Синергетичний підхід у контексті фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.124/.132:78

СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД У МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Ілініцька Наталія Степанівна

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. В освітній політиці XXI століття відбуваються інноваційні процеси, які докорінно модифікують всю систему вітчизняної освіти. Ці процеси створюють можливість для запровадження нововведень які вимагають зміни змісту педагогічної освіти і способів організації освітнього процесу. Ясно усвідомлюючи важливість та необхідність нових концепцій, теорій, фундаментальних досліджень, багато дослідників визнають синергетику у якості нової парадигми освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цей термін вперше було введено американським винахідником Річардом Фуллером, проте його визначення близьке до сучасного розуміння, вперше було сформульоване німецьким фізиком-теоретиком Германом Хакеном 1977 року в праці «Синергетика». Синергетика розглядає природу як певний механізм, який має еволюційний характер, тобто рухається від примітивних до складних багатофакторних систем. Сьогодні синергетичний напрям має свої школи, які працюють у математичній, природничій та соціогуманітарній сферах [10].

В. Аршинов у своїй праці «Синергетика як феномен постнекласичної науки» визначає її так: «Наука, що займається вивченням процесів самоорганізації та виникнення, підтримання, стійкості і розпаду структур різноманітної природи» [1, с. 3].

З'явилися наукові праці, автори яких розглядають окремі аспекти теорії самоорганізації, стосовно педагогічної науки і практики (В. Аршинов, В. Буданов, В. Віненко, В. Ігнатова, Е. Князєва, С. Курдюмов, Г. Малинецкий, Н. Таланчук, Л. Макарова, Ю. Шаронін, С. Шевельова, В. Маткін, О.Федорова та ін. ).

Метою статті є розгляд поняття «синергетика» в науці, яка становить сьогодні нове методологічне направлення, де відтворюються принципи та закономірності самоорганізації педагогічних систем, що впливає на формування фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу дослідження. Освітня система покликана забезпечити становлення і розвиток майбутніх педагогів-музикантів як фахівців нового типу, здатних виховати у своїх учнів відповідні якості, цінності та ідеали. Як наголошується в наукових дослідженнях, синергетика входить до універсальної методологічної парадигми, яка відноситься до тих галузей знань, де вивчаються складні системи, явища самоорганізації, і являє собою єдиний міждисциплінарний підхід до предметів та об'єктів, що досліджуються [7].

Вивченню питань, пов'язаних з синергетикою, присвячені роботи Є. Князєвої; теорії самоорганізації з педагогічної точки зору розглядає М. Богуславський, синергетичний підхід розвивається в дослідженнях В. Буданова. В. Ігнатова виділяє три важливі складові:

1) дидактичні аспекти адаптації ідей синергетики в змісті освіти;

2) використання їх в моделюванні і прогнозуванні розвитку освітніх систем;

3) застосування в управлінні навчально- виховним процесом [4].

В. Буданов вважає, що «введення синергетики в освітній процес відбувається за трьома напрямками:

1. Синергетика для освіти. Інтегративні курси синергетики в середній та вищій школі по завершенні чергового циклу навчання - підготовча, початкова, середня школа, цикл фундаментальних дисциплін у вищій школі, цикл спеціальних дисциплін, аспірантура, факультети перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів і викладачів, адаптивні курси та отримання другої освіти людьми в зрілому віці. Це шлях спірального сходження для усвідомлення цілісності світу.

2. Синергетика в освіті. Впровадження матеріалів, що ілюструють принципи синергетики в кожній дисципліні, будь то природнича або гуманітарна. Завжди можна знайти розділи, які вивчають процеси становлення, виникнення нового, і тут доречно, поряд з дисциплінарним тезаурусом, використовувати мову синергетики, що дозволяє в подальшому створити поле міждисциплінарного діалогу, поле цілісності науки і культури...

3. Синергетика освіти. Синергетика, застосована до самого процесу освіти, становлення особистості і знання. Тут найбільшою мірою, позначається людський фактор, постнекласичний характер синергетики, у процесах діалогу та розвитку систем з самоопису. Високі приклади педагогічної майстерності та авторських методик і є зразки цілісних синергетичних підходів ... Тут ми маємо не просто системний підхід до освіти, але облік динаміки і механізмів самоорганізації суб'єктів освітніх просторів ... єдність змісту і виховання, освіту цілісної креативної особистості. Цей напрямок розвивається, відносно, нещодавно» [2, с. 7].

