Педагогічні засади навчання силових вправ з паерліфтингу студентської молоді в освітньому процесі з фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні засади навчання силових вправ з паерліфтингу студентської молоді в освітньому процесі з фізичного виховання

Г. П Грибан, І. В. Мичка

В статті теоретично обґрунтовано методику навчання силових вправ студентів у процесі фізичного виховання засобами пауерліфтингу. Дове-дено, що важливим засобом фізичного виховання студентської молоді, підготовки її до майбутньої професійної діяльності та життєздатності є пауерліфтинг як засіб фізичного виховання. Завдяки широкій різноманітності силових вправ, які становлять його зміст, а також велико-му виховному, оздоровчому і прикладному значенню пауерліфтинг займає важливе місце в удосконаленні змісту фізичного виховання студентської молоді. Пауерліфтинг є одним із діючих і найбільш універсальних засобів фізичного виховання студентів. Це система спеціальних вправ і методич-них прийомів, які використовуються з метою фізичного виховання, освіти, спортивної підготовки, відновлення, лікування, формування спеціальних умінь і навичок. Завдяки доступності та ефективності навчання, вправи з пауерліфтингу вирішують різноманітні завдання фізичного виховання. Дослідження дозволяють стверджувати, що основна частина студентів залучається до спорту, зокрема до пауерліфтингу не заради досягнення високих спортивних результатів, участі і перемог у змаганнях, а для за-доволення своїх особистих потреб. Пріоритетними засобами силової підготовки, якими бажають займатися студенти, є: заняття на тренажерах, бодібілдинг, гирьовий спорт та пауерліфтинг. Методика навчання сило-вих вправ студентів засобами пауерліфтингу враховує педагогічні умови формування власного потенціалу студента та активізує його фізкультурно- оздоровчу діяльність. Методика складається з чотирьох компонентів: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та оціночного, які обумовлю-ють її функціональну структуру.

Ключові слова: пауерліфтинг, силові вправи, фізичне виховання, спорт, засоби силової підготовки, штанга, навчання, навчальний процес, студент.

Постановка проблеми. Духовна місія вищої освіти в ХХІ ст. переживає досить серйозні потрясіння і трансформації, великі динамічні зміни. У сучасній освіті існує ярко виражений шар інновацій, які постійно зламують і перебудо-вують освітні і виховні традиції, істотно ускладнюючи тим самим процеси соціалізації і адаптації студентської молоді до постійно змінюючих умов і вимог життя [1, с. 6]. Особливі зміни відбулися в модернізації системи фізичного вихо-вання студентів. Тому наразі важливим засобом фізичного виховання студентської молоді, підготовки її до майбутньої професійної діяльності та життєздатності є пауерліфтинг як засіб фізичного виховання за вибором студентів. Завдяки широкій різноманітності силових вправ, які становлять його зміст, а також ве-ликому виховному, оздоровчому і прикладному значенню пауерліфтинг займає важливе місце в удосконаленні змісту фізичного виховання студентської молоді.

Аналіз попередніх досліджень. Важливе значення для досліджуваної проблеми мають наукові праці, де вивчаються такі питання, як: теоретичне обґрунтування професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів (В.Я. Віленський, Г.П. Грибан, В.П. Краснов, Л.П. Сущенко, С.І. Присяжнюк, О.В. Тимошенко та інші); висвітлення культури здоров'я студентів у системі фізичного виховання (Л.А. Завацька, Ю.М. Вихляєв, С.М. Канішевський та інші); формування здорового способу життя (Г.Л. Апанасенко, ГП. Грибан, С.І. При- сяжнюк, та інші); гармонійний та духовний розвиток особистості (М.М. Булатова, Г.П. Грибан, М.В. Гриньова, О.Д. Дубогай, та інші); розвитку фізичних якостей студентів у процесі фізичного виховання (В.Г. Ареф'єв, М.М. Булатова, В.Л. Вол-ков, Г.П. Грибан, Т.Ю. Круцевич та інші).

