Постановка проблеми та її актуальність. Процес інформатизації освіти, який в останні роки набуває все більшого значення, охоплює усі навчальні ланки - від дошкільного розвитку дитини до вищої школи. Професійний розвиток майбутніх фахівців вимагає активного залучення комп'ютерних технологій, оскільки вони стають невід'ємним компонентом професійної компетентності майбутніх учителів. Сучасний педагог має володіти усім арсеналом новітніх навчальних засобів, вміти створювати необхідний ІКТ-супровід уроків, використовуючи різноманітний мультимедійний контент.

Науковці, які вивчають особливості інформатизації навчального процесу, комп'ютеризації освітніх закладів, розроблення електронних педагогічних ресурсів, відзначають істотне оновлення освіти шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних технологій та засвідчують утворення нового освітнього феномену, що визначається як “інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище” (О. Співаковський, Л. Петухова, В. Коткова) “інформаційно-освітнє середовище” (Л. Панченко), “єдиний інформаційний освітній простір" (О. Могилев, Т Яшина) тощо.

Аналіз наукових праць, присвячених проблемі. Численні науково-педагогічні розвідки вітчизняних і зарубіжних учених (Н. Бєлявіної, Н. Білоусової, А. Бондаренко, Л. Варнавської, І. Гайденка, І. Горбунової, М. Дядченко, І. Заболотської, Л. Зарі, А. Камериса, І. Красильникова, О. Красноскулова, В. Луценка, Н. Новікової, О. Піксаєвої, С. Полозова, О. Рибнікова, Г. Тараєвої, А. Харуто, О. Чайковської, Дж. Арвейлера (J. Arveiller), Р. Ешлі (R. Ashley), Дж. Орфена (J. Orthen) та ін.) наголошують на необхідності введення інформаційно-комунікаційних технологій у музичне навчання задля його перетворення на високохудожній і високотехнологічний процес. Усі дослідники одностайно відзначають підвищення ефективності музично-педагогічного процесу завдяки застосуванню педагогічних комп'ютерних технологій.

Аналіз теоретико-методичних досліджень та практики застосування засобів мультимедіа у професійному розвитку майбутніх учителів музики доводить, що у системі сучасної музично-педагогічної освіти існує кілька напрямів, як-от:

створення електронних педагогічних ресурсів, що призводить до підвищення якості навчання музики (Н. Бєлявіна, І. Горбунова, І. Заболотська, І. Красильників, А. Марков, С. Полозов, Л. Робустова, Г. Тараєва, О. Чайковська та інш.);

розроблення апаратного і програмного забезпечення для музичної освіти (Ю. Петелин, Р. Петелин, І. Шабунова, О. Красноскулов, С. Чельдієв та інш.);

вивчення психологічних аспектів використання комп'ютерних технологій у музичній освіті (О. Гейн, В. Мазепус, В. Цеханський та інш.);

використання комп'ютера як нового музичного інструменту у композиторській, звукорежисерській, аранжувальній практиці, що значно розширює горизонти музичної творчості у діяльності музиканта - педагога (І. Горбунова, І. Гайденко, Ю. Петелин);

розроблення спецкурсів відповідного змісту: “Мультимедійні технології в музичній освіті” (Л. Гаврілова), “Інформаційно-комп'ютерні технології в мистецькій освіті” (Ю. Олійник), “Музична інформатика”, “Комп'ютерне аранжування" (О. Барицька) та ін.

Відзначимо значущість першого із означених напрямів, оскільки перспективи розвитку вітчизняної музично-педагогічної вищої освіти ми вбачаємо передусім в оновленні навчальних засобів, створенні нових підручників, посібників, інформаційно-довідкових видань з використанням комп'ютерних технологій, зокрема засобів мультимедіа.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Спробуємо на основі вивчення наявних мультимедійних засобів з музичного мистецтва, аналізу їх структурно-змістового контенту надати класифікацію МНЗ та запропонувати для використання в системі вищої музично-педагогічної освіти, зокрема у вивченні професійно зорієнтованих музично-історичних, музично-теоретичних та методичних дисциплін, що й становитиме мету даної статті.