У дисертаційному дослідженні Г. Нестеренко, присвяченому синергетичному виміру самореалізації особистості, акцентовано увагу на тому, що існуючі протиріччя між певним визначеним ідеалом і реальними можливостями кожної людини в процесі освітньої діяльності поступово призводять до необхідності самовдосконалення, спрямованої на виправлення самою особистістю усвідомлених недоліків у структурі власних сутнісних сил. Потреба в самовдосконаленні виступає тією рушійною силою освітньої діяльності, яка поступово залучає кожного учасника навчального процесу до самоорганізації. [5].

У педагогічній термінології вже виникло нове поняття «педагогічна синергетика», яку ряд авторів пропонують розглядати як синтез багатофакторних взаємодій у зустрічних процесах виховання і самовиховання, освіти і самоосвіти, навчання і самонавчання, матеріалізується в особистості учнів (А. Ворожбітова); знання особистості які ґрунтуються на законах і закономірностях синергетики, тобто законах і закономірностях самоорганізації і саморозвитку педагогічних, тобто освітньо-виховних систем (В. Андрєєв); науку, що досліджує процеси переходу складних систем з невпорядкованого стану в впорядкований й викриває такі зв'язки між елементами цієї системи, при яких їх сумарна дія в рамках системи перевищує по своєму ефекту просте додавання ефектів дій кожного елементу окремо [3].

З точки зору синергетики, одним з важливих направлень модернізації музично-педагогічної освіти може стати розгляд інтенсифікації фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Формування фахової підготовки майбутнього вчителя музики розглядається нами з позицій системного підходу як зовні керований процес в структурі професійної підготовки студентів, а також як саморегульований процес, тобто рух від наявного рівня музичної підготовки до більш високого [9]. синергетика наука педагогічний фаховий

Г. Щербакова розглядає музично- педагогічний процес як взаємодію трьох систем, що постійно саморозвиваються. До цих систем відноситься: світ музики та музично-педагогічних цінностей, особистість учня (студента) та особистість вчителя музичного мистецтва [8].

Для професійної підготовки та становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва значними є предмети фахового спрямування: спеціальні музичні дисципліни, музичні педагогіка та психологія, методики викладання тощо. Тому тільки зміни у викладанні фахових дисциплін може стати рушійною силою у якості мистецької освіти. Система підготовки стимулює та регулює процеси самоорганізації у творчій діяльності студента. Вона орієнтується на професійне становлення та професійний саморозвиток майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Особистість професіонала є активно- функціональною. Вона проявляє здатність до багатоваріантності дій (направлень, векторів діяльності), поведінки, типів спілкування, рефлексії, що дає можливість для переходу системи в новий стан. Включення особистості в музично-педагогічний процес дозволяє особистості орієнтуватися в процесі професійного розвитку и саморозвитку надаючи йому цілеспрямованість і самоврядування [6].

Висновки

Таким чином, формування фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва обумовлює використання у педагогічномупроцесі застосування синергетичного підходута всього комплексу професійних знань, умінь, навичок, які охоплюють індивідуальну, психологічну і діяльнісну сфери особистості.

Подальше дослідження даної проблеми передбачає пошук відповідних практичних форм, методів навчання та вихованні у підготовці студентів мистецьких спеціальностей.

Список джерел

1. Аршинов В. И. Синергетикакак феномен постнеклассической науки / В. И. Аршинов. - Рос. акад. наук. Ин-т философии. - М.: ИФРАН, 1999. - 200 с.

2. Буданов В. Г. Трансдисциплинарное образование в XXI веке: проблемы становления // Будущее России в зеркале синергетики // В. Г. Буданов. - М.: 2006. - С. 169-179.

3. Жилин В. И. Онтологическая и методическая специфика синергетического сциентизма: автореф. дис. ... д-р. филос. наук: 01/ В. И. Жилин. - Омск, 2011. - 38 с.

4. Игнатова В. А. Синергетика как метод познания природы и общества / В. А. Игнатова // Экология и жизнь. - 1999. - №2 - С. 26-30.

5. Нестеренко Г. О. Синергетичний вимір самореалізації особистості в умовах трансформації суспільства: Дис. ... канд. філософських наук: 03 - соціальна філософія та філософія історії / Г. О. Нестеренко. - Запоріжжя, 2002. - 201 с.

6. Полякова Е. С. Синергетический подход в профессиональной подготовке будущего учителя музыки / Е. С. Полякова // Пути повышения качества профессиональной подготовки студентов: П90 материалы науч.-практ. конф. Минск, 22-23 апр. 2010 г. - Минск: БГУ, 2010. - 567 с.

7. Щербакова А. И. Философия музыки и музыкального образования. Часть I. Учебное пособие / А. И. Щербакова. - М.: ООО «Учебнометодический центр «ГРАФ-ПРЕСС»», 2008. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru