Інтерактивні підходи до фахової підготовки лікарів у процесі навчання у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНТЕРАКТИВНІ ПІДХОДИ ДО ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВНЗ

Анотація

У статті доведено, що використання інтерактивних засобів навчання інтенсифікує процес засвоєння знань; активізація в процесі навчання самостійної роботи студентів приводить до інтерналізації отриманих знань і підвищення значущості набутих навичок, а також сприяє формуванню фахового менталітету. Проведено аналіз проблеми впливу активізації самостійної роботи студентської молоді у вигляді їх залучення до виконання практичної частини наукових проектів, розвитку в ході роботи груп соціально-психологічного тренінгу індивідуально-психологічних якостей до рівня опанування професійними навичками, а також визначення перспектив формування професійного менталітету в процесі підготовки лікаря.

Ключові слова: інтерактивне навчання, інтерналізація знань, професійні навички лікаря, фаховий менталітет.

Аннотация

ИНТЕРАКТИВНЫЕ ПОДХОДЫ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ ВРАЧЕЙ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ В ВУЗ

Н.В.Рацинборинская-Полякова, О.В.Римша

В статье доказано, что использование интерактивных средств обучения интенсифицирует процесс усвоения знаний; активизация в процессе обучения самостоятельной работы студентов приводит к интернализации полученных знаний и повышение значимости приобретенных навыков, а также способствует формированию профессионального менталитета. Проведен анализ проблемы влияния активизации самостоятельной работы студенческой молодежи посредством их привлечения к выполнению практической части научных проектов, развития в ходе работы групп социально-психологического тренинга индивидуально-психологических качеств до уровня овладения профессиональными навыками, а также определение перспектив формирования профессионального менталитета в процессе подготовки врача.

Ключевые слова: интерактивное обучение, интернализация знаний, профессиональные навыки врача, профессиональный менталитет.

Annotation

INTERACTIVE APPROACHES TO DOCTORS PROFESSIONAL TRAINING IN THE PROCESS OF STUDYING AT THE UNIVERSITY

The article presents an overview of recent investigations devoted to the researched issue. The purpose of the present paper includes analyzing the impact of activation of independent work of students in the form of their involvement in the implementation of the practical part of the research projects development in the work groups of socio-psychological training of individual psychological qualities to the level of mastery of professional skills and perspectives for the formation of professional mentality in the preparation of a physician. The activation of the learning process in the independent activity of students leads to internalize the knowledge and to the enhancement of the acquired skills, as well as contributes to the formation of professional mentality.

Keywords: interactive learning, internalization of knowledge, professional doctor skills, a professional mentality.

Постановка проблеми

У Законі України про Вищу освіту акцентовано на підвищенні якості навчання, послідовному, систематичному та цілеспрямованому процесі засвоєння змісту навчальних програм. Сьогодні все більш актуальними стають питання розвитку активності і творчих здібностей студентської молоді за допомогою інноваційного навчання, яке забезпечує ініціативу майбутніх фахівців та готує їх до самостійних дій у незнайомих ситуаціях, розв'язання проблем в умовах постійних суспільно-економічних, культурних, освітніх та інших змін. Постійно ведеться пошук нових, ефективних шляхів удосконалення форм, методів, засобів навчання і виховання, які повинні бути результатом інноваційної діяльності викладача вищої медичної школи, яка на сучасному етапі зосереджується на координації питань нововведень в освіті у сфері індивідуалізації програм і методів навчання, розвитку міждисциплінарних навчальних предметів, впливу техніки та її використання в програмах навчання, а також опрацювання нових програм.

Невирішені раніше частини загальної проблеми

Опублікована значна кількість робіт, у яких розглядаються питання фахової підготовки лікарів та значення окремих параметрів та якостей для їхньої професійної успішності. Але в них представлені загальні закономірності реалізації нових навчальних програм, змінених у відповідності до Законів про освіту, реформу системи охорони здоров'я і практично не висвітлюються можливості розвитку особистісного ресурсу кожного студента в ході підготовки, зокрема на тренажерах, у процесі самостійної науково-практичної діяльності, соціально-психологічних тренінгів. На сьогодні не розроблені конкретні методики розвитку та корекції конкретних необхідних лікарю індивідуально-психологічних особливостей, які є одними з базових у його професійній надійності.