Виклад основного матеріалу. Мультимедійні засоби навчання (МНЗ) з музичного мистецтва ми визначаємо як сучасні засоби навчального призначення, створені на основі технології мультимедіа для підвищення ефективності музично-педагогічного процесу [1]. Численні МНЗ, які використовуються у музичній освіті, можна класифікувати за різними ознаками. Насамперед, їх класифікацію можна зробити на основі видів музичної діяльності, до яких, як відомо, відносять музичне виконавство (вокально-хоровий, сольний спів, музикування на інструментах), слухання музики, музичну творчість, набуття історико-теоретичних музичних знань тощо. Цей класифікаційний підхід утворює такі групи мультимедійних навчальних засобів з музичного мистецтва:

для набуття й закріплення теоретичних знань - електронні підручники, програмні педагогічні засоби, відповідні розділи яких пояснюють музичні терміни, елементи музичної грамоти і теорії музики, а тестові завдання закріплюють знання нот, інтервалів, акордів тощо;

для набуття й закріплення знань у галузі музичної літератури (історії музики у виші) - мультимедійні музичні енциклопедії, ілюстровані довідники з аудіо- та відеофайлами музичних творів, біографіями композиторів і музикантів, тестові програми у вигляді музичної вікторини для перевірки знань музики на слух;

для відпрацювання навичок гри на музичному інструменті, у тому числі синтезаторі - відповідні комп'ютерні музичні навчальні програми для оволодіння грою на фортепіано, гітарі, музичному комп'ютері тощо;

для розвитку музичного слуху - програми-тренажери, що містять різновиди слухового диктанту, дозволяють тренуватися у визначенні нот, інтервалів, акордів, ладів, а також програми для контролю чистоти вокальної інтонації;

для розвитку музично-творчих здібностей - комп'ютерні програми для розвитку навичок композиції та аранжування.

Цей підхід до класифікації музичних електронних навчальних засобів наближається до наукового пошуку І. Горбунової, яка диференціює комп'ютерні музичні навчаючі системи з боку практичних функцій: засоби, що інформують (комп'ютер виступає джерелом інформації), формують (комп'ютер формує автоматичні дії учнів) та розвивають (за допомогою мультимедійних засобів відбувається удосконалення здібностей учнів) [2].

Д. Чураков, що вивчає закономірності використання музично-комп'ютерних технологій для розвитку креативності майбутніх музикантів і розділяє підхід І. Горбунової до класифікації музичних електронних навчальних засобів, вказує, що серед багатьох музичних комп'ютерних програм, які орієнтовані на різні види діяльності, найбільшу групу за кількістю, різноманіттям і популярністю у музикантів складають програми для музичної творчості - створення і аранжування творів. Власне освітні програми складають лише невелику частку [3].

Хотілося б додати до типології мультимедійних мистецьких ресурсів і своєрідний культурологічний підхід російської дослідниці Т. Суминової до класифікації засобів “артосфери” - “інформаційних ресурсів” художньої культури, у тому числі музичного мистецтва, у якій основним критерієм стають інформаційні одиниці творчого процесу митця (як на традиційних, так і на електронних носіях): власне художні відомості; біографічна інформація; мистецтвознавчі відомості; інформаційно-додаткові матеріали [4].

Уваги заслуговує і функціональний підхід Л. Паршиної, яка вивчає можливості використання мультимедійних технологій у підготовці вчителя музики та виділяє такі види мультимедійних навчальних засобів: наставницькі, контролюючі, інформаційно-довідкові, моделюючі, імітаційні, демонстраційні, ігрові, дозвіллєві [5].

Аналіз різноманітних МНЗ з музичного мистецтва, зокрема їх класифікаційних ознак, що описують дослідники (І. Горбунова, Н. Новікова, Л. Паршина, С. Полозов, Т. Резеткіна, Т. Суминова, Д. Чураков та ін.), дозволили визначити власні критерії класифікації електронних навчальних засобів із музичного мистецтва, до яких віднесено їх змістове наповнення й функціональне призначення. На цій основі нами виокремлено та схарактеризовано шість груп МНЗ, використовуваних у навчанні музики:

Електронні підручники й посібники (ЕП) - комплексні мультимедійні навчальні засоби, структуровані з використанням технологій гіпертексту, мультимедіа, гіпермедіа.

