Впровадження технології критичного мислення під час вивчення навчальної дисципліни «Організація екологічного виховання в початковій школі» у майбутніх вчителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження технології критичного мислення під час вивчення навчальної дисципліни «Організація екологічного виховання в початковій школі» у майбутніх вчителів початкових класів

Саєнко Ю.О.

У статті розкривається питання впровадження технології критичного мислення підчас вивчення навчаль-ної дисципліни «Організація екологічного виховання в початковій школі» у майбутніх вчителів початкових класів. Формування екологічної компетентності передбачає розвиток екологічного мислення майбутнього вчителя початкових класів. Саме технологія критичного мислення надає викладачу та студентам таку можливість. Навчання орієнтоване на розвиток критичного мислення є нагальною методичною пробле-мою сучасної освіти. Технології розвитку критичного мислення дозволяє отримати позитивні результати у формуванні активної розумової діяльності студентів. Через те, що дана технологія дозволяє будувати навчальний процес на науково-обґрунтованих закономірності взаємодії особистості та інформації, техно-логія спрямована на розвиток навичок роботи з інформацією, умінь аналізувати та застосовувати дану інформацію.

Ключові слова: критичне мислення, технологія розвитку критичного мислення, майбутній вчитель по-чаткових класів.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку освіти, в умовах широкомасш-табних робіт з реформатизації української школи, зростають вимоги до якості екологічного супрово-ду навчання майбутніх вчителів початкової школи. Тому важливого значення набуває підготовка ви-сококваліфікованих фахівців-викладачів, що во-лодіють екологічними компетенціями. До педагогів вищих навчальних закладів пред'являються ви-моги, що стосуються впровадження інноваційних методів навчання, які забезпечували б навчання і виховання студентів на екологічних принципах; підкреслюється необхідність формування у них критичного мислення під час освітнього процесу. Вивчаючи сучасні тенденції розвитку педагогіч-них технології ВНЗ, ми приходимо до висновку, що розумові операції краще розвиваються при введенні в методичний інструментарій прийомів розвитку критичного мислення.

Останнім часом проблемі розвитку критично-го мислення присвячено велику кількість дослі-джень як у вітчизняній так і зарубіжній педаго-гіці та психології.

Викладачі кафедри початкової освіти Меліто-польського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького працюють над про-блемою формування екологічної компетентності майбутніх фахівців -- вчителів початкових класів.

Формування екологічної компетентності пе-редбачає розвиток екологомисленнєвої діяльнос-ті майбутнього вчителя початкових класів. Саме технологія критичного мислення надає виклада-чу та студентам таку можливість. екологічний компетентість вчитель початковий

Впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення, є нагальною ме-тодичною проблемою сучасної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття «критичне мислення» вперше ввів аме-риканський психолог Бенджамін Блум в мето-дичній літературі у 1956 році, розуміючи під ним мислення вищого рівня. Зі США ідея розвитку критичного мислення розповсюджується по Єв-ропі. В різний час даною проблемою займалися Дж. Д'юї, М. Ліпман, Р. Джонсон, Д. Халперн, Ч. Темпл, К. Баханов, О. Пометун, О. Тягло, С. Терно, О. Чуба, О. Бриніф'є та ін.

Теоретичні засади критичного мислення ви-світлені у працях Баханова К.О., Пометун О.І, Терно С.О., Тягло О.В., Удода О.А. Саме на їх те- оретико-концептуальні засади методики розвитку критичного мислення ми спираємося, розв'язуючи цю проблему у своїй практичній діяльності.