Метою роботи було проведення аналізу проблеми впливу активізації самостійної роботи студентської молоді у вигляді їх залучення до виконання практичної частини наукових проектів, розвитку в ході роботи груп соціально-психологічного тренінгу індивідуально-психологічних якостей до рівня опанування професійними навичками, а також визначення перспектив формування професійного менталітету в процесі підготовки лікаря.

Основні результати дослідження

Розвиток сучасного лікаря за допомогою інноваційних підходів у навчанні. Науковий світогляд, що ґрунтується на знаннях законів дійсності, є світоглядом прогресивних сил суспільства. Сучасна теорія пізнання допомагає правильно осмислити суть наукових визначень, їх відношення до дійсності, взаємозв'язок форм і понять. Запитання й завдання, поставлені викладачем, повинні сприяти активному здобуванню студентами знань і створювати умови для розвитку самостійного мислення.

Основними формами організації навчального процесу традиційно є лекції, практичні заняття як складові аудиторної роботи, самостійна робота студентів та їхня участь у науковій роботі кафедр як позааудиторній діяльності. У навчальному процесі обов'язково використовуються новітні наукові дані з освітлюваних проблем та максимально використовуються можливості мультимедійного подання матеріалу з демонстрацією відео- та фотоматеріалів, оскільки сприйняття інформації в такій формі й у вигляді асоціацій, представлених на слайдах, полегшує засвоєння й запам'ятовування даних. Широко втілюється діалоговий режим, що спонукає студентів відразу ж переосмислювати отриману інформацію та асоціювати її з попередньою.

Практичне заняття є ще однією базовою формою організації навчального процесу, яка полягає у виконанні студентами під керівництвом викладача комплексу навчальних завдань з метою засвоєння науково-теоретичних та практичних основ навчальної дисципліни.

Самостійна робота студентів - особлива форма організації навчального процесу, що представляє собою завчасно сплановану пізнавальну, організаційну й методично-спрямовану діяльність, орієнтовану на досягнення конкретного результату, яка здійснюється без допомоги викладача, але під безпосереднім керівництвом останнього, що запобігає виникненню та закріпленню помилкових стереотипів.

У ході виконання як аудиторної, так і позааудиторної роботи студенти набувають фундаментальних знань з різних дисциплін, уміння й навички, необхідні їм надалі, вчаться пошуку, обробці, систематизації даних, що в подальшому суттєво впливає на формування та розвиток критичного й творчого мислення, уміння працювати з інформацією, а саме на це спрямований пріоритетний у багатьох країнах світу особистісно-орієнтований підхід у системі сучасної освіти. Враховуючи те, що в наш час відбуваються контакти наших співвітчизників з колегами з інших країн, надзвичайно важливо виховувати в студентів здатність до співпраці з різними людьми й суспільними структурами, регулювання соціальних, психологічних та міжнаціональних конфліктів, подолання мовного бар'єру через оволодіння однією чи декількома іноземними мовами.

У педагогічній праці викладача вищої медичної школи важливим елементом є організація діяльності активності студентів через різні форми, що веде до здобуття певних знань і умінь, а також спрямовується на розвиток творчої активності студентів, виявлення ініціативи та винахідливості, бажання до самоосвіти, самовдосконалення, самовираження. У процесі викладання різних дисциплін необхідно чітко визначити фундаментальні - базові знання, а додаткова, часто надмірна, інформація повинна ілюстративно супроводжувати навчальний процес. У навчальний процес введено й практичні заняття з використанням тестів для визначення рівня знань, розв'язання ситуаційних задач, в яких викладені ситуативні та клінічні дані з обґрунтуванням заключения, клінічного обговорення плану психодіагностики пацієнтів, результатів обстеження, необхідності додаткових досліджень та ін. лікар інноваційний навчання тестовий