Електронні навчально-методичні комплекси (ЕНМК) певної музичної дисципліни (для середньої чи вищої школи) - електронне навчальне видання, яке відповідно до вимог МОН України містить усі компоненти навчального курсу (робочу й навчальну програми дисципліни, матеріали лекцій, практичних занять, завдання для самостійної роботи, тестові форми контролю знань тощо).

Інформаційно-довідкові мультимедійні видання - електронні енциклопедії, галереї, інтернет-ресурси.

Тренажери музичного слуху та школи гри на музичних інструментах - електронні засоби для розвитку музичних здібностей, музично-слухових та виконавських навичок користувачів.

Дитячі ігрові музичні навчально-розвивальні видання - мультимедійні засоби, створені з урахуванням вікових особливостей школярів.

Тестові програми контролю музичних знань і умінь із використанням засобів мультимедіа.

Наведемо приклади мультимедійних навчальних засобів з музичного мистецтва (табл.1), представлені на сучасному освітньому ринку мультимедійних видань, які доцільно використовувати в процесі вивчення музичних історико-теоретичних та методичних дисциплін у вищій музично - педагогічній освіті (“Історія музичного мистецтва”, “Теорія музики”, “Поліфонія”, “Аналіз музичних творів”, “Історія хорової літератури”, “Методика навчання музики”, “Методика вивчення інтегрованого курсу “Мистецтво” та ін.).

Залучення до професійного розвитку майбутніх учителів музики в початковій школі мультимедійних навчальних засобів з музичного мистецтва вимагає поєднання методів загальної дидактики, загальної мистецької освіти, специфічних методів музичної педагогіки, а також урахування сучасних технологій електронного (дистанційного) навчання.

Мультимедійні навчальні засоби з музичного мистецтва Мультимедійні підручники і посібники з музично-історичних, музично-теоретичних та методичних дисциплін Гаврілова Л.Г. Українська духовна музика [Електронний ресурс]: навч. посіб. з курсу “Історії української музики” для студ. спеціальності 7.01010201 - Початкова освіта, спеціалізація - Музика (м. Слов'янськ);

Горемичкін А.І. Історія західноєвропейської музики [інтерактив. підручник] (м. Мелитополь); Пясковський І. Поліфонія [Електронний ресурс]: мультимедійний навчальний посібник (м. Київ); Мультимедійні навчальні посібники З. Гуменюк “Західноєвропейська опера XVIII століття. Крістоф Віллібальд Глюк. Опера “Орфей і Еврідіка”; “Вольфганг Амадей Моцарт і його опера “Дон-Жуан" (м. Москва);

Дядченко М. Аналіз музичних творів [Електронний ресурс]: навч. посіб. (м. Таганрог);

Шабунова І. Історія оркестрових стилів [Електронний ресурс]: мультимедійна комп'ютерна програма (м. Ростов);

Музичне мистецтво.1-4 класи [Електронний ресурс]: педагогічний програмний засіб освітньої галузі “Мистецтво” (м. Рівне).

Електронні навчально-методичні комплекси

Мартинюк А.К. Музична культура України ХХ - початку ХХІ століття [Електронний ресурс]: [ЕНМК] (м. Мелітополь);

Мартинюк А.К. Хорова культура [Електронний ресурс]: [ЕНМК] (м. Мелітополь);

Інноваційний навчально-методичний комплекс “Музика в цифровому просторі” (м. Москва);

І. Красильников, Д. Семенова. Інноваційний навчально-методичний комплекс “Електронна музична творчість" (м. Москва).