Технологія «розвитоку критичного мислення» розроблена американськими педагогами К. Ме- редіт, Д. Огл, Д. Стіл, Ч. Темпл. Вона являє со-бою цілісну систему, яка формує навички роботи з інформацією. Мета даної технології: розвиток розумових навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але й у звичайному житті. В основу її покладено ідеї і положення теорії Ж. Піаже про етапи розумового розвитку дитини; Л. Ви- готського про зону найближчого розвитку та про нерозривний зв'язок навчання і загального роз-витку дитини; К. Поппера та Р. Пола про осно-ви формування і розвитку критичного мислення; Е. Браун і І. Бек метакогнітівного вчення; цивіль-ної та правової освіти та ін. Незаперечною за-слугою активних розробників цієї технології, зо-крема, Куртіс Мередіт, Чарльза Темпла і Джіні Стілл є те, що вони змогли «перекласти» поло-ження даних теорій на практику, причому дове-ли свою роботу до рівня педагогічної технології, виділивши етапи, методичні прийоми та крите-рії оцінки результату. Саме тому їх розробками може користуватися величезна кількість педаго-гів, досягаючи ефективних результатів у роботі.

Виділення не вирішених раніше частин за-гальної проблеми. Метою модернізації освіти України є створення нової школи, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тіль-ки знання, як це відбувається зараз, а й вмін-ня застосовувати їх у житті. А це означатиме одне -- нові вимоги до умов реалізації загально-освітніх програм шкіл і основними умовами по-будови уроку вважатимуться індивідуальність, варіативність та відкритості, де невід'ємною складовою сучасного уроку є використання при-йомів критичного мислення.

Мета цієї статті -- впровадження технології критичного мислення підчас вивчення навчаль-ної дисципліни «Організація екологічного вихо-вання в початковій школі» у майбутніх вчителів початкових класів.

Виклад основного матеріалу. Технологія «Критичного мислення» є системою методич-них прийомів, призначених для використання їх в різних освітніх галузях, видах і формах на-вчання. Вона дозволяє досягти таких результатів як вміння працювати з інформаційним потоком, який постійно оновлюється, вміння ясно та чіт-ко висловлювати свої думки (усно чи письмово), впевнено та коректно по відношенню до оточу-ючих; вміння обґрунтовувати власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей та уяв-лень; вміння вирішувати проблеми; здатність самонавчання (академічна мобільність); вміння співпрацювати та працювати в групі; здатність вибудовувати конструктивні взаємини з іншими людьми. Під критичним мисленням у навчаль-но-виховній діяльності розуміють сукупність якостей і умінь, що обумовлюють високий рі-вень дослідницької культури студента і вчителя, а також «оціночне та рефлексивне мислення», знання для якого є не кінцевою, а відправною точкою. Щодо аргументованого та логічного мис-лення, то воно базується на особистому досвіді і перевірених фактах.

Умова варіативності передбачає певну пози-цію викладача, що забезпечує самореалізацію кожного учня під час навчання. Умова відкри-тості обумовлює використання на уроці різно-манітних видів спілкування: викладач-студент, студент-студент, студент-викладач і т. п. Вона передбачає і спільний пошук істини: вміння при-йняти іншу точку зору та взаєморозуміння. Та-ким чином, виникла необхідність використовува-ти в своїй викладацькій діяльності нові прийоми і сучасні інноваційні технології.

Зараз актуальною є технологія «Розвитку критичного мислення». Через те, що дана тех-нологія дозволяє будувати навчальний процес на науково-обґрунтованих закономірності взаємодії особистості та інформації, технологія спрямована на розвиток навичок роботи з інформацією, умінь аналізувати та застосовувати дану інформацію. Саме ці три прийоми є актуальними та активно використовуються на заняттях. Основу техно-логії складає трифазової структура занять: ви-клик, осмислення, рефлексія. «Переклавши» на мову практики, ідеї технології критичного мис-лення на лекційних та семінарських заняттях звучать наступним чином: люди від природи до-питливі, вони хочуть пізнавати світ, здатні роз-глядати серйозні питання і висувати оригінальні ідеї. Роль викладача -- бути вдумливим помічни-ком, стимулюючи студентів до пізнання і допо-магаючи їм сформувати навички продуктивного мислення. Критичне мислення формується, пе-редусім, в дискусії, письмових роботах і актив-ній роботі зіздобувачами вищої освіти чи викла-дачем. З цими формами роботи студенти добре знайомі, їх необхідно тільки трохи змінити. Існує нерозривний зв'язок між розвитком розумових навичок і формуванням демократичної грома- дянської свідомості. Дані положення обґрунтову-ють засоби й методи, за допомогою яких розви-вається критичне мислення.

