Професійний імідж як чинник активізації самовдосконалення та самоосвіти педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійний імідж як чинник активізації самовдосконалення та самоосвіти педагогів

Дубровіна І.В.

Проаналізовано роль професійного іміджу як рушійної сили та джерела самовдосконалення та самоосвіти педагогів. Визначена потреба фахівців у самозміні й самовдосконаленні в контексті сформованого профе-сійного іміджу. Розглянуто основні положення фахового удосконалення освітніх кадрів. Окреслено процес становлення педагогічної позиції спеціалістів через процес розвитку індивідуальної свідомості. Відповідно до удосконалення педагогічної позиції визначені ролі педагога у контексті створення професійного іміджу. Ключові слова: імідж, професіонал, самовдосконалення, самоосвіта, професійна позиція, статус, ставлення.

остановка проблеми. Професія вчите-ля -- одна з небагатьох, які можна назва-ти вічними та постійно вдосконалюваними. Ніхто й ніщо не може замінити вчителя -- особистість зі своїм неповторним учительським іміджем. Найсучасніша техніка, комп'ютери чи систе-ма «Інтернет» -- лише його помічники та засо-би навчання. З плином часу змінюється і статус учителя, його функціональні обов'язки, права і, власне, навіть учительський образ. Незмінною ж залишається потреба в учителеві, бо без нього малоймовірним уявляється шлях до прогресу, нормального людського життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психолого-педагогічні засади вітчизняної теорії професійного самовдосконалення та самоосвіти педагога через формування «педагогічного обра-зу» (іміджу) були закладені у працях Б. Ананьєва, А. Арета, Д. Гришина, А. Кочетова, А. Макаренка, О. Леонтьєва, К.Платонова, С. Рубінштейна, Л. Ру- винського, В. Сухомлинського, Ю. Самаріна, В. Се- ліванова, С. Елканова та ін. В останні десятиліття ряд вчених (О. Берак, В. Бедерханова, С. Будико- ва, С. Краснов, А. Маркова Е. Юдіна, Г. Цукерман та ін.) звертались до поняття «професійний імідж».

Виділення невирішених раніше частин за-гальної проблеми. Професійний імідж -- це образ професійної ролі, яка конструюється самим учи-телем та доповнюється індивідуальним іміджем у процесі взаємодії з учнями, колегами, адміні-страцією й суспільством. Проблема формування образу педагога пов'язана з формуванням імі-джу не лише конкретної особистості, а й іміджу професіонала взагалі. Звичайно, індивідуальний стиль учителя, його оригінальність та неповтор-ність, а також яскраво виражений артистизм, як особистісна риса, є необхідною передумовою формування його професійного іміджу.

Мета статі -- розглянути психолого-педаго- гічне явище «професійний імідж» як фактор ак-тивізації та стилювання розвитку самовдоскона-лення та самоосвіти учителів. професійний імідж педагог освітній

Виклад основного матеріалу дослідження.

Рушійною силою і джерелом професійного само-вдосконалення та самоосвіти педагога є потре-ба в самозміні й самовдосконаленні особистості як суб'єкта педагогічного пізнання спілкування і праці в контексті сформованого образу -- іміджу.

Є. Самойлова наголошує, що зовнішність учителя -- явище інтегральне, адже інтегра-ція -- процес зближення і зв'язку поряд із про-цесами диференціації [1]. Учитель впливає на учнів комплексом взаємозв'язаних елементів зо-внішності. Культура й техніка мовлення педаго-га, культура й техніка рухів, одяг та культура й техніка догляду за своїм тілом -- все це склад-ники зовнішності. Так, культура мовлення -- це інтонація, голос, дикція, дихання, тембр, темп, логічне структурування мовлення, гнучкість мовлення та ін. Культура й техніка рухів -- по-става, хода, жести, пластика, міміка, пантомі-міка. Культура й техніка догляду за зовнішнім виглядом -- уміння доглядати за своїм волоссям, робити зачіску, добирати одяг та взуття, прикра-си, аксесуари, парфуми. Це вміння доглядати за тілом (обличчям, руками, ногами). Тільки в по-єднанні цих складових створюється зовнішність, яка уособлює вчителя. Прояв складників зовніш-ності носить диференційований, індивідуалізо-ваний характер. Особливе внутрішнє осяяння, що передається через погляд, жести, поставу, усмішку -- все це робить учителя неповторним. Крім того, автор виокремлює основні компоненти внутрішнього іміджу вчителя, а саме: ерудицію, чарівливість, самобутність, імпровізацію, образ-ність мовлення, пластику.

Як зазначає А. Макаренко, учитель повинен володіти мімікою, стримувати свій настрій, контр-олювати жести. Це досягається самовихованням, самоосвітою, самовдосконалення [2]. Учителю необхідно вчитися й не соромитися висловлюва-ти своє ставлення, переживання, настрій щодо згадуваної події через жести, міміку, голос. Усі ці якості іміджу справляють величезний вплив на формування особистості вчителя, на його індиві-дуальний стиль, як сукупність своєрідних особис- тісних виявів освітянина як професіонала.