Роль тестового контролю в покращенні ефективності навчання студентів. Систему навчання необхідно безперервно вдосконалювати, виявляти нові можливості продуктивної організації самостійної роботи студентів та шукати шляхи підвищення її ефективності з метою найбільш повного оволодіння студентами сучасними знаннями та навичками. Контроль є важливою складовою навчання й досягнення кінцевої мети - засвоєння предмета значно сприяє його використання, і це вже багатьма доведено. Використання тестових завдань є одним із сучасних видів контролю за якістю знань. Тестування, щонайперше, проводиться з розділів матеріалу, які вважаються базовими, найважливішими з конкретної навчальної дисципліни. Тести відіграють роль стимулюючого фактору для засвоєння оцінюваної інформації. Вони допомагають заповнити прогалини в академічній підготовці, спонукають студента до активної самостійної роботи над питаннями, що лишилися не висвітленими.

Використання тестових завдань у процесі вивчення різних розділів фундаментальних та клінічних дисциплін, як показує досвід, сприяє ефективній підготовці студентів до практичних занять і підсумкового модульного контролю. Так, після проведеного поточного тестування з подальшим аналізом результатів на різних кафедрах за результатами іспиту більшість студентів отримали середній бал 4 і більше, а незадовільних оцінок немає. Уведення передекзаменаційного тестового моніторингу знань студентів значно покращило ефективність навчання й підвищило рівень знань на іспитах.

Використання тестів, за нашими спостереженнями, суттєво вплинуло на ефективність навчального процесу, тому, на наш погляд, необхідно використовувати таку інформацію, яка сприяє виконанню основних завдань навчання, а саме: оцінювання вміння студентів інтерпретації окремих феноменів та симптомів, закономірностей їхнього розвитку, оцінювання даних лабораторних досліджень, прийняття правильних рішень для оцінки методів діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики захворювань. Важливе значення мають тести, які дають можливість студентам оволодіти основними механізмами формування патології, її клінічними особливостями, основними типами патологічних реакцій та зв'язком з поширеністю хвороб людини.

Таким чином, застосування аналізу результатів навчання з використанням тестового контролю дозволяє зробити висновок про значну його ефективність у навчальному процесі та суттєвий вплив на якість підготовки майбутніх лікарів.

Холістичні підходи як основний метод пізнання та базис формування фахового менталітету лікаря. Національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”) передбачає всебічний розвиток організації та змісту навчального процесу. Важливою її складовою є процес формування у студентів фахово спрямованого погляду на процес їхнього наукового пізнання природи і людини. Формування світогляду є складним і тривалим процесом, який забезпечується поєднанням наукових знань з внутрішніми переконаннями й активною діяльністю. При цьому надзвичайно важливо, щоб здобуті знання впливали на формування фахово орієнтованих переконань, високих моральних цінностей та визначали активну життєву позицію. Це вимагає підвищення рівня й теоретичної і практичної підготовки спеціалістів - лікарів, що можливо лише за умов забезпечення більш тісного зв'язку у викладанні всіх без винятку циклів: і гуманітарних, і природничих, а також суто клінічних дисциплін. Фундаментальні дисципліни разом з предметами циклів гуманітарних, соціально-економічних та природничо-наукових наук дають матеріал для формування наукової картини світу, всебічного світогляду й філософських узагальнень. Викладачі вищих медичних навчальних закладів повинні постійно вдосконалювати методи формування в студентів фахового менталітету, для чого якнайповніше використовувати можливості, які створюються в процесі навчання. Так при вивченні класичних розділів та тем різних навчальних дисциплін викладач повинен не тільки дохідливо викласти певну суму знань, але й намагатися через ці знання сформувати в студентів науковий світогляд, що являє собою складну комплексну проблему, для розв'язання якої в навчальному процесі слід робити акцент на клінічних аспектах, дотримуватись наступності у викладанні різних предметів, переведення його з теоретичного на операціональний рівень, що забезпечить кращу підготовку майбутнього спеціаліста.

У наш час зміна ідей, технологій, а отже - і знань відбувається дуже швидко, що висуває в усіх сферах життєдіяльності людини й суспільства нові завдання, що, своєю чергою, зумовлює орієнтацію вищих навчальних закладів на забезпечення високої функціональності людини в цих умовах, або здатності творчо засвоїти лавиноподібний потік знань та високих технологій. Сьогодні у студентів є великі можливості, пов'язані з інформаційними технологіями, комп'ютерною технікою, які розширюють пізнавальні можливості, відкривають шлях до знань і досвіду всього людства.

