Використання технічних засобів у навчальному процесі як чинник розвитку творчого потенціалу особистості студента

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА

Бєлікова Валентина Венедиктівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музикознавства, інструментальної та хореографічної підготовки Криворізького державного педагогічного університету

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Застосування технічних засобів у навчальному процесі є важливою проблемою, яка розглядається як необхідний ресурс цілісного навчально- виховного процесу. Вкладаючи ресурси у навчання молодої людини, держава зміцнює її продуктивні сили, забезпечує її стабільність та добробут, а таким чином готує активних та освічених громадян суспільства.

Вимоги часу стають орієнтиром для кожної людини, якою б діяльністю вона не займалася. Якісними змінами наповнилась і наукова думка 90-х років минулого століття в Україні та різних країнах світу. Останнє виявилося у проведенні ряду науково- практичних конференцій, на яких розглядались питання соціально-культурних процесів у суспільстві, гуманізації вищої освіти, методології змісту та стану гуманітарної освіти.

Зрушення у науковій та соціально- культурній сферах сприяли появі нових підходів до осмислення ролі та значущості особистості як важливої субстанції суспільства [1].

Нові підходи були обговорені та висвітлені в роботі науково-практичних конференцій «Духовність українства ХХІ століття», що проводились у Кіровограді (нині Кропивницькому) у період з 2000 по 2008 роки [1].

З великою активністю обговорювались проблеми розвитку сучасного суспільства та становлення особистості на Міжнародних конференціях «Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості», що були проведені у Кривому Розі у період з 2006 по 2008 роки.

У контексті обговорених питань на наукових конференціях значної актуальності набуває проблема використання технічних засобів у навчальному процесі вищої школи. Певні кроки в цьому напрямку були здійснені автором пропонованої читачу роботи ще у 2002 році у статті «Музично-творчий процес і система технічних засобів комунікації», де музично-творчий процес розглядався в контексті розвитку загальної культури як такої [2].

У зв'язку з модернізаційними процесами цілісної освітньої системи в Україні, що пов'язані з її входженням у міжнародний освітньо-культурний простір, проблема осмислення й використання технічних засобів у навчальному процесі вищої школи набуває величезної значущості. Підкреслимо, що її значущість набуває великої вирішальності тому, що саме період навчання у вищій школі є періодом формування тих професійних уподобань, завдяки яким буде розгортатися уся подальша професійно-виробнича діяльність особистості.

Метою статті є висвітлення використання технічних засобів на лекційних заняттях з історії української музики з метою розвитку творчого потенціалу особистості студента.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зазначимо, що діалектика перетворення педагогічної науки у руслі сьогоденних вимог до сучасної особистості вимагає від викладача вищої школи перегляду як викладання змісту окремих тем, так і перегляду методологічних принципів викладання конкретної дисципліни.

У формуванні мети представленого дослідження підкреслювалося, що головним наміром роботи є висвітлення застосування технічних засобів під час викладання лекційного курсу «Історія української музики», що є одним з головних профелюючих дисциплін у підготовці студентів мистецьких факультетів вищих навчальних педагогічних закладів України.

Осмислюючи використання технічних засобів у навчальному процесі вищої школи необхідно сказати наступне. Підвищений інтерес до проблем розвитку особистості психологічної науки (як зазначає І. Зязюн) показує, що свідомість людини має такі складові, як: потяг, обмеження та засоби їх регулювання [3, с. 7]. Спираючись на думку І. Зязюна про інноваційні технології педагогічної дії, зазначимо, що цілісність та дискретність педагогічного процесу залежить від єдності таких складових етапів роботи, як: «учінні, вихованні, розвитку» [4, с. 8], які складають змістовну сутність освіти. Такі складові для навчального процесу вищої школи є необхідними й етапними, коли теми навчальної дисципліни «Історія української музики» пов'язані із висвітленням музичної творчості митця світового рівня.

Мова йде про музичну творчість Миколи Дмитровича Леонтовича. Усвідомлення застосування певних новітніх підходів у викладанні конкретної теми з дисципліни «Історія української музики» вимагає підкреслити наступне. Сама назва навчальної дисципліни інтегрує у собі три важливих за змістом слова:

- «історія» - «закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності у процесі життя» [5, с. 404] і може сприйматися як факт розвиту минулого;

- «української» - прикметник, що чітко окреслює національне означення предмета;

- «музики[а]» - «мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах».

Значення вказаних трьох слів становить своєрідну триєдність, яку викладачу необхідно розкрити словесною мовою як єдність часу (минулого і сьогодення), як єдність місця і дії, без чого неможливо висвітити художню правдивість подій, що відтворені автором- композитором у музичному тексті. Останнє унеможливлює розкрити і образ самої талановитої людини, яка утворила музичний твір. У даному випадку мова йде про музичний шедевр М. Леонтовича «Щедрик», який уже більше 100 років звучить у різних куточках світу.

Аналізуючи певні етапи викладання теми «Життєвий та творчий шлях М. Д. Леонтовича (1877-1921)» - лекції з навчальної дисципліни можна сказати, що викладач поєднує у своїй лекції події давно минулих років з подіями сьогодення, знаходячи такі слова- співставлення, що здатні донести до слухача у яскравій та доступній формі відчуття впевненості й довіри, душевної щиросердності й відвертості. Можна припустити, що в таких випадках здійснюється етап учіння.