На формування професійного іміджу педа- гога-організатора впливає стиль педагогічної діяльності. Як зазначає А. Маркова, успіх про-фесійної діяльності залежить від майстерності вчителя, від максимального й повного виявлення ним своїх можливостей і здібностей та від опти-мального вибору кожним учителем способів і за-собів своєї педагогічної діяльності, яка найбільш відповідає індивідуальним особливостям [3].

Вважаємо, що вагому роль у формуванні по-зитивного іміджу педагога відіграє професійна свідомість як складова його професійної підго-товки. Професійна свідомість педагога відзнача-ється поліфункціональністю. Багато вчених під-креслюють важливість і необхідність розвитку функцій професійної свідомості у фахівців.

С. Косарецький виокремлює три важливі функції свідомості педагога. Перша з них забез-печує ідеальну репрезентацію у свідомості вчи-теля позицій людей (учнів, їх батьків, колег, ад-міністрації та ін.), які залучені разом із ним до суспільних відношень. Друга дозволяє педагогу самому виступати представником цих відношень. Третя функція свідомості дає можливість учите-лю будувати власну діяльність завдяки її ідеаль-ному образу [4]. Відповідно до загальних основ теорії свідомості, ми припускаємо, що з кожною із характеристик свідомості пов'язана її певна функція. До того ж педагогічній свідомості при-таманні як загальні функції, властиві свідомості взагалі, так і специфічні, що характерні лише для вчителів.

Розглянемо функції свідомості відповідно до її основних характеристик, що подані С. Рубінштей- ном [5]. Сукупність знань про оточуючий світ, на-голошує автор, ми отримуємо завдяки свідомості й таким її функціям, як розуміння, пізнання, ор-ганізація знань про зовнішній світ, про педагогіч-ну діяльність зокрема, а ще створення професій-ного образу. Тільки свідомість творить внутрішній план діяльності особистості. А внутрішній план професійної діяльності педагога утворює педаго-гічну свідомість. І в цьому допомагають досягти кінцевої мети функції моделювання педагогічної діяльності, планування, програмування, психоло- го-педагогічна діагностика, прогнозування, а ще контроль, обов'язкове оцінювання отриманих ре-зультатів і не менш важлива функція за попере-дні -- педагогічна рефлексія.

Вчений вказував, що сьогодення потребує особливої уваги до питання про механізми фор-мування професійної свідомості педагога [5].

Основами фахового удосконалення, на наш погляд, є наступні положення:

— формування педагогом своєї особистості як професіонала відбувається через адаптуван-ня власних індивідуально-неповторних особли-востей до вимог педагогічної діяльності; постійне підвищення професійної компетентності);

— планомірна робота педагога над собою, орієнтована на вдосконалення своєї особистості шляхом формування загальних та специфічних умінь, навичок, якостей, компетентностей;

розвиток самопотреби в свідомому здій-сненні свого прогресивного особистісно-профе- сійного саморозвитку;

— процес, зумовлений безперервним про-гресивним ростом особистості педагога як учас-ника й організатора змісту сучасної освіти.

Процес розвитку індивідуальної педагогічної свідомості фахівця, в тому числі її функцій, не можливий без того специфічного оточення, в якому він перебуває. У ході формування цінностей вчи-теля відбувається трансформація суспільних цін-ностей в особистісні. Адже основною передумовою та умовою розвитку свідомості є позиція особис-тості, ставлення, власне бачення ситуації тощо.

Позиція -- це сила, що об'єднує свідомість та особистість, -- вважав С. Рубінштейн. Він дій-шов висновку: не будь-яка особистість є позицій-ною, а для цього слід визначити якісний рівень розвитку особистості. На його думку, позиційно розвинена особистість -- це максимально світо-глядне визначення. Особливого значення психо-лог надавав системі стосунків людини [5].

Поняття «статус» описується як ієрархіч-на категорія в соціальній структурі, показник ступеня успішності та просування особистості суспільними сходинками. Статус надає опис по-ведінки людини, яка діє у системі складних со-ціальних відносин, в якій для неї визначене місце та спосіб дій, тип нормативної поведінки. Ста-тусна система завжди має норми, що регулюють відносини та дії людей. Позицію науковці роз-глядають як найціннішу характеристику людини як особистості. У ній (позиції) виокремлюють дві складові [5]: внутрішню й зовнішню. Перша відо-бражає сферу свідомості, цінностей, установок, відносин, орієнтацій. Друга перебуває в діяльнос-ті та поведінці.

За визначенням О. Юдіної, професійна по-зиція педагога -- це цілісна психологічна освіта, яка включає конкретні настанови та орієнтації, систему особистісних відносин, оцінок внутріш-нього та оточуючого досвіду, перспектив, а та-кож особисті вимоги, що реалізуються (повністю чи частково) в обраній професії. Спосіб самовиз-начення вчителя, прийняття та реалізація осо-бистої професійно-діяльнісної концепції виражає позиція. Позиція об'єднує три аспекти і всі вони виявляються через зовнішню психічну актив- ність-діяльність: загальносоціальний, професій-ний та акмеолого-психологічний [6, с. 79-83].

