Моделювання навчально-виробничого процесу формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДЕЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТОКАРІВ У ФАХОВО-ОРІЄНТОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

О.В. Паржницький

Анотація

професійний компетентність токар освітній

У статті охарактеризовано модель формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово- орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу. Її автор трактує як теоретичну побудову, що охоплює усі дидактичні компоненти педагогічної системи, їх зв'язки й взаємовпливи, функції, принципи, умови, зміст, засоби формування професійної компетентності майбутніх токарів у професійно- орієнтованому освітньому середовищі. Основними складовими моделі формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу визначено концептуально-цільовий, методично-змістовий, процесуально-управлінський та оцінно-результативний.

Ключові слова: професійна компетентність, середовище, модель, професійно-технічний навчальний заклад, учні, токар.

Аннотация

О. В. Паржницький

МОДЕЛИРОВАНИЕ УЧЕБНО-ПРОИЗВОДСТВЕННОГО ПРОЦЕССА ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ТОКАРЕЙ В ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ОРИЕНТИРОВАННОЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ СРЕДЕ

В статье охарактеризованы модель формирования профессиональной компетентности будущих токарей в профессионально-ориентированном образовательном среде профессионально-технического учебного заведения. Ее автор трактует как теоретическое построение, охватывающая все дидактические компоненты педагогической системы, их связи и взаимовлияния, функции, принципы, условия, содержание, средства формирования профессиональной компетентности будущих токарей в профессионально-ориентированой образовательной среде. Основными составляющими модели формирования профессиональной компетентности будущих токарей в профессионально-ориентированои образовательнои среде профессионально-технического учебного заведения определены концептуально-целевой, методически содержательный, процессуально-управленческий и оценочнорезультативный.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, среда, модель, профессионально-техническое учебное заведение, ученики, токарь.

Annotation

MODELING OF EDUCATIONAL AND PRODUCTION PROCESS OF PROFESSIONAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE TURNERS IN PROFESSIONALLY-ORIENTED EDUCATIONAL ENVIRONMENT

O.V. Parzhnytskyi

The article describes a model of professional competence of future turners in professionally oriented educational environment of vocational school. The model provides a theoretical notion of future turners ' professional competence formation, and the means of formation of their professional competence in vocational-oriented educational environment. The author interprets the basic issue as a theoretical construct that includes all didactic components of a pedagogical system, their connections and mutual influences, functions, principles, terms, content, means of formation of professional competence of future turners in professionally oriented educational environment. The main constituent components of the model of professional competence of future turners in professionally-oriented educational environment of vocational educational institution have been defined (conceptual and targeted, methodical and semantic, procedural and administrative. The presented model gives corresponding theoretical understanding of the formation of professional competence of turners and is also the means of formation of their professional competencies in professionally-oriented educational environment.

Keywords: professional competence, educational environment, model, vocational school, students, turner.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Одним із стратегічних ресурсів будь-якої держави є її трудовий потенціал. Результати аналізу досвіду країн, що здійснили економічний прорив, зокрема Японії, Південної Кореї, Німеччини, Ірландії, Чехії, Словенії, свідчать про те, що одним з вирішальних чинників стрімкого економічного зростання є якість підготовки робітничих кадрів.

У Державному переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах однією з провідних на підприємствах машинобудівної і металообробної промисловості є професія токаря по металу. Його праця використовується практично в усіх галузях промисловості, сільського господарства, на транспорті, у сфері обслуговування. Звідси її велике народногосподарське значення як наскрізної висококваліфікованої робітничої професії. Про затребуваність токаря свідчить і те, що, за даними Державного центру зайнятості, у 2013-2015 роках по Україні кількість вакансій за фахом токаря становила більше п'яти тисяч щороку.

