Найбільш сприятливий розвиток майбутнього фахівця здійснюється в умовах підготовки до організації проектної діяльності; оскільки вона сприяє вихованню конкурентоспроможної, життєво компетентної, соціально мобільної особистості, яка вміє розв'язувати проблеми, ефективно виконувати життєві і соціальні ролі.

Метод проектів було розроблено в другій половині ХІХ століття в сільськогосподарських школах США і перенесено пізніше на загальноосвітню школу. Ґрунтується на теоретичних концепціях прагматичної педагогіки, яка проголошувала "навчання через діяльність" (Дж. і Е. Дьюї "Школи майбутнього"). Детально висвітлено особливості методу проектів у працях У. Кілпатрика та Е. Коллінгса (США). У 20-х роках ХХ ст. метод проектів привернув увагу радянських педагогів, які вважали, що, будучи критично переробленим, він зможе забезпечити розвиток творчої ініціативи та самостійності учнів у навчанні і сприятиме здійсненню безпосереднього зв'язку між отриманням учнями знань і умінь та їх застосуванням для розв'язання практичних задач. Метод проектів став частково використовуватись у практиці шкіл - спочатку дослідних, а потім і в деяких масових. Як компонент системи освіти метод проектів знайшов своє використання в українській школі при вивченні різних навчальних предметів (фізики, хімії, біології, літератури тощо) на початку 90-х років ХХ ст.

У сучасній педагогіці метод проектів досліджували російські (М. Бухаркіна, В. Гузєєв, Д. Левітес, Є. Полат, Н. Коряковцева, Г. Селевко та ін.) та українські (К. Баханов, Л. Варзацька, Л. Головко, А. Касперський, Г. Кручиніна, О. Пєхота, О. Пометун) вчені.

Мета статті полягає в обґрунтуванні проекту як одного з ефективних методів підготовки майбутніх учителів під час вивчення дисциплін педагогічного циклу.

метод проект педагогічна дисципліна

На сьогоднішній день метод проектів - це спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), яка має завершитись реальним, практично відчутним результатом. Проектна технологія дозволяє не стільки передавати студентам знання, скільки навчити здобувати ці знання самостійно, вміти користуватися набутою інформацією для розв'язання нових пізнавальних та практичних завдань; майбутні педагоги набувають комунікативних навичок і вмінь, знайомляться з різними культурами, думками; вчаться користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати, висувати гіпотези, формулювати висновки.

Класифікація проектів може здійснюватись за такими ознаками: домінуюча в проекті діяльність (дослідницька, пошукова, творча, рольова, інформаційно-прикладна); предметно-змістова складова (моно - або міжпредметні проекти); характер координації проекту (з відкритою координацією або з прихованою координацією); характер контактів (внутрішні: студенти певної групи, курсу, навчального закладу, регіону, країни; міжнародні: різних країн); кількість учасників проекту (індивідуальний, груповий, масовий); термін виконання проекту - короткотривалий (заняття), середньо тривалий (від тижня до місяця), тривалий (декілька місяців) [3, с.717].

Ефективність застосування методу проектів залежить від рівня підготовки суб'єкта навчання. Студент повинен володіти такими вміннями: інтелектуальними (працювати з інформацією, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, встановлювати асоціації з раніше вивченим, доходити висновків); творчими (висувати ідеї, знаходити варіанти розв'язання проблеми, передбачати можливі наслідки рішень); комунікативними (відстоювати власну думку, знаходити компроміс, прогнозувати свій результат); соціальними (відповідати за результати своєї праці, розуміти й поважати думку інших).

У роботі над проектом виділяють декілька етапів [1, с.11].

Таблиця 1. Етапи роботи над проектом

Наведемо приклад використання методу проектів під час навчання педагогічним дисциплінам. Так, під час вивчення історії педагогіки студентам доцільно запропонувати таке завдання: підготувати розповідь про життєвий шлях, педагогічну діяльність, педагогічну спадщину Ж. - Ж. Руссо, Л. Толстого,

В. Сухомлинського, Я. Корчака (створити слайд-фільм, використовуючи цитати з творів цих великих педагогів). Потім відбувається обговорення: наскільки актуальні педагогічні ідеї Ж. - Ж. Руссо, Л. Толстого, В. Сухомлинського, Я. Корчака для сучасної педагогічної теорії та освітньої практики.

Підготовка студентів вищої школи до застосування проектної діяльності є необхідним компонентом становлення професійної майстерності.

З метою формування індивідуального стилю професійної діяльності в процесі вивчення курсу "Основи педагогічної майстерності" нами досить успішно використовується проектна технологія "Театр педагогічної майстерності". Ми ставимо перед собою завдання: сприяти розвитку педагогічного мислення, творчої уяви, мовленнєвої майстерності, умінь внутрішньої та зовнішньої педагогічної техніки; навчити планувати свою діяльність, навчити самоаналізу, рефлексії, презентації своєї діяльності; пошуку потрібної інформації, виокремленню та засвоєнню необхідного знання; практичному застосуванню знань, умінь, навичок у різноманітних, у т. ч. й нетипових, ситуаціях; вибору, освоєнню та використанню адекватної технології створення проекту; стимулювати прагнення до професійного самовдосконалення.

Цю технологію застосовуємо під час проведення останнього за планом лабораторного заняття з "Основ педагогічної майстерності". Методика відображає зміст усіх лабораторних занять з вивченого курсу. Ця технологія поєднує дослідницькі, ігрові, інформаційні, прикладні проекти. Проходить у різних формах, наприклад "Телеканал "Учитель ТВ", "Швидка педагогічна допомога". Проект організовується та здійснюється усіма групами студентів 4 курсу Інституту філології й журналістики. Кожен студент отримує певну роль, завдання з виконання проекту розподіляються між членами групи. Загальне керівництво проектом здійснює окрема група студентів. Виступ кожної групи - сюрприз для інших учасників проекту. Результативність у використанні названої технології свідчить про її доцільність.

На заняттях у магістратурі під час вивчення дисципліни "Педагогіка інновацій у вищій школі" студентам була запропонована ділова гра: "Конкурс проектів: інноваційний освітній заклад". Мета гри - сприяти розвитку в студентів умінь генерувати інноваційні ідеї, розробляти, публічно представляти й захищати їх.

Технологія проведення гри. Магістрам пропонується взяти участь у конкурсі грантів на кращий проект інноваційного освітнього закладу. Це може бути проект ліцею, вишу, університетського комплексу, навчально-науково-виробничого комплексу, центру професійної освіти, інституту дистанційної освіти тощо. Найголовніше - продумати, у чому буде полягати інноваційність, відмінність цього навчального закладу від існуючих. Організаційний етап: вибираються члени експертної ради, які будуть оцінювати заявки на отримання гранту (3 людини). Їм необхідно розробити критерії оцінювання представлених на конкурс проектів. Інші учасники розподіляються на проектні групи (по 5-7 осіб).

1 етап: генерація ідей. У кожній проектній групі проводиться "мозковий штурм", обговорюються ідеї, і вибирається варіант кращого інноваційного освітнього закладу. При написанні заявки для участі в конкурсі членам проектної групи необхідно розкрити такі положення:

визначити тип навчального закладу;

уточнити, для якої категорії учнів створюється;

сформулювати головну мету навчального закладу;

дати характеристику основним напрямам діяльності освітнього закладу;

охарактеризувати форми й домінуючі методи навчання;

визначити систему управління;

указати джерела додаткового фінансування (крім бюджетних).

2 етап: презентація проекту. Лідер від кожної проектної групи знайомить присутніх з ідеєю створення інноваційного освітнього закладу. Його завдання - чітко пояснити, в чому полягає інноваційність проекту, розкрити основні положення, за якими заявка буде оцінюватися експертами (після презентації вона подається в експертну раду), а також зацікавити присутніх своєю ідеєю. Після закінчення всіх виступів експерти оцінюють проекти у відповідності з визначеними критеріями; визначають переможця, який отримує великий "грошовий грант" на реалізацію ідеї.

3 етап: проведення прес-конференції. Переможців конкурсу запрошують на прес-конференцію для відповіді на питання журналістів. Роль журналістів виконують учасники переможених команд. Кожен з них вирішує, яке друковане видання або канал телебачення він представляє. Роль ведучого прес - конференції грає один з представників експертної групи. Перед початком прес-конференції всі отримують рекомендації щодо формулювання запитань і відповідей. "Журналісти" зобов'язані назвати те видання, яке представляють, чітко сформулювати питання, не ставити відразу декілька питань, не брати участь у суперечці, оскільки формат прес-конференції передбачає дискусії. Автори проекту повинні довести його інноваційність, відповідати на запитання "журналістів", наводити переконливі аргументи. Після того, як всі питання закінчаться (кожен журналіст повинен поставити як мінімум одне запитання), журі підводить підсумки, визначає найбільш активного й професійного журналіста. На занятті бажано використовувати відеотехніку; при перегляді запису гри звернути увагу студентів на їхню типову поведінку як у процесі групового генерування ідей, так і під час публічного виступу.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що проектна діяльність - це дидактичний засіб розвитку, навчання й виховання, який дозволяє формувати й розвивати специфічні навички проектування. Упровадження в навчально-виховний процес університету методу проектів є необхідною умовою, що дозволить зробити цей процес результативним, захопливим і ефективним.

Література

1. Гущина Ю.В. Интерактивные методы обучения в высшей школе / Ю.В. Гущина // Психологический журнал Международного университета природы, общества и человека "Дубна" Dubna Psychological Journal. - 2012. - № 2. - С.2-18.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник [Текст] / І.М. Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.

3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред.В.Г. Кремень. - К.: Хрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

Размещено на Allbest.ru