбутнього фахівця на сферу підприємництва й бізнесу; виробнича практика, яка вможливлює формування в сту-дентів діяльної готовності до підприємництва, малого й середнього бізнесу. Формування еконо-мічних компетентностей у фахівців вищої шко-ли має відбуватися відповідно наступних етапів: на першому, початковому етапі розвитку про-фесійних компетентностей (1--2 курси), мають бути закладені основи професійних економічних і культурологічних знань, мотиви підприємниць-кої діяльності, вироблені професійно-орієнтовані якості й навички самоосвіти майбутнього підпри-ємця. На другому, базовому етапі (3--4 курси), повинен відбуватися розвиток професійних ком-петентностей майбутнього підприємця, заклада-тися підвалини його бізнес-культури, визнача-тися вектор саморозвитку в напрямі подальшої економічної спеціалізації.
На третьому, спеціальному етапі -- (5 курс), має враховувати своєрідність освітньо-кваліфі-каційного рівня (спеціаліст, магістр), орієнтува-тися на визначені професійні цінності підприєм-ницької діяльності, спрямовуватися на розвиток і інтеграцію складових підприємницької компе-тентності. Впроваджувати методику розвитку підприємницької компетентності майбутніх фа-хівців економічного профілю потрібно поєднуючи усі щаблі розвитку компетентностей майбутніх фахівців економічного профілю в процесі на-вчальної та позааудиторної роботи, така методи-ка може бути використана в системі професійної підготовки економістів загального й спеціально-го профілю, а також безпосередньо підприємців та фахівців малого та середнього бізнесу відпо-відно до чинних державних і галузевих вітчизня-них стандартів.
Ураховуючи те, що існуюча система про-фесійної підготовки майбутнього фахівця еко-номічного профілю, не забезпечує повноцінного формування й розвитку підприємницької ком-петентності, до системи можна впроваджувати додаткові позааудиторні заходи, а саме: роботу в навчально-практичному центрі «Бізнес-інкуба- тор», у «Школі молодого підприємця», у «WEB- школі молодого підприємця» та ін. Ці заходи ма-ють формувати систему професійної підготовки економіста.
Висновки з даного дослідження і перспективи. Професійна компетентність, визначається, як до-сконале знання справи, складних зв'язків, явищ і процесів, можливих способів і засобів досягнення поставлених цілей; підготовленість та здатність суб'єкта до виконання завдань, вільно орієнтува-тися в різних сферах соціальної та професійної діяльності. Досліджуючи проблему формування економічних компетентностей у майбутніх еко-номістів у системі їх професійної підготовки, необхідно використовувати систему аудиторно-го і позааудиторного навчання, навчально-мето-дичні комплекси (програми з базових дисциплін професійної підготовки, навчально-методичними комплексами, посібники, системи кейсів, кожен із яких орієнтується на формування й розвиток визначеної складової економічної компетентнос-ті й містить опис ситуації виробничого харак-теру; комплекс ділових ігор, використовувати методичне забезпечення проектної діяльності майбутніх економістів, засоби тест-контролю ре-зультатів позааудиторних заходів і програми з розвитку підприємницьких компетентностей, спецкурси, систему роботи WEB-школи, майбут-ніх фахівців із комп'ютерною підтримкою про-цедури тестування й обробки результатів та ін.). Розвиток економічних компетентностей має від-буватися поетапно, в системі аудиторного й по- зааудиторного навчання. В результаті навчання майбутній економіст має бути готовим до пошуку оптимальних варіантів розвитку підприємства, інтенсифікації його діяльності; постійно орієнту-ватись на ефективність та якість, здійснювати систематичне планування, прагнути до всебічної інформованості, йти на розумний ризик; доби-ватись оптимального поєднання індивідуальних, колективних та суспільних інтересів; відповідати за свої дії; діяти цілеспрямовано, енергійно, ві-рити в успіх справи.
Список літератури
1. Боярчук Н.К. Професійна компетентність майбутніх економістів як проблема теорії та практики вищої школи / Н.К. Боярчук // Гуманітарні науки. - 2012. - № 1(23). - С. 125-133.
2. Дем'яненко В.В. Стратегії, напрямки розвитку освіти / В.В. Дем'яненко, Н.М. Тіменко // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку ; ред. В.М. Гейця. - Київ: Фенікс, 2003. - С. 281.
3. Державна служба статистики України : Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/.
4. Жариков Е.С. Как приблизить час открытий: Введение в психологию научного труда / Е.С. Жариков, А.Б. Зо-лотов. - Кишинев, 1990. - 324 с.
5. Закон України «Про вищу освіту» № 1017-VIII, зі змінами 18.02.2016 р. [Електронний ресурс]. - Режим до-ступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
6. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті : Навч. посібник / Г.О. Ковальчук ; вид. 2-ге., доп. - Київ: КНЕУ, 2003. - 298 с.
7. Ковальчук Г.О. Формування продуктивної компетентності майбутніх економістів під час вивчення економічних дисциплін / Г.О. Ковальчук // Нові технології навчання. - 2007. - Вип. 50. - С. 26-30.
8. Мадзігон В. Підприємець як визначальна особистість у бізнесі в ринковій економіці / В. Мадзігон / / Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2010. - № 3. - С. 153-162.
9. Матукова Г.І. Фінансові важелі стимулювання розвитку та міжнародної інтеграції українського ринку праці / Т.В. Кожемякіна, Г.І. Матукова // Фінансове забезпечення інноваційного розвитку національної економіки: Монографія / За заг. ред. к. держ. упр., доц. О.М. Ніколаєвої, к.е.н., доц. В.В. Храпкіна; Макіївський економіко-гуманіт. ін-т - Донецьк: Дмитренко Л.Р., 2014. - 276 с.
10. Національна рамка кваліфікації // Інформаційний збірник та коментарі МОН молодь спорту України. - № 1-2. - Київ: Педагогічна преса, 2012. - С. 56-62.
11. Новикова Л.М. Сучасні технології практичних занять в системі вищої економічної освіти : Посібник / Л.М. Но-викова. - Київ: [б. в.], 2005. - 74 с.
12. Нормативно-методичні положення з розробки освітньо-професійної програми і підготовки фахівця [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/file/link/173734/file/.
13. Швалб Ю.М. Психологічні аспекти компетентнісного підходу в освіті / Ю.М. Швалб // Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій школі України : Матеріали методолог. семінару. - Київ: Педагогічна думка, 2009. - С. 105-113.
14. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н.П. Наволокова. - Харків: Основа, 2009. - 176 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зміст, форми і методи підвищення рівня компетентності педагогічних кадрів національної системи вищої освіти у рамках магістерського курсу “Педагогіка вищої школи” в університеті “ХПІ”. Вплив Болонського процесу на реформування освітньої системи України.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 04.03.2011Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.
статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017Значення самоосвіти і самовдосконалення викладача, спрямованої на здобуття нових та поглиблення раніше набутих знань. Формування компетентностей, розвиток якостей, необхідних викладачу вищої школи. Розвиток освіченості, загальної культури, світогляду.
реферат [30,1 K], добавлен 21.04.2019Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.
реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.
научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014Педагог вищої школи як особливий соціальний тип особистості. Багаторівневість особистості педагога вищої школи. Поняття педагогічного покликання. Самооцінка в процесі вдосконалення діяльності молодого педагога. Принципи складання професіограми педагога.
реферат [26,0 K], добавлен 25.04.2009Педагогіка вищої школи як наука. Її історичний розвиток. Предмет та система категорій сучасної педагогіки вищої школи. Розмаїття методологічних течій в західній педагогіці вищої школи. Творчий синтез ідей в сучасній гуманістичній методології педагогіки.
реферат [26,1 K], добавлен 25.04.2009Особливості викладання Вітчизняної історія як систему підготовки фахівців вищої кваліфікації. Сутність процесу історичного пізнання. Опис основних типів історичних джерел. Періодизація історії Україна. Основні функції та класифікація історичних знань.
реферат [27,3 K], добавлен 21.12.2008Поняття про педагогiку i психологiю в системi вищої освiти. Загальноорганiзацiйна структура педагогiчних завдань вищої школи. Процес викладання в системi вищої школи. Своерiднiсть процесу вчення у ВУЗi. Змiст i органiзацiя процесу навчання у ВУЗi.
анализ учебного пособия [681,4 K], добавлен 01.09.2010Процес якісної зміни вищої освіти на основі принципи її фундаментальності. Необхідність переходу від "підтримуючої" до "випереджальної" інноваційної освіти. Оновлення змістової бази навчання майбутніх фахівців. Адаптація до науково-технічного прогресу.
статья [19,3 K], добавлен 10.02.2011Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Вдосконалення вищої освіти в Україні. Дослідження працевлаштування молодих вчителів у різні історичні періоди становлення Української державності. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Формування ключових і предметних компетенцій майбутніх фахівців.
статья [22,4 K], добавлен 31.08.2017Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Правове регулювання вищої освіти. Актуальні освітянські проблеми та напрямки реформування і перспективи вдосконалення вищої школи. Нормативне регулювання та напрями розвитку освіти в системі МВС України. Світова та європейська поліцейська вища школа.
курсовая работа [94,1 K], добавлен 05.07.2009Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011