Але підготовка лікарів відрізняється від фахової підготовки спеціалістів з інших галузей особливостями формування в них специфічного професійного клінічного менталітету. У статуті ВООЗ підкреслюється, що “Здоров'я - це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, але й повне фізичне, душевне та соціальне благополуччя”. Це визначення розкриває тісний психосоматичний зв'язок стану людини з безліччю як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Невтішні прогнози ВОЗ щодо безпрецедентного зростання захворюваності у найближчі десятиліття достатньо широко відомі. За аналізом даних прогнозується, що до 2020 року перше та друге місця серед провідних причин інвалідизації населення планети будуть належати серцево-судинним та психічним захворюванням. Саме ці групи захворювань найбільше відображають залежність загального стану здоров'я людини від добробуту в біологічному, психологічному та соціальному сенсі.

Тілесний, психічний та соціальний аспекти природи людини - єдині та взаємопов'язані, що й розкриває її холістичну природу. Таким чином, людину слід розглядати з холістичних позицій. З давніх часів перед лікарями постає дилема, як створити для кожного хворого модель хвороби, яка відображала би соматичний і психічний аспекти, тобто єдність тілесного та духовного. Історик медицини Lain Entralgo відмічає в описі психосоматичної медицини, що мистецтво лікування, яким би воно не було, в усі часи завжди є психосоматичним, незалежно від виду та характеру патології. Будь-яка теорія в медицині стикається з природничими процесами, пояснення яких виходить далеко за межі людського організму.

Розвиток людства ставить перед ним нові проблеми, розв'язати які можливо тільки з використанням синтезованих і інтегрованих знань і практики. Саме тому в підготовку лікарів доцільно вводити не тільки механічне вивчення клінічних медичних дисциплін для розуміння механізмів патологічних процесів, особливостей перебігу соматичних та психосоматичних захворювань, але й, насамперед, сприяти розвитку клінічного мислення, яке ґрунтується саме на холістичних позиціях - сприйнятті людини як цілісного, нерозривного, без розриву тілесного і психічного. У зв'язку із цим, викладання фахових фундаментальних та професійно орієнтованих навчальних дисциплін також повинно мати певні відмінності: класичні розділи та теми різних навчальних дисциплін мають викладатись з урахуванням холістичних аспектів, на основі наступності у викладанні різних предметів, що дає можливість охопити більшу кількість матеріалу, перевести його на операціональний рівень, що забезпечить кращу підготовку майбутнього спеціаліста; навчальний процес має бути спрямований на динамізм зміни знань, інформацій, технологій, формування мотивації подальшого фахового розвитку, оскільки рано чи пізно одержані колись знання перетворюються на функціонально недієздатні.

Формування фахового менталітету лікаря. Є види діяльності, у яких професійна активність не обмежується робочими годинами, вона являє собою не тільки фахову активність, алей життєву позицію, у певній мірі і менталітет людини. Саме такою є професія лікаря, яка потребує постійних самовіддачі і самовдосконалення не тільки в професійному, але й в особистісному плані. Ефективний лікар різноманітні аспекти буття сприймає крізь призму не тільки особистісного, але й професійного досвіду, з позицій клятви Гіппократа, на основі клінічного мислення. На жаль, деякі реалії сьогодення не сприяють формуванню в молодих людей чітких ціннісних систем, зрілих альтруїстичних мотивацій.

З метою професійного та особистісного розвитку в університеті організовано проведення груп соціально-психологічного тренінгу. Цикл занять розраховано на рік. Програма складається з тренінгів: рефлексивно - творчого, професійно орієнтованого, комунікативних здібностей, креативності та сенситивності, особистісного зростання. На першому етапі у учасників груп формуються навички особистісної та професійної рефлексії, визначення медицини як галузі діяльності та життєвої цінності, своїх фахових пріоритетів. Надалі визначаються бар'єри в спілкуванні та ресурси підвищення його ефективності, напрацьовуються альтернативні алгоритми розв'язання різноманітних завдань, розвиток творчих здібностей та використання креативності в різних аспектах життя і професійної діяльності. Надзвичайно важливим етапом є формування усвідомлення себе як людини, як лікаря, пізнання свого внутрішнього світу, знайомство з особистісними мотивами своїх рішень та вчинків, розвиток здатності керувати своєю долею, готовності сприймати та розділяти чужий біль, емпатійності, яка є невід'ємною складовою акмеограми лікаря.