А у свідомості слухача виникає той загальний музичний образ твору, що народжується головним субмотивом мелодичної лінії твору. Субмотив утворений з трьох музичних звуків (але яких!) і двох інтервалів: малої секунди (м2) та малої терції (м3), які поєднані з вдало віднайденою ритмічною фігурацією, наповненою величезною життєвою енергетикою.

Отримана інформація осмислюється як загальне розширення знань і не може мати систематизованого характеру. Але застосування такої інформації цілеспрямовано у навчальному процесі дає можливість обговорити її й поза навчального процесу з друзями або осмислити її на самоті. У таких випадках можна говорити про поповнення особистістю певних знань в галузі розвитку української культури як такої і музичної освіченості конкретно.

Цікаво зазначити, що обговорення отриманих таким чином знань у навчальному процесі сприяють появі у людини таких відчуттів, які впливають на розвиток її прихованих потенційних сил. Можна сказати, що здійснюється давноочікувана ситуація, яка просто вкрай потрібна була людині для повного та різноманітного її розвитку і прояву її нових творчих сил.

Враховуючи поєднання учіння й виховання як двох складових навчального процесу, можна говорити про появу у слухача мотиваційного моменту, який сприяє появі бажання послухати музичний твір («Щедрик» М. Леонтовича) у виконанні відомих хорових колективів України, вивчити і продиригувати твір самостійно тощо.

Зміст учіння та напрямок виховної роботи зумовлюється плануванням проведення лекції самим викладачем, структурою конкретної лекції. Використання технічних засобів у структурі лекції залежить від педагогічної кваліфікації викладача. На наш погляд, тема «Життєвий та творчий шлях М. Д. Леонтовича (1877-1921)» у контексті усієї навчальної дисципліни «Історія української музики» є дуже корисною і цікавою. Адже Леонтович був представником тієї української інтелігенції, яка не уявляла себе без активної діяльності на користь рідної України.

Працюючи викладачем музично- драматичного інституту ім. М. В. Лисенка, вчителем співів у Тульчині, диригентом та збирачем музичного фольклору, Леонтович завжди брав активну участь у формуванні та розвитку української національної музичної культури.

На лекції був представлений фільм (DVD) про життєвий та творчий шлях М. Леонтовича (2011). Над фільмом працювали київські музикознавці під керівництвом відомого в Україні Лауреата Премії ім. М. В. Лисенка, кандидата мистецтвознавства, доктора філософії (з мистецтва) нагородженої Орденом св. Великомучениці Варвари (2007 р.)

Валентини Володимирівни Кузик, яка є автором численних (понад 700) статей у музичних журналах та газетах України й зарубіжжя, енциклопедичних виданнях (Українська музична енциклопедія) (2006, 2008, 2010 рр.). В. Кузик є ініціатором всеукраїнської програми «Музичний меморіал», автором сценарію і ведучою освітньо-документальних фільмів про творчість братів Ревуцьких (у двох частинах), життєвий та творчий шлях М. Леонтовича. Молодь з великою зацікавленістю сприйняла фільм про композитора. Їхні серця були пройняті гордістю за українського митця, музика якого звучить кожного року на зимових новорічних святах в усіх країнах світу. А радісний настрій співу щедрувальників надовго залишив після себе тепло й щедрість людських душ.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК НАПРЯМУ

технічний засіб лекційний студент

Заявленої теми дають можливість підкреслити те, що вдало підібрані й використані технічні засоби в навчальному процесі й майстерно доповнені мовою викладача стимулюють культурний розвиток студента, кожний раз відкриваючи нові й нові грані його творчого потенціалу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бєлікова В. В. Вплив мас-медіа на розвиток музично-творчого процесу сучасної культури / Валентина Венедиктівна Бєлікова // Молодь і ринок. - №5(52) травень. - 2009. - 151 с.

2. Зязюн І. Філософія педагогічної діяльності у професійній освіті / Іван Андрійович Зязюн. - Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти. Зб. наук. праць. - Львів: Видавництво «Сполом», 2002. - Вип. 8. - 384 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол.ред. В. Т. Бусел. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.

4. Масс-медиа и гражданское общество: Монография / Под ред. А. М. Холода, А. Барташек, А. Лобановой, С. Михальчук и др. - Кривой Рог: Международный исследовательский центр «Человек»: язык, культура, познание, 2008. - 227 с.

REFERENCES

1. Bielikova, V. V. (2009). Vplyv mas-media na rozvytok muzychno-tvorchoho protsesu suchasnoi kultury. [Influence of the mass media on the development of the musical and creative process of modem culture]. Kyiv.

2. Ziaziun, I. (2002). Filosofiia pedahohichnoi diialnosti u profesiinii osviti. [Philosophy of pedagogical activity in vocational education]. Lviv.

3. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. (2004). [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language]. Kyiv.

4. Mass-medya y hrazhdanskoe obshchestvo: Monohrafyia. (2008). [Mass Media and Civil Society]. Kryvyi Rig.

Размещено на Allbest.ru