Формування в молоді знань про безпеку людини в курсах хімічних дисциплін

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Формування в молоді знань про безпеку людини в курсах хімічних дисциплін

Н.А. Прибора

Анотація

Ключові слова: безпека людини, хімічний експеримент.

Н.А. Прибора. Формирование у молодежи знаний о безопасности человека в курсах химических дисциплин

В курсах химических дисциплин знания по безопасности человека формируем при изучении теоретических положений, путем соблюдения правил безопасности во время выполнения химического эксперимента, предотвращения попадания ядовитых веществ в окружающую среду, выяснения безопасности продуктов питания, лекарственных препаратов, средств бытовой химии.

Ключевые слова: безопасность человека, химический эксперимент.

N.A. Prybora. Life safety knowledge formation in the chemical courses curriculum

It is well known, that almost all chemicals are potentially dangerous but its safe usage isn't harmful for health. This postulate has to be taught at school. According to this, study to avoid harmful factors' effects is one of chemical security tasks. The chemical safety issue is a priority in the activities of the United Nations. The awareness of life safety may be formed in the courses of chemical disciplines during studying the theoretical aspects, by learning the safety rules following upon a chemical experiment in order to prevent releasing of toxic substances and deleterious results of human activity in the environment, finding recycling and waste utilization ways, clarifying food safety, the proper usage of pharmaceuticals and household chemicals.

Keywords: life safety, environment, safe usage, chemical experiment.

Постановка проблеми

Комісія з безпеки людини ООН визначає безпеку людини як створення політичних, соціальних, природоохоронних, економічних, військових і культурних систем, що забезпечують людям основні елементи для виживання, збереження гідності та існування [6]. Безпека людини виступає невід'ємною складовою характеристики стратегічного напряму розвитку людства, що визначений ООН як «сталий розвиток людини» (Sustainable Human Development) - такий розвиток, що веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду. У дещо вужчому значенні безпеку людини трактують як такий стан людини, коли дія зовнішніх і внутрішніх факторів не призводить до погіршення функціонування й розвитку організму, свідомості, психіки й людини загалом.

Починаючи з 2005 року (першої Міжурядової Конференції ООН зі стійких органічних забруднювачів, Уругвай), пріоритетними в діяльності ООН стають питання хімічної безпеки людини. Хімічна безпека - це стан, за якого людина й біота не відчувають хімічних стресів, тобто впливи пріоритетних токсикантів здійснюються на безпечному рівні, у результаті чого вдається зберігати здоров'я населення й біорізноманіття [8].

Перелам у ставленні до навколишнього світу, безпеки людини в ньому насамперед має відбутися в тієї категорії людей, чия праця безпосередньо пов'язана з вихованням майбутнього покоління. Ефективність підготовки вчителів хімії забезпечується взаємозв'язком системи теоретичних знань, практичних умінь та навичок безпечної діяльності, умінням висувати вимоги обачливого ставлення до оточення та необхідністю безпечної поведінки в довкіллі, своїй професійній діяльності [7, с. 93-98]. За умов тотальної хемофобії та негативної екологічної ситуації питання формування в молоді знань про хімічну безпеку людини має бути поставлене більш конкретно: необхідно кожного студента, кожного учня школи залучити до обачливого ставлення до себе, оточення та довкілля, аби це стало нормою поведінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Хімічну безпеку людини здебільшого висвітлюють на рівні національної безпеки, надають характеристики хімічним речовинам у залежності від впливу на організм та шляхи потрапляння [2]. Проте звертає на себе увагу відносно невелика кількість робіт, у яких цю проблему розглянуто на рівні експерименту, зокрема, навчального. У більшій частині таких робіт автори пропонують методики аналізу хімічних речовин антропогенного походження або експериментальні способи перевірки чистоти останніх. Водночас, методичні роботи, що висвітлюють особливості безпечного проведення хімічних дослідів, здебільшого дають поради стосовно техніки виконання експерименту [10], методики його застосування [9].

Оскільки поєднання обачливого ставлення до себе, оточення, довкілля з грамотним здійсненням хімічних дослідів - нагальна проблема сучасної хімічної освіти, висвітлення можливих шляхів формування в майбутніх вчителів хімії та їхніх учнів знань про безпеку людини й необхідності в її постійному дотриманні - мета статті.