Висновки

І професійна, і гуманітарна, і суспільна, і економічно-правова, і технічна ерудиція є обов'язковою складовою підготовки сучасного лікаря. Але він не являється тільки скарбницею знань, без їх інтерналізації, без внутрішнього прийняття. Знання, які інтерналізуються в процесі самостійного опрацювання, як теоретичного, так і практичного, стають частиною менталітету людини. І тоді вона свідомо присвячує себе, всі свої знання, навички, вміння, ідеї, і навіть життя справі допомоги іншим, охорони їхнього здоров'я, працездатності. А це надзвичайно важливо саме зараз, коли військові дії на сході України зумовлюють велику кількість постраждалих, психічно та соціально дезадаптованих. Саме в цей період суспільство потребує кваліфікованих лікарів з активною життєвою позицією.

Література

1. Рациборинська Н.В. Холістичні підходи до людини як основа медицини майбутнього / Н. В. Рациборинська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „На порозі нової доби: актуальні питання освіти та здоров'я” (17-19.05.2004 р.). Київ, 2004. С. 35-39.

2. Ладутько С.В. Сучасні підходи до підготовки медичних психологів в інформаційному суспільстві / С. В. Ладутько, Н. В. Рациборинська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „На порозі нової доби: актуальні питання освіти та здоров'я” (17-19.05.2004 р.) - Київ, 2004. С. 256-260.

3. Ладутько С.В. Інтегративні підходи до формування наукового світогляду в процесі вузівської підготовки медичних психологів / С. В. Ладутько, Н. В. Рациборинська // Матеріали V щорічної міжнардної науково-практичної конференції “Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії”. Вінниця, 2004.. С. 25-30.

4. Рациборинська Н.В. Сучасні вимоги до навчального процесу у Вищій школі / Н. В. Рациборинська, С. В. Ладутько, М. О. Соляніченко, В. С. Столярчук, Е. В. Столярчук // Матеріали науково-практичної конференції „Біопсихосоціальні аспекти здоров'я” (13-14 жовтня 2005р.). Вінниця, 2005. С. 45-48.

5. Рациборинська Н.В. Розвиток сучасного лікаря за допомогою інноваційного навчання / Н. В. Рациборинська, О. В. Римша // Зб. Матеріалів XV Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ). Київ, 2014. С. 75-80.

6. Римша О.В. Роль тестового контролю в покращенні ефективності навчання студентів по медичній мікробіології, вірусології та імунології / О. В. Римша, В. М. Мруг // Матеріали навчально-методичноїконференції «Шляхи удосконалення навчального і необхідність впровадження нових підходів у роботі кафедр медичного університету в сучасних умовах». Вінниця, 2014. С. 105-108.

7. Римша О.В. Використання інновацій в галузі мікробіології для підготовки майбутніх лікарів / О.В.Римша, О.А.Назарчук // Матеріали навчально-методичної конференції « Проблеми та перспективи вищої медичної школи у розробці та реалізації національної стратегії побудови нової системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2025 р.р.». Вінниця, 2015. С.205-210.

8. Римша С.В. Холістичні підходи як основа формування фахового менталітету лікаря / С. В. Римша, Н. В. Рациборинська // Матеріали навчально-методичної конференції: «Шляхи удосконалення навчального процесу і необхідність впровадження нових підходів у роботі кафедр медичного університету в сучасних умовах». Вінниця, 2014. С.25-30.

9. Римша С.В. Формування фахового менталітету лікаря як основа підготовки у ВНЗ / С. В. Римша, Н. В. Рациборинська // Матеріали навчально-методичної конференції: «Проблеми та перспективи вищої медичної школи у розробці та реалізації національної стратегії побудови нової системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2025 рр.» - Вінниця, 2015. С. 55-60.

Размещено на Allbest.ru