Наявність високої кваліфікації токаря, його професійна компетентність та професіоналізм тісно пов'язані з якістю освіти, яка, своєю чергою, вимагає оновлення змісту, урахування державних вимог щодо його якості й обсягу на рівні досягнень науки, техніки, технології й світового досвіду. Саме тому важливе значення на сьогодні має також розробка новітнього науково-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу, уведення в освітнє середовище професійно-технічних навчальних закладів інноваційних підходів до організації навчання, зокрема відповідної моделі цього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання зазначеної проблеми та на які опирається автор

На сьогодні окремі аспекти історії професійно-технічної освіти досліджували О. Коханко, І. Лікарчук, Н. Падун, А. Селецький, Є. Степанович, О. Сухомлинська, М. Харламов, Л. Шепель та ін. Різні аспекти методології, педагогіки, психології, методики професійної освіти і навчання розглядають В. Бондар, Ю. Зіньковський, С. Максименко, Н. Ничкало та ін. У працях сучасних дослідників враховано необхідність виконання тих завдань, що постали перед економікою, освітою та безпосереднім професійним навчанням кваліфікованих робітників в Україні. Йдеться про необхідність реформування галузі професійно-технічної освіти, вибір змісту і форм професійної підготовки кваліфікованих робітників у зв'язку зі світовою глобалізацією, міжнародною конкуренцією, потребами ринку праці.

Використання компетентнісного підходу в професійній освіті як перспективного напряму її удосконалення та модернізації відповідно до вимог сьогодення вивчають Д. Іванов, В. Радкевич, Ю. Татур, А. Хуторський та ін. Упровадження компетентнісного підходу, на думку вчених, допомагає співвіднести рівень підготовки в професійно-технічних навчальних закладах з потребами ринкової економіки, забезпечити виробництво високопрофесійними й конкурентоспроможними кадрами.

Для визначення основних напрямів роботи та формування професійної компетентності майбутніх токарів важливе значення має використання такого методу наукового дослідження, як моделювання. Особливості використання цього методу обґрунтували B. Беспалько [2], Н. Тализіна [5], В. Шадріков [6] та ін. Він дозволяє об'єднати в педагогічному дослідженні емпіричне й теоретичне, тобто поєднати при вивченні педагогічного об'єкта експеримент із побудовою логічних конструкцій і наукових абстракцій.

Проте слід зазначити, що до цього часу проблема моделювання процесу формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу практично не була предметом окремого наукового дослідження.

Метою статті є висвітлення особливостей моделювання навчально-виробничого процесу формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Створення моделей є важливим засобом перевірки істинності й повноти теоретичних положень. Моделлю в широкому значенні позначають створену структуру, що відтворює частину дійсності у спрощеній (схематизованій, ідеалізованій) формі, й одночасно засіб наукового дослідження об'єкта. Модель як спеціально створена форма допомагає відтворити деякі характеристики об'єкта, який є предметом пізнання. У психолого-педагогічних дослідженнях моделлю позначають природно або штучно створене для вивчення об'єкта пізнання явище (предмет, процес, ситуацію і т. д.), аналогічне іншому (явищу, предмету, процесу та ін.), дослідження якого утруднене або неможливе [1]. Модель - образ, спосіб, «еталон, опираючись на який вища школа може організувати й спланувати свій розвиток» [5, с. 7]. Її переваги полягають у тому, що вона як інструмент повинна відображати ознаки, факти, зв'язки, відносини у вигляді простої і наочної форми, зручної для аналізу й висновків.

Модель дає теоретичне уявлення про формування професійної компетентності майбутніх токарів та одночасно є засобом формування їхньої професійної компетентності у фахово-орієнтованому освітньому середовищі. Модель охоплює усі дидактичні компоненти педагогічної системи, їх зв'язки й взаємовпливи, дозволяє описати функції, принципи, умови, зміст, засоби формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі.

Для визначення базових вимог до моделі формування професійної компетентності учнів у професійно-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу ми врахували вимоги системного підходу в освіті. Згідно з ним, модель педагогічної системи повинна відповідати таким вимогам: забезпечення можливості функціонування; здатність до розвитку й саморозвитку; сумісність і оптимізація з іншими системами; адаптивність - здатність видозмінюватися під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів і умов; стабільність - здатність зберігати свої властивості й характеристики в часі; універсальність - охоплення якнайбільшої кількості випадків застосування.