В. Бедерханова розглядає професійну педагогіч-ну позицію як інтегральну характеристику особис-тості педагога, що детермінується його свідомістю та визначає напрями його діяльності: самоосвіту, самовдосконалення, саморозвиток тощо [7].

Отже, як справедливо зауважує Г. Цукер- ман, професійна позиція педагога виражає його самооцінку, рівень професійних вимог, моти-вування діяльності та розуміння свого призна-чення [8]. Професійна позиція педагога виступає спільним детермінантом його активності, твор-чості, поштовху самовдосоканлюваних процесів. Крім того, вона може служити чинником конгру-ентності у виконуваній професійній діяльності. А основу професійного іміджу мають бути за-кладені соціально вагомі цінності, а сфера обра-ної діяльності визнана ним у значенні життєво важливого пріоритету; практичні дії є втіленням сучасної професійної культури, кращих тради-цій та продуктивних інновацій сучасної психо-логії та акмеології. При такій системі побудові професійного іміджу у педагога, вона здатна сти-мулювати найвищу продуктивність професійної діяльності вчителя -- його самоосвітні та само- вдоскогналювальні процеси.

А. Маркова [3] вказує, що професійна пози-ція виражає професійну самооцінку, рівень про-фесійних вимог учителя, його ставлення до того місця в системі суспільних стосунків у школі, яке він займає, і до того, на яке претендує. У значен-ні професійно компетентної слід розгядати про-фесійну позицію як організацію праці педагога,

яка гармонійно поєднує його знання та вміння, навички. Загальні професійної компетентнос-ті вчителя, поєднують в собі блоки професійної компонетності. Виокремлюють наступні блоки: педагогічної діяльності, педагогічного спілку-вання, особистостість вчителя.

Поняття іміджу-позиції охоплює практично всі грані діяльності вчителя. Воно близьке по-няттю «роль», яку педагог виконує в залежності від тієї чи іншої педагогічної ситуації. Відповідно позиції педагога розширюютсья у професійному іміджі він постає психологом, індивідуальністю, майстром, новатором діагностом консультантом, вихователем, дослідником. Спільною умовою управління процесом професійного самовихо-вання педагога є оптимізація моментів засвоєн-ня ним зовнішніх вимог та їх переводу у вну-трішні підстави діяльності з активізації роботи над собою. Специфіка організації професійного самовиховання педагога полягає у забезпечен-ні процесу засвоєння ним пропонованого зразка дій із удосконалення особистості (педагогічного зразка процесу й еталону самовиховання) шля-хом: надання інформації про конкретний зразок

професійного самовиховання педагога; спонукан-ня учителів наслідувати моральному взірцю; на-дання фахівцям допомоги у оволодінні засобами і способами професійного самовиховання.

Організація професійного іміджу педагога фор-мує уявлення про форми, способи та засоби здій-снення; пробудження потреби у професійному само-вдосконаленні через самоосвітні процеси; водночас здійснює стимулювання професійної діяльності.

Систему самоуправління процесом професійно-го самовдосконалення та самоосвіти педагога пра-вомірно подати у такий спосіб (див. таблицю 1).

Висновки. Отже, професійний імідж як чин-ник розвиту самовдосконалення та самоосвіти постійно стимулює педагога: наскільки він ово-лодів діями з вибору особистісно-значущих ці-лей і завдань професійної самозміни; плануван-ня, тобто вибору дій для досягнення поставлених цілей і завдань;оволодіння засобами і способами професійного самовиховання; самоконтролю, тоб-то порівняння досягнутих результатів з очіку-ваними; самокорекції, тобто здатності постійно бути гнучким та мобільним відповідно до сучас-них вимог.

Список літератури

1. Самойлова Є.Є. Артистизм і стильність учителя / Є.Є. Самойлова / / Англійська мова і література. - 2010. -№ 22-23 (284-285) серпень. - С. 20-22.

2. Макаренко А.С. Твори в семи томах / А.С. Макаренко. - К., «Радянська школа», 1953-1955. - Т. 4. - 512 с.

3. Маркова А.К. Психология труда учителя: [пособ.] / Аэлита Капитоновна Маркова. - М.: Просвещение, 1993. - 142 с.

4. Косарецкий С.Г. Психологические условия развития профессионального сознания будущих педагогов : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология” / С. Г. Ко-сарецкий. - М., 1999. - 20 с.

5. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / Сергей Леонидович Рубинштейн. - СПб.: Питер, 2004. - 720 с.

6. Юдина Е.Г. Профессиональное сознание педагога: опыт постановки проблемы в современном образовании / Елена Григорьевна Юдина // Психологическая наука и образование. - 2001. - № 1. - С. 89-101.

7. Бедерханова В.П. Становление личностно ориентированной позиции педагога: [монография] / Вера Петровна Бедерханова. - Краснодар, 2001. - 220 с.

8. Цукерман Г.А. Мы, взрослые и остальные люди: Семья и школа // Г.А. Цукерман, В.И. Слободчиков. - 1989. - № 11. - С. 18-20.

Размещено на Allbest.ru