Поняття «критичне мислення» дуже різнобіч-не і спеціалісти різних галузей освіти сприймають його по-різному. Відомий український дослідник С.Терно в статті «Критичне мислення -- середньо-вічна відсталість?» демонструє відмінність між «вузьким» та «широким» тлумаченнями критич-ного мислення та характеризує різні підходи до висвітлення концепції критичного мислення серед американських дослідників М. Ліпмана, Д. Клус- тера, Р. Пауля та Д. Халперн [5].

На думку С. Терно, поняття «критичне мис-лення» в освітній діяльності зазнало суттєвих змін. Сьогодні це такий тип мислення, що перед-бачає практичне застосування наукового підходу до розв'язування життєвих, професійних, осо-бистих проблем тощо; він вбирає у себе синте-тичне і аналітичне, теоретичне і практичне, ре-продуктивне і продуктивне мислення [5, с. 301].

Критичне мислення як мислення вищого по-рядку розглядає психолог О.Чуба. Таке мислення спирається на інформацію, усвідомлене сприй-няття власної інтелектуальної діяльності та ді-яльності інших, яке сприяє розвитку такої осо- бистісної риси, як креативність, і формує творче мислення, а отже, творчу особистість [8].

Критичне мислення, таким чином, -- не окре-ма навичка, а комплекс багатьох навичок і умінь, які формуються поступово, в ході розвитку і навчання студентів. Воно формується швид-ше, якщо студенти на заняттях не є пасивними слухачами, а постійно активно шукають інфор-мацію, співвідносять те, що вони засвоїли з влас-ним практичним досвідом, порівнюють отримані знання з іншими роботами в певній галузі та ін-ших сферах знання (кажучи зрозумілою мовою, самостійно встановлюють внутрішньопредметні і міжпредметні зв'язки). Крім того, вони пови-нні навчитися (а викладач повинен допомогти їм у цьому) ставити під сумнів достовірність отри-маної інформації, перевіряти логіку доказів, ро-бити висновки, конструювати нові приклади для використання теоретичного знання, приймати рішення, вивчати причини та наслідки різних явищ і тощо.

Систематичне включення критичного мис-лення у навчальний процес має формувати осо-бливий склад мислення і пізнавальної діяльності. Р. Пауел (США) запропонував розмежовувати критичне мислення у «вузькому» і «широкому» розумінні. Так, використання аналізу й аргумен-тації, маючи на меті, перш за все, розвіяти чужу думку, служить прикладом критичного мислен-ня у «вузькому» сенсі. І навпаки, людина, яка застосовує критичне мислення в «широкому» сенсі, не зосереджується на власній точці зору. Вона виходить з необхідності за власною ініціати-вою відчувати свої ідеї та уявлення найбільш силь-ними з можливих заперечень. Процес навчання -- це процес пов'язування нового з уже відомим.

Критичне мислення -- (давньогр. -- «мистецтво аналізувати, судження») -- це наукове мислен-ня, суть якого полягає в ухваленні ретельно об-міркованих та незалежних рішень. Технологія критичного мислення передбачає розвиток здат-ності думати, аналізувати, аргументувати, переконувати, досліджувати проблеми та ситуації, розв'язувати проблемні запитання, усвідомлено мислити, аналітично дискутувати та правильно висловлювати свою думку, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, сумніватися (запере-чувати та пропонувати інші варіанти), моделю-вати професійні ситуації, ухвалювати рішення.

Критичне мислення -- це усвідомлений, са-мостійний, рефлексивний, цілеспрямований, об-ґрунтований, контрольований та самоорганізований процес.

Результат такої діяльності -- вміння самостій-но мислити, розв'язувати життєві та професійні задачі.

В умовах зростаючих вимог до якості освіт-нього процесу ми вважаємо, що вкрай важливою є проблема активізації аналітичної діяльності майбутніх вчителів початкових класів. На нашу думку, для розвитку критичного мислення у сту-дентів необхідна така організація навчальної роботи, яка буде спрямована на стимулювання осмислення матеріалу та формування власних суджень і вироблення самостійних підходів до вирішення різних наукових проблем.