Відповідно до системного підходу (С. Архангельський, В. Беспалько, Н. Кузьміна, Е. Юдін та ін.), формування професійної компетентності майбутніх токарів слід розглядати як цілісну систему складових компонентів і їх взаємозв'язків. Використання системного підходу при дослідженні освітніх середовищ обумовлене насамперед тим, що освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу формується як результат функціонування різних освітніх і педагогічних систем, має всі риси соціальної організованої системи та такі системні характеристики, як цілісність, наявність внутрішніх зв'язків, організованість, структурованість та ін. Системотвірним фактором при цьому є люди - учні та педагоги професійно-технічного навчального закладу. Таким чином, з погляду системного підходу мова йде про соціальну, організовану, динамічну систему.

Системний підхід дозволяє виділити істотні зв'язки між цілями освіти, навчання й змістом професійної підготовки майбутніх токарів, визначити основні фактори впливу на систему формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників; охарактеризувати окремі елементи системи, на які буде здійснено вплив, та зв'язки між ними. Системний підхід до формування професійної компетентності майбутніх токарів передбачає поєднання в єдине ціле методичних напрямів, технологій, методів, прийомів, форм і засобів формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників та дає можливість побудови структурно-функціональної моделі системи досліджуваного процесу.

Систему дослідники розглядають як комплекс елементів, що перебувають у взаємодії. С. Архангельський зазначає, що педагогічна система є складним динамічним утворенням, яке охоплює основні компоненти педагогічного процесу, його системотворчі фактори й умови функціонування [1]. На думку В. Беспалька, педагогічною системою є складна сукупність елементів і зв'язків, які постійно взаємодіють і дають можливість впливати на перебіг педагогічного процесу, тобто управляти ним [2]. Загалом аналіз психолого-педагогічної літератури (С. Архангельський, В. Беспалько, Б. Гершунський та ін.) дозволяє серед компонентів педагогічної системи виокремлювати такі: цілі навчання й виховання, суб'єкти навчання, педагогічний склад, зміст навчання й виховання, засоби навчання й виховання, організаційні форми та власне процеси навчання й виховання.

З огляду на це та з урахуванням структурно-функціональної характеристики педагогічної системи, можна виокремити такі складові (блоки) моделі формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу: концептуально-цільовий, методично-змістовий, процесуально-управлінський та оцінно-результативний.

У концептуальному (від лат. сопсерйо - спосіб розуміння, система поглядів, основна ідея) [4, с. 296] плані модель формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу охоплює систему цілей, принципів формування професійної компетентності учнів, а також вимог їхньої професійної діяльності. Відповідно до цього слід зазначити, що цільовою метою формування професійної компетентності є підготовка учнів до виконання конкретних актуальних і перспективних видів діяльності за спеціальністю токаря, забезпечення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці. Ця мета визначається соціальним середовищем, потребами соціального розвитку й ринку праці.

Окрім соціального замовлення, що є вихідним для визначення цілей навчання й формування професійної компетентності майбутніх токарів, цілі та завдання формування професійної компетентності учнів професійно-технічного навчального закладу обумовлені змістом й характером діяльності фахівця, необхідністю забезпечення його професійної мобільності, вимогами нормативних документів - державного стандарту, навчальних планів, програм.

Загалом аналіз стану й тенденцій розвитку сучасної освіти й техніки, а також професійних вимог до висококваліфікованих робітників та структури їхньої професійної компетентності дозволив нам сформулювати такі цілі професійної підготовки майбутніх фахівців: формування високої мотивації до навчання та майбутньої професійної діяльності токаря; розширення професійно необхідних знань про токарну справу й відповідні технологічні процеси; відпрацювання професійних умінь роботи на токарному верстаті; розвиток умінь аналізу своєї професійної діяльності.

До концептуальної складової моделі формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі ми також зараховуємо відповідні підходи та принципи роботи. У цьому контексті слід також вказати на важливе значення діяльнісного підходу (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.). У рамках діяльнісного підходу формування професійної компетентності можна трактувати як єдність діяльностей суб'єктів навчального процесу, що відбувається у фахово-орієнтованому освітньому середовищі навчального закладу, а саму професійну компетентність токарів - як синтез знань, умінь, навичок, якостей, здатностей здійснювати професійну діяльність певного рівня.

Зі свого боку компетентнісний підхід (В. Байденко, О. Овчарук, О. Пометун, Ю. Татур, А. Хуторський) передбачає зміщення акцентів з накопичення в майбутніх висококваліфікованих робітників необхідних знань, умінь та навичок на формування й розвиток здатностей професійної діяльності. Йдеться про необхідність постійного оновлення змісту дисциплін загальнотехнічної та спеціальної підготовки відповідно до нових запитів ринку праці, розвиток особистісного потенціалу майбутніх фахівців для самостійного оволодіння суміжними інноваційними знаннями та ін.

Окрім цього, при формуванні професійної компетентності майбутніх токарів важливе значення має також контекстний підхід (А. Вербицький). Це обумовлено тим, що загальнопрофесійна та практично- професійна підготовка в умовах професійно-технічного навчального закладу має чітку функціональну спрямованість - підготувати особистість до професійної діяльності, до роботи з новим обладнанням. А. Вербицький трактує контекстне навчання як таке, за якого за допомогою всієї системи дидактичних форм, методів і засобів моделюється предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності фахівця, а засвоєння абстрактних знань як знакових систем накладається на канву цієї діяльності [3, с. 32]. Йдеться про послідовну трансформацію навчальної діяльності учнів через квазіпрофесійну та навчально- професійну в професійну діяльність. Відповідно до цього підходу формування професійної компетентності майбутніх токарів ми організовували з урахуванням логіки технологічного процесу виготовлення деталей на токарному верстаті.

Своєю чергою значення особистісного підходу (І. Бех, І. Зимняя, В. Слободчиков та ін.) обумовлене тим, що він дає можливість розвинути загальні, міжпредметні уміння учнів, їхні пізнавальні інтереси, потреби та мотивацію до навчання й професійної діяльності. Оскільки весь зміст поняття «професійно- орієнтоване освітнє середовище» пов'язаний із особистістю, використання особистісного підходу передбачає центрацію уваги на особистості учня, створення для нього можливості ґрунтовно оволодіти необхідними технологіями відповідно до своїх потреб та з урахуванням необхідності розвитку свого особистісного потенціалу.

Загалом використання зазначених підходів дозволяє досліджувати формування професійної компетентності майбутніх токарів з позицій цілісної системи компонентів у різноманітних зв'язках і відношеннях. Кожен з методологічних підходів по-своєму дозволяє здійснити аналіз предмета дослідження, виявити способи формування професійної компетентності майбутніх токарів, визначити необхідну стратегію роботи.

Далі слід зазначити, що система формування професійної компетентності майбутніх токарів регулюється відповідними принципами, які визначають послідовність підготовки. У педагогіці принцип (від лат. principium - начало, основа) [4, с. 461] трактують як певне узагальнене теоретичне положення, як керівництво до практичної педагогічної дії. Загалом принцип фіксує певну закономірність, інваріантні характеристики, істотні, необхідні й стійкі зв'язки педагогічної діяльності.

При формуванні професійної компетентності майбутніх токарів важливе значення мають загальні дидактичні принципи, зокрема це принципи гуманізації, спрямованості навчання на розв'язання освітніх завдань та розвиток учнів, принципи науковості, доступності навчання; систематичності й послідовності; наочності, свідомості й активності учнів у навчанні при керівній ролі викладача; колективізму й індивідуального підходу в навчанні; комбінації різних форм організації навчання залежно від завдань, змісту й методів навчання та ін. Специфічні принципи властиві тільки професійній освіті, оскільки вони відображають специфіку саме цього процесу. Серед специфічних принципів формування професійної компетентності майбутніх токарів слід вказати на принцип професійної спрямованості, принцип науковості в професійному навчанні, принцип взаємозв'язку теорії із практикою, принцип технологічності, принцип інтеграції й диференціації, принцип активного залучення учнів у процес навчання, принцип поетапного управління їхнього навчальною діяльністю та ін.

Таким чином, концептуально-цільовий блок моделі формування професійної компетентності майбутніх токарів охоплює цілі, завдання, підходи та принципи організації фахово-орієнтованого освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу. Методично-змістовий блок моделі формування професійної компетентності майбутніх токарів передбачає конструювання змісту загальнотехнічної й спеціальної підготовки як системного об'єкта, що охоплює ієрархію рівнів і характеристики системи та відповідає, згідно із принципами навчання, професійним потребам майбутнього фахівця, а також вимогам єдності змістовної й процесуальної сторін навчання. Зміст освіти також можна розглядати як педагогічне відображення соціального замовлення, що має багаторівневу ієрархічну структуру. На вищому рівні - це загальнотеоретичні знання, зокрема щодо технології обробки та виготовлення деталей, на рівні дисциплін - знання про окремі аспекти професійної діяльності токаря. Це мають бути, за С. Архангельським, стабільні фундаментальні й інструментальні знання, необхідні для розуміння й засвоєння певної науки, а також для набуття відповідних навичок і вмінь; по-друге, ці знання повинні відповідати вимогам рівня загального й наукового розвитку суб'єктів навчання, їхнього світогляду й кругозору, забезпечувати їхній творчий розвиток як фахівців [1, с. 190].

У нашому випадку змістовий компонент охоплює насамперед знання із загальнотехнічних дисциплін та дисциплін спеціальної підготовки. При формуванні професійної компетентності змістовний компонент передбачає також взаємовплив і взаємозбагачення загальнотехнічних дисциплін та спеціальних дисциплін, необхідні для ефективного розвитку особистісного потенціалу майбутній фахівців, вироблення в них професійної мобільності. Методично-змістовий блок загалом охоплює систему знань, умінь і навичок учнів, структурованих за етапами засвоєння й рівнями доступності, а також методичне забезпечення цієї роботи.

Процесуально-управлінський блок моделі формування професійної компетентності майбутніх токарів у професійно-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу охоплює раціональні методи, засоби й форми навчання й управління цим процесом. Функцією цього компонента є побудова навчального процесу відповідно до логіки змісту й поставлених цілей. При цьому мають значення також дидактичні засоби формування професійної компетентності майбутніх токарів, зокрема засоби формування потенціалу суб'єктів освітнього простору (мотивації, знань, умінь та навичок), засоби організації навчально-пізнавальної діяльності в фахово-орієнтованому освітньому середовищі, а також засоби контролю результатів. Цей компонент також окреслює структуру й логіку діяльності викладача щодо формування професійної компетентності в майбутніх токарів.

Оцінно-результативний блок моделі визначає підстави для оцінки досягнення запланованої мети, відповідності змісту й ефективності процесу обраним засобам. Результатом функціонування педагогічної системи є професійна компетентність учнів: професійно-орієнтовані знання, уміння й навички; система ціннісних орієнтацій; здатності й професійно значимі особистісні якості. Цей блок тісно пов'язаний з концептуально-цільовим, оскільки формування професійної компетентності майбутніх токарів є метою і результатом представленої моделі. Також чітким є його зв'язок з іншими компонентами: цілями навчання визначається зміст і структура загальнотехнічних і спеціальних предметів. Своєю чергою структуровані зв'язки між цілями навчання та його змістом визначають ефективність цього процесу та результативність всієї роботи з формування професійної компетентності. Загалом результат є системотвірним фактором усієї моделі формування професійної компетентності в майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу.

Висновки

Модель формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово- орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу - теоретична побудова, що охоплює усі дидактичні компоненти педагогічної системи, їхні зв'язки й взаємовпливи, функції, принципи, умови, зміст, засоби формування професійної компетентності майбутніх токарів у професійно-орієнтованому освітньому середовищі. Основними складовими моделі формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу є концептуально-цільовий, змістовий, процесуально- управлінський та оцінно-результативний. Використання такої моделі дає відповідне теоретичне уявлення про формування професійної компетентності майбутніх токарів та одночасно є засобом формування їхньої професійної компетентності в професійно-орієнтованому освітньому середовищі.

Перспективами подальших наукових розвідок є визначення педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу.

Література

1. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. М.: Высш. шк., 1980. 368 с.

2. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. Воронеж: Воронежский ун-т, 1977. 304 с.

3. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицький. М.: Высш. шк., 1991. 206 с.

4. Словник іншомовних слів / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. К.: Наук. думка, 2002. 680 с.

5. Талызина Н. Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся / Н. Ф. Талызина. М.: Просвещение, 1983. 80 с.

6. Шадриков В. Д. Новая модель специалиста: инновационная подготовка и компетентностный подход / В. Д. Шадриков // Высш. образование. 2005. № 6. С. 26-29.

Размещено на Allbest.ru