Наукова конференція, як засіб вирішення проблем сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 504.03:061.3:001

Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпропетровськ

Наукова конференція, як засіб вирішення проблем сталого розвитку

О.А. Романовський

Аналізується місце і значення наукових конференцій у вирішенні актуальних проблем сталого розвитку регіонів.

Рассматривается место и значение научных конференций в решении актуальных проблем устойчивого развития регионов.

У березні 2002 р. Президія НАН України, розглянувши на своєму засіданні черговий, вже третій звіт інституту про науково-організаційну діяльність, прийняла, на наш погляд, далекоглядне рішення. В одному із пунктів постанови було записано: доручити інституту проведення конференцій з проблем сталого розвитку раз на два роки. Начебто нічого дивного. Але, по-перше, це стосувалося інституту, який на той час налічував лише 10 років (до речі, він став першою науковою установою НАН України з часу проголошення незалежності держави). По-друге, йому було доручено досліджувати вельми складну і навіть у світі недостатньо пророблену тему сталого розвитку. Інститут розміщений у м. Дніпропетровську, одному із центрів найбільш техногенно напруженого в Україні Донецько-Придніпровського регіону. Основними науковими напрямами інститутує: розробка методології вибору стратегії сталого розвитку техногенно навантажених регіонів, розробка наукових основ регіональної системи екологічного моніторингу, оцінка та прогноз екологічних наслідків застосування технологій та схем розміщення гірничопромислового виробництва.

Колектив інституту, сформований із фахівців трьох підрозділів наукових установ НАН України, які працювали у Дніпропетровську, а саме: Інституту економіки промисловості (м. Донецьк), Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова (м. Київ), Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова (м. Дніпропетровськ) під керівництвом визначного вченого в галузі гірничих наук д.т.н., проф. Шапара А.Г. у короткий термін попри складності поставлених завдань знайшли шляхи їх успішного вирішення.

Про це красномовно свідчить наукова тематика перших років роботи інституту: “Розробка методології вибору стратегії раціонального використання природних ресурсів і стійкого еколого-економічного розвитку регіонів з високим техногенним навантаженням” (завдання НАН України), “Комплексна оцінка екологічної ситуації у Дніпропетровській області, прогноз її зміни і поетапна реалізація моніторингу і оздоровлення навколишнього середовища” (замовлення обласної Ради народних депутатів).

Невдовзі результати цих досліджень були висвітлені у першій в Україні монографії такого напрямку „Методичні підходи до вибору стратегії сталого розвитку” (1996 р., автори А.Г. Шапар, С.З. Поліщук, В.В. Антонов, Г.Г. Шматков, А.І. Горова, Н.П. Грицан, Л.М. Зайцева, П.І. Копач, В.С. Азаров, В.Б. Хазан, М.В. Кушинов).

У тому ж році Президія НАН України схвалює результати цих досліджень (постанова №118 від 03 квітня 1996 р.) і визначає інституту подальші міждисциплінарні дослідження з обґрунтування комплексних показників оцінки техногенного навантаження на різні компоненти біосфери і вибору критеріїв оптимізації сталого еколого-економічного розвитку території, у т.ч. розробку еколого-економічних моделей функціонування соціально-природно-техногенних комплексів і критеріїв їх оптимізації для досягнення показників сталого розвитку території. На інститут були покладені функції головної організації зі створення наукових основ вибору стратегії сталого еколого-економічного розвитку Придніпровського регіону.

У подальшому за результатами науково-дослідної теми НАН України “Розробка наукових основ раціонального природокористування при реалізації сталого еколого-економічного розвитку території” інститутом була розроблена методологія вибору і обґрунтування показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України. Серед них вперше визначені інтегральні показники, які характеризують рівень досконалості технологічних систем, природної і техногенної безпеки життєдіяльності, сталість економічного розвитку, якість життя і якість довкілля, біоекологічні зміни середовища, інші.

З цієї проблеми інститут вдруге звітував на засіданні Президії НАН України (постанова №222 від 24.06.1998 р.), де одержав позитивну оцінку і програму подальших досліджень стосовно, обґрунтування комплексних показників та індикаторів, що характеризують стан соціально-техногенного комплексу і визначення стандартів та нормативів сталого розвитку, розроблення ієрархічного ряду соціально-еколого-економічних моделей для комплексного аналізу та прогнозування стану екосистем і прийняття управлінських рішень з метою забезпечення показників сталого розвитку регіону та його складових, інші.

У цей період інститут випускає монографії “Екологічні основи природокористування”, “Методичні підходи до вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України”, “Системний аналіз і моделювання у розв'язанні проблем сталого розвитку територій”.

Вирішуються окремі аспекти сталого розвитку, пов'язані з питаннями раціонального використання ресурсів, природоохоронною діяльністю, які відображені у монографіях інституту “Геомеханічні задачі раціонального природокористування на відкритих гірничих роботах”, “Ресурсозберігаючі технології видобутку корисних копалин на кар'єрах України”, збірнику “Досвід моделювання у вирішенні завдань природокористування та екології”, інших.

У 1998 р. інститут засновує і починає видавати збірник наукових праць “Екологія і природокористування”, котрий стає популярним серед фахівців багатьох галузей науки. Невдовзі ВАК України визнає його фаховим для опублікування результатів дисертаційних робіт із технічних наук. Основними науковими напрямами збірника визначені проблеми екології, раціонального природокористування, сталого розвитку територій, ресурсозберігаючі технології, техногенна безпека.

Збірник став своєрідною трибуною, з якої фахівці не тільки інституту, але й інших наукових установ доповідають про результати своїх досліджень, обговорюють перспективні напрями подальшої діяльності. Перший випуск збірника був присвячений матеріалам конференції “Безпека життєдіяльності населення: проблеми та шляхи їх розв'язання”.

На сторінках збірника з програмними доповідями виступали визначні науковці, представники влади, громадські діячі, інші спеціалісти. Від інституту у збірниках були заявлені такі основні доповіді “Критерії та показники сталого розвитку: наукові підходи до обґрунтування” (випуск № 2), “Проблеми сталого розвитку і забезпеченість природними ресурсами” (випуск №3), “Концептуальні положення розробки регіональних стратегій сталого розвитку, їх структура та принципи” (випуск № 4), “Основні підходи до розробки та впровадження регіональної стратегії сталого розвитку” (випуск № 5), “Концептуальні положення програми переходу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини” (випуск № 6), “Науково-практична підтримка реалізації стратегії сталого розвитку регіону видобування та переробки уранової сировини” (випуск № 7), “Природні та соціальні передумови сталого розвитку” (випуск № 8), “Про Концепціюпереходу України до сталого розвитку “ (випуск № 9), “Першочергові заходи щодо втілення Концепції переходу України до сталого розвитку в законодавчі акти” (випуск № 10).

Але все ж таки збірник за специфічних вимог, обмеженості сторінок і кількості екземплярів не давав можливості вести широку і вільну дискусію з багатопланових питань сталого розвитку.

Це підтвердив і досвід першої конференції, проведеної інститутом у жовтні 2001 р. “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки”, яка фактично стала міжнародною. В ній прийняли участь понад 150 вчених і спеціалістів із 9 країн світу. На конференції, зокрема, були проголошені доповіді Комітету Верховної Ради України “Підготовка законодавчої бази для сприяння переходу України на шлях збалансованого екологічного розвитку”, радника голови Дніпропетровської облдержадміністрації “Система регіонального екологічного моніторингу СЕМ “Придніпров'я”, Навоїнського гірничо-металургійного комбінату (Узбекистан) “Новітні технології - шлях до вирішення екологічних проблем”, Центру дослідження і контролю навколишнього середовища (Польща) “Система моніторингу навколишнього середовища як допоміжний елемент економіки у регіоні”, Інституту проблем використання природних ресурсів та екології НАН Білорусі “Міждержавні проблеми охорони природних комплексів”, інші.

Конференція підтвердила необхідність переходу України на шлях сталого розвитку, а також деякі умови цього процесу, які зокрема, визначені у відповідних наукових працях інституту. Рішення конференції сформували основні заходи з активізації і підвищення результативності роботи у обговорюваних напрямах.

Досвід проведення цієї конференції, яка пройшла за сприянням НАН України, Комітету Верховної Ради України з екологічної політики, облдержадміністрації був підтриманий Президією НАН України і з цього моменту вона проводиться регулярно, раз на два роки.

Друга конференція, яка проходила у жовтні 2003 р., враховуючи попередній досвід, піднялась на вищий щабель за кількістю учасників і результативністю. В ній прийняли участь вчені і спеціалісти із 11 країн світу. В конференції, яка була присвячена 10-річчю Міжнародної асоціації академій наук країн СНД, прийняв участь і виступив аташе посольства Держави Ізраїль в Україні Аріель Датель.

Крім традиційних організаторів (НАН України, Комітету Верховної Ради України з екологічної політики, облдержадміністрації), участь приймали деякі громадські організації (Українська екологічна асоціація “Зелений світ”, міжнародний центр “Екостар”, молодіжна екологічна ліга Придніпров'я).

На конференції були заявлені і опубліковані доповіді академіка НАН України Голубця М.А. “Теорія функціонування екологічних і геосоціальних систем та її фундаментальне значення для оптимізації взаємовідносин між суспільством і природою”, чл.-кор. НАН України Шапара А.Г. “Основні підходи до розробки та впровадження регіональної стратегії сталого розвитку”, чл.-кор. Російської академії наук Пєшкова О.О. “Зміна доступності корисних копалин у часі”, чл.-кор. НАН України Тяпкіна К.Ф. “Про кризу сучасної геотектоніки і її вплив на розвиток мінерально-сировинної бази”, академіка НАН України Старостенко В.І. “Проблеми сейсмічного захисту населення і важливих об'єктів в Україні”, Кадоно Атсунобу (Кіотський університет, Японія) “Фактори, що управляють мінералізацією органічної речовини”, Албай Недал (університет, Сірія) “Забруднення повітря та його негативний вплив на стародавні споруди Дамаску”, Ситенкова В.Н., Шеметова П.А. (На воїнський гірничо-металургійний комбінат, Узбекистан) “Технологічні схеми відпрацювання техногенних родовищ”, Непомнящих І.А. (ВАТ “АЕС”, Алма-Ата, Казахстан) “Принципи додатковості Нільса Бора і методи екомоніторингу”, інших. Інститут мав можливість ознайомити учасників конференції з результатами досліджень за науковою тематикою НАН України.

Учасники конференції констатували, що сучасною наукою накопичено досить знань, щоб сформувати пріоритети переходу на шлях сталого розвитку як держави в цілому, так і окремих регіонів, а також обґрунтувати показники та критерії такого розвитку. Сучасні та прогнозовані досягнення науки і техніки, як показує аналіз розглянутих на конференції доповідей, дозволяють зробити висновок про те, що проблеми створення маловідходних і замкнених технологій природокористування та виробництва, захисту всіх компонентів навколишнього природного середовища, збереження біорізноманіття і природних екосистем, підвищення добробуту людей можуть бути вирішені за умов спільних і послідовних дій усього співтовариства. Важливо тільки, щоб кожне прийняте рішення узгоджувалося з планом дій щодо досягнення цілей сталого розвитку на локальному, національному і глобальному рівнях. Найважливішу роль при прийнятті таких рішень набуває громадська думка, оскільки мета цього розвитку повинна збігатися як з інтересами суспільства, так і окремої людини.

В рекомендаціях конференції містяться конкретні пропозиції владним структурам, науковим установам, громадським організаціям відносно вирішення питань сталого розвитку, природокористування, охорони навколишнього природного середовища, екологічної освіти та виховання, громадської підтримки. Окремо пропонується використовувати для цього науково-методологічне видання інституту “Концептуальні положення розробки регіональних стратегій сталого розвитку, їх структури та принципів” (2002 р.).

Рекомендації відбувшихся конференцій стали надійним підґрунтям для продовження і розширення наукових досліджень інституту і були ознаменовані низкою вагомих досягнень.

Так, на замовлення Мінпромполітики України інститут розробив “Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва у залізорудних і флюсових кар'єрах”, що було передбачено у рекомендаціях другої конференції. Положення було зареєстровано в Мін'юсті і введено у дію наказом Мінпромполітики України (2004 р.). Дещо пізніше інститут прийняв участь у розробці галузевого стандарту “Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств з відкритим способом розробки корисних копалин”. Мінпромполітики України, враховуючи наукові досягнення інституту у напрямках раціонального природокористування, особливо для гірничодобувних регіонів, визнало його (за згодою НАН України) своєю головною організацією з науково-технічного напрямку по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів кар'єрів на відкритих гірничорудних розробках. Цьому також, в певній мірі, сприяла висока оцінка еколого- орієнтованих и ресурсозберігаючих технологій відкритої розробки корисних копалин, колектив авторів, серед яких представники інституту, був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки 1999 р.

Спираючись на власні розробки і керуючись рекомендаціями конференцій зі сталого розвитку, інститут підготував проект Державної програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, який Кабінетом Міністрів України був затверджений як програма (постанова №1691 від 16.12.2004 р.).Раніше для представництва ООН в Україні були розроблені пропозиції з впровадження принципів сталого розвитку в Східному та Південно-Східному регіонах України.

В рамках стратегії переходу регіонів до сталого розвитку були обґрунтовані основні принципи концептуального підходу до оптимізації регіональних природно-техногенних систем. Ресурсний потенціал території, як матеріальна основа сталого розвитку, оцінюється з урахуванням екологічних наслідків його освоєння. Розроблено алгоритм нормування і реалізації сценарію оптимізації природно-технологічних систем на рівні гірничодобувного регіону Придніпров'я, який використано також при розробці розділів природно-ресурсного потенціалу, поліпшення екологічного стану, інших Концепцій соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області до 2011 року. інститут екологічний моніторинг науковий

Вирішена задача оптимізації узагальненого критерію якості розвитку регіону, який об'єднує індекси соціального розвитку і якості навколишнього середовища, що дозволяє більш ефективно вкладати ресурси у пріоритетні напрями переходу до сталого розвитку. Цей критерій рекомендовано використовувати при розробці стратегії сталого розвитку гірничодобувних та інших техногенно навантажених регіонів.

В цей період інститут розпочав виконання досліджень з базової теми НАН України “Наукове обґрунтування основних принципів керованої трансформації господарського комплексу техногенно навантажених регіонів для забезпечення поетапного досягнення показників сталого розвитку” і пошукової теми “Вивчення просторово-часового співвідношення можливих змін природної та техногенної складових показників стану навколишнього середовища”, перші результати яких планувалося озвучити на черговій ІІІ конференції “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів”.

Конференція відбулася 3-8 жовтня 2005 року у Дніпропетровську, також у приміщенні інституту. На неї надійшла мабуть рекордна кількість - 327 заявок від учасників із 14 країн світу, що більше ніж удвічі перевищує аналогічні показники попередніх конференцій. Усвідомлення необхідності переходу України до сталого розвитку стає притаманним все більш широкому колу фахівців, керівників, пересічних громадян.

В той же час конференція констатувала, що створення законодавчого підґрунтя для переходу України до сталого розвитку не набуло системного характеру і необхідного масштабу, і це не відповідає існуючій гостроті означеної проблеми. Лишається незадовільним стан екологічного моніторингу природного середовища. Надзвичайної гостроти набули екологічні проблеми Дніпропетровської та Кіровоградської областей у зонах видобування і переробки уранової сировини. Державні, регіональні та місцеві органи влади недостатньо уваги приділяють розробці стратегічних планів розвитку держави, її регіонів, областей, міст на принципах сталого розвитку. Незадовільним залишається стан екологічного виховання та просвіти громадян, що має охоплювати усі ланки початкової, середньої і вищої освіти.

У рекомендаціях детально прописані пропозиції до усіх структур, установ, організацій відносно:

використання науково-технічного і інноваційного потенціалу, необхідного для модернізації економіки і природокористування за принципами і критеріями сталого розвитку;

надання системного характеру законодавчій роботі зі створення нормативно-правового забезпечення переходу країни на засади сталого розвитку;

створення та впровадження територіальних систем екологічного моніторингу;

реабілітації територій з радіаційним і хімічним забрудненням та розробки моделі сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини;

раціоналізації надрокористування в Україні, екологічної реабілітації гірничодобувних регіонів і вирішення їх соціально-екологічних проблем;

реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

підвищення ролі громадськості у впровадженні ідей сталого розвитку.

Конференція відзначила досвід інституту зі створення регіональної системи екологічного моніторингу, підтримала дослідження з оцінки захищеності атмосферного повітря від хімічного забруднення з урахуванням поглинальної здатності рослин, районування території України за ступенем впливу регіонів на обсяги транскордонного перенесення забруднюючих речовин в атмосфері, у т.ч. СО₂ та інших парникових газів, визнала актуальність розробки технології очистки від забруднення ґрунтів під інфраструктурними спорудами у рамках міжнародного проекту “Cleansoil”, біологічної рекультивації відпрацьованих гірничорудних кар'єрів, рекомендувала їх до використання. Про ці та інші досягнення інституту доповідалось на пленарних і секційних засіданнях конференції, безпосередньо у наукових відділах і музеї інституту. Зокрема, інститут вперше обґрунтував і розробив регіональну систему комплексного екомоніторингу, яка свого часу Мінекобезпеки України була визнана базовою в системі національного екомоніторингу. На її основі разом з ДП “Дніпрокосмос” та іншими установами створені системи екомоніторингу: Дніпропетровська обласна (СЕМ “Придніпров'я”), міська (м. Дніпропетровськ) і проект для м. Жовті Води (Дніпропетровська область) з радіаційним блоком.

На основі даних екомоніторингу і власної методики були розроблені екологічні карти Дніпропетровської області і м. Дніпропетровська, які в узагальненому вигляді характеризують не тільки екологічний стан і ступінь порушення компонентів природного середовища, але й рівень захворюваності населення, викликаного цими порушеннями. На картах явно простежуються кризові екологічні ситуації, які вже не є локальними, а охоплюють цілі промислові агломерації.

Для оцінки екологічного стану територій, що потерпають від транскордонного переносу, вирішено задачу переносу забруднювачів на великі відстані, зокрема, для об'єктів Кривого Рогу, у т.ч. при оцінці забруднення прилеглих територій кислотними опадами.

Розроблені основні принципи формування і критерії оцінки ефективності екомережі. Досліджується процес формування вторинних екосистем на техногенних ландшафтах гірничих розробок. Створюються технології прискореної рекультивації скельних відвалів Кривбасу з використанням біовідходів сільськогосподарських та комунальних підприємств.

Щойно закінчилася IV конференція “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів”, яка не тільки підвела певний підсумок результатів наукових досліджень з проблем сталого розвитку, але й була відзначена організаторами низкою практичних заходів щодо проблематики конференції. Мова йде про засідання 7 “круглих столів”, присвячених : Концепції переходу України до сталого розвитку (з презентацією розробок інституту до Державної програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини); проблемі очистки ґрунтів від забруднення, у т.ч. радіаційного, в умовах розвиненої інфраструктури (з презентацією спільного німецько-шведсько-іспансько-польсько-російсько-українського проекту “Cleansoil”); проблемі впровадження еколого-орієнтованих технологій видобутку корисних копалин, залучення в експлуатацію відходів виробництва (з презентацією новітніх розробок у цій сфері, у т.ч. двох рекордів України щодо безмастильної роботи двигунів); проблемі побудови екомережі на техногенно порушених територіях (з презентацією проекту створення Інгулецького екокоридору у Кривбасі); вирішенню екологічних проблем, пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні чемпіонату з футболу “Євро-2012” (з презентацією проектів екотуримзу в Придніпров'ї); ролі громадськості у створенні умов переходу регіонів на засади сталого розвитку; регіональній інфраструктурі просторових даних (з презентацією аерокосмічних проектів ДП “Дніпрокосмос”). Їх рекомендації увійшли важливим додатком до загальних рекомендацій конференції.

Говорячи про певні підсумки цього заходу, слід особливо зазначити, що вперше в історії України вдалося розробити цілісний, виважений, науково обґрунтований проект Концепції переходу України до сталого розвитку, який здійснила на завдання Президії НАН України група науковців Інституту проблем природокористування та екології (чл.-кор. НАН України Шапар А.Г.) і Інституту проблем ринку і еколого-економічних досліджень (академік НАН України Буркинський Б.В.). У доопрацюванні проекту Концепції прийняли участь Інститут екології Карпат (академік НАН України Голубець М.А.), Інститут географії (чл.-кор. НАН України Руденко Л.Г.), інститут ботаніки ім.. М.Г. Холодного (чл.-кор. НАН України Дідух Я.П.), Рада по вивченню продуктивних сил України (д.е.н. Хлобистов Е.В.).

Після обговорення і узгодження Президія НАН України на початку 2007 р. внесла проект Концепції на розгляд Верховної Ради і Кабінету Міністрів України. Повний текст цього документу опублікований у “Віснику НАН України” №2 за 2007 р.

Конференція, її рішення пройшли під знаком цієї важливої події. Про це також йшла мова у виступах заступника голови облдержадміністрації Сергєєва В.В., голови ЦК профспілки металургів і гірників України Казаченка В.І., спільному докладі авторів проекту Концепції Буркинського Б.В., Голубця М.А., Руденко Л.Г., Шапара А.Г., який презентував Шапар А.Г., інших доповідях і повідомленнях її учасників.

Традиційно до конференції були видані збірник тез доповідей її учасників, інші інформаційні матеріали. Підготовлений також до видання збірник наукових праць інституту “Екологія і природокористування”, випуск №10, куди увійшли найбільш значні доповіді учасників конференції.

Але це не єдина конференція інституту, де є можливість внести на обговорення останні наукові розробки колективу. У парні роки, услід за “дорослою” конференцією, інститут проводить молодіжну міжнародну наукову конференцію “Довкілля-ХХІ”. У минулому році відбулася ІІІ конференція, на наступний, 2008 р., запланована IV молодіжна конференція, присвячена 90-річчюНАН України. На пленарних засіданнях цих конференцій з лекціями-доповідями виступають маститі вчені, на секційних засіданнях, присвячених загальним проблемам переходу регіонів до сталого розвитку, екомоніторингу, економічній та техногенній безпеці, екологічному вихованню та просвіті слово надається молоді. На кожну конференцію заявляється у середньому біля 150 доповідей, рівень яких свідчить про наукову зрілість учасників і їх щире бажання сприяти результативному вирішенню поставлених завдань.

Ще однією формою широкого обговорення кола проблем природокористування, сталого розвитку, техногенної безпеки і їх успішного вирішення стали “круглі столи” екологічного спрямування, присвячені Дню довкілля в Україні. Вони проводяться інститутом щорічно у квітні за підтримки і участю облдержадміністрації, обласної Ради народних депутатів, Придніпровського наукового центру НАН України. Останній “круглий стіл” був присвячений створенню Інгулецького екокоридору і розробці екополітики Дніпропетровської області, які підтримані владними структурами області.

Крім власних конференцій, вчені інституту приймають активну участь у наукових форумах інших установ з проблем сталого розвитку, у т.ч. за кордоном, публікуються у їхніх виданнях.

Таким чином наукові конференції становляться все більш значущим полігоном для висвітлення найновіших досягнень науковців, проведення дискусій, обліку досвідом, визначення наступних шляхів у просуванні до сталого розвитку країни.

Размещено на Allbest.ru