В ході впровадження технології критичного мислення в навчальний процес вважаємо до-цільним використовувати стратегію «лекція-се- мінар». Така стратегія дозволить організувати більш активну роботу студентів з лекційним ма-теріалом: виділити та відрефлексувати найбільш значущі для них фрагменти лекції; піддати ана-лізу й оцінити наявні альтернативні погляди на обговорювану проблему.

Психолог і методолог Н. Г. Алексєєв виділяв наступний ланцюжок етапів здійснення рефлек-сії: «Зупинка ^ Фіксація ^ Об'єктивація ^ Від-сторонення». Для запуску рефлексії необхідно припинення природного ходу будь-якого процесу (етап «повної зупинки»).

Тому лекцію доцільно розділити на блоки, що включають найбільш важливі проблемні ситуа-ції. Викладачеві у ході лекції, після викладу про-блемної ситуації, необхідно зупинитися і зверну-тися до аудиторії, щоб з'ясувати думки студентів щодо викладеної проблеми. Далі студенти коротко висловлюють свою думку або відому їм інформа-цію з обговорюваної проблеми. Лектор вислуховує думки студентів і пропонує обговорити їх в кінці лекції. Потім у зв'язку із зупинками підчас ви-кладу матеріалу лекції необхідно передбачити час в кінці неї для того, щоб студенти поверну-лися до обговорення питань, що виникли, думок, і при цьому проаналізували текст лекції. Це до-зволить їм в кінці лекції ще раз подумки повто-рити почутий матеріал і критично його осмислити. Цей етап пов'язаний з максимальним узагаль-ненням її змісту і так званим «відстороненням» (останнім етапом рефлексії). Невипадково рефлек-сія (або стадія роздуму) -- один з трьох компонен-тів базового технологічного алгоритму критичного мислення. Нам також здається, що при освоєнні студентами окремих проблем був би ефективним метод розробки індивідуальних проектів.

Зараз, наприклад, досить популярні та часто обговорюються фахівцями проблеми, пов'язані з підготовкою майбутніх вчителів початкових класів до екологічного виховання учнів. Ця про-блема носить не тільки методолого-екологічний, а й загальногуманітарний сенс. Під час її вирі-шення було б дуже ефективно застосувати тех-нології критичного мислення.

Спочатку майбутньому вчителю початкових класів пропонується викласти все, що він чув або читав з цієї теми і які використовував джерела інформації. При цьому головне -- почути від ньо-го, що він сам думає з певної проблеми і що хотів би про неї додатково дізнатися. Далі студенту ре-комендують підбір матеріалів за темою, ретельно зважувати всі існуючі думки «за» і «проти» для того, щоб в результаті сформувати і обґрунтува-ти власний погляд на існуючу проблему.

Вважаємо, що подібний спосіб засвоєння мате-ріалу матиме велику цінність, оскільки він при-вчає студентів до самостійного пошуку інформації, її критичного аналізу й осмислення, що у підсум-ку дасть можливість студенту представити ви-кладачеві своє власне незалежне судження про існуючу проблему і можливі шляхи її вирішення.

Ми зупинилися на технології розвитку критич-ного мислення, яка є актуальною для проведення семінарських та практичних занять для майбутніх вчителів початкової школи, це дозволяє отрима-ти позитивні результати у формуванні активної розумової діяльності студентів. Дана технологія полягає у розвитку розумових навичок студентів, необхідних не тільки в навчальній діяльності, але і в подальшому житті (вміння приймати рішення, працювати з інформацією, аналізувати, а також використовувати набуті навички для проведенні уроків, використовуючи критичне мислення у по-чатковій школі); реалізації компетентнісного під-ходу в навчанні й вихованні майбутніх фахівців. Особливістю даної педагогічної технології є те, що студент в процесі навчання сам конструює цей процес, виходячи з реальних і конкретних цілей, сам відстежує напрямки свого розвитку, сам ви-значає кінцевий результат.

Детальніше зупинимося на самій технології. Для того щоб дати студентам можливість активно одержувати знання, автори технології пропонують будувати урок за звичною схемою: «введення -- основна частина -- висновок». Подібна ж схема діє і при вирішенні проблем: «введення в проблему -- підходи до її вирішення -- рефлексія результату». В рамках технології критичного мислення дані ета-пи отримали дещо інші назви і функції.

Отже: ВИКЛИК -- завдання якого: актуалі-зувати і проаналізувати наявні знання і уявлен-ня з теми, що вивчається; пробудити інтерес до неї; активізувати студентів, дати їм можливість цілеспрямовано думати, висловлюючи свої дум-ки власними словами; структурувати подальший процес вивчення матеріалу. ОСМИСЛЕННЯ -- пошук стратегії вирішення поставленої пробле-ми та складання плану конкретної діяльності; теоретична і практична робота. Функціями цього етапу є отримання нової інформації; її осмислен-ня; співвіднесення нової інформації з власними знаннями. Студенти навчаються свідомо будува-ти зв'язок між старими і новими знаннями, для того, щоб створити нове розуміння; підтримку активності, інтересу та інерції руху, створеної під час фази виклику. І наступний етап --РЕФ-ЛЕКСІЯ: висловлювання нових ідей та інфор-мації власними словами; цілісне осмислення та узагальнення отриманої інформації на основі обміну думками між студентами один з одним чи викладачем; аналіз всього процесу вивчен-ня матеріалу; вироблення власного ставлення до досліджуваного матеріалу та його повторна проблематизація (новий «виклик»). При такому підході відбувається не тільки більш глибоке за-своєння знань студентами, а й реалізується ідея пов'язування матеріалу (в рамках одного пред-мета, міжпредметних, теоретичного з практич-ним), його структурування самим студентом.

На практичних заняттях майбутні вчителі аналізують зміст Державного стандарту почат-кової загальноосвітньої школи, навчальні про-грами, підручники різних авторів, методичну лі-тературу. Наявність методичної літератури, яка видана за попередньою редакцією Державного стандарту початкової школи, дає можливість аналізувати її, встановлювати відповідність чи невідповідність сучасному рівню освіти і визна-чати ступінь можливості тимчасово її використо-вувати, визначати запропоновані авторами види завдань, аналізувати їх та виокремлювати, на їхню думку, найефективніші.

Студенти вчаться працювати усвідомлено, са-мостійно, рефлексивно, ухвалювати професійні рішення. Розвитку критичних, творчих здібнос-тей, вмінню аналізувати професійну діяльність сприяють завдання з розробки планів-конспектів традиційних і, особливо, нетрадиційних уроків з методичними коментарями та методичними ви-сновками до них.

Розробляючи плани-конспекти уроків, сту-денти користуються надбаннями і досвідом вчителів-практиків: методичними розробками, спостереженнями на уроках, під час практики та вивченим педагогічним досвідом. Так розвива-ється вміння обробляти інформацію. Але знаючи особливості класу, в якому студенти проходять педагогічну практику, враховуючи зміст теми, знання психології та педагогіки, методичні осо-бливості викладання предмета «Організація еко-логічного виховання в початковій школі», вони прагнуть розробити власний урок, який перед-бачає творчий підхід до пізнання.

З метою розвитку критичного мислення, вмін-ня моделювати життєві та професійні ситуації, розв'язувати їх, студенти розробляють проблем-ні завдання, ігри, складають логічний ряд запи-тань, добирають або складають тематичні казки, оповідання без закінчень, з проблемними різно- варіантними закінченнями. Важливою умовою для розвитку критичного мислення є створення проблемних ситуацій під час навчання. Потреба у критичному мисленні виникає тоді, коли тра-пляються складні ситуації вибору, які вимага-ють ретельного обмірковування та оцінювання. Характерною особливістю цього типу мислення є те, що процес міркування нестандартний, не-шаблонний, відсутній готовий взірець розв'язку. До такого міркування звертаємося тоді, коли розробляємо елементи нестандартних ситуацій, нестандартних запитань, нестандартних рішень. Складання діагностичних тестів передбачає уза-гальнення знань з педагогіки і психології, знань змісту суміжних предметів (охорона здоров'я, природознавство). Такі завдання розвивають у студентів вміння аналізувати, узагальнювати, виокремлювати найсуттєвіше, а отже, логічно мислити. Одна із важливих ознак критичного мислення -- постановка проблеми і визначення шляхів її розв'язання. Її розвитку сприяє роз-робка та презентація авторських планів-кон- спектів проведення уроків. Постановка пробле-ми -- визначення мети заняття, розкриття її, а шлях розв'язання -- це план-конспект. Знань, творчості, критичного мислення вимагає пошук методів і прийомів актуалізації рефлексивних прошарків свідомості учнів. Це уважний розгляд думок, їхніх підстав, а також висновків, що з цих думок випливають (Дж. Д'юї). Ефективним у цьо-му напрямку є перегляд та аналіз відеоуроків студентів-практикантів. Почергово (щоб всі мали змогу вправлятися) студенти-експерти критич-но аналізують проведення навчального заняття викладачем, визначаючи методичні плюси й мі-нуси, що сприяє розвитку не лише критичного мислення студентів, а й методичному зростанню майбутнього викладача.

На семінарських заняттях студенти склада-ють структурно-логічні схеми вивчення теми, проводять методичну експертизу відповідей, критично використовують посібники, видані за попередньою редакцією Державного стандарту з вивчення інтегрованого предмета «Я у світі» (авторів О.О. Ліннік, А.М. Крамаренко). Студен-ти з методики викладання інтегрованого курсу «Я і Україна» виокремлюють лише інформацію, що стосується сучасного предмета «Організа-ція екологічного виховання в початковій школі» і використовують її під час підготовки до семі-нарського заняття. Висунення гіпотез -- це одне з ключових умінь у критичному розмірковуванні, оскільки наявність проблеми передбачає форму-лювання припущень щодо її розв'язання (гіпоте-за щодо продуктивного результату уроку з вико-ристанням певних технологій, методів, прийомів, засобів, досягнення афективної мети уроку). Сту-денти вправляються у висуненні, формулюванні гіпотези у процесі написання курсової роботи.

Важливе завдання викладача -- навчити сту-дентів розвивати критичне мислення у школярів. На заняттях ми вправляємося у використанні методів та прийомів критичного мислення при розробці та проведенні майстер-класів, ділових ігор та пробних уроків. Критичне мислення пе-редбачає систематичне створення для студентів ситуації вибору -- це метод навчання, який за-безпечує діалог у процесі розв'язання ситуації вибору: студенти постійно обґрунтовують свій вибір серед багатьох запропонованих варіантів.

За відсутності сучасних методичних посіб-ників, іншої методичної літератури, розробка уроків до педагогічної практики є лабораторією справжньої співтворчості викладача-методиста і студентів, розвитку їх критичного мислення. Психологічно критичне мислення ґрунтується на прагненні до творчого пошуку, жаги до знань. Спостереження уроків з однієї і тієї ж теми в різ-них класах і у різних вчителів створюють мож-ливості для глибокого їх аналізу та спроби роз-робити свій унікальний урок з визначеної теми. Студент фіксує значущі моменти інтелектуаль-ного пошуку, робить спробу зрозуміти їх сенс у розв'язанні задачі, оцінює використані освітні технології, виробляє орієнтири пошуку, передба-чає наступні кроки.

Так крок за кроком відбувається розвиток критичного мислення студентів і оволодіння ними мистецтвом розвитку цієї навички у молод-ших школярів.

Висновки і пропозиції. Для підготовки педа-гогічних кадрів, що володіють навичками і вмін-нями критичного мислення були визначені тео-ретичні основи і рамки програми, які спираються на підходи й методи провідних наукових центрів, що працюють над питанням розвитку методики і технології критичного мислення: психологічного і педагогічного інструментарію процесу оцінюван-ня пізнавальної діяльності, критичної практики і т.д. Проведене дослідження може бути корисним для застосування в підготовці педагогічних кадрів у педагогічних університетах Метою впроваджен-ня ефективної методики формування критичного мислення у майбутніх вчителів початкових класів ґрунтується на принципі диференціації, що перед-бачає використання на кожній стадії освітнього процесу відповідних форм і методів навчання, які відповідають основним цілям даного етапу навчан-ня. Використання цих технологій на практиці дово-дить ефективність застосування на перших етапах навчання методики критичного мислення таких форм і методів навчання, що сприяють розвитку пізнавальної поведінкової діяльності студентів.

Постановка студентами самостійної мети, створює необхідний внутрішній мотив до процесу навчання. Тим самим (в ідеалі), у кожного здобувача вищої освіти створюється цілісне ког- нітивне поле, що поєднує всі наявні теоретичні знання, практичні відомості, навички і вміння. Іс-нування цілісної структури знань істотно підви-щує ефективність сприйняття нової інформації, рівень використання знань, інтерес до навчання, навички самостійного пошуку і обробки інформа-ції. Майбутній вчитель початкових класів отри-мує, нарешті, «інструмент», що допомагає йому реалізувати на практиці принцип власної ак-тивності як суб'єкта навчання. Викладач, в свою чергу, отримує практичну можливість стати рівноправним партнером студенту в його ста-новленні як особистості. Кожному з цих етапів притаманні власні методичні прийоми і техніки, спрямовані на виконання завдань певного етапу. Можливість комбінування технології має важли-ве значення і для самого викладача -- він може вільно почуватися, працюючи за даною техноло-гією, адаптуючи її відповідно до своїх уподобань, цілей та завдань. Комбінування прийомів допо-магає досягти і кінцевої мети застосування тех-нології критичного мислення -- навчити майбут-ніх вчителів початкових класів застосовувати цю технологію самостійно, щоб вони мали змогу не боятись висловлювати власну думку та бути від-повідальними громадянами, які із задоволенням вчитимуться впродовж усього життя.

Список літератури

1. Інтерактивне навчання в сучасному освітньому процесі [Електронний ресурс] / М. Раковська. - Режим до-ступу: http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf3/26.pdf.

2. Кроуфорд А., Саул В. Технології розвитку критичного мислення / А. Кроуфорд, В. Саул. - К.: Плеяди, 2006. - 220 с.

3. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.meduniv.lviv.ua/files/info/nats_strategia.pdf.

4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник / О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

5. Терно С. Критичне мислення - середньовічна відсталість? / Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013. Вип. XXXVII. - С. 301-306.

6. Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи: монографія / Н.М. Бібік, М.С. Вашу- ленко, В.О. Мартиненко. - К.: Педагогічна думка, 2014. - 346 с.

7. Чабайовська М.І., Гаєвська Г.М., Гавриленко Н.М. Педагогічні технології навчання української мови та літературного читання в початковій школі: навчально-методичний посібник / М. Чабайовська, Г. Гаєвська, Н. Гавриленко. - Т.: Мальва. - ОСО, 2015. - 187 с.

8. Чуба О. Формування критичного мислення як психологічно-педагогічна проблема сучасності // Педагогіка і психологія професійної освіти № 3, 2013. - С. 202-208.

9. Шишкіна Ю.О. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до екологічного виховання учнів в умо-вах ВНЗ // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету : [збірник науко-вих статей] / М-во освіти і науки України: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького; Ред. кол.: І.П. Аносов. - Мелітополь: Вид-во Мелітополь, 2010. - Випуск V. - С. 377-381 (Серія Педагогіка).

10. Шишкіна Ю.О. Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів до екологічного вихован-ня учнів// Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету: зб. наук. статей / Ред. кол.: І.П. Аносов (голов. ред.) та ін. - Мелітополь. - 2010. - Вип. 4. - 300 с.

11. Шишкіна Ю.О. Готовність майбутніх учителів початкових класів до екологічного виховання учнів// Науково-педагогічний журнал Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журнал / [ред. кол.: А.А. Сбруєва, М.О. Лазарєв, О.В. Михайліченко та ін.]. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2014. - № 4(38). - 472 с.

Размещено на Allbest.ru