Виклад основного матеріалу

Паралельно з розвитком свідомості людини відбувається формування в неї навичок особистої безпеки в повсякденному житті. Термін «безпека» у кожній сфері суспільної (господарської) діяльності має специфічний конкретний зміст. У широкому розумінні безпека - це стан певних умов життєдіяльності людини, за яких в її оточенні відсутні (або мінімізовані) зовнішні чинники, що загрожують життю й здоров'ю. Керованими чинниками є техногенні, тобто створені людиною в процесі технологічного розвитку суспільства: машини й механізми, транспортні засоби, споруди, інженерні комунікації, різні речовини й матеріали, що мають небезпечні властивості й виявляють їх у роботі чи користуванні ними в повсякденному житті тощо.

Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не означає, що людині чи групі людей обов'язково має бути завдано якоїсь шкоди чи пошкодження. Навчити уникнути дії шкідливого фактора - одне із завдань, зокрема, хімічної безпеки. Не секрет, що майже всі хімічні речовини - потенційно небезпечні. На виробництві, у побуті кожен з нас постійно контактує з безліччю хімічних речовин, правильне користування якими не завдає шкоди здоров'ю. Усвідомити цей постулат пересічний громадянин має ще зі школи. Провідна роль у цьому належить вчителеві хімії. Зрозуміло, що виховати нове покоління громадян, у яких навички безпечної поведінки стали б невід'ємною нормою життя, може лише той вчитель, який сам неухильно їх дотримується і систематично навчає цьому своїх учнів.

У курсах хімічних дисциплін знання та навички безпечного існування формуємо в такі основні способи:

- опанування дисциплін (спецкурсів), що висвітлюють різні аспекти безпеки людини;

- дотримання правил безпеки під час виконання хімічного експерименту;

- запобігання потраплянню отруйних речовин та шкідливих продуктів життєдіяльності людини в довколишнє середовище;

- знаходження способів утилізації і переробки відходів хімічного експерименту й включення етапу переробки в якості рівноправного та невід' ємного компонента в усі без винятку досліди;

- з'ясування безпечності продуктів харчування, лікарських препаратів, засобів побутової хімії.

Охарактеризуємо кожний зі способів докладніше.

У межах дисципліни «Безпека життєдіяльності» (БЖД), що наразі є нормативною для студентів ВНЗ будь-якої спеціальності та напряму підготовки, опанувати всіма особливостями безпеки людини неможливо. Відтак окремі локальні проблеми розглядаються вже в межах спеціалізованих курсів залежно від специфіки навчання. Так, студенти-хіміки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова вивчають «Основи хімічної безпеки», «Основи токсикології», «Основи матеріалознавства» та ряд інших курсів, у яких обов'язковою складовою є теоретичні відомості з безпеки людини як в умовах надзвичайних ситуацій, так і у повсякденному житті. Відомо, що набуті теоретичні знання перетворюються на компетенції винятково в процесі практичної діяльності. Відтак, ключовим моментом у формуванні навичок безпечного життя виступає хімічний експеримент.

Чітке дотримання правил поведінки та правил безпеки при роботах в хімічних лабораторіях - одна з основних вимог сучасної хімічної освіти. Упродовж усього терміну навчання студенти виконують великий за обсягом хімічний експеримент, що сприяє глибокому засвоєнню основних положень правил безпеки та відпрацювання навичок безпечної роботи. Проте, як показав практичний досвід викладання, систематизувати набуті майбутніми вчителями знання з правил безпечної роботи зі шкідливими речовинами та піднести їх на якісно новий рівень можна під час вивчення узагальнювальних спецкурсів та спецпрактикумів. Одним з таких є спецпрактикум «Техніка демонстраційного експерименту» (ТДЕ), яким оволодівають студенти-хіміки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

При підготовці майбутніх учителів хімії ми приділяємо велику увагу формуванню в студентів філософії безпечного життя, основний постулат якої - «не зашкодь». Саме тому з вивчення правил безпеки при роботі в хімічному кабінеті починається опанування ТДЕ. Підсумком такої діяльності є комплектування блоку допоміжних матеріалів, який містить:

- правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та «правила виживання» в ньому;

- знаки з правил безпеки в кабінеті хімії, що візуалізують інформацію та сприяють її кращому засвоєнню;

- перелік реактивів за групами зберігання;

- умови розміщення та зберігання реактивів на полицях лаборантської шафи та сейфу;

- довідкові таблиці щодо роботи з хімічними реактивами, у яких, окрім фізичних та основних хімічних властивостей кожної з речовин, вказані умови її зберігання та основні прийоми надання першої медичної допомоги при потраплянні речовини на шкіру, в очі та дихальні шляхи (рис. 1);

- склад шкільної аптечки, призначення кожного лікувального й допоміжного засобу та правила надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.

Ці матеріали студенти розробляють упродовж вивчення курсу «Техніка демонстраційного експерименту» і відповідним чином упорядковують в окрему особисту методичну папку (друкований та електронний варіанти), що стане в нагоді як під час педагогічної практики, так і під час самостійної роботи вчителя. безпека людина хімічний токсичний

Під час проведення дослідів з токсичними речовинами обладнанню та дотриманню правил безпеки приділяємо особливу увагу. При добуванні токсичних газів постає проблема знешкодження їх надлишку. Пропонуємо один з варіантів розв'язання проблеми проведення дослідів із добуванням отруйних газів - використовувати прилад, який складається із широкогорлої склянки (демонстраційної пробірки, циліндра, плоскодонної колби тощо), закритої гумовою пробкою, у яку вмонтовано трубку, заповнену активованим вугіллям, та ложку для спалювання речовин [5, с. 68].

У такому приладі просто й безпечно демонструвати, наприклад, горіння сірки в кисні. У ложку для спалювання речовин поміщаємо невеликий шматочок сірки, зверху до ложки прикріпляємо вологий індикаторний (лакмусовий) папірець. Спочатку нагріваємо сірку в полум'ї спиртівки, а як тільки сірка почне горіти, поміщаємо ложку в прилад, попередньо заповнений киснем, і щільно закриваємо його пробкою. Спостерігаємо яскраве синє полум'я від горіння сірки в кисні та зміну кольору індикаторного папірця. Надлишок сульфур (IV) оксиду поглинає активоване вугілля. Дослід можна ще спростити, якщо й кисень добути в тому ж приладі. Для цього на дно склянки наливаємо приблизно 2-3 мл 10% розчину гідроген пероксиду й до нього додаємо трохи каталізатору.

З урахуванням норм безпеки життя надзвичайно важливо звести до мінімуму відходи реактивів у хімічних лабораторіях, навчальних кабінетах. Так, згідно з правилами безпеки розчини солей Купруму не можна виливати в каналізаційну систему. Привчати студентів і учнів до цього необхідно з перших експериментальних робіт. Вони мають знати, що розчини солей Купруму можна використати для добування основного карбонату Купруму, потім - купрум (ІІ) оксиду, який легко відновити до металічної міді й знову використати в хімічному експерименті. Такий підхід здатний показати роль хімії в розв'язанні екологічних проблем, сприяти економії хімічних реактивів і збільшенню можливостей здійснення різноманітних досліджень на позакласних заняттях.

З'ясування безпечності продуктів харчування, лікарських препаратів, засобів побутової хімії - ще один з чинників хімічної безпеки людини. Небезпечні продукти харчування, зокрема, створюють глобальні загрози в галузі охорони здоров'я та становлять небезпеку для здоров'я кожної людини. Немовлята та діти раннього віку, вагітні жінки, літні люди й люди, котрі страждають на хронічні захворювання, належать до найбільш уразливих категорій населення. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від захворювань харчового й водного походження, що супроводжуються діареєю, щорічно гине близько 2 мільйонів осіб, головним чином, дітей. В умовах відсутності продовольчої безпеки люди схильні переходити на менш здоровий режим харчування й вживати в їжу «менш безпечні» продукти, що створює ризик для їхнього здоров'я.

За даними ВООЗ, найбільшу загрозу для здоров'я становлять токсини природного походження й речовини, що забруднюють довкілля [1]. Зараження продуктів харчування може відбутися на будь-якому етапі виробничо-збутового ланцюга, і головна відповідальність за забезпечення безпеки лежить на виробниках продуктів харчування. Проте кожному пересічному громадянинові слід особисто контролювати якість продуктів харчування, що він вживає у їжу. Ряд досліджень з якості харчових продуктів можна зробити в умовах навчальних лабораторій і навіть удома.

Так, у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова дослідження якості води з різних джерел водопостачання здійснюють на лабораторних заняттях з «Хімії довколишнього середовища», молока та молочних продуктів - «Експериментальних методах дослідження в хімії». Зокрема, під час фізико-хімічних досліджень молока здійснюється аналіз його за сімома показниками (табл.1). І якщо визначення перших п'яти потребує спеціального лабораторного обладнання, то останні два кожен пересічний громадянин може виконати самостійно, ще раз переконавшись у необхідності володіння навіть елементарними хімічними знаннями задля власної безпеки.

Таблиця 1