Ключовими позиціями оновлення педагогічної системи фізичного ви-ховання повинні стати демократизація і гуманізація його основних положень, розвиток соціокультурних аспектів, посилення освітньої спрямованості і творче освоєння цінностей фізичної культури [7] та духовні виміри особистості студен-та у фізичному вихованні [4]. Реалізація цих напрямів повинна базуватися на усуненні протиріч, що породжують спотворене ставлення молоді до цінностей фізичної культури [6]. Для цього необхідно: здолати педагогічний консерватизм у системі фізичного виховання, відродити його демократичні традиції й ідеали; усунути зростаюче відчуження системи фізичного виховання від громадського життя, розвитку особистості і культури, будувати нові стосунки між педагогом і студентом на основі співдружності і довіри; звільнити систему фізичного вихо-вання від тотальної уніфікації і стандартизації, використовувати варіативні фор-ми сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій [2, 9].

Зараз в українських стандартах освіти не існує чітких офіційних вимог до фізичної підготовки фахівця з вищою освітою, відсутні передумови і джерела, які відповідають критерію культури і сприяють формуванню і корекції рухової активності та потреби в ній у студентів. Тому пауерліфтинг може бути одним із діючих і найбільш універсальних засобів фізичного виховання студентів. Це система спеціальних вправ і методичних прийомів, які використовуються з ме-тою фізичного виховання, освіти, спортивної підготовки, відновлення, лікування, формування спеціальних умінь і навичок. Завдяки доступності та ефективності навчання, вправи з пауерліфтингу вирішують різноманітні завдання, типові для фізичного виховання в цілому та впроваджені у специфічних для пауерліфтингу формах [8].

Виконання вправ у пауерліфтингу - це вольова дія, здійснювана на основі сформованої рухової навички. У вольових діях кожного студента можна умовно виділити три етапи: підготовчий, характеризується усвідомленням цілі, попереднім обдумуванням, плануванням, прийняттям рішення і визначенням способів та засобів її досягнення; другий етап - виконавчий, складається із ви-конання прийнятого рішення безпосередньо у процесі навчальної діяльності; третій етап - оцінювання, характеризується оцінюванням і аналізом результатів діяльності [5, с. 42].

Для розвитку силових якостей у процесі фізичного виховання ключове зна-чення мають практичні заняття. Активність студента у процесі таких занять по-винна дидактично забезпечуватись, а рівень цієї активності зумовлений, з одного боку, індивідуальними особливостями особистості, а з іншого, - особливостями проведення навчальних занять викладачем. Заняття у свою чергу визначають осо-бистий сенс активності студента й спираються на основні принципи або наріжні положення, що є засадами структурування змісту цих занять. Принципи повинні формуватися з урахуванням загальних запитів сучасної педагогіки, психології, ме-дицини, гігієни, лікувальної фізичної культури та валеології [3, с. 54].

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних за-сад навчання силових вправ студентів у процесі фізичного виховання засобами пауерліфтингу.

Методи дослідження. Для вирішення поставленої мети використовува-лися такі методи: теоретичні - метод концептуально-порівняльного аналізу, за допомогою якого зіставлялися наявні теоретичні підходи до вирішення питань су-часного стану системи фізичного виховання в освітніх закладах України на основі узагальнення методологічної, психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури, новаторського власного викладацького досвіду; емпіричні - діагностичні (опитування, анкетування, бесіда); методи математичної статистики для обробки анкетних даних.

Виклад основного матеріалу. Пауерліфтинг є доступним засобом всебічного фізичного розвитку студентів, а також допоміжним засобом розвит-ку силових якостей для інших видів спорту. В той же час арсенал засобів та багаторічний досвід викладачів і тренерів з пауерліфтингу не використовується в освітньому процесі з фізичного виховання. При цьому слід зазначити, що фізична досконалість студентів має виступати не як власна, а як соціальна цінність, що відображає такий ступінь фізичного розвитку студента, його рухових умінь і на-вичок, що дозволяє йому якнайповніше реалізувати свої творчі й інтелектуальні можливості під час професійної діяльності та життєздатності.

Заняття у секціях з пауерліфтингу необхідно розглядати як можливість для студента отримати необхідний обсяг рухового навантаження, яке сприятиме нормальному функціонуванню організму, його розвитку, вдосконаленню та забез-печенню необхідної професійної працездатності. Проведення секційних занять у ВНЗ має бути спрямоване на вирішення фізкультурно-оздоровчих завдань й потребує використання таких вправ з пауерліфтингу, які може виконувати вели-ка кількість студентів, оптимальну інтенсивність, регульовану в часі тривалість, велику моторну щільність і обмежене місце проведення. Такий підхід передбачає розробку і використання нових методичних систем фізичного виховання, інноваційних науково обґрунтованих методик, спрямованих на оздоровлення, підвищення фізичної підготовленості та фізичної працездатності студентів з ура-хування їх індивідуальних психологічних і морфофункціональних особливостей.

Формування у студентів особистісно-орієнтованого вибору видів рухової активності полягає в особистій мотивації та усвідомленості обраного виду фізкультурно-оздоровчої діяльності, де можна як найповніше використовува-ти принцип демократизації і гуманізації за умови спільної діяльності виклада-ча і студента. Заняття пауерліфтингом як видом спорту дозволяють розширити круг спілкування студентів, сприяють високому фізичному розвитку, створюють реальні умови для самовдосконалення, забезпечують умови для адекватного самопізнання студентом соціально-значушдх способів самореалізації і само-ствердження. Навчальні заняття з пауерліфтингу сприяють опануванню студен-тами системою понять, виділенні головного, вмінні взаємопов'язувати одне по-няття з іншим та використовувати їх для вирішення практичних завдань. Чітке розуміння значення знань, самостійність у їх оволодінні й оцінюванні, творче застосування у вирішенні різних завдань забезпечує їх глибоке і міцне засвоєння. фізичний виховання пауерліфтинг

Навчання пауерліфтингу - це планомірна, організована спільна і дво-стороння діяльність викладача фізичного виховання і студентів, спрямована на свідоме, міцне і глибоке опанування останніми системи спеціальних знань, умінь і навичок, процес, під час якого гармонійно духовно розвивається особистість сту-дента, формується його світогляд, засвоюється досвід фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Методика навчання включає сукупність систематизованих засобів, прийомів, форм, правил і методів, педагогічних технологій, за допомогою яких здійснюється усвідомлення, правильне виконання і закріплення студентами рухових дій. Навчання пауерліфтингу та вибір фізичного навантаження визна-чаються такими закономірностями: 1) тренувальний ефект вправ залежить від відповідного зусилля, її повторення та усунення помилок у техніці виконання; 2) своєчасні періодичні зміни умов і характеру виконання вправ та поступове підвищення рівня вимог; 3) взаємозв'язок кількості повторень вправи в одному підході з кількістю підходів, тривалістю і характером відпочинку.

Методика навчання під час проведення занять з пауерліфтингу передбачає формування спеціальних умінь і навичок у студентів. При цьому заняття мають бути теоретичними та практичними, проводитися у вигляді методичних, практич- них і самостійних занять під керівництвом викладача. Формування силових яко-стей у студентів під час занять пауерліфтингом має враховувати ряд методичних положень, а саме: 1) кожне навчальне заняття з пауерліфтингу є структурною оди-ницею навчально-тренувального процесу з фізичного виховання на якому викону-ються необхідні вправи, визначається допустима величина навантаження, режим м'язової роботи й активного відпочинку; 2) кількість задіяних основних м'язових груп на які припадає основне навантаження має визначатися індивідуально для кожного студента, взалежності від рівня його фізичної підготовленості і стану організму; 3) після основних вправ пауерліфтингу необхідно застосовувати впра-ви локального впливу, які спрямовані на збільшення м'язової маси і покращання функціональних можливостей м'язів; 4) для досягнення максимального ефекту в тренувальному процесі кожну вправу потрібно виконувати для певної групи м'язів без допомоги інших частин тіла. При цьому важливо побудувати взаємозв'язок між групами м'язів, без якого не можна досягти якості виконання вправи; 5) під час виконання вправ із пауерліфтингу слід звернути увагу на правильне виконан-ня техніки вправи та набуття автоматизму навичок заданих вихідних положень; 6) на заняттях з пауерліфтингу необхідно пам'ятати, що розвиток максимальної сили є одним із основних чинників досягнення високих спортивних результатів.

Сила є одним із компонентів структури фізичних якостей людини, від якої залежить вияв усіх інших фізичних якостей. Сила, як рухова якість, - це здатність людини долати зовнішній опір або протидіяти йому за допомогою м'язових зу-силь. Різні види спорту і рухової діяльності людини ставлять до сили досить різні вимоги. Вияв сили м'язів залежить від діяльності центральної нервової систе-ми, фізіологічного стану м'язів, їх еластичності або біохімічних процесів, які відбуваються у м'язах, зміни збуджуваності м'язів та інших чинників [2, с. 123]. Як і фізична підготовка взагалі, силова підготовка має два напрямки: загальна силова підготовка і спеціальна силова підготовка. Загальна силова підготовка на-правлена на гармонічний розвиток усіх основних м'язових груп, які мають зна-чення для фізичного розвитку і підготовленості студента, а спеціальна силова підготовка в пауерліфтингу передбачає розвиток силових якостей стосовно цього виду спорту. Засобами спеціальної силової підготовки є вправи зі штангою, які за характером вияву м'язових зусиль і структурою руху подібні до змагальних, та власне змагальні вправи. Навчання силових вправ засобами пауерліфтингу має свої особливості. На початку занять необхідно з'ясувати вихідний рівень розвитку фізичних яко-стей студентів і, якщо він недостатній для оволодіння запрограмованими рухо-вими діями, спланувати необхідний період попередньої спеціальної фізичної підготовки та підібрати відповідну методику навчання. Під методикою навчання розглядається сукупність систематизованих засобів, прийомів, форм, правил і методів, педагогічних технологій, за допомогою яких здійснюється усвідомлення, правильне виконання і закріплення студентами рухових дій, які вивчаються для досягнення поставленої мети. В основу моделі навчання силових вправ засобами пауерліфтингу було по-кладено структуру фізичного виховання з вирішенням освітніх, виховних і оздо-ровчих функцій. Усі три функції взаємопов'язані, і це забезпечується специфікою навчальних занять, змістом навчання, використанням методів, форм і засобів на-вчання, контролем та аналізом результатів. Розроблено також структуру методи-ки навчання силових вправ, куди увійшли компоненти: мотиваційний (мотиви, ціннісні орієнтації), когнітивний (знання), діяльнісний (практичні вміння та на-вики) та оціночний. Технологія впровадження методики навчання силових вправ студентів за-собами паеурліфтингу під час освітнього процесу з фізичного виховання перед-бачала вирішення комплексу дидактичних цілей, завдань і формування змісту навчального матеріалу, в якому виділялися відповідні елементи знань, умінь, навиків, розвитку силових якостей і компетентностей. Під кожну мету сфор-мовано зміст із його теоретичними й практичними компонентами, структурою, видами зв'язку, способами та результатами функціонування процесу загальної і спеціальної фізичної підготовки студентів під час занять вправами зі штан-гою. Кожна навчальна вправа із пауерліфтингу вирішує комплексні завдання, впливаючи на гармонійний духовний розвиток студента. Навчальне заняття з пауерліфтингу є структурною одиницею освітнього процесу з фізичного вихован-ня в цілому. Його мета і завдання визначають вибір необхідних вправ, величини навантаження, режиму м'язової роботи й активного відпочинку. Для того, щоб досягти мети фізичного виховання, сформувати власну ме-тодику та оволодіти загальними компетентностями у фізкультурно-оздоровчій діяльності, зокрема у пауерліфтингу, студент має опанувати певні компетенції, а саме:

• розуміти: значення систематичних занять вправами зі штангою та об-тяженнями, удосконалення у пауерліфтингу як потребу в систематичних за-няттях фізичними вправами для забезпечення здоров'я, фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей та працездатності під час підготовки до професійної діяльності;

• знати: значення систематичних занять вправами зі штангою для підтримання високого рівня працездатності, збереження доброго стану здоров'я, володіти методикою та практикою організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності засобами пауерліфтингу;

• уміти: скласти і провести комплекс вправ зі штангою, організувати і провести самостійно тренувальне або оздоровче заняття з пауерліфтингу, визна-чити обсяг та інтенсивність фізичного навантаження у тренувальному занятті; організувати і провести фізкультурно-оздоровчі та спортивно-масові заходи з ви-користанням вправ із паеурліфтингу;

• оволодіти: мотиваційно-ціннісним ставленням та особистісно-орієнтованим вибором рухової активності, визначивши пауерліфтинг як чинник здорового способу життя, який забезпечить збереження і зміцнення здоров'я, підвищення працездатності, розвиток силових якостей.

Висновки. Методика навчання силових вправ студентів засобами пауерліфтингу враховує педагогічні умови формування власного потенціалу сту-дента (мотивація, індивідуально-психологічні якості, рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості, стан здоров'я тощо) та активізує його фізкультурно- оздоровчу діяльність. Методика складається з чотирьох компонентів: мотиваційного, когнітивного, діяльнішого та оціночного, які обумовлюють її функціональну структуру. Кожний компонент методики навчання силових вправ у процесі фізичного виховання вирішує певні завдання в обставинах, які склада-ються у конкретних умовах освітнього процесу, залежать від особливостей кон-тингенту студентів, вимог часу та інших внутрішніх і зовнішніх чинників.

Список використаних джерел

1. Грибан ГП. Духовний розвиток особистості студента в процесі фізичного виховання. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: зб. наук. праць. Ві-нниця. 2006. С. 6-10.

2. Грибан Г.П. Життєдіяльність та рухова активність студентів: монографія. Житомир: Вид-во «Рута». 2009. 593 с.

3. Грибан Г. П. Методична система фізичного виховання студентів : навч. посібник. Житомир: Вид-во «Рута». 2014. 306 с.

4. Грибан Г.П. Соціальні та духовні виміри особистості студента у фізич-ному вихованні та спорті. Спортивний вісник Придністров'я. Наук.-тео- рет. журнал Дніпропетровського держ. інституту фіз. кул. і спорту. № 2-3. 2007. С. 78-81.

5. Грибан Г.П. Фізичне виховання і воля: монографія. Житомир: Вид-во «Рута». 2008. 168 с.

6. Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культуры человека. М. : ГЦОЛИФК. 1992. 120 с.

7. Сериков В.В. Личностно-ориентированное образование. Педаго-гика. 1994. № 5. С. 17.

8. Стеценко А.И. Построение тренировочного процесса в пауэрлифтинге на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям : дис. канд. наук по физич. воспит. и спорту. Черкассы. 2000. 179 с.

9. Чубаров М.М., Грибан Г.П., Чернобаб И.Ф. Условия совершенствования физического воспитания в вузах. Информационно-методический вестник по физическому воспитанию студентов сельскохозяйственных вузов. М. 1990. № I. С. 1-7.

Размещено на Allbest.ru