Енциклопедичні інформаційно-довідкові видання

Перлини української культури [Електронний ресурс] = Pearls of the Ukrainian Culture: набір з 5 СД (м. Київ);

Multimedia History of Music and Great Composers [Electronic resource] (Voyetra Technologies, USA); Multimedia Musical Instruments [Electronic resource] (Voyetra Technologies, USA);

Music Conservatory [Electronic resource] (Voyetra Technologies, USA);

Мультимедійна енциклопедія “Шедеври музики” (від New Media Generation, Росія);

Мультимедійна енциклопедія “Музичні інструменти" (від KorAx);

Віртуальний музей музичних інструментів “Terra Musicalis" (м. Санкт-Петербург)

Тренажери музичного слуху та школи гри на музичних інструментах eMedia My Piano / Школа навчання дітей грі на фортепіано (eMedia Music Corp. USA);

EarMaster Pro Rus / Тренажер слуху (eMedia Music Corp. USA);

The Bach Chorales / Тренажер для розвитку навичок ансамблевого співу (PG Music, USA);

VocTeacher / Інтерактивний тренажер для розвитку вокальних здібностей (м. Москва);

ІРМУС (Інтерактивний розвиток музичного слуху) (м. Ростов)

Дитячі навчально-розвивальні ігрові мультимедійні засоби Видатні композитори світу (Дитяча колекція);

Making More Music (Morton Subotnick's; USA);

Musical World of Professor Piccolo (Opcode Interactive; USA);

Clifford. Guess the melody / Кліффорд. Вгадай мелодію;

Sesame Street: Music Maker;

МНЗ серії “Граємо з музикою”: Чарівна флейта. Граємо з музикою Моцарта; Аліса і Пори року. Граємо з музикою Вівальді; Лускунчик. Граємо з музикою Чайковського;

“Музичний клас”: навчальна програма.

Тестові програми контролю музичних знань і умінь з використанням засобів мультимедіа АСТ-Тест (“АСТ-Центр”: www.ast-centre.ru);

MyTest X (http://mytest. klyaksa.net/htm/download/);

Конструктор тестів 3.3 (http://free-programms.com/page/konstruktor-testov-33);

UniTest System (http://www.soffportal.com/software-n31-unitest-system.html);

HotPotatoеs (http://softarchive.ru/item/26657.html)

Серед методів використання названих мультимедійних навчальних засобів у процесі вивчення музично-історичних, музично-теоретичних та методичних дисциплін найвагомішими, на нашу думку, є:

наочно-демонстраційний та проблемно-пошуковий методи, адаптовані до умов навчання з використанням МНЗ;

метод створення історико-культурного контексту;

методи синхронічного та діахронічного аналізу музичних творів.

Наприклад, художня демонстрація на заняттях з історії музичного мистецтва з допомогою мультимедійних навчальних засобів може відбуватися у вигляді слухання музики в запису у виконанні видатних діячів мистецтва, саме засоби мультимедіа створюють умови для прилучення студентів до естетично довершеного виконання музичних творів.

Проблемно-пошуковий метод використання мультимедійних навчальних засобів з історії музичного мистецтва може реалізовуватися на аудиторних заняттях з відповідних дисциплін і в самостійній роботі майбутніх учителів музики у таких формах:

постановка проблемних запитань на лекціях, що активізує сприйняття навчального матеріалу;

формулювання проблемних завдань з демонстрацією різних варіантів їх виконання, що передбачає активне пізнання музики, пошук ключових музичних знань, самостійне залучення студентів до музичної діяльності, зокрема до сприйняття та аналізу музичних творів;

Метод створення історико-культурного контексту передбачає так зване контекстне вивчення музики, своєрідний “вихід” за межі музичного мистецтва: засоби мультимедіа поглиблюють усвідомлення того чи іншого музичного явища за рахунок візуального ознайомлення з історичними та культурними цінностями того часу. Ефективними у вивченні музично-історичних, музично-теоретичних та методичних дисциплін виявляються і методи синхронічного (занурення у художні стилі епохи для усвідомлення стилю конкретного музичного твору) та діахронічного (вихід за межи конкретних художніх стилів, залучення “міжхудожніх асоціацій”) аналізу творів